– Мені відомо, що найпершими результатами праці перекладачів стали видані друком невеличкі фрагменти зі Святого Письма.
– Це були Різдвяна та Пасхальна історії – відповідні євангельські тексти від Луки та від Йоана, а так само календарі з цитатами із Біблії ромськими мовами. На Дніпропетровщині, Харківщині, Одещині й у Закарпатті, – всюди роми-християни дуже зраділи нашим духовним подарункам. Одна ромська жіночка розповіла, що 10 років поспіль відвідує українську церкву, але по-справжньому глибоко зрозуміла суть події, що відбулась у Віфлеємі лише тоді, коли отримала Різдвяну історію рідною їй мовою.
Цікавим є ще одне свідчення. Ромська церква у Кривому Розі, що на Дніпропетровщині, зазвичай щороку поповнюється 8-10 новими вірянами, а влітку 2018-го водне хрещення прийняли вже 45 людей. Як розповів нам місцевий пастор Станіслав Павленков, він був приємно здивований такими змінами.
Після спілкування із новонаверненими стало зрозуміло, що на їхнє рішення вплинули саме вірші зі Святого Письма, надруковані ромською мовою у християнських календарях, виданих місією «Перекладачі Біблії України».
Варто зважати на те, що в нашій країні існує певний культурний бар’єр між ромами й українцями. Святе Письмо мовою серця завжди стає мостом між народом і церквою. Вперше в житті зустрівшись зі Словом Божим рідною мовою, роми прийняли Ісуса до свого серця. «Це наш ромський Христос, це наше ромське християнство», – такими словами вони свідчать про свою віру.
– «Слово Боже, перекладене мовою серця, стало для ромів дуже близьким, рідним і доступним», – сказав богословський редактор Дмитро Вакаренко, представляючи «О Лошано Гаюэри катар Лука – Євангеліє від Луки» в Одесі нещодавно. Він разом із дружиною Золушкою є перекладачами цієї книги Біблії, вперше у світі виданої кримсько-ромською мовою. Хто ще в Україні займається перекладом Святого письма для ромів?
– Безпосередньо ентузіастів, які нині професійно працюють на цій ниві, небагато. Серед них – уже згаданий мною мешканець Кривого Рогу ром-влах Станіслав Павленков, який навернувся до Христа у місцях позбавлення волі, де помирав від хвороби. Він пообіцяв Богу, що якщо не помре тоді, то все життя присвятить Господу. Так і вчинив. Коли звільнився, прийшов до української п’ятидесятницької церкви, де згодом став дияконом. Однак Станіслава завжди тягнуло до свого народу, який без Благої Звістки гинув у гріхах. Він узяв під свою духовну опіку ту частину міста, де мешкали роми, і вони почали навертатися. Зараз у тому районі є великий молитовний будинок, де збирається суто ромська церква, в якій 240 дорослих і 250 дітей.
Через вплив церкви понад 200 ромів почали відвідувати загальноосвітні школи.
Пастор Станіслав є шанованим і громадою, і владою Кривого Рогу. До нього завжди звертаються за підтримкою у вирішенні ромських питань міста. Станіслав співпрацює з місією з 2016 року й уже переклав влашською мовою Євангеліє від Луки, завершує роботу над книгою «Дії Апостолів»
У взаємодії з ним богословським редагуванням займається українець, баптист Сергій Березовський, який мешкає у Кременчуці, що на Полтавщині. Сергій є великим здобутком для нашої місії, бо має відповідну теологічну освіту, добре знається на давньогрецькій мові, якою було написано Новий Заповіт. Він практично самотужки вивчив влашську мову ромів і сформував правила її граматики. За власною ініціативою Сергій багато років поспіль провадить благовістя серед ромських родин міста.