photo_2023-05-02_18-39-18

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну капелани Конгресу обох палат США принаймні раз на тиждень починають сесію з молитви за Україну. Капелан Сенату Баррі Блек з іншими вірянами, окрім молитви, також запровадив регулярний піст.

«Я знаю сотні людей на Капітолійському пагорбі, які почали постити після російського вторгнення, рік тому…Цей піст тримали сенатори та сотні людей». — Баррі Блек, 62-й капелан Сенату США

Блек служить капеланом у Сенаті вже понад 20 років, із 27-го червня 2003 року. До обрання до Сенату, Блек прослужив понад 27 років у корпусі капеланів ВМС США, дослужившись до звання контр-адмірала та закінчивши свою військово-морську кар’єру на посаді начальника капеланів. В Конгресі Блек став 62-м капеланом Сенату, першим афроамериканцем і першим адвентистом сьомого дня, який обійняв цю посаду.

Про духовну підтримку українців на капітолійському пагорбі, а також, у чому полягає робота капелана в Конгресі США, Баррі Блек розповів журналістці Голосу Америки Катерині Лісуновій.

photo_2023-05-02_18-39-58

Катерина Лісунова, Голос Америки: Що означає бути капеланом Сенату?

Баррі Блек, 62-й капелан Сенату США: Бути капеланом Сенату означає бути пастором для понад 6 тисяч людей. Я піклуюся про духовні потреби не лише 100 сенаторів і членів їхніх сімей, але й про керівників апарату, працівників їдальні, про двірників та працівників поліції Капітолію. Я піклуюся про духовні потреби найрізноманітніших людей і працівників. Це дуже захоплива робота, тому що вона дуже різна.

К.Л.: Ви вже тривалий час є капеланом Сенату. Чи багато людей звертаються до вас за порадою, за вашим благословенням чи молитвою? Чи сенатори приходять до вас помолитися перед ухваленням важливого рішення?

Б.Б.: До мене приходить багато людей, хтось офіційно, хтось неофіційно. Щотижня я проводжу вивчення Біблії для сенаторів, беру участь у молитовному сніданку. А це 25 або 30 сенаторів, які слухають мої проповіді. Також я приходжу до них в офіси та розмовляю з їхніми співробітниками, або вони можуть прийти до мене. Інші сенатори, працюючи у своїх комітетах, хочуть знати мою позицію щодо певних питань. Зокрема, коли це стосується військової сфери.

К.Л.: Чи законодавці коли-небудь просили вас провести церковні обряди? Наприклад, хрещення, вінчання, чи, можливо, похорон?

Б.Б.: Так. Я хрестив, служив на багатьох весіллях, служив на похоронах і панахидах. Я також відвідую лікарні, був біля ліжка трьох сенаторів, коли вони помирали. Тож це повне служіння у всіх його проявах.

К.Л.: Як ви обираєте, про що молитися перед початком засідання в Сенаті?

Б.Б.: Я вірю, що молитва – це розмова з Богом. Ми розмовляємо через молитву не лише тоді, коли нам щось потрібно, але й тому, що ми маємо з ним стосунки. Авжеж коли виникають труднощі, і ми потребуємо надприродної допомоги, ми звертаємось із цим до Господа. І тому, коли я побачив російські танки, які прямували в Україну, звичайно, це був привід для молитви. Тому що як священнослужителя мене вчили піклуватися про безпорадних, про тих, хто страждає, хто в небезпеці, про бідних. Це, безумовно, була причина молитися не лише для мене, але й для сенаторів.

К.Л.: Чи хтось коли-небудь приходив до вас подякувати за те, що ви згадуєте Україну у своїх молитвах?

Б.Б.: Я переписуюсь з депутатами українського парламенту, і вони дуже вдячні за наші молитви за Україну. Ми також молимось і постимо. Ми віримо, що коли ви відмовляєтесь від їжі, це посилює вашу молитву. Я знаю сотні людей на Капітолійському пагорбі, які почали постити після російського вторгнення, рік тому.

