Церква онлайн: прощавай олдскульний світ
photo_2021-02-05_15-46-58

Життя церков різко змінилося під час локдаунів через епідемію Covid-19. Багато християнських громад в Україні перевели майже всі церковні події в онлайн-формат: YouТube, Zoom тощо. Їм це з легкістю вдалося, оскільки вони мають потужні внутрішні медіа. Іншим довелося пристосовуватися до сучасних тенденцій.

Що змінилося і як це вплинуло на віруючих, розбиралась Тетяна Купрієць для ІА Світогляд.

Нові можливості

Жорсткий карантин став для людей в цілому, і для церкви зокрема, викликом, а перехід в онлайн дав нові можливості. Серед позитивного – вивільнився час для сім’ї, особистого зростання, молитви. Пастор церкви «Фавор» Володимир Хільковець зауважив:

«В основному скрізь люди дуже зайняті. Мало уваги приділяється сім’ї та один одному. Я думаю, цей фактор (перехід в онлайн, – Ред.) зіграв доволі важливу роль єдності в родині, якщо люди змогли це правильно використати. І в особистому спілкуванні, і в єднанні з Богом. У людини з’явилося більше часу почитати, помолитися, порозмірковувати. Це те, що і на мені позначилося, – трохи більше вивільнилося часу».

Хоча особисто служитель не відчув карантин: треба було їхати допомагати одиноким, когось відвідати чи щось підвезти, за когось помолитися.

Вплив на служіння

Не всі церкви втілили свою діяльність онлайн. У «Фаворі», наприклад, два напрямки стали, на думку пастора, неможливими або неефективними: спільна молитва і причастя.

«Що стосується спілкування, так, це можна здійснити у режимі онлайн. Але що стосується якихось індивідуальних питань, навіть питання молитви, – його практично неможливо вирішувати онлайн або в Zoom. Повинна бути особиста зустріч. Ми намагалися це зробити у молитовному служінні, але це дуже неефективно.

У причасті теж безпосередньо потрібно мати особисту зустріч один із одним. Ми його проводили тільки тоді, коли люди зустрічалися. Я чув, що дехто проводив причастя онлайн, але не знаю, як це у них виходило і як це може виглядати».

Під час жорсткого карантину служителі церков також мали можливість їздити до нужденних, допомагати їм і проповідувати Євангеліє.

Віруючі під час локдауну

Що стосується віруючих, то гаджетами та інтернетом зараз користуються навіть пенсіонери, багато людей проводить час у соцмережах – тимчасово перейти на такий сучасний спосіб спілкування було не важко. Проте онлайн-служіння, ймовірно, охопили не всю авдиторію церков, оскільки в Україні користуються інтернетом 74% громадян, згідно з даними дослідження Kantar Україна у 2019 році.

Журналіст у минулому, блогер, бізнесмен та прихожанин церкви «Skeemens» Олександр Джусупов розповів, що під час локдауну йому не вистачало фізичного контакту з друзями і близькими, це усі відчували:

«Але я розглядаю це як позитивний фактор, тому що, на мою думку, для багатьох це було перезавантаження емоційне, перезапуск якихось внутрішніх систем і переоцінка взаємин з людьми. Ми зрозуміли, що це важливо, це потрібно».

Формат онлайн-церкви для Олександра – факт, що стався задовго до карантину. Його діяльність побудована великою мірою на роботі в мережі – він має віддалений бізнес, дуже багато часу проводить у соціальних мережах, у Фейсбуці, в Інстаграмі. На його думку, для церков давно настав час зрозуміти, що майбутнє прийшло і давно вже треба було адаптуватися до таких речей.

«На жаль, багато хто ще живе у своєму олдскульному світі. І такий струс дозволив людям зрозуміти, що час уже працювати з інтернетом, з інтернет-авдиторією. Тому що діти, підлітки всі давно туди пішли, а ми тільки про це говоримо».

photo_2021-02-05_15-46-58 (2)
Олександр Джусупов

Яке майбутнє очікує церкву у світі епідемій

За свою історію людство пережило багато епідемій. Ймовірно, в подальшому теж виникатимуть нові віруси, про це говорить багато експертів. У випадку Covid-19 у світі пішли новим жорстким шляхом – вводили локдауни, щоб обмежити розповсюдження вірусу. Не виключено, що такий спосіб обиратимуть і в подальшому.

Церква, у свою чергу, почала адаптуватися до нових реалій епідемії. Пастор церкви «Фавор» Володимир Хільковець нагадав, що церква завжди переживала важкі моменти, її переслідували, гнали, і для неї нічого нового, особливого не буде. На віруючих така ситуація вплине або позитивно, або негативно.

«Я бачу, що виконується пророцтво Ісуса Христа. Він сказав, що саме в останні дні діятимуть два сильні фактори – зневіра і страх. Ці зовнішні чинники, як я зараз бачу, впливають на внутрішній стан людини. Людина у правильній позиції в духовному стані стає ближчою до Христа Господа, бо вона розуміє, що наближається день виконання Його пророцтва. А людей, які потрапили під хвилю страху, депресії, ці зовнішні чинники пригнічують і заганяють у глухий кут».

