Преображення Господнє чи «яблуневий спас»
0
1534250936-4242
Фото ілюстративне

Говорячи про вищевказані свята, що мають своє коріння і відображення в різних традиціях і практиках, слід згадати про найпоширеніші точки зору щодо їх розуміння. Традиційно в цей день церква святкує і говорить про «Преображення Господнє», яке відбулося перед учнями Христа — Петром, Яковом та Іваном – і описане всіма євангелістами (Матвія 17: 1-6; Марка 9: 1-8; Луки 9: 28-36).

У народі «яблуневий спас» відзначається збором та освяченням яблук. В тих місцях, де немає яблук, дане свято пов’язане з виноградом. У цей день важливе значення має мед, бо вважається, що він має цілющі властивості, і люди також починають збирати його з метою освячення в храмах і куштування зібраного врожаю. Медом діляться з ближніми і незаможними, виявляючи щедрість і милосердя.

У нашій країні 19 серпня є професійним святом пасічників. Отже, в цей день має місце традиція освячувати вулики, плоди землі (яблука, груші, сливи та ін.), випікати пироги з яблуками, варити компот і варення, а головне – вживати в їжу яблука з медом. Багато традицій, яких дотримувалися в більш ранній період, на сьогоднішній день раз по раз, поступово, втрачають свою актуальність і все рідше можна побачити їхнє святкування та дотримання серед сучасних людей.

top-view-person-making-apple-pie_23-2148229115

У чому ж істинна суть цього свята?

Преобразившись перед учнями, Ісус не намагався здивувати або якимось чином вразити їх. Його завданням було відкрити і показати, ким Він є насправді. Вони ж, у свою чергу, мали повірити і передати це тим, хто «увірує по слову їх», про що Спаситель згадував у молитві, яку Він виголосив у Гетсиманському саду. А перед тим, як вознестися на небо і сісти праворуч Отця, Він сказав: «Та ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до краю землі!» (Дії 1:8).

Головний сенс преображення Ісуса Христа перед учнями полягав у тому, щоб вони розповіли про це всьому світу і зробили послідовників Месії справжніми учнями, засвідчивши такими ж чудесами і знаменами у Господі, в Якого самі вірили і Якого бачили у славі.

19.-Aleksandr-Andreevich-Ivanov.-E`skiz.-Kon.1840—–nach.1850-h-gg.-GTG-Moskva1-e1439801210406-700×376

Цю думку підтверджує Іван: «Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші торкалися, – про Слово життя, – а життя з’явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з’явилося нам!» (1Івана 1:1-2).

Подія преображення і відкриття справжньої природи Ісуса Христа була прямо пов’язана з вірою учнів, в якій Петро (камінь) відіграє одну з ключових ролей! Напередодні Ісус запитав в учнів: «За кого Мене має народ?». Відповіді були досить дивні: «За Івана Хрестителя», «за Іллю», «за одного з пророків». Але головне питання лунало, як і сьогодні, зверненням до кожного з нас: «А за кого ви Мене маєте?». Апостол Петро відповів: «Ти – Христос!», «За Христа Божого», «Ти – Христос, Син Бога живого!». Петро – це той камінь, на якому Сам Бог створить Церкву Свою. Так, так, саме він потім зрадить Спасителя. Це той самий чоловік, якому Господь пообіцяв дати ключі від Царства Небесного. Йому ж Христос доручить через Марію повідомити про Своє воскресіння, і це той самий Петро, про якого Месія запитає тричі: «Чи любиш ти Мене?». Не тільки Петро був на горі, але й сини Заведея, Яків та Іван, яких Христос назвав «сини громові». Можливо, вони знаходилися там через свій запальний характер, яким був так само відомий і апостол Петро. Можливо, тому ця «трійця» дуже часто була помічена в різних неординарних подіях, які потребували віри а з іншого боку, показували всю суть людської природи. Варто згадати ситуацію з дочкою Яіра, яку воскресив Христос, преображення і боротьбу Господа перед розп’яттям – всюди Петро, Яків та Іван були з Ним. Завжди, коли Христос про щось запитував у Своїх учнів, єдиним, хто відповідав, був Петро. Щодо вогню з неба – з цим питанням до синів Заведеєвих, а хто відрізав вухо рабу первосвященика, то це знову апостол Петро. Хто, на вашу думку, сперечався про те, щоб сісти біля Христа праворуч і ліворуч? Це знову вони – сини Заведеєві.

Біблія – книга, яка показує суть людської природи, Боже перетворення і нових людей, які шукають слави Бога і Його Царства! Тому Преображення Господнє – це історія Бога і людини, учнів і Христа, Трійці і всього творіння. Отже, не варто перевертати все з ніг на голову і підлаштовувати все під себе, що часто властиво людям (учні Христа були звичайними людьми), «змішуючи праведне з грішним». Причиною, через яку учні не могли зцілити сина одного батька, який привів його, було їхнє невірство.