Ми виконуємо так званий піст Веслі: нічого не їмо до 3-ї години дня, потім маємо одне приймання їжі, й далі не їмо знову до 3-ї години наступного дня. Ми тримаємо такий піст вже протягом місяців. Я навіть трохи схуд. Цей піст тримали сенатори та сотні людей. І я вірю, що Бог відповів на наші молитви. Тому що багато людей прогнозували, що це вторгнення буде успішним і закінчиться за кілька тижнів. Більшість і не підозрювали, що Україна, якою ми її знаємо, вистоїть через рік після вторгнення.

Я вважаю, що це, зокрема, і завдяки посту та молитві людей на Капітолійському пагорбі та у багатьох церквах, де я проповідую, по всій країні. Я закликаю людей почати постити й молитися за Україну, і Бог відповідає на наші молитви. Ці люди також можуть робити благодійні внески, і вони дуже раді, що можуть допомогти. Один вірянин навіть сказав мені: «Нарешті є те, що ми можемо зробити». Тому що вони відчували себе паралізованими.

«Тепер я можу постити і молитися, і я знаю, що молитва справді має значення», – такі відгуки я отримую.

К.Л.: Чи пам’ятаєте ви той день, коли ви вперше вирішили включити Україну у свої молитви?

Б.Б.: Я думаю, це було іще тоді, коли караван танків почав повільно наближатися до кордонів України. Ще до перших пострілів ми почали молитися, до початку великих військових дій. І ми посилили наші молитви, коли побачили жахливі порушення прав людини, вбивства невинних громадян, ґвалтування, усі ці трагічні речі, які відбуваються й досі. Тоді ми посилили наші молитви й почали постити. І ми бачили, як рухалась рука Бога. Тому що є люди, які передбачали, що НАТО розпадеться, що підтримки не буде. І ми молилися, щоб всемогутній Господь проявив свою волю, і він це зробив. Я абсолютно переконаний, що Україна виграє у цій війні.

К.Л.: Ви вже тривалий час є капеланом Сенату. Як, на вашу думку, змінилися ваші молитви від початку вашої служби і до сьогодні?

Б.Б.: Сьогодні наші молитви, в першу чергу, зосереджені на тому, щоб Господь втілив свою волю щодо цього конфлікту. Ми віримо, що Господь не був тим, хто здивувався російському вторгненню. Ми також віримо, що молитися потрібно не лише за українців, а й за тих, хто безсилий протистояти війні, хоч і бажає протистояти. Тому що Ісус у Євангелії від Матвія, у розділі 5-му, в Нагірній проповіді каже: «Любіть ворогів ваших, добро творіть тим, хто ненавидить вас; благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас».

Тому ми молимося навіть за ворогів України, бо віримо, що цього очікує від нас Бог. Використовувати любов, щоб подолати ненависть. І ми віримо словам, сказаним в Посланні до римлян, у розділі 12-му: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром». Тож ми благаємо та завжди дякуємо у наших молитвах.

У наших молитвах ми просимо про конкретні потреби України. Ті танки, які зараз надають, на нашу думку, це відповідь на молитву. Ми молимося про мудрість для наших лідерів і наших трьох гілок влади – судової, законодавчої та виконавчої, щоб Бог їх скеровував. Ми молимося за НАТО і за країни, які прагнуть допомогти Україні, щоб Бог їх провадив і благословляв. Наші звернення до Господа дуже різноманітні. І Він відповідає на ці молитви.

К.Л.: Я знаю, що є традиція запрошувати священиків як гостей для прочитання молитви перед Сенатом чи Палатою Представників. Чи думали ви запросити представників українських церков для молитви?

Б.Б.: Так, у нас є програма запрошених капеланів, навіть сьогодні був запрошений капелан. Це відбувається приблизно двічі на місяць. І звичайно, якби президент Зеленський взяв із собою священика під час візиту у Вашингтон, то, мабуть, того ранку молитву в Конгресі читав би православний священик.

Насправді у мене таке відчуття, що і сам президент Зеленський міг би прочитати молитву, він дуже духовна людина. Іншими словами, ми вітаємо таку можливість із розпростертими обіймами. Я думаю, це надихне американський народ так само, як промова українського президента перед спільним засіданням Конгресу надихнула багатьох людей у всьому світі.

К.Л.: Що б ви хотіли сказати українському народу? Українцям у всьому світі, тим, хто на батьківщині, і тим, хто був змушений покинути свої домівки?

