Богдан Галюк: «Нам потрібна християнська освіта, яка йде у парі з Церквою і підтримує її руки»
0
Unknown9

Спілкуємося із заступником керівника Департаменту освіти Української Церкви Християн Віри Євангельської, християнським служителем та автором Богданом Галюком в основному щодо підсумків роботи Департаменту освіти у 2021 році, а також про його шлях становлення як християнського служителя у сфері освіти. Що Департаменту вдалося зробити протягом пандемійного 2021 року? Як вплинув COVID-19 загалом на освіту в Україні? Що нас чекає в наступному році? Відповіді на ці та інші запитання у відвертій розмові з Богданом Петровичем.

«Залишити Бога може змусити лише гріх»

— Коли і як Ви прийняли свідоме рішення слідувати за Ісусом Христом?

— Я народився і виховувався у євангельському середовищі. Але покаяння в дорослому віці відбулося після закінчення школи, внаслідок Божого втручання в мою долю та обставин, які допомогли прийняти свідоме рішення.

— Чи зустрічалися Ви з деконструкцією віри (сумнівами, розчаруванням, бажанням залишити Господа)?

— Напевно, всі ми проходимо перехрестя з назвою «Сумніви». Але досліджуючи Біблію, дізнаючись багато історичних та логічних доказів її актуальності, а також отримуючи внутрішнє запевнення, що ми – діти Божі, вибираємо вірити. Віру багато років намагалися посварити з розумом, але це не вдалося, тому наша віра – розумна. Якщо людина має особисті стосунки з Богом і щодня їх поглиблює, ніхто вже не зможе її переконати, що Бога нема. А залишити Бога може змусити лише гріх.

— Від кого з людей Ви черпаєте найбільше прикладів для наслідування?

— Кожна людина – скарб. А людина, яка ділиться досвідом, –безцінний скарб. Саме тому намагаюся використати кожну можливість, щоб запозичити корисне від людей, які радо діляться власним досвідом та надбанням. Найбільший духовний вплив на моє життя, окрім батьків, мав дідусь по материній лінії Євстахій Степанович Пуйда, який став мені «духовним батьком». До речі, в наступному році планується видання книги про мої стосунки з дідусем під назвою «Бог щоночі запалював нічник, очікуючи мене». Багато навчився від керівника Департаменту освіти УЦХВЄ Віктора Вознюка, а також пастора Олександра Гайдучика.

Unknown2

— Без якої речі Ви не уявляєте свого життя?

— Залежно в якій сфері. Якщо в духовній, то без можливості вивчати Біблію. Якщо у матеріальній, то без читання книг і подорожей.

— Про яку подію, річ або вчинок Вам дуже соромно згадувати?

— Такого було, на жаль, достатньо. Якщо говорити про сімейне життя, то ті кілька випадків, коли своєю поведінкою заставляв дружину плакати…

— Чи була у вас депресія протягом певного періоду життя, як Ви з нею справлялися?

— Не знаю, чи можна назвати депресією той період життя, коли я втратив інтерес до деяких занять, які раніше приносили задоволення, бо він був нетривалим. Я дійсно почувався тоді пригнічено, бо розчарувався в деяких людях, мав проблеми зі здоров’ям та надлишкову вагу і став байдужим навіть до футболу (усміхається). Однак міг робити повсякденні справи, а також працювати. Але завдяки підтримці дружини, мотивації наставників та друзів вирішив зайнятися своїм здоров’ям, скинув 17 кг, більше проводив часу на свіжому повітрі. І Господь стабілізував мій внутрішній стан.

— Чи переживаєте Ви кризу середнього віку? Якщо так, то як з цим боретеся.

— Ми всі час від часу переживаємо різні кризи, якщо ви про це. Але не можу сказати, що відчуваю себе зараз в стані, яким науковці називають психологічне відчуття невпевненості в житті. Я люблю Господа, своє служіння та роботу, в мене прекрасна сім’я, мене оточують вірні друзі. Тому поки, на щастя, не маю такого досвіду.

