Є «великі», як прийнято називати в православній церкві, християнські свята, про які знають буквально всі. Напевно, знайдеться не так багато людей, яких збентежить запитання: «Що святкує християнський світ 25 грудня (7 січня)», або «Що означає свято Христового Воскресіння?». Зазвичай ці свята легко описують в двох словах. Різдво – Христос народився. Пасха або Великдень – Христос воскрес.
Однак є і менш «популярні» святкові дати. І якщо з Різдвом усе просто, то при слові «Стрітення» часто навіть не всі християни можуть одразу відповісти, яку пам’ятну подію відзначають.
Загугліть «свято Стрітення», і вам відразу виб’ється «стоп’ятсот» народних традицій святкування, двадцять п’ять версій походження свята і з сотня забобонів/заборон, які ні в якому випадку не можна порушувати.
Так, від язичницького минулого нам, українцям, нікуди дітися. Історичні дані свідчать, що на території Русі свято Стрітення почали відзначати лише у 5 столітті. А тому сучасні християни в Україні приречені постійно відстоювати своє право відзначати пам’ятні події у певні дати, доводити, що ці свята не мають нічого спільного з язичництвом, заперечувати і відкидати усі язичницькі атрибути і обряди, які встигли міцно вкоренитися у народних традиціях святкування.
Хтось каже, Стрітення – це зустріч зими з літом. Інші, логічно поміркувавши, уточнюють, що, швидше всього, зима зустрічається з весною. Колись цього дня, у дохристиянський період, люди співали пісні-замовлення, «замовляючи» тепле літо і хороший врожай, а ще ворожили. В давнину вважали, що «як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів», а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню весну.
Люди надавали сакрального, містичного значення явищам природи, обожествляли небесні тіла і стихії. Освячення води і вогню у язичників було головним дійством у цей день. Святили воду і свічки, вважаючи, що вони мають цілющі властивості й оберігають від різноманітних хвороб і нещасть.
З приходом християнства багато язичницьких ритуалів і вірувань міцно повпліталися у християнську традицію. Тому й не дивно, що Стрітення у більшості українців асоціюється з версією «зима з весною бореться».
А враховуючи, що свято Стрітення відзначають 15 лютого (якраз після Дня усіх закоханих), то дуже часто воно взагалі пролітає мимо уваги багатьох християн.
Але давайте подивимось, що про справжні події свята Стрітення, які ми сьогодні згадуємо, говорить Біблія?
Історія свята
Євангельська подія, яку ми відзначаємо у цей день, на перший погляд, може здатися непримітною, тим більше, що про неї згадує лише один євангеліст – Лука.
На 40-й день після народження Ісуса Христа Марія і Йосип принесли Його до храму в Єрусалим. За Законом Мойсея, кожна жінкапісля народження дитини 40 днів не мала права входити до храму, бо вважалася нечистою. Протягом цих днів тривав період її очищення. На сороковий день, відповідно до закону мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила ягня в жертву за своє очищення. Якщо сім’я була бідна, то в жертву приносили дві горлиці або двоє голуб’ят.
Окрім того, з часу визволення євреїв із єгипетського полону за Законом Мойсея кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові. Тому над первородним хлопчиком 40 дня відбувався ще обряд пожертвування Богові і його викуплення.
Знаючи справжню історію зачаття і народження Ісуса Христа, Марія і Йосип дотримуються закону Божого, принісши жертву і за очищення, і за викуп первістка. Протягомкількох віршів Євангелія тричі підкреслюється, що все було виконане у точному дотриманні Закону.
Той, хто прийшов у світ освятити й викупити всіх людей, дозволив, щоб найперше сам був посвячений Богові і викуплений.
У день виконання всіх єврейських обрядів у храмі відбулася доленосна зустріч. Протягом життя у Ісуса Христа дійсно було безліч зустрічей, але саме ця зустріч була особливою.
Апостол Лука розповідає, що в Єрусалимі жив праведний старець Симеон, що чекав зустрічі з Господом вже багато років.Через Духа Святого, Який перебував на ньому, йому було звіщено, що він не побачить смерті, перш ніж побачить Христа. І тому в день, коли батьки принесли Ісуса до храму, «Дух у храм припровадив» і Симеона. Саме Дух Святий відкрив праведному і благочестивому чоловіку, який чекав потіхи для Ізраїля, що немовля на руках у Марії і було тим обіцяним Месією.