Чи потрібно церкві збиратися під час пандемії і локдауну вживу

У питанні дотримання карантину думки пасторів розійшлися. Ми бачили, що православні церкви московського патріархату ігнорували розпорядження МОЗу і Кабміну. В опозиції до локдауну були і деякі протестантські церкви в Україні. Вони аргументували свою позицію світовою змовою, «неіснуванням» коронавірусу чи вірою в те, що християн хвороби не торкнуться.

Пастор Володимир вважає, що по можливості потрібно збиратися хоча б невеликими групами, щоб не порушувати закону.

«Ми як церква – живий організм. Ісус сказав: якщо будемо мати спілкування один з одним, то кров Ісуса Христа очистить нас від усякого гріха. І я вірю, що цей фактор теж може об’єднати нас», – вважає служитель.

Жорсткого карантину треба дотримуватися однозначно, але не загубитися, підкреслив Володимир Хільковець.

«Оскільки я бачу, що деяким людям це на руку – є привід не прийти до церкви, не поклонятися Господеві спільно. У людини совість при цьому спокійна», – каже він.

photo_2021-02-05_15-47-35
Володимир Хільковець

Блогер Олександр Джусупов теж вважає, що розпорядження МОЗу, докторів і професіоналів у цьому питанні треба виконувати однозначно:

«Зрозуміло, що у нас є тотальна недовіра до державного апарату, до медиків. Але коли щось стосується нашого здоров’я, куди ми біжимо? У лікарні, звичайно, біжимо, до цих же лікарів – рятуйте мене! А коли вони говорять про профілактичні процеси: хлопці, дотримуйтеся елементарних правил – зміцнюйте імунітет, мийте руки і носіть маски, умовно, – ми вважаємо, що це всесвітня змова».

«Церква – один із вагомих осередків нашого суспільства. Як організація, вона безпосередньо несе відповідальність за людей, які туди приходять, і за те, що буде відбуватися під час богослужінь», – каже Олександр.

Тому керівництво церкви повинно дотримуватися загальних норм, особливо того, що стосується їхніх прихожан.

Олександр розповів, що низка церков у східних регіонах України була антагоністично налаштована проти розпоряджень Києва. Прямо з кафедри проповідники казали, що коронавірусу не існує, усе це – нісенітниця, брехня і змови вакцинаторів, прихожан там закликали не носити маски. Блогер назвав такі громади і безпосередньо їхніх керівників маргінальними. Але він не вважає, що таку позицію мають всі прихожани.

«На жаль, для багатьох пасторів там церква – це не просто служіння людям, це їхня життєдіяльність, їхній дохід. Зрозуміло, що якщо прихожани не збираються, то у нього (пастора – Ред.) і доходу не буде, його діяльність на цьому закінчується. Йому не вигідні карантинні заходи, як і багатьом бізнесам. Звичайно, деякі церкви йдуть на компроміси через це», – вважає віруючий.

Крім того, він назвав причину такого ставлення до ситуації на сході України:

«Так склалося в суспільних настроях: східні регіони, як правило, знаходяться в моральній та політичній опозиції до Києва, і все, що виходить з Києва – це «від лукавого», «ми це приймати не будемо».

Звичайно, це відображається і на християнських громадах. У багатьох регіонах розвинені православні церкви московського патріархату, які тим більше захоплюються такими змовами з масонами. І зрозуміло, що вони насамперед в опозиції до всього порядку, який диктує столиця. Це не оминуло і протестантські церкви.

Отже, з початком пандемії церква почала активно пристосовуватися до сучасних інтернет-технологій. Сподіваємося, що таким чином вона стане ближчою до віруючих і невіруючих людей, зможе достукатися до молоді її мові спілкування.

За темою

Cтоліття п’ятидесятництва: історики заповнюють «білі плями»
11:05 - Ср / 20 Жов. Україна, Церква України
Уроки, виклики та завдання для християн: відбулася онлайн-конференція
18:19 - Пт / 22 Січ. Україна, Церква України, Шлюб і сім'я
Вимоги Бога до політиків
14:32 - Ср / 14 Жов. Політика, Церква України
Християнська доктрина справедливої війни
17:18 - Чт / 17 Вер. Світ, Церкви у світі
5 типів членів церкви, які не повернуться після карантину
14:32 - Чт / 13 Сер. Світ, Церкви у світі
«Сучасна молодь має Інтернет в голові й Instagram у крові», – пастор з Луцька
16:12 - Пт / 31 Лип. Церква України, Шлюб і сім'я
Кірха – свідок того, що у Володимирі мирно проживали люди різних релігійних переконань
17:00 - Пн / 27 Лип. Історія, Церква України
«Якщо немає свободи віросповідання, то всі інші свободи не потрібні», – релігієзнавиця
19:10 - Сб / 25 Лип. Україна, Церква України
Молитва є особистою, але не може бути приватною: в чому різниця
17:18 - Сб / 20 Чер. Світ, Церкви у світі
Від постійних воєн, окупації, голоду до успішної держави: Південна Корея – Боже чудо
14:39 - Пт / 05 Чер. Світ, Церкви у світі
Українська еміграція: благословення чи прокляття?
14:49 - Чт / 07 Тра. Історія, Світ, Церква України
7 причин, чому Пасха під час пандемії подібна на першу Пасху в Єгипті
15:50 - Пн / 20 Кві. Історія, Світ, Церква України