Б.Б.: Я хотів би сказати моїм братам і сестрам в Україні, що Бог діє. Як сказано в Посланні до римлян, розділі 8-му, вірші 28-му: «У всьому Бог діє на благо тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його наміром». І я хочу, щоб мої українські брати й сестри знали, що Бог знає їхній біль. Як каже Біблія, він порахував їхні сльози і жахи, через які вони пройшли. Господь створить зі зла добро, Він створить любов з ненависті. І я хочу, щоб український народ знав, я пророкую, що найкращі дні для України іще попереду.

Нагадаємо, раніше Голос Америки опублікував ексклюзивне інтерв’ю із капеланкою Палати Представників Маргарет Кіббен. Вона стала першою жінкою на цій посаді, читала молитву під час евакуації законодавців під час штурму Капітолію 6-го січня 2021-го року, а після повномасштабного вторгнення РФ в Україну капеланка Кіббен започаткувала традицію щосереди молитись за Україну перед засіданням Палати Представників.

Дивіться також: Відео інтерв’ю із 62-м капеланом Сенату США, Баррі Блеком

photo_2020-07-24 14.06.38

«Бог — справедливий, і він хоче, щоб ми також такими були»

Володимир Олійник родом з Чернівців. У 1996-му році вирішив подивитись, як живеться людям у Штатах.  Після подорожі вирішив, що хоче там залишитись. І ось вже 20 років він живе у сонячній Каліфорнії у місті Сакраменто. Вже більше 15-ти років працює детективом у місцевому відділку поліції.

Володимир – християнин та прихожанин протестантської церкви. Чоловік розповідає, що робота правоохоронця – це постійне протистояння зі злом та боротьба за справедливість.

photo_2020-07-24 14.06.56

– Робота у поліції пов’язана із застосуванням сили та насиллям. Як поєднуєш віру і роботу?

– Я працюю в поліції вже багато років. Я – частина великої команди, тому маю змогу спілкуватись із багатьма людьми. Є районні, штатні і федеральні поліцейські департаменти. За 15 років служби я працював з ними усіма.

Під час служби в поліції я часто бачу зло на власні очі. Реальне зло, не з фільмів або вигаданих історій. Тому поліцейські часто цікавляться Богом та вірою в нього. Питають, чому стається саме так, а не інакше.  Мені доводиться пояснювати. Добре, що маю колег-християн.

Робота у правоохоронних органах — це часто застосування сили та боротьба з насиллям. Біблія ж вчить нас не противитись злому. Тому, на перший погляд, така робота і християнство — непоєднувані. Однак, я, навпаки, не знаю, як їх можна розділяти. Адже ти не можеш піти на роботу, залишивши віру вдома. А потім повернутись до неї ввечері.  Віра в Бога — це як стиль життя. 

Моя професія не змушує мене виконувати роботу, яка порушує якісь біблійні або моральні принципи. Навпаки, чим більше я вивчаю біблійні закони, тим легше справляюсь з роботою.

Звісно, нам часто доводиться застосовувати фізичну силу проти порушників. Однак, це можна порівняти із роботою хірурга, який працює із скальпелем. На ньому лежить велика відповідальність і від його найменшої помилки людина може померти. Моя робота теж дуже відповідальна та не допускає помилок. Тому поліцейські проходять навчання, де вчаться діяти у різних ситуаціях. І тут немає значення, християнин ти чи ні.

Звісно, повсякденне життя поліцейських значно відрізняється від того, яке показують у фільмах.  Але завжди є люди, яким приємно робити зло і вони його роблять. І ти, як правоохоронець, маєш це зупинити, щоб не постраждали інші. Біблія вчить нас, що ми не можемо відвернутись від людини, яка потребує допомоги або не може себе захистити. Тому ми маємо стояти на стороні справедливості. Тут навіть неважливо, поліцейський ти чи цивільна людина. Ти завжди маєш допомагати, якщо маєш таку можливість. Адже Бог — справедливий, і він хоче, щоб ми також такими були.

– Чи має право християнин право на самозахист та як це поясниш біблійно? 

– Що стосується зброї, то одна розумна людина сказала так: “погану людину зі зброєю може зупинити лише добра людина зі зброєю”. Коли на тебе нападає озброєна людина, в тебе немає інших способів, аби протистояти їй. Тому в руках добрих людей повинна також бути зброя. 

