В рамках підготовки до XI Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) організатори проводять ряд інтерв’ю з ключовими спікерами. Черговою стала розмова з Романом Шереметою, Професором економіки університету Кейс Вестерн Резерв. Організатори LFM дізналися, до чого бути готовим далі, хто вийде переможцем з карантину і яких реформ потребує український АПК.
- Світ в умовах коронакризи: до чого варто готуватися Україні?
Коронавірус відчутно вплинув на економіку України та світу. Прогнози передбачають скорочення ВВП у світі і США на 5 %, в Україні зниження дещо оптимістичніші – на 3,5%. За час карантину кількість зареєстрованих в органах Державної служби зайнятості зросла до понад півмільйона безробітних, що на 80% більше, ніж минулого року. Ситуація з інфляцією більш стабільна, бо коли високий рівень безробіття, тоді, як правило, інфляція нижча. Тому ми спостерігаємо сталий рівень цін в Україні, США і світі. Ми сподівалися, що економіка швидше відновиться, але, на жаль, ці прогнози не справдилися, і нам варто готуватися до затяжної кризи.
- 2020: фінансова криза або нові можливості? (Або хто виграє від кризи, а хто понесе найбільші збитки?)
Будуть і переможці, і ті які програли. Зараз є галузі, які працюють краще, ніж до карантину: сфера швидкого харчування, IT, медична галузь. Ті індустрії, які програли – це сфера послуг (ресторанний бізнес, готельний, авіаперевезення, будь-які розваги).
- На вашу думку, чим нинішній економічний стрес відрізняється від кризи 2008 року?
Криза 2008 року сталась зсередини: вона пішла від того, що були проблеми в фінансовому секторі, зокрема, в США. У 2020 році криза пішла ззовні: вона стала наслідком зовнішнього фактору – пандемії. Засоби боротьби з кризою 2008 року є зовсім іншими, ніж засоби боротьби з кризою 2020 року.
- Сьогодні українці спостерігають, як стрімко знецінюється національна валюта. Як ви оцінюєте економіку України? До чого бути готовим?
Мені складно дати відповідь на це запитання, тому що дуже багато буде залежатиме від уряду України. На жаль, є певні сфери економіки й індустрії, які швидко не відновляться, наприклад, сфера авіаперевезень, готельний бізнес, ресторанний. Тому треба бути готовим до того, що це буде затяжна криза, і ми не знаємо, як поводитиме себе вірус, і чи буде друга хвиля.
- Яких реформ потребує український АПК?
В першу чергу, пандемія вражає людей, а не роботів, тому очевидно, що потрібна більша автоматизація АПК. Якщо порівнювати Україну з ЄС чи США, то в Україні нижчий рівень автоматизації. Питання постає в гігієні, тому що більшість людей задіяні на виробництві в полях. В цьому плані Україна більше постраждає від коронавірусу, ніж країни західної Європи та США, де левова частка технологічних операцій перекладена на техніку і роботів. Я вважаю, що автоматизація виробничого і збирального процесів повинна бути пріоритетом сьогодні.
- Назвіть основні шляхи покращення інвестиційного клімату для України.
Існує два підходи, щоб покращити інвестиційний клімат для України. Перший – короткостроковий, другий – структурний. Якщо ми говоримо про короткостроковий підхід, то це ідеї «інвестиційних нянь», про які зараз часто ідеться мова. Ідея в тому, що коли заходить іноземний інвестор, держава дає йому певну гарантію, що буде робити все, аби інвестор не втратив свій капітал. Підхід хороший, але яким буде його виконання – невідомо. Іноземними інвесторами можуть приходити наші олігархи під прикриттям, тому що у них є компанії закордоном. Питання постає в тому, яка буде імплементація цих «нянь».
Другий і основний підхід – це структурні реформи, які повинні відбуватися. В даному випадку, я вважаю, є дві частини. Перша – це зменшення державного регулювання – децентралізація, яка приведе до прозорості та підзвітності місцевої влади, та відповідно до економічного росту і залучення інвестицій. Друга частина – це конкретні реформи (судові, податкові тощо), які повинні проводитися.