Unknown1

«Ніколи не зупиняймося в навчанні»

— Як Ви зрозуміли своє покликання у сфері служіння?

— Після закінчення Київського біблійного інституту я повернувся до рідної івано-франківської церкви ХВЄ і разом з молоддю займався різними видами служіння: проповідував, співав у хорі та групах, видавав молодіжну газету «Рибка», писав статті, опікував сільську церкву, відвідував з євангелізаціями лікарні, організовував Практичну англійську школу, займався особистим євангелізмом, створив Інтернет-сайти для церкви та обласного об’єднання церков, викладав в недільній школі і т. ін. При цьому продовжував духовне навчання. Потім почав читати семінари, мене запросили викласти перший предмет в семінарії, а потім – долучитися до Департаменту освіти УЦХВЄ. Ось так поступово і викристалізувалося моє вчительське служіння.

— Який Ваш улюблений автор книг?

— Їх багато: Клайв С. Льюїс, Річард Нібур, Джон Буньян, Августин, Федір Достоєвський, Михайло Коцюбинський та ін. Із сучасників – Макс Лукадо, Джон Бівер, Філіп Янсі, Джон Леннокс, Крейг Грошел, Джон Максвел та ін.

— З власного досвіду, чи достатнім для прожиття є фінансовий прибуток від написання авторських книг в Україні?

— Для більшості авторів, на жаль, ні. Лише для небагатьох, найбільш відомих, книги яких продаються великими тиражами. Але тут нам потрібно розділити авторів на християнських і світських. Ринок світської літератури в Україні – невеликий, а християнської взагалі мізерний. У відомих світських авторів прибуток від продажу книжок складає близько 40-50% від загального заробітку за рік. Решта – заробітки з курсів, майстер-класів, тренінгів із літературної творчості, авторських колонок, викладацьких програм та написання сценаріїв.

«Держава починає ігнорувати питання етики й духовних цінностей»

— Як вплинув COVID-19 на освіту в Україні?

— Пандемія суттєво вплинула на освітній процес. За дослідженнями аналітичного центру «Cedos» перехід на дистанційне навчання у зв’язку з пандемією COVID-19 спричинив, на жаль, погіршення якості та доступності освіти в Україні, а також загострення низки освітніх нерівностей. Науковці звертають увагу на проблеми та труднощі, що виникли зі здоров’ям та безпекою в учасників навчального процесу.

— Яка проблема найбільше хвилює Вас у контексті освіти України?

— Вболіваю за те, щоб державна система освіти забезпечувала можливість також і релігійного навчання учнів і студентів на добровільній основі, а відділення школи від церкви не розглядалося як неможливість викладання релігії в загальноосвітніх навчальних закладах, незалежно від форм власності. Переймаюся тим, що держава починає ігнорувати питання етики й духовних цінностей. Вважаю, що ідея про «вільну» від релігії науку є помилковою, бо наука не спроможна вирішити проблем гріховності, смертності і спасіння людини.

— Наскільки актуальною нині є християнська освіта?

— Християнська освіта була актуальною завжди, бо сам Ісус Христос надав їй ваги, сказавши учням: «Ідіть і навчіть всі народи…» Без сумніву, розширення знань, особливо на рівні вищої освіти, відкриває абсолютно новий вимір у загальному пізнанні Божого Слова. Оскільки Біблія має єдину, цілісну структуру істини, ретельне вивчення систематичного богослов’я є абсолютно необхідним, незалежно від того, відбувається це в семінарії чи ні. Місце навчання не настільки важливе, як Учитель – Дух Божий, що сповнює учня знаннями, силою та мудрістю. Формальне навчання може бути корисним і для загального становлення віруючого. За час, проведений у семінарії, його соціальна зрілість, здатність розуміти та бути уважним до людей і їхніх потреб значно вдосконаляться.

