Історичний мирний договір, чи підготовка до приходу антихриста?
0
contract-signing
Фото ілюстративне

Євангельським християнам важко дивитися, як розвиваються події на Близькому Сході, не замислюючись про біблійні пророцтва. Чи слід нам радіти історичному мирному договору між Ізраїлем і ОАЕ з Бахрейном? Або ж це веде до небезпечного, неправдивого миру, який тільки прискорить правління антихриста?

Давайте спочатку зрозуміємо, наскільки історичним насправді є цей мирний договір.

Протягом 30 років, з 1948 до 1978 року, жодна близькосхідна держава не укладала мир з Ізраїлем. Тільки в 1979 році Єгипет зробив історичний крок, що в кінцевому результаті привів до вбивства хороброго єгипетського лідера Анвара Садата.

Наступною близькосхідною (і мусульманською) країною, яка уклала мир з Ізраїлем стала Йорданія в 1995 році, 16 років по тому. Відтоді жодна ісламська близькосхідна держава не укладала мир з Ізраїлем. Тобто, до сьогодні, 25 років по тому.

Більш того, це перший випадок, коли дві країни підписали мирні договори в один і той же день. Отже, те, на що раніше пішло 47 років (з 1948 по 1995 рік), відбулося за лічені години. Це повністю перевершує все, що ми бачили раніше в сучасній історії Ізраїлю.

Крім того, це сталося, коли Президент Трамп переніс американський уряд в Єрусалим, і коли він офіційно визнав суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами. Це робить мирний договір ще більш примітним.

Не будемо забувати, що протягом багатьох років нам говорили, що такі дії будуть катастрофічними для Америки, і що це призведе до повномасштабної війни з мусульманським світом. Натомість наслідки відбулися мирним шляхом.

Ось чому стаття Боаза Бісмута в «Times of Israel» була названа «Подія, яка змінить історію Близького Сходу». Він написав:

«Навіть під час пандемії ми можемо дозволити собі радіти першому відкритому, теплому миру між ізраїлем та арабськими країнами і ігнорувати циніків, які прагнуть применшити важливість сьогоднішніх подій».

AP_oren-ben-hakon-343-1-873×570

Очевидно, що палестинців договір не влаштовує. І деталі угоди необхідно ретельно проаналізувати.

Але не можна заперечувати масштабність цього договору, який проголошується «Угодами Авраама». Як стверджує один з офіційних документів , «ця подія допоможе привести до майбутнього, в якому всі народи і всі віросповідання зможуть жити разом в дусі співробітництва і насолоджуватися миром і процвітанням, і в якому держави будуть зосереджені на спільних інтересах і побудові кращого майбутнього».

Проте, саме такі слова змушують деяких практикуючих християн говорити: «Зачекайте! Зрештою на Близькому Сході не може бути справжнього миру, поки не повернеться Ісус. Окрім того, в Писанні є пророцтва, які говорять про несправжній мир, влаштований антихристом, який послабить пильність світу і приведе до загибелі мільйонів. Обережно!».

На думку приходять уривки з Писання, наприклад, 1 до Солунян 5:3, де Павло пише:

«Бо коли говоритимуть: мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!».

Також актуальні і слова з Єзекіїль 38:11-12, де ворожі народи скажуть про Ізраїль:

«Та й скажеш: піду на неукріплений край, знайду спокійних, що безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт, щоб набрати здобичі, і чинити грабунок, щоб повернути свою руку на заселені руїни, і на народ, зібраний з народів, що набувають добуток та маєток, що сидять посеред землі.»

Хто може уявити собі народ Ізраїлю, описаний «що безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт»? Хто може уявити собі, що Ізраїль послабить пильність? Але згідно з деякими дослідникам пророцтв, ці слова сповняться в кінці цього віку. У світлі цього, чи не слід дивитися на «Угоду Авраама», яку Трамп назвав «світанком нового Близького Сходу», з великою обережністю, особливо, якщо ще 5-6 інших країн наслідують цей приклад і приєднаються до мирного процесу?

Як людина, яка інтенсивно досліджує Біблію протягом більшої частини останніх 50 років, я можу з абсолютною впевненістю сказати, що я не знаю.

Я не знаю, чи це підготує шлях для антихриста. Я не знаю, чи зашкодить це в кінцевому підсумку Ізраїлю більше, ніж допоможе. Але я точно знаю, що Ісус сказав: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.» (від Матвія 5:9). Я точно знаю, що Павло сказав: «Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!» (до римлян 12:18).

Та я точно знаю, що для Ізраїля краще мати більше друзів, ніж ворогів. При цьому, якщо на Близькому Сході настане раптовий і драматичний мир, я буду сповнений надій і обережний.

Чи буде це результатом десятиліть (а то й століть) молитов і багатьох років дипломатії? Або ж це буде перший крок до небезпечного світового уряду, який врешті-решт буде противитися Самому Богу?

Очевидно, одному Богу відомо. Але коли справа доходить до прийняття рішень національного рівня, вони повинні ґрунтуватися більше на прагматизмі, ніж на пророцтвах. Причиною цього є те, що релігійні віруючі часто невірно тлумачать пророцтва, звіщаючи кінець світу або повернення (чи прихід) Месії.

Якщо говорити про пророцтва, та ж сама Біблія, яку я цитував вище, говорить про день, коли народи, такі як Єгипет і Ассирія (сучасний Ірак) зберуться разом і будуть поклонятися Богу Ізраїля після часу великих потрясінь і суду. Як сказано у пророка Ісаї: «Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благословенням серед землі, бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, чин моїх рук, та Ізраїль, спадщина моя!» (Ісая 19:24-25).

Фактично, Ісая пророкував про інші арабські народи, що звертаються до Бога Ізраїлю через Месію (Ісая 42:11; 60: 7).

Тому, хоча тільки Господу відомі наслідки цього важливого мирного договору, давайте, як мінімум, радіти з того, що лідери зустрічаються разом, а не вбивають один одного. І давайте дивитися на «Угоду Авраама» як на нагадування про день, коли всі народи землі прийдуть до Єрусалиму на поклоніння Господу (Ісая 2:1-4).

Нехай Він прискорить прихід цього дня!

Автор: Майкл Браун

Джерело: The Christian Post

81522_w_800_311
Майкл Браун має ступінь доктора філософії в галузі близькосхідних мов та літератур з Нью-Йоркського університету і працював професором у ряді семінарій. Він є автором 25 книг та ведучим національного синдикованого щоденного ток-радіо-шоу «Лінія вогню»

За темою

Пірати 21 століття, або Як ми втратили відчуття 8 заповіді
17:00 - Ср / 07 Жов. Позиція
Християнська доктрина справедливої війни
17:18 - Чт / 17 Вер. Світ, Церкви у світі
Жінка ХХІ століття. Хто ти?
15:30 - Ср / 09 Вер. Позиція
Моя хата скраю, або Як служити з любов’ю і без байдужості
15:20 - Пн / 24 Сер. Світ
Портленд досі протестує. А де ж церква?
17:30 - Вт / 18 Сер. Світ
5 типів членів церкви, які не повернуться після карантину
14:32 - Чт / 13 Сер. Світ, Церкви у світі
Видалити TikTok: чому США хочуть заблокувати популярну китайську соцмережу
16:00 - Чт / 30 Лип. Світ
Переслідувані, але не залишені: як християни в Індії залишаються сильними, незважаючи на протистояння
16:51 - Вт / 14 Лип. Світ
Як зміниться світ і церкви в ньому після пандемії
17:50 - Пн / 06 Лип. Світ
Дистанційне навчання – це троянський кінь і смерть для освіти, – італійський професор
17:00 - Чт / 02 Лип. Освіта, Світ
Життя чорних важливі: що говорить Біблія
17:00 - Ср / 01 Лип. Світ
Стамбульська конвенція: чи справді вона захищає жінок від насильства
16:57 - Ср / 24 Чер. Світ, Україна