ходорчук1

Кожну молоду людину рано чи пізно починає хвилювати питання шлюбу і дошлюбних стосунків.

Чи можна християнам зустрічатися? Як правильно обрати людину для шлюбу і що необхідно дізнатися до одруження, щоб воно було вдалим? Чи нормально мати стосунки на відстані і чи соромно бути неодруженим у зрілому віці? Як церква ставиться до розлучення та повторного одруження?

Відповіді на ці та багато інших запитань для ІА Світогляд дав доктор практичного богослов’я  (Теологічна семінарія УЦХВЄ) Андрій Ходорчук.

(Текстова версія інтервю адаптована, повну розмову можна глянути у відео)

Що найбільше турбує молодих людей до шлюбу?

На мій погляд, самореалізація в шлюбі. Сучасна людина думає: коли я вийду заміж або одружуся, то на моєму особистому житті буде хрест.

Хтось має плани на власний бізнес або реалізацію в творчості, і тому довго не одружується. Хтось переживає за фінансову сторону в шлюбі. Хтось боїться, що після весілля його служіння в церкві зупиниться. Інколи це справді так, проте не завжди.

Це все треба обговорювати на дошлюбній підготовці. Молоді люди мають розуміти, що шлюб не «поховає» ці речі назавжди. Можна розвиватися, будучи навіть у шлюбі.

Як обрати партнера? Чи має значення вік або освіта?

Ще з історії Адама і Єви ми знаємо, що Бог створив жінку подібною до чоловіка.

1d0d6d55813a4b987d1657e88a13150b

Ідеально, коли пара має певну схожість у різних сферах. Звичайно, краще, коли молоді люди схожі душевно, психологічно, близькі по віку, мають схожу історію родини і подібну фінансову картинку.

Проте є й виключення, тому що у всіх різні історії. Але, як показує практика, краще, коли є подібність. У поглядах віри, у поглядах на сім’ю та дітей тощо, бо інакше пізніше можуть бути серйозні конфлікти.

Давай уточнимо. Що важливо дізнатися до шлюбу, щоб він був вдалим?

Важливо певною мірою поцікавитися про рідних тієї людини, з якою ти вступаєш у шлюб. Як не крути, одружуючись, ми поєднуємо своє життя не тільки з нею, а, фактично, з усією її родиною.

Біблія каже «щоб шлюб був чесним», тому дуже важливо, щоб люди були чесними до шлюбу. Мова не тільки про те, чи були попередні інтимні стосунки, а й про щирість і відкритість у стосунках.

До шлюбу варто дізнатися, чи не хворіє людина якимись хворобами, щоб потім не було неприємних сюпризів. Треба обговорити погляди на виховання і кількість дітей, бачення стилю життя – хтось  хоче жити в селі, а хтось у місті, хтось мріє бути фермером, а хтось бізнес-леді. Коли зіштовхуються зовсім протилежні долі або історії, тоді, буває, іскрить (сміється, – ред.) Тому краще все обговорювати наперед.

Якщо є якісь непорозуміння уже перед шлюбом, то чи означає це, що не варто одружуватися з цією людиною?

Я не думаю. Бувають просто банальні непорозуміння, коли хтось щось не обговорив і не вияснив. «Не зійшлися характерами» – це не причина все порвати, часом треба просто сісти і поговорити. При нормальному спілкуванні вирішується багато питань.

Хоча, звичайно, є моменти, які можуть бути визначальними. Я знаю пару, яка розлучилася після 4 років зустрічання – хлопець сказав дівчині, що хоче бути місіонером, і вона його покинула. Такі речі треба прояснити заздалегідь.

Також добре поговорити із кимось досвідченішим. Я знаю, що в церквах є старші люди, такі собі «душеопікуни сімейного типу». Вони можуть порадити в такому питанні, навіть запросити до себе на чай і просто допомогти парі утворитися. І дуже добре, коли в церквах є таке служіння.

В контексті твоєї відповіді, хто має готувати до шлюбу? Яка роль в цьому пастора, батьків, духовних наставників?