Старцю Симеону було відкрито, що він обов’язково побачить Спасителя. Про цей день Бог сказав йому наперед і він смиренно, протягом багатьох років, очікував найважливішої зустрічі в своєму житті.
Зустріч Симеона з Ісусом ще раз підтвердила божественний план спасіння, про який Бог говорив і раніше через пророків.
Взявши Ісуса на руки, праведний чоловік виголосив слова, які знає кожен, хто хоч трохи знайомий з Біблією:
«Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!».
Від цих слів віє радістю людини, у якої здійснилося найзаповітніше бажання. Слова ці стосуються не тільки Симеона, не тільки Ізраїлю, але кожної людини, що живе на землі – у них стисло викладена суть всієї Євангелії. «Бог приготував порятунок перед обличчям усіх народів!» – із захопленням вигукнув старець.
«Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!»
Окрім Симеона, другою особою, що зустріла Ісуса в храмі, була пророчиця Анна, про що також свідчить Євангеліє від Луки.
У цей день Святий Дух звів в храмі праведників, які, можливо, ніколи не знали один одного, і дав їм величне відкриття про Спасителя світу. По суті, Стрітення стало потужним проголошенням Євангелія, повтором різдвяної новини, яка прозвучала на Вифлиємських полях.
Які уроки цього свята для християн?
Праведний Симеон і пророчиця Анна, завдяки своєму благочестивому ходінню перед Богом і Духу Святому, який перебував на них, змогли розпізнати Божу любов і спасіння у Немовляті і засвідчити про це всім людям. Недарма Христос казав: «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт 5: 8).
Сьогодні ми святкуємо свято Стрітення – свято особистої зустрічі з Ісусом, яке пережив у своєму житті кожен віруючий.
Зустріч людини з Ісусом Христом – це найважливіша і найпотрібніша подія в житті. Усе, що відбувалося до неї, відразу втрачає значення. Зустрівшись із Христом, людина отримує спасіння і надію на вічне життя. Це зустріч, яка міняє серце, мислення людини і напрямок, у якому вона рухається, на 180 градусів.
Неможливо зустрітися з Ісусом і жити тим самим життям, що і раніше. Неможливо після зустрічі зі Спасителем не славити Його і не свідчити про любов Господа, як і зробили це праведник Симеон і пророчиця Анна.
Адже Ісус Христос приходить із любов’ю та благословінням у життя кожної людини:
«Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною» (Об. 3:20).
Свято Стрітення – це не про народні традиції, і не про битву зими з весною.
Свято Стрітення – це про обов’язкове здійснення Божих обітниць. Про довготерпіння, безмежну віру Богові і міцну надію на спасіння. Симеон і Анна дають нам урок терпіння. Десятиліттями вони перебували у Єрусалимському храмі, очікуючи обіцяного Богом Спасителя. Напевно, не раз вони вдивлялися в кожну дитину: чи не сьогодні Господь пошле спасіння своєму народові? Минали роки, слабшало тіло та зір, а обітниця не здійснювалася. Проте не слабшала їхня віра, і не згасала надія. І, врешті-решт, Бог здійснив їхню мрію. Очікування здійснення Божої обітниці – чудовий приклад для нас, коли нам здається, що Бог не чує наші молитви.
На свято Стрітення можна вірити у погодні прикмети. Можна запалювати свічки, святити воду і вірити у їхні магічні властивості. Але клімат змінюється, й іноді вже важко довіряти навіть прогнозам синоптиків. А от вірити у цілющі властивості води і магічну силу свічок – це означає не довіряти Богу, не вірити у Його силу і захист.
Тому бажаємо кожному, хто ще не зустрів Ісуса особисто, зустріти Його у своєму житті, пережити Його любов, відчути на собі Його захист і силу. Свято Стрітення – це свято про добру радість для людей, яка виявилася у посланому Господом Спасителі.
Марія Костюкевич для ІА Світогляд