Зброя — це лише інструмент у руках спеціаліста. Лікар має скальпель, художник — олівець, музикант — гітару. Поліцейські мають пістолет, завдяки якому виконують свою роботу. 

Що стосується права на самозахист, мені дуже подобаються слова Давида із 143-го псалма: «Руки мої він навчає до бою, пальці мої — до війни». Якби це був не біблійний принцип, Давид би так ніколи не сказав. Людям потрібно було захищатись як тоді, так і зараз.

Якщо не буде людей, які зможуть стати між добром та злом, зло переможе.

– Чи варто християнам бути озброєними на церковних богослужіннях? Чи ходять віруючі Каліфорнії в церкву зі зброєю?

– В Америці багато людей мають право носити зброю, це залежить від Штату, в якому вони живуть. Однак, є багато обмежень, кількість яких зростає з кожним роком. 

Поліція завжди виступає за те, щоб Конституція Америки виконувалась, а права людей були захищеними. І це добре, коли люди самі можуть себе захистити. Головне, аби зброя не потрапляла до рук зла.

Я, як поліцейський, ношу зброю навіть до церкви. Адже ми ніколи не знаємо, що може статись. Звісно, краще все життя проходити зі зброєю, і жодного разу її не застосувати. Однак, на мою думку, потрібно завжди бути готовим до всього. Це краще, чим тебе одного разу застануть безпорадним.

photo_2020-07-24 14.07.06

– Ти розслідуєш корупційні справи. Наскільки боротися з корупцією –  християнська справа?

– У мене є досвід боротьби із корупцією. Я працював у цій сфері п’ять років. Наразі вже цим не займаюсь. Я вважаю, що це дуже хороший принцип, коли одна структура перевіряє іншу. 

Корупція — це дуже небезпечний шлях, на який часто стають люди. Іноді все починається з маленьких подарунків, що призводять до чогось набагато масштабнішого. І як тоді це все зупинити?

Як християни, ми повинні робити добро та протистояти злу у всіх сферах життя. Багато хто думає, що прості люди не можуть зупинити таких процесів. Однак, якщо кожен з нас буде на своєму місці робити все правильно та жити за біблійними принципами, то суспільство зміниться. Але якщо казати «моя хата скраю, нічого не знаю», то краще жити ми точно не почнемо.

Що стосується України, то я навіть не знаю, як тут починати зупиняти корупцію: знизу чи з верхівки. Але дуже важливо змінити мислення людей. Для прикладу, якщо порушив правила дорожнього руху, то не намагатись підкупити поліцейського, а оплатити штраф. Адже підкупами ми тільки розвиваємо корупцію, а разом з нею — зло.

Поговоримо про події в США, які почалися після вбивства Флойда. Як ти оцінюєш дії поліцейського, який затримував Флойда?

– Що стосується смерті Джорджа Флойда, то, на мою думку, ЗМІ показали все у такому ракурсі, в якому хотіли. Вони мали якусь свою ціль. 

Адже ця вся ситуація почалась із порушення закону та спротиву поліцейському. Спочатку був дзвінок про те, що людина, схожа на Флойда, намагається купити цигарки за фальшиві гроші. Приїхали поліцейські і через деякий час Флойд почав чинити опір. Це дає поліцейському право використати силу, аби затримати порушника. Поліцейський застосував прийом “натиск на сонну артерію”, який є законним. Завдяки цьому прийому порушник втрачає свідомість на 20-30 секунд. Цього часу достатньо, аби надягнути на нього кайданки. 

Однак, Флойд далі опирався. Саме через це офіцер поліції продовжував притискати його коліном до землі. Проте, у такій ситуації правоохоронець зобов’язаний слідкувати за фізичним станом порушника, це дуже важливо. 

Можливо, якби Флойд не опирався, то за свій злочин отримав би лише штраф. Однак, його опір закінчився смертю.