Головне і першочергове застереження Христа: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та садукейської!». Вчення фарисеїв та садукеїв – ось головний гіркий корінь! Лицемірство, відсутність віри, пошуки і бажання отримати славу від людей, зовнішня побожність і праведність, але головне –брак любові, милосердя, співчуття і пошуку слави собі, а не Богу. Ось звідки все починається і чим все закінчується, це закваска фарисейська – лицемірство. Люди перекручують і псують все, до чого торкаються без віри в Бога, Який є любов. Вони часто починають бачити в цьому або робити з цього не те, чим воно є насправді!

Для людини, що живе у 21 столітті, пропонується маса варіантів, як провести і відсвяткувати 19 серпня у 2020 році. Але найголовніше питання не те, як ми святкуємо і що робимо в цей день, а для чого і з якої причини робимо те, що робимо. А головне, у що ми віримо і «за кого приймаємо Його».

Пізніше вже апостол Павло у посланні до Ефесян пояснить, що саме сталося внаслідок тих страждань, про які говорив Христос з Мойсеєм та Іллею: «Бо Він є мир наш, що вчинив із двох (євреїв і язичників) одне й зруйнував серединну перешкоду (перегородку, стіну) , ворожнечу, Своїм тілом, Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з двох (різних народів) збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши, і хрестом примирити із Богом в одному тілі, ворожнечу на ньому забивши. І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким і мир близьким, бо обоє Ним маємо доступ до Отця, в одному Дусі» (Ефесян 2: 14-18).

closeup-shot-male-down-ground-with-his-hand-face-blurred-background_181624-8627

Історія про перетворення нашого Господа і Спасителя – це історія Бога, Який допомагає побачити недосконалість людини, її падіння і відновлення руками Месії, кажучи: «Тебе, Петро, потребує Господь, паси овець Моїх!» і «Яків та Іван, не знаєте, якого ви духа, бо Син людський прийшов не губити життя людські, але рятувати!». Бог шукає недосконалих людей, таких, як Петро, Яків та Іван, що мають увірувати, що Ісус є Христос – Син Бога живого. При цьому вони роблять помилки і часто падають, кажучи і роблячи в пориві гніву речі, про які пізніше будуть зі сльозами шкодувати, часом навіть не розуміючи, що насправді вони просять. Але встають, довіряючи Богу і Його Слову і продовжуючи йти вперед, щоб до них самих насамперед була виявлена Божа милість і через них для цього світу було відкрито велич і славу Царства Небесного, яке вже прийшло в силі!

Тому Христос і сказав: «Син людський, прийшовши на землю, чи знайде віру на землі?». Не релігію і обряди, не святкування свят і поїдання яблук з медом, але віру в Нього як Сина Божого, Месію, і справи, які робив Сам і доручив виконувати Своїм послідовникам, кажучи: «Істинно, істинно кажу вам: Хто вірує в Мене, діла, що чиню Я, і він чинитиме; і більше цих вчинить, тому що Я йду до Отця» (Івана 14:12). А кажучи про свята, апостол Павло уточнює: «Інший відрізняє день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає» (Римлян 14:5-6).

Преображення Господнє – це свято не заради дій і здобуття Божого благовоління до людини і знову отримання чого-небудь від Нього для щоденного життя! Це день для Господа, щоб заспокоїтися від своїх справ, поміркувати і дати відповідь на питання Спасителя: «За кого Мене має народ і за кого ви Мене маєте?». Тому важливо не тільки те, що сталося, але з якою метою, з якої причини, навіщо, і, в кінці кінців, яке значення це має для нас сьогодні? Тому що все, що було сказано і зроблено Христом на землі, мало одну мету: «щоб ми увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, мали життя в ім’я Його!» (Івана 20:31).

Костянтин Воропаєв для ІА «Світогляд»

За темою

Штундизм: українські християнські братства ХІХ століття
18:10 - Пт / 09 Жов. Історія, Україна
Українцям треба вчитися, заощаджувати і мати правильні цінності, – економіст Шеремета
14:17 - Вт / 01 Вер. Україна
Незалежність християнина
17:00 - Пн / 24 Сер. Україна
«Якщо немає свободи віросповідання, то всі інші свободи не потрібні», – релігієзнавиця
19:10 - Сб / 25 Лип. Україна, Церква України
Стамбульська конвенція: чи справді вона захищає жінок від насильства
16:57 - Ср / 24 Чер. Світ, Україна
Пасха на карантині: 5 мотивацій, щоб відсвяткувати вдома
12:20 - Ср / 01 Кві. Україна, Церква України
Коронавірус змушує церкви України змінюватися. Що з цього вийде?
13:06 - Пн / 23 Бер. Україна, Церква України
Коронавірус і безхатченки: як християни можуть допомогти
13:49 - Пт / 20 Бер. Благодійність, Світ, Україна, Церква України
5 речей, які Біблія говорить про здоров’я
12:11 - Чт / 19 Бер. Світ, Україна