Ще одна причина для здобуття освіти – бути краще підготовленим до вирішення сучасних складних проблем. Церковний служитель має знати, коли сказати «так», а коли – «ні» у відповідь на багато закликів до участі у різноманітних загальних ініціативах. Знання в цій сфері необхідні для збереження істини, а належна освіта, безумовно, сприяє надбанню твердих біблійних переконань.

— Чи є загрози для християнської освіти?

— Ми повинні надавати якісну християнську освіту, програми якої будуть налаштовані так, щоб відповідати на виклики сучасного покоління, а не минулого, а також на потреби церкви, яка проповідує Євангеліє у 21 столітті, а не в 20-му. Нам потрібна християнська освіта, яка йде у парі з Церквою і підтримує її руки у розбудові Царства Божого на землі.

— Чи є брак християнських викладачів?

— Мета біблійної освіти – підготувати тих, хто прагне служити Богові. Павло вказав Тимофію, і в його особі й нам, що важливо готувати людей до виконання цих керівних функцій у церкві: «А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити» (2 Тим. 2:2). Сучасні виклики спрямовують більшість молодих людей до світського навчання, тому ми молимося і працюємо, щоб Бог запалював молодь до посвяченого служіння.

Unknown3

«Ми з дружиною служимо в парі на освітній ниві»

— Без якої риси характеру тяжко мати міцний шлюб?

— Всі християнські чесноти потрібні, але виділю, напевно, три: любов, довготерпіння та лагідність.

— Які найбільш актуальні поради Ви могли б виокремити для читачів у сфері виховання дітей?

— Відоме англійське прислів’я вчить: «Не виховуйте дітей, вони все одно будуть схожі на вас. Виховуйте себе». Найважливіше – бути прикладом поведінки, рольовими моделями для дітей. Ну й, звичайно, спілкуватися з ними. Сімейний консультант Станіслав Грунтковский на робочій зустрічі Департаменту освіти УЦХВЄ в Затоці у 2018 році зауважив: «Чим далі ми від дітей, тим меншим авторитетом є для них. І це одна з причин, чому в дійсно благочестивих батьків виростають діти-відступники». А Джордж Бернард Шоу, драматург і публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури 1925 року, пояснює, чому так відбувається: «Найбільша проблема спілкування — це ілюзія, що воно відбулося».

Unknown

— Чи впливає праця в департаменті освіти на сім’ю та служіння в церкві?

— Ми з дружиною служимо в парі на освітній ниві. Марічка співпрацює з Департаментом освіти УЦХВЄ у проєкті «Жінка 31 рівня», де проводить відновлювальні табори для жінок, а також навчальні семінари. Тому ми розуміємо і намагаємося підтримувати одне одного. У своїй рідній івано-франківській церкві я курую працю відділу освіти, тому з радістю поєдную служіння і роботу.

«Ми почали активніше займатися медіа-євангелізацією та просвітництвом через Інтернет»

— Яка ваша роль як заступника керівника Департаменту освіти?

— Курую організаційну роботу Департаменту освіти і допомагаю у всьому керівнику.

— Якими були досягнення департаменту освіти за 2021 рік? 

— Ми продовжили працювати над нашим основним проєктом «Оновлення». Протягом року його програма була представлена для служителів Івано-Франківського, Запорізького та Львівського обласних об’єднань УЦХВЄ, а також на обласній раді УЦХВЄ У Рівненській області. Сформовано базовий підручник «Оновлення» з основними напрямками і темами програми. За редакцією Департаменту освіти у 2021 році світ побачили дві книги: «Я і депресія» Віктора Гайдучика та «У домі мого Батька» Джорджа Давидюка.

— Як департамент освіти УЦХВЄ змінився за останні роки?