На відео чути, що Флойд говорив: «Я не можу дихати». Справа в тому, що кожен суб’єкт, який не хоче йти у тюрму, буде кричати все, що завгодно. Є й такі, що під час арешту кажуть, що мають клаустрофобію і бояться їхати у машині. Це звичайні фрази під час затримання, тут нічого нового немає. Тому це легко пропустити, адже поліцейські чують їх кожен день.  Я не виправдовую поліцейських, адже їхній обов’язок — дивитись за тим, як почувається порушник. Тому рішення суду має бути основане на доказах та задовільнити справедливість. Хоча, зараз суддям буде важко винести вирок через тиск.

Особисто я в цій ситуації не бачу расизму і не розумію, чому медіа показали ситуацію з такої сторони. Якщо офіцер білий, а Флойд темношкірий – це відразу расизм?

Я займаю більш нейтральну позицію, тому що потрібно переглянути всі докази. Адже по телевізору нам показали лише частину відео, аби змусити думати так, як хоче медіа. У рапорті вказана причина смерті Флойда. Тут може бути багато таких деталей, таких, як стан здоров’я суб’єкта.

А слова ЗМІ про те, що його вбили поліцейські — дуже суб’єктивні. Я думаю, що треба ще опитати  багатьох людей, які були під час затримання, а також передивитись відео з камер спостереження.

– Чи не думаєш ти, що протестувальники, які започаткували цілий рух, не дадуть суду винести об’єктивний вирок?

– Я думаю, що легше всього суддям буде признати поліцейських винними і відповідальними за цю смерть. Тобто, принести їх в жертву для того, щоб велика група людей (протестувальників) була задоволена. Але справа в тому, що ці люди, які зараз протестують, їх це не так сильно і цікавить. Це просто була причина для них розпочати ці протести. Адже, якщо розібратись, то Флойд не був таким добрим громадянином Америки. Він – злочинець, який декілька разів був у в’язниці. Це людина, яка жила в кримінальному світі.

Думаю, навіть якщо є достатньо доказів у тому, що поліцейські не винні у смерті Флойда, їх можуть визнати винними. Тільки через великий тиск зі сторони протестувальників та політичного руху.

– Багато поліцейських висловили солідарність із протестувальниками і ставали на коліна? Чи ставав на коліна ти і чому?

– Я не знаю ні одного поліцейського, який став на ту сторону. І не тому, що вони підтримують цих офіцерів, які затримували Флойда. Ми зараз ще не маємо всіх доказів. Однак, я розмовляв з офіцерами, які безпосередньо мають справу з цими протестами, то ніхто з них не ставали на коліна. Адже цей рух виступає не тільки за те, щоб захистити чиєсь життя. За ним стоїть набагато більше, чим життя Флойда.

photo_2020-07-24 14.06.48

– Що думаєш про протести загалом? Це спонтанний вияв непокори чи організовано кимось?

– Таких спроб вже було декілька протягом останніх п’яти років. Кожного разу, коли злочинці помирають від того, що вони протистоять білим поліцейським, таке починається. Це стосується чорношкірих злочинців. Відразу починається організація отаких протестів. Просто попередні протести були не так добре організовані, як цей. Попередні рази було легко доказати, що злочинець був неправий. А в цьому випадку немає достатньо доказів, щоб відразу показати невинність поліцейських. Можна сказати, що медіа в більшості контролюються “лівими” та  демократичною партією. Вони малюють таку картину, що мирні протести – це боротьба за справедливість та реакція людей на системний расизм з боку поліції в Америці. Начебто протести спалахнули, як відповідь на смерть чорношкірого Флойда від рук білих правоохоронців.

Але, аналізуючи декілька факторів, не важко зрозуміти, що частина факторів трошки інша, чим нам малюють медіа. Протести – не спонтанні та дуже добре сплановані і профінансовані. Протести проходять зовсім не мирно. Хоча починаються начебто мирно. Хоча є різні групи людей, які відповідають за биття вітрин, магазинів, напад на білих людей. Навіть привезли цеглу, щоб кидати в правоохоронців. Навіть почали валити пам’ятники культури, що до “системного расизму” та поліцейських не мають жодного відношення. Пошкодили навіть пам’ятник Лінкольну, який колись скасував рабство в Америці та боровся за рівність людей. 

Також вони руйнують церкви. Якщо вони кажуть, що Бог на їхній стороні, то хіба це боротьба за справедливість? 