- Ринок землі: Ваше бачення, чи готова до нього Україна?
Це філософське питання, бо як можна бути готовим до того, чого немає. В Україні не було ринку землі, і, відповідно, бути готовим до нього – досить складно. Це як запитати, чи країна, яка є авторитарна, готова до демократії, якщо в неї ніколи демократії не було.
Україні вже давно потрібно було відкрити ринок землі. По-перше, це залучить іноземні інвестиції, по-друге, поставить ринкову ціну на землю. Я скажу відверто, мені не дуже подобаються ті обмеження, які впроваджуються для іноземців, я вважаю, що це суто політичний компроміс. Тому що, по-перше, якщо хтось з іноземців захоче купити землю в Україні вони можуть це зробити через підставних осіб. По-друге, це відлякує іноземний капітал, ми фактично самі собі стріляємо в ногу, бо знижуємо реальну вартість землі. Я думаю, в майбутньому цей баланс відновиться і ми отримаємо більше залученого капіталу ззовні. Звичайно, потрібно відкривати ринок землі і вчиться працювати як всі нормальні країни світу в умовах конкуренції.
- На публічних просторах неодноразово згадували про майбутній дефолт України. Наскільки це реально? (розкрийте, будь ласка, тему).
Я вважаю, що розмови стосовно дефолту є суто спекуляцією, тому що це буде найгірша помилка уряду і каденції президента. Коли ми говоримо про країну загалом – це не є короткострокова гра, ми говоримо про взаємовідносини з іншими країнами на дуже довгий термін. Якщо ми один раз зробимо дефолт, це підірве рівень довіри до України на дуже довгий час. Коли нам потрібна буде допомога з МВФ чи Світового банку, ми просто не зможемо її отримати. Принаймні не під такі відсотки, які ми отримуємо зараз. Я вважаю, що це нереальна ситуація, і уряд цього не допустить. Я думаю, що дефолту не буде.
- Ваше бачення виходу з кризи: світовий та український сценарій?
Ця криза прийшла через зовнішній фактор, в даному випадку – це вірус. Вихід з кризи буде напряму пов’язаний з тим, наскільки ми зможемо перемогти вірус. Я взагалі вважаю, що до кінця ми його ніколи не зможемо перемогти, але я не є прихильником жорстких карантинних умов і закривання бізнесів. Я розумію, що ризики вірусу завжди будуть існувати. Отже, нам треба навчитися жити в умовах вірусу і робити менш радикальні кроки, які не будуть так просідати економіку, але в той же час будуть зберігати людські життя.
- ТОП-3 поради пересічному українцю, як діяти/зберігати спокій в нових економічних реаліях?
Моя перша порада – здобувати нові навики і знання. Загалом період карантину і кризи – це хороший час вчитися. Я раджу брати онлайн курси на Prometheus чи Coursera, вони відкриті і безкоштовні. Наприклад, один курс, який я сам частково профінансував разом з «Фондом Випускників України» – «Наука повсякденного мислення». Вчитися потрібно постійно, і криза – один з періодів, коли можна отримати більше знань і навиків на майбутнє.
Друга порада – це вчитися заощаджувати. Ця проблема є не тільки України, але саме тут вона виглядає досить нагальною. Історик Ігор Лильо дуже гарно сказав: «Українці – це єдина нація у світі, яка останньою моделлю айфона висвітлює шлях до туалету на вулиці». У нас немає грошей на все інше, а на останню модель айфона ми маємо. Нам потрібно навчитися заощаджувати та інвестувати. Ця криза показала нагальність цього, тому ми не можемо сподіватися на державу, чи на те, що завтрашній день буде нормальним, бо ми побачили, як швидко прийшла пандемія.
І останнє, що я хотів би порадити, це те, щоб ми працювали над питаннями цінності. Це ті чесноти, на яких ми можемо побудувати дійсно процвітаючу країну. Тоді в нас не буде питання корупції, плагіату, крадіжок, обманів. Я бажаю, щоб українці збудували свій світогляд на правильних цінностях. Норман Вінсент Піл сказав: «Змініть ваші думки, і ви зміните ваш світ». Саме це хотілось побажати всім українцям.