— Ми почали активніше займатися медіа-євангелізацією та просвітництвом через Інтернет, в соціальних мережах. За останній рік для платформи YouTube було створено 32 відеопрограми «Слово істини», 12 відеопрограм «Q&A – відповіді на важкі біблійні питання» в рамках проєкту «Sola Scriptura – конкурс для читачів Біблії», участь в яких взяли провідні вчителі братства, а також 5 відеопрограм проєкту «Оновлення».

— Якби у вас була можливість щось змінити, що саме це було б?

— Ми з адміністрацією маємо можливість змінювати, що вважаємо за потрібне, тому що радимося щодо всіх питань і працюємо в команді. Хочемо ще тісніше співпрацювати з іншими департаментами братства в проєкті «Оновлення». Продовжити роботу над проєктом початкової богословської освіти для церковного навчання. Завершити верстку підручника про стосунки в сім’ї (другий том). Видати книги з кращими проповідями служителів братства, які відійшли у вічність (А. Кліновського, С. Вінковського, В. Боришкевича та ін.)

— Чим запам’ятався цей рік для Департаменту освіти?

— Відбувся конкурс для читачів Біблії «Sola Scriptura – прочитай Біблію за рік». Близько 8 тисяч учасників систематично читали Біблію за спільним планом. Проведено Літературний конкурс ім. Джона Буньяна 2021 (у 3 номінаціях – «оповідання», «вірш» та «допис»). Взяло участь 56 авторів з усієї України. Ми оновили графічну візуалізацію (логотип) Департаменту освіти.

— Які цілі ставили для роботи Департаменту освіти на цей рік та чи всі вдалося виконати?

— Треба обов’язково оновити наш офіційний сайт. Укомплектувати власну медіа-студію. Дякуємо усім партнерам нашого служіння за активну участь у проєктах, які ми спільно звершуємо. Сподіваємося, що ви будете поруч із нами і в 2022 році.

— Яким бачите наступний рік?

— Ми знаходимося посередині двох ворожих наступів: ідеологічного – з заходу, фізичного – зі сходу. Тому молимося про Божу охорону і милість для нашого народу. А також мудрість для влади у критичний історичний момент.

Розмовляв Микита Доброславський, асистент Департаменту освіти УЦХВЄ.

За темою

«Євангелізаційні газети в Ефіопії – хороший інструмент впливу»: голова медіавідділу «Христос є відповідь»
12:50 - Сб / 15 Січ. Світ, Християнське життя
«Для мене найбільша романтика — коли ми вечеряємо разом»: Євгенія Паночко
12:30 - Вт / 11 Січ. Люди
«Довіряти Богу – як ступати на невидиму сходинку», – лікар Ілля Рябінкін
16:00 - Вт / 16 Лис. Люди
«Церква й сім’я повинні бути на одному рівні», – пастор Василь Паламарчук
13:07 - Пн / 15 Лис. Люди
«Біблія вчить нас радості, чому б не славити Бога радісними псалмами?»: співачка Іванна Олійник
13:10 - Сб / 06 Лис. Люди, Музика
Волинянин Михайло Жовнер про віру і релігію, бізнес без криміналу й друзів в американській та українській політиці
17:44 - Пт / 15 Жов. Люди
«Ідея «Послужи пастору» викрила серця багатьох людей, які не готові служити», – Олександр Савич
11:29 - Нд / 10 Жов. Люди, Україна
«У Луганську роздавали Біблії, як хліб», – Брія Блессінг
13:42 - Пн / 27 Вер. Люди, Україна
«Бог витягнув мене з ями, в якій я був»: як падіння змінило життя Миколи Дирди
13:55 - Сб / 25 Вер. Люди, Україна, Християнське життя
«Ми – за здорове зустрічання», – Андрій Ходорчук про шлюб і дошлюбні стосунки
19:00 - Ср / 01 Вер. Християнське життя
Полтавка стала прийомною мамою для 11 дітей
16:00 - Пн / 23 Сер. Люди
«Розповідаю дітям, що Бог їх любить»: християнка-поетеса Галина Левