Постити не можна ігнорувати: 5 речей, які варто знати про піст
1+
fasting-empty-plate
Фото ілюстративні

Життя відродженого християнина характеризується постійними духовними практиками – щоденним читанням Слова Божого та молитви. Ми знаємо, що для того, аби залишатися бадьорими у вірі, нам необхідне щоденне спілкування з Богом. Однак, окрім згаданих, існують інші духовні практики, яким християни, буває, надають занадто великого значення, або ж навпаки – деякою мірою нехтують ними. Як-от дотримання посту, наприклад.

У ці передвеликодні дні тема посту набуває особливої актуальності. У православному християнстві, яке превалює в українському суспільстві, піст є одним із найважливіших складових християнського життя, тож більшість православних вірян вважає своїм обов’язком постити хоча б у два великі пости – передріздвяний та передпасхальний.

Підкреслюючи важливість посту, православна церква навчає:

«Піст – це великий духовний подвиг і найперше вираз православного аскетичного ідеалу. Православна Церква, … завжди вказувала на високе значення посту для духовного життя людини і її спасіння. Тому піст оспівується в Тріоді як благодать багатосвітла, як зброя непереможна, як духовних подвигів початок, як прекрасна стезя для чеснот, як їжа для душі, як джерело будь-якої доброї думки, як нетлінного буття і рівноангельського житія наслідування, як мати всіх благ і чеснот».

На відміну від православної, євангельсько-протестантські церкви не надають посту такого сакрального значення. І, на жаль, у наших церквах не так часто можна почути проповідь на цю тему. А тому є інша крайність: не знаючи достеменно зміст цієї духовної практики, ми іноді можемо нехтувати нею у своєму духовному житті.

І ще одна небезпека: вступаючи в піст, не розуміючи його суті і основ, ми не отримаємо від нього максимальної користі. Іншими словами, нам необхідно розуміти, для чого ми постимо і чого ми можемо очікувати від посту. Знання відіграють в цьому питанні ключову роль.

Розуміння того, що таке піст, яка його справжня суть та мета, розкриває єдине джерело істини – Слово Боже.

То що ж таке піст?

Слово «піст» (гр. – «nesteia») в оригіналі означає «утримання від споживання їжі». Постити – означає тимчасово відмовитися від їжі для конкретної духовної цілі. Однак суть посту – не лише в тимчасовому обмеженні споживання їжі.

Якщо дослідити і проаналізувати всі згадані в Біблії випадки посту, то можна коротко резюмувати, що піст – це завжди наслідок глибокого духовного переживання. Піст виражав визнання глибокої залежності від Бога. Піст – це скорботне,  вкрай необхідне шукання Бога та Його волі в часи горя, болю та важких обставин.

Чому саме відмова від їжі? Цікаво, але дуже часто люди, які знаходяться в стані стресу, тривоги або ж глибоких переживань, втрачають апетит і часто просто забувають поїсти, повністю зосереджуючись на своїх уболіваннях.

Тому піст – це природна реакція на духовні обставини і переживання. Піст завжди був природно спровокований глибокою духовною потребою. Це не те, до чого ми повинні себе примушувати. Не варто постити задля посту, дотримуючись його як звичайного релігійного обряду.

Рішення постити – це завжди добровільний крок виразити свої переживання перед Богом. Це не є Божою постановою чи наказом. У Біблії згадується лише один випадок, коли Бог повелів Своєму народу поститися – це був публічний піст, який відбувався один раз в рік у свято Дня Викуплення (Левит 16 розділ). Сьогодні християни не святкують цей день, Бог не вимагає цього посту від нас. Піст – це лише наше власне бажання та ініціатива.

Не варто сприймати піст як голодування. Піст – це не інструмент для покарання плоті. Від нашої гріховної природи ми нікуди не подінемося, плоть не стане святішою або ж смиреннішою після цього. Проте піст – це один з кращих інструментів для концентрації на Богові.

Також варто пам’ятати, що піст – це не спосіб примусити Бога зробити те, що ми хочемо. Навпаки – це час, який змінює нас. Піст – це не підсилювач наших прохань. Піст – це прожектор або ж об’єктив, у фокусі якого Бог.

Важливо розуміти, що сам піст ніколи не робив когось святішим чи духовнішим. Підставою для посту є наше щире бажання сконцентруватися на Бозі, дізнатися Його волю, проаналізувати своє духовне життя, розкаятися в гріхаї, знайти втіху і зцілення в Бозі.

Піст – це смирення плоті і духа, визнання повної залежності від Бога, проголошення Його влади у нашому житті і всіх обставинах, які складаються навколо.

У всіх випадках посту, які описані в Біблії, незмінною його складовою виступає молитва. Мало просто відмовитися від їжі, намагаючись сконцентруватися на Богові. З Богом треба говорити про свої переживання, обставини і духовну боротьбу. І в цьому нам допомагає молитва.

iStock-690063948-e1518637851868

За яких обставин постилися люди в Біблії?

  1. Коли шукали Божої допомоги, захисту і керівництва. Саме такою була мета посту цариці Естер, пророка Йоіла та царя Давида. Ці біблійні персонажі постилися, благаючи Бога про захист від ворогів у час небезпеки. Глибокі переживання за долю народу та їх вияв перед Богом супроводжувалися молитвою та відмовою від їжі.
  2. Коли каялися у скоєних гріхах. Народ Ніневії постився, коли Йона оголосив їм Божий суд. Сповідував і оплакував власні гріхи також Ездра, смиряючись перед Богом через молитву і піст.
  3. Коли зосереджувалися на Божому задумі і Його відкритті. Даниїл постився в очікування відкриття від Бога. Він не міг думати про їжу, бажаючи лише зрозуміти Боже Слово. Це було найважливішим для нього, аж поки Господь дав йому відкриття.
  4. Коли дотримувалися Дня Викуплення. Це було конкретне Боже повеління – щорічний публічний піст, під час якого ізраїльський народ каявся і оплакував свої гріхи перед Богом.
  5. Коли сумували за близькими після їх смерті. Так Давид постився і плакав за своїми померлими дітьми. Так Ізраїль постився після смерті Саула та Йонатана.
  6. Коли призначали лідерів на служіння. В Новому Заповіті, коли апостоли призначали лідерів на служіння, вони молились і постились. Це було надзвичайно важливим рішенням, тому їхні серця були сповнені прагненням зробити правильний вибір, шукаючи Божої волі. Апостоли настільки відповідально ставилися до цього, що відмовились від приймання їжі на певний час.

Яким буває піст і які його часові проміжки?

Так як у Біблії немає конкретного повеління постити, так само немає і вказівок, як саме постити та скільки часу.

Найдовший піст, згаданий у Біблії, тривав 40 днів – так постили пророки Мойсей та Ілля. У Новому Заповіті Ісус також здійснив сорокаденний піст, щоб на самоті та в спокої приготуватися до Свого служіння: «Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів» (Мт. 4:2).

Цар Давид нічого не їв протягом семи днів, цариця Естер разом із єврейським народом постила три дні. Часто піст брали від сходу до заходу сонця.

Також одним із різновидів посту, описаних в Біблії, є так званий «піст Даниїла». Він передбачає вживання лише простої їжі протягом трьох тижнів. «Я не їв ніякої вишуканої страви, м’яса й вина не брав до уст та й не намащувався мастями, доки не минуло повних три тижні» (Дан. 10:3).

Іноді пости в Біблії були не лише утриманням від їжі – часто люди, які постилися, не пили навіть води.

Про конкретно визначені часові рамки для посту говорити важко. Оскільки немає конкретного Божого повеління, кожен християнин сам для себе визначає часові проміжки власного посту.

Також, хоча піст у Біблії майже завжди супроводжується утриманням від їжі, існують інші способи посту. Усе, від чого ви можете тимчасово відмовитися, щоб краще зосередитись на Богові, може вважатися постом.

Сучасний піст – це відмова від того, що відволікає нашу увагу від Бога. Проаналізуйте, скільки часу ви проводите зі своїм гаджетом? Можливо, відмова від користування соцмережами вам дається набагато важче, ніж відмова від їжі? У всякому випадку, утримання від речей, які забирають на себе нашу увагу або ж приносять нам особливе задоволення – це хороший спосіб виразити своє смирення перед Богом.

fasting-from-social-media-plant-powered-prophet

Які можуть бути неправильні мотиви для посту?

  • Бажання схуднути, покращити обмін речовин в організмі. Такий підхід до посту є категорично неправильним і точно не матиме користі. Для схуднення існують дієти, тож не варто мати таку мотивацію, починаючи цю духовну практику. «Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Рим. 14:17). Піст – це не голодування. Якщо наш піст – це лише утримання від їжі, ми не можемо дочекатися його закінчення, щоб нарешті поїсти, якщо всі наші думки сконцентровані лише на цьому, то таку практику навряд чи можна назвати постом.
  • Бажання вразити інших, показати свою праведність. Піст не має бути інструментом демонстрації власної духовності. Ісус навчав, що піст з релігійних міркувань – це особиста, навіть таємна справа між Богом і людиною, яка постить(Матвія 6: 16-18). Притча про фарисея та митника показує, що піст не робить людину морально або духовно кращою за інших (Луки 18: 9-14).
  • Бажання дотриматися релігійної формальності. Не варто постити, бо всі постять, або ж «християнам треба». Не варто постити тільки через те, що прийшов період посту. Якщо ми не розуміємо змісту посту, ця духовна практика стає просто зовнішнім релігійним обрядом. Бога можна порівняти з батьком, якому не подобається, коли діти висловлюють свою любов до Нього не за велінням серця, а лише з почуття обов’язку (Ісаї 58: 5-7).
  • Бажання випросити чогось у Бога. Бог не завжди відповідає на наші молитви, як ми того хочемо. Як результат, може з’явитися думка якось «задобрити» Бога, щоб Він таки дав бажану відповідь на наше прохання. Беручи піст з метою попросити в Бога змилування і захисту, ми не підсилюємо наше прохання, ми виявляємо своє смирення перед Богом. Перш ніж розпочинати піст за якусь потребу, варто звіряти наші бажання і цілі зі Словом Божим.
sddefault
Картина ``Фарисей та митник``. Автор невідомий

Якщо Ви вирішили поститися

  • сконцентруйтесь на тому, хто такий Бог
  • роздумуйте про Його вірність і благодать, яку Він дарує Своїм дітям
  • перевіряйте свій духовний стан
  • перевіряйте свою мотивацію
  • звершуйте піст у дусі смирення і радості

Випробування, які ми переживаємо, іноді відводять наш погляд від Христа. Не використовуйте піст, щоб концентруватись на власних проблемах чи намагатись змусити Бога негайно вирішити Вашу проблему. Впокоряйте своє серце і бажання своєї плоті (не лише ті, які стосуються їжі). Постіть, щоб здобути глибші стосунки з Богом та максимально наблизитися до Нього.

 «А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Матвія 6:16-18).

В публікації використані матеріали статті «Що Біблія говорить про піст».

Наталка Хвесик