Батьки часто думають, що це має робити церква, а церква думає, що це в першу чергу мають робити батьки. На мою думку, це спільна праця, але, звичайно, роль церковного духовенства тут велика. У нас (в УЦХВЄ, – ред.) в цій справі є трохи недопрацювання.

Після спасіння, шлюб – друге за важливістю питання в житті християнина. Ми готуємо людей до водного хрещення, а до шлюбу і сімейного життя чомусь ні. Так, у нас є конференції, з’їзні зібрання на сімейну тематику, але це не повноцінна підготовка. На відміну від інших конфесій, де є непогані програми з підготовки до сімейного життя, у нас, на жаль, це тільки зароджується.

long-distance-bible-study-4

Я вважаю, що служителі мають готувати сімейні пари так, як готують людей до хрещення. Це мають бути повноцінні курси за 3 місяці, пів року до сімейного життя. Є маса питань, які треба проговорювати і в індивідуальному форматі, і в форматі класу: інтимні стосунки, фізичне здоров’я, духовні питання, цілі в сім’ї, виховання дітей, служіння в церкві вже в рамках шлюбу тощо.

Це ми говоримо в ідеалі про двох віруючих людей, які захотіли одружитися. Але що робити, якщо брат або сестра захотіли одружитися з невіруючими?

Якщо це брат або сестра, вони мали би знати нормативи церкви. Біблія радить і навіть наказує вступати в шлюб тільки з тими, хто у вірі в Христа, тобто з одновірцями. Церква не благословляє шлюб з невіруючою людиною.

Тому це не є нормальне бажання для відродженої людини. Вона має розуміти, що одружується не лише з людиною, але також з її переконаннями, з якими пізніше доведеться жити. Краще 10 разів подумати, перш ніж прийняти таке рішення – будучи віруючим, поєднати своє життя зі світською людиною, яка не поділяє твоїх поглядів. Це небезпечний шлях.

Зазвичай до пастора вже приходять «гасити пожежу», коли повеселились, і можливо, навіть згрішили. І таке буває. Але далі треба вирівнювати життя і обирати, в якому соціумі ти будеш жити – на двох стільцях сидіти не вийде.

Ми вже трошки зачіпали це запитання. Чи означає шлюб для дівчини, що вона повинна залишити свою кар’єру, служіння і повністю присвятити себе сім’ї?

Інколи так, якщо вона була надто зайнята до сімейного життя. Апостол Павло каже, що незаміжня думає, як догодити Богові, а заміжня – як догодити своєму чоловіку. Після заміжжя дівчина зв’язана домашніми справами, сімейним життям, з’являються діти. І тому, у зв’язку з цим, іноді має помінятися вид служіння.

Якщо дівчина раніше, наприклад, їздила на місію, то після шлюбу вона може займатися онлайн-місією з дому, використовуючи соцмережі та інші платформи. Можна робити фото, відео, писати тексти, працювати в команді, допомагати ідеями і цим служити Богу. Сьогодні це велике поле діяльності.

Не варто ставити хрест на всьому, якщо ти вийшла заміж чи одружився. Навпаки: людина, яка хоче служити Богу, завжди знайде можливість, а яка не хоче – причину цього не робити. Ревної людини сім’я не погасить, але збагатить досвідом, і це додасть її слову ще більшої ваги.

Як ставиться Бог, церква до дошлюбних стосунків? Чи можна переписуватися, зустрічатися, залишатися наодинці і навіть пробувати пожити разом? Які можуть бути наслідки цього?

Тут багато різних опцій (усміхається, – ред.). Ми – за все, що до «червоної лінії» – спільного інтимного життя. Біблія категорично забороняє пробувати пожити разом, це жорстокий самообман. Можна спробувати кілька разів і все одно бути самому, або мати таку ситуацію, як самарянка в історії Христа.

Подібне життя – це блуд. Біблія забороняє такі експерименти над собою, тому що наше тіло в Писанні називається «храмом Божим». І хто цей храм оскверняє , того покарає сам Бог.

У блудодійних стосунках, пробуючи направо і наліво, людина спустошується і фізично, і духовно. Віддавши себе на всі сторони, вона приходить в сімейне життя, наче вижатий лимон. Звичайно, Бог прощає і реабілітує, коли ми каємося, але є наслідки. І вони виявляються в тому, що ти не можеш віддати себе в повній мірі для людини, з якою ти нарешті вступив у шлюб, тому що вже себе розтратив. А де взагалі гарантія, що ці експерименти не продовжаться?

Ми (в УЦХВЄ, – ред.) – за здорове зустрічання. Не обов’язково завжди зустрічатися один на один, але варто показувати конкретній людині й іншим свої серйозні наміри. Переписуватися, спілкуватися чи пити чай з кимось – це не якийсь страшний аморальний акт, а нормальний процес. Ну, а як інакше, на мою думку, познайомитися і створити шлюб? Проте в рамках моралі, норм Писання і здорового глузду, звичайно.

Close up woman and man holding cups of coffee on table

Як ти ставишся до стосунків на відстані?

Це продукт 21 століття, і ми нікуди від цього не дінемося (усміхається, – ред). У мене є чимало друзів, які утворили шлюб через соцмережі. Це нормально, але є свої підводні камені.

Онлайн – це лише одна із частин нормального життя, яку важливо розуміти і приймати нормально. Але треба пам’ятати, що інколи ми створюємо гарну картинку один для одного і не бачимо реальності.

Варто виводити спілкування, якщо це можливо, в рамки офлайн. Можливо, навіть пожертвувати грошима і прилетіти хоча б раз один до одного. Щоб потім не було сюрпризів на кшталт зовнішності, характеру чи фізичних проблем. Я – за онлайн, але в рамках офлайн.

При реальних зустрічаннях, насмілюся припустити, в людей є більше спокус десь згрішити. Що робити, якщо гріх стався, але люди вирішили одружитися? Або розійшлися після того, як згрішили, і є інший кандидат для одруження?

Якщо гріх стався між членами церкви, які не були в шлюбі, обов’язково буде якесь покарання. Але я думаю, що служителі церкви будуть настирливо рекомендувати їм все ж таки узаконити ці стосунки і створити шлюб. В ідеалі має бути щире покаяння в зробленому, виховний процес від церкви і в майбутньому утворена сімейна пара.

Добре, якщо навіть після гріха люди не розлучаються. Звичайно, гріх – це погано, і ми осуджуємо аморальне життя до шлюбу. Але ще гірше, коли люди розбігаються і починають жити з другим чи третім.

Коли для християн можливе розлучення? Чи можна розлученим одружуватися знову?

Припинення шлюбу можливе в рамках лише трьох причин. Перша – подружня невірність і неможливість примирення. Друга – смерть одного з партнерів і відсутність фізичної можливості відновити цей шлюб. Третя – аморальна поведінка партнера, факт, що він утворив іншу сім’ю.

Тоді Біблія дозволяє знову вступити в шлюб з кимось іншим.

Фактично, найпопулярнішою причиною є смерть одного з партнерів. Якщо інший партнер – здорова, молода людина, нема проблем, щоб вона одружилася знову.

А що, коли людина розлучилася ДО того, як покаялася? Чи має вона право одружитися ще раз після покаяння?

Поки її партнер живий, не має іншої сім’ї і може повернутися в шлюб, церква не дозволить розлученій людині одружитися знову. Інакше, Біблія чітко каже, що це буде перелюб.

Уявімо, що чоловік покаявся після розлучення. Якщо його дружина досі сама – потрібно шукати всі шляхи примирення з нею, навіть якщо вона невіруюча. Якщо ж ця жінка вже вийшла заміж, має дітей від іншого, то шлюб з нею уже неможливий. Логічно, що йому дозволять одружитися вдруге на іншій людині. Ну і якщо дружина померла, то проблем нема – він вдівець і може одружитися знову.

Якщо є хоч якась надія воскресити шлюб, то його будуть воскрешати всіма можливими методами. Коли він уже мертвий і його неможливо реабілітувати, тоді дозволяється повторний шлюб в рамках церкви.

Upset couple at home.

Написано, що якщо чоловік подивиться на жінку з бажанням, то він уже чинить перелюб. Як навчитися стримувати себе до шлюбу?

Там написано «вчинив перелюб із нею у серці». Тобто, перелюб – це завжди справа двох. Те, що чоловік або жінка подивилися на когось із бажанням, не завжди означає, що бажання з’явилося на голому місці. Зазвичай тут буває провокація з боку іншої людини.

Мова йде про контроль власних бажань, а найперше – про контроль своїх очей. Зазвичай очі дивляться на те, чого бажає серце. Якщо наповнювати його інформацією еротичного характеру, це буде в нашій голові, і саме це бачитимуть очі. Можливо, навіть там, де інші цього не бачать, тому що Біблія каже «для нечистого все нечисте».

Моя рекомендація – «харчуватися» правильною інформацією. Необхідно формувати себе в рамках Писання, перебувати в контексті віруючих, святих людей, які не провокуватимуть тебе на гріх. Тоді твої думки будуть фільтруватися і обмежуватися наявною інформацією. Коли ми наповнюємо себе брудом, то думки будуть аналогічні.

Як казав Мартін Лютер, «ми не можемо заборонити птахам літати над нашою головою, але можемо заборонити їм зробити гніздо на нашій голові». Ми можемо відкинути гріховну думку, боротися з нею в ім’я Христа, цитуючи собі тексти з Біблії. Для цього треба наповняти свій розум Писанням, ніби антивірусом, яке буде очищувати і освячувати його.

Світ часто висміює заяви церкви про чистоту до шлюбу. Як реагувати християнам на таке?

Світ висміює не тільки чистоту до шлюбу, а ще й Бога, Біблію і церкву. Я не думаю, що на це треба завжди реагувати – час сам усе покаже.

Іноді у відповідь варто просто згадати про розбиту сім’ю, дітей, які виховуються в неблагополучних сім’ях або без батьків, і вказати: отак буває, коли люди будують життя, ігноруючи Бога і Писання.

А потім порівняти з картинкою життя в Бозі, подивитися на великі християнські сім’ї, на благословення у внуках-правнуках. Після цього замовкають всякі уста, які хочуть посміятися, бо люди бачать явну відмінність життя.

Чи соромно бути неодруженим у зрілому віці? Як відповідати на закиди оточуючих на кшталт «а годинник-то цокає»?

Не всім на цій землі, я так вірю і бачу, Бог дає долю бути в сім’ї. Це унікальна річ, але навіть Біблія каже, що краще бути неодруженим. Як був сам Христос, апостол Павло, і швидше всього, багато інших апостолів.

Але, тим не менше, бути самотнім не означає, що треба сісти плакати, бо життя зламане і вже нічого не буде. Якщо Бог так веде, варто використовувати свій час по максимуму для служіння. В історії церкви і світу є багато людей, які успішно реалізували себе без сім’ї. Їхнє життя було сповнене самопожертви, великих подвигів в ім’я Бога та задля людей.

А оточуючим треба бути дуже обережними, щоб не добивати людину питаннями про одруження. Це дуже інтимна сфера, тому краще просто промовчати, якщо хочеться сказати щось гостреньке. Неодружених треба підтримувати, молитися за них, запрошувати в гості, щоб вони мали ширше коло знайомих. Але в усякому разі не принижувати такими запитаннями. Це, банально, навіть некультурно.

Часто молоді люди думають, що Бог не дає пару, тому що вони або неготові, або  не заслужили цього. Яка твоя думка з цього приводу? 

Я вірю, що наш Бог – це Бог благодаті. Він полюбив нас і дав нам спасіння не тому, що ми зробили щось хороше. Тим більше Він не буде давати пару за те, що ми її чимось заслужили.

Звичайно, Бог знає все, але Він не вирішує за нас. Часто молоді люди думають, що треба сидіти у квартирі на дивані, а твоя пара має з’явитися сама. Якщо її нема, значить, Бог не дає, бо ти не готовий. Але що ти зробив для цього? Піди познайомся з кимось, відвідай конференцію, молодіжний з’їзд. І ти раптом зрозумієш, що, виявляється, Бог допомагає знайомитися, дає якісь контакти (сміється, – ред.).

