Експерти з правових питань стурбовані тим, що винесення рішень у справах про дискримінацію ЛГБТ на робочих місцях не може забезпечити права церков і релігійних організацій, за які боролися євангелісти.
15 червня Верховний суд США постановив, що федеральний закон, що забороняє дискримінацію при прийомі на роботу за ознакою статі, також поширюється на сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність.
«Роботодавець, який звільняє людину тільки за те, що вона гей або транссексуал, порушує Розділ VII», – йдеться в рішенні 6-3, винесеному суддею Нілом Горсучем.
Горсуч назвав проблеми релігійної свободи, включаючи винятки, допустимі згідно з рішенням церкви Осанна-Табор і Законом про відновлення свободи віросповідання (RFRA).
«Ми також глибоко стурбовані збереженням обіцянок про свободу віросповідання, закріплених в нашій Конституції; ця гарантія лежить в основі нашого плюралістичного суспільства. Але всі занепокоєння про те, як Розділ VII може перетинатися зі свободою віросповідання, не є чимось новим; вони навіть передують ухваленню закону», – написав він.
У рішенні йдеться, що в деяких випадках захист прав релігійних роботодавців RFRA може замінити антидискримінаційну політику розділу VII.
«У той час як інші роботодавці в інших випадках можуть наводити аргументи про свободу віросповідання, які потребують ретельного розгляду, жоден з роботодавців, що були присутні тут сьогодні, не заявив у цьому Суді, що дотримання Розділу VII якимось чином порушить їхні особисті релігійні свободи».
Натомість суддя Семюел Аліто не погодився з цим і заявив, що захист свободи віросповідання у сфері зайнятості є вузьким і вже оскаржується поточними дебатами про те, що працівники підпадають під «церковний виняток».
«Позиція, яку зараз займає суд, загрожуватиме свободі релігії, свободи слова, а також особистому життю і безпеці», – сказав він.
У статті для Christianity Today’s на ChurchLawAndTax.com адвокат і старший редактор Річард Хаммар сказав, що церкви зберігають важливий захист, приймаючи рішення про працевлаштування духовенства, незважаючи на рішення Верховного суду 15 червня. Проте це рішення сприяє більшій невизначеності в церквах з працівниками, які обіймають «недухівницькі» посади, сказав він.
«Церкви, які чинять несприятливі дії проти працівника або претендента на роботу з релігійних міркувань, повинні належним чином пояснювати свої дії, – сказав Хаммар. – Звертайтеся до релігійного чи доктринального принципу, про який іде мова, й уникайте загальних ярликів, таких як «стать» або інших ярликів, що стосуються гендеру чи сексуальної орієнтації».
Рассел Мур, президент Південно-баптистської комісії з етики та свободи віросповідання, написав, що рішення Верховного суду буде мати «сейсмічні наслідки для свободи віросповідання, потенційно сприяючи багаторічним судовим процесам і судовій боротьбі за те, що це означає, наприклад, для релігійних організацій, які мають власні релігійні переконання щодо значення статі і сексуальної орієнтації».
«Це рішення Верховного суду не повинно викликати подиву, враховуючи, наскільки культурно змінилися значення статі і сексуальної орієнтації, – сказав він. – Те, що «сексуальна революція» підтримується тут як «консерваторами», так і членами «прогресивної» партії на суді, також не повинно викликати подиву в тих, хто спостерігав за розвитком подій в кожному з цих ідеологічних куточків американського життя».
Передісторія
У жовтні 2019 року Верховний суд Сполучених Штатів обговорював значення слова «стать», коли голова Верховного суду Джон Робертс підняв питання про релігію.
Робертс запитав: «Як уряд може захистити права геїв, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів на робочому місці, а також права релігійних груп наймати людей, які згодні з їхньою позицією щодо питань сексуальності, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності?».
Три поточні судові справи піднімають це питання, але можуть дати на нього відповідь. У вівторок Верховний суд заслухав аргументи у справі Бостока проти округу Клейтон, штат Джорджія; Altitude Express проти Зарди; і Harris Funeral Homes проти Комісії із забезпечення рівних можливостей в сфері зайнятості.
У всіх трьох випадках суд розглядає, чи захищає Закон про громадянські права 1964 року представників ЛГБТ від звільнення. У VII Розділі закону говориться, що роботодавці не можуть звільняти людей «у зв’язку зі статтю». Суд повинен вирішити, чи включає визначення «стать» сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність.
Обвинувачені – Джеральд Босток із Джорджії, Дон Зарда з Нью-Йорку і Еймі Стівенс з Мічигану – вважають, що включає.
Босток був координатором служби соціального забезпечення дітей в окрузі Клейтон, штат Джорджія, в системі судів у справах неповнолітніх, який сказав, що його звільнили за сексуальну орієнтацію після того, як його роботодавець дізнався, що він вступив в гейську софтбольну лігу. Зарді, який помер до того, як справа дійшла до Верховного суду, був інструктором зі стрибків з парашутом і втратив роботу після того, як сказав студентці, що він гей. Стівенс була похоронним керівником у Harris Funeral Homes, звідки її звільнили після того, як вона зізналася, що є транссексуалкою. Роботодавець Стівенс сказав, що вона порушила дрес-код, який вимагає від чоловіків носити костюми.
Адвокати Бостока, Зарди і Стівенс стверджують, що вони повинні були бути захищені Розділом VII.
Адвокат Босток навів доказ, що дискримінація людей в одностатевих стосунках є формою дискримінації за ознакою статі. Вона попросила суддів уявити двох співробітників, які обидва одружилися в один день, кожен з чоловіком на ім’я Білл. «Коли ви звільняєте робітника чоловічої статі, який одружився з Біллом, і даєте працівниці, яка вийшла заміж за Білла, кілька вихідних, щоб вона могла відсвяткувати радісну подію – це дискримінація за ознакою статі», – сказала адвокат.
За словами адвоката Стівенса, «дрес-код, який відрізняється за ознакою статі, очевидно, пов’язаний зі статтю».
Інша сторона судового процесу каже, що це, очевидно, не те, що мав на увазі закон, коли був прийнятий Конгресом у 1964 році. Вони стверджують, що в той час ніхто не думав про сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, тому не варто саме так тлумачити закон, аби захистити ЛГБТ-людей від дискримінації.
Джон Бурш, адвокат Альянсу захисту свободи, що представляє власника-християнина похоронного бюро, який звільнив Стівенс, закликав «до тих речей, які зрозумів би кожен під заголовком VII», маючи на увазі «під час його прийняття».
Ряд основних євангельських груп, в тому числі Національна асоціація євангелістів, Євангельська асоціація Біллі Грема і Рада християнських коледжів та університетів (CCCU), також додали, що розширення визначення «стать» для захисту прав ЛГБТ може перешкодити практиці працевлаштування в церквах і християнських установах.
«Не дивно, що релігійні інститути прагнуть наймати співробітників, які підтримують їх релігійні цілі і переконання, – написали юристи CCCU. – Зміна закону для прирівнювання статі до сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності створить нові конфлікти для багатьох релігійних університетів, які наймають співробітників, чиї переконання та практика повинні сприяти виконанню їх релігійної місії».
У фонді Беккета, який розглядає справи про свободу віросповідання, заявили суду, що розширення визначення статі «викличе відкритий конфлікт» з практикою працевлаштування на релігійному грунті.
Євангельські групи стверджують, що повинні бути закони, що захищають ЛГБТ-людей на робочому місці, але вони повинні бути збалансовані зі захистом для релігійних груп.
Більше 20 штатів уже зробили це, прийнявши закони проти дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, але з винятками для релігійних роботодавців. Статут дає релігійним групам деяку свободу для дискримінації. (CCCU є однією з євангельських груп, які наполягали на правових рішеннях для захисту як ЛГБТ, так і релігійних прав, під назвою «Справедливість для всіх»).
Люк Гудріч, адвокат із фонду Беккета, сказав, що законодавчі органи можуть розробляти закони з урахуванням всіх цих міркувань, тоді як суди можуть тлумачити закон тільки в кожному конкретному випадку. За його словами, коли судді намагаються видавати закони, це створює проблеми.
«Суть в тому, що незалежно від вашої позиції щодо розширення прав для ЛГБТ, суд – не місце для цього, – сказав Гудріч. – Якщо ви не робите цього законодавчо, то ви повинні боротися з кожною справою в суді, і у вас є тонни і тонни судових позовів».
Прихильники ЛГБТ, з іншого боку, стверджують, що взагалі не повинно бути голосування, чи можуть люди бути звільнені за законом через їх стать, сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.
Суддя Соня Сотомейор також стверджувала, що рішення суду про юридичне визначення «статі» фактично не вплине на релігійні групи, оскільки вже існують закони, що захищають їх. Вона особливо згадала «церковний виняток», який захищає права церков наймати і звільняти духовенство, проте не поширюється на релігійні некомерційні організації або невеликі християнські компанії.
Це також перші справи ЛГБТ, які були передані до суду після відставки судді Ентоні Кеннеді. Кеннеді був вирішальним голосом і автором більшості судових рішень у чотирьох найбільш значущих справах ЛГБТ: Ромера проти Еванса в 1996 році; Лоуренса проти влади Техасу в 2003 році; влади Сполучених Штатів проти Віндзора у 2013 році; і Обергфелла проти Ходжеса в 2015 році. В суді Кеннеді замінив Бретт Кавано, призначенець Дональда Трампа, за якого, як очікується, буде голосувати консервативна більшість.
Експерт з релігійних свобод і професор Університету Святого Томаса в Міннесоті Томас Берг сказав, що питання полягає в тому, чи можуть захисники ЛГБТ знайти в суді голос зі ще не визначеною позицією. Берг сказав, що вони могли б переконати одного з консервативних суддів завдяки їх «текстуалістському» прочитанні простого значення слів «через стать» (ще одне значення слова sex – «секс», ред.) ». Суддя Ніл Горсуч, ще один призначенець Трампа, назвав себе текстуалістом.
Довідка. Текстуалізм стверджує, що значенням юридичної норми є смисл закону самого по собі, тобто той смисл, який він мав об´єктивно на час його прийняття. Текстуаліст – людина, яка суворо дотримується тексту, особливо релігійних писань.
Принаймні, один суддя не знайшов тлумачення адвокатів ЛГБТ переконливим.
«Ви намагаєтеся змінити зміст того, що Конгрес розумів під статтю, і що всі зрозуміли під статтю в 1964 році», – сказав суддя Семюел Аліто,
Все ж, 15 червня 2020 року Верховний Суд виніс рішення про те, що заборона дискримінації при прийомі на роботу за ознакою статі також поширюється на сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність.
За матеріалами ChristianityToday
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