Якщо розібратись, то ідеологія цього руху – марксиська та антихристиянська та направлена на розруху Америки та її історії. Якщо подивитись сайт BLM (Black lives matter), то можна все це там знайти. Вони не бояться це показати людям.

Також рух BLM підтримують “ліві” ліберальні голівудські актори та демократична партія. Голівудські актори зібрали мільйони доларів, аби викуповувати цих злочинців із в’язниць. Цікавим є те, що гроші не збирають людям, які втратили бізнес в результаті цих протестів. 

Якщо подивитись на статистику, то там вказано, що поліцейські вбивають більше білих, чим темношкірих. Це неправда, що поліцейські шукають, кого з темношкірих вбити. Чорношкірі чоловіки – це 5% від населення Америки. А вони вчиняють більше 50% насильних злочинів та вбивств. Ще є факт, що чорношкірі вбивають один одного більше, чим будь-які інші раси.

Білі вбивають темношкірих 2%, поліція вбиває білих – 3%, білі вбивають білих – 16%, темношкірі вбивають білих – 81%, поліція вбиває темношкірих – 1%, темношкірі вбивають темношкірих – 91%.

Якщо порівняти ці цифри, картина вимальовується зовсім інша, чим медіа хочуть нам намалювати. Однак, ліберали борються тільки за життя темношкірих, і не всі їх життя є для них важливими.

– Кажуть, що протестувальники борються за те, щоб поліції не було взагалі. Це правда?

– Протестувальники з руху BLM (Black lives matter) вимагають зменшити фінансування поліцейським департментам. А якщо це станеться, доведеться звільнити багатьох офіцерів. Також зменшиться кількість обладнання для поліцейських: авто, зброя та інше. 

Є і такі, що повністю вимагають закрити всі поліцейські відділки.

Але це неправильний шлях, і ми всі це розуміємо. Адже мають бути, люди, які слідкуватимуть за порядком та безпекою.

– Як до цього руху ставляться християни?

– Християни зараз розділились на дві групи: одні підтримують цей рух, інші — засуджують. Ті, хто “за”, аргументують все словами із Біблії, де йдеться про справедливість і те, що Бог вибирає сторону бідних. 

Цікавим є те, що вірші з Біблії використовують правильні, адже нам справді треба підтримувати справедливість. Але, у цій ситуації Біблією дуже спекулюють. Адже протестувальники, які вийшли на захист Флойда, творять наразі ще більше зла. Під час сутичок загинули багато людей, а 800 поліцейських отримали поранення. Багато правоохоронців загинули. Одному моєму знайомому поліцейському під час протестів каменем розбили голову. 

Також багато людей втратили свій бізнес, адже під час протистоянь спалили, пограбували та зруйнували багато магазинів, торгових центрів та інших приміщень. 

Я працюю багато років у поліції і не зустрів жодного полісмена расиста. Я — християнин і завжди буду стояти на стороні справедливості. Ми не хочемо, щоб була побудована стіна між людьми різних рас. І Америка давно працює над тим, щоб припинити поділ на раси чи класи.

Церква, в яку я ходив, підтримала рух на захист Флойда. Мені довелось розмовляти з одним із лідерів церкви, а потім її залишити. 

Адже, на мою думку, за протестами і підтримкою Флойда стоїть зло. А ми знаємо, від чого воно походить і що його батько — диявол. Я, як християнин, не можу бути на стороні цього. Тому зараз шукаю нову церкву. На мою думку, пастори не повинні залишатись осторонь. Адже мало просто вчити людей читати Біблію, треба ще її правильно трактувати та пояснювати.

Події останніх декількох місяців дуже сколихнули християн. І це стосується не лише Америки, але і всього світу. Тому все, що відбувається, має змусити нас ще раз подумати: чи правильно ми розуміємо Біблію, чи на вірному ми шляху. 

Я багато часу молюсь, читаю Біблію і Бог дає мені  спокій, надію, силу та натхнення. Ми знаємо, що у світі завжди було і є багато зла. Але, разом з тим, читаючи Біблію ми знаємо, хто переможе у цій війні зі злом. Це — Христос. Того немає чого боятись.

Над матеріалом працювали Сергій Шараєвський та Еля Серкожаєва 

спеціально для «Світогляд»

Протести, расизм та озброєні християни: українець розповів, як працює копом у Штатах