DSC00987

Звичайно, буває, коли Бог не дозволяє певний період вийти заміж/одружитися. Однак, на жаль, це стає зрозуміло пізніше, коли ми озираємося назад. Інколи Він не дає «зеленого світла» для шлюбу, тому що бачить, що тобі справді рано. Або коли хоче, щоб ти певний час ефективніше попрацював десь на місії або в табірному служінні, наприклад.

І я знаю випадки, коли дійсно було краще одружитися пізніше. Людина і дозріла трошки, і життя побачила, і встигла Богу послужити краще. Тому що в рамках сім’ї це вже стає доволі складно.

Дай по три поради хлопцям і дівчатам до одруження.

Для хлопців. По-перше, будьте збалансованим у всьому, не розвивайтеся тільки в одній сфері. Треба думати заздалегідь, ким ти будеш в сім’ї, в бізнесі, в служінні. Завжди плануйте 2-3 опції, окрім шлюбу, щоб потім, розчарувавшись в одному, не було пізно наздоганяти в чомусь іншому.

По-друге, вкладайте до шлюбу у самоосвіту та саморозвиток. Шлюб – то праця, тому до нього варто знати певні речі про себе та дружину, відмінності у вашій психології та фізіології, вивчати педагогіку, важливі речі стосовно дітей і їх виховання.

По-третє, пам’ятайте, що перш за все ми належимо Богу, а вже тоді належимо своїм жінкам. І тому повинні навіть у рамках сім’ї розуміти, що ми служителі. Маємо вкладати в Царство Боже і на цій землі також.

Для дівчат важливо розуміти, що наша окраса – то не тільки зовнішність, а й внутрішній світ. Тому розвивайтеся, будьте цікавою людиною не тільки ззовні, а й всередині. Будьте особистістю із широкими поглядами, щоб з вами як і до, так і в шлюбі було про що поговорити. Це, до речі, і хлопців стосується також.

По-друге, пам’ятайте, що час дуже швидко летить, і тому варто завжди вкладати себе в діло Боже. Дівчина, зазвичай, має менше можливостей, але необхідно шукати ту ланку і в рамках сім’ї, щоб десь лишати себе для людей і діла Божого.

По-третє, не забувайте, що мама – одна із найважливіших ролей у вашому житті. Ставши нею пізніше, ви, по суті, маєте бути викладачем і теологом водночас. Розвивайтеся в цьому, читайте літературу, слухайте семінари про те, як бути саме мамою-християнкою. Що цікаво, в історії церкви є дуже багато успішних чоловіків, на світогляд яких повпливали їхні мами, прищепивши їм з ранніх років любов до Бога і Писання. Багато жінок формують історію «заднім фоном», впливаючи на своїх дітей. Щоб мати, що передати, це «щось» треба мати в собі.

Багато одружених пар говорять про те, що романтика у шлюбі з часом зникає. Чи правдиві ці слова? І якщо так, то як зберегти романтику якомога довше?

Справа в тому, що пара, на жаль, буває дуже активною у стосунках до шлюбу, а після одруження ця активність зникає. Особливо це видно по хлопцях, які за своєю природою трохи мисливці. У багатьох така позиція, що коли ти добився дівчину і вона стала твоєю дружиною, то вже працювати над шлюбом не треба.

Тому зникає не романтика, а ідеї, бажання і енергія в самої пари її створювати. Романтику в шлюбі треба підтримувати, як і до нього. Це як вогнище, куди треба підкладати дрова, щоб воно горіло.

Треба вчитися, що стосунки розвиваються все життя і завжди є грані, які варто досліджувати один в одному. Хороші, успішні пари продовжують робити це постійно – знаходять час один для одного, спеціально планують бюджет, романтичні поїздки, час без дітей. Шлюб – це велика праця всього життя, а не якась одноразова акція.

Маша Костюкевич для ІА Світогляд

Фото ілюстративні

«Ми – за здорове зустрічання», – Андрій Ходорчук про шлюб і дошлюбні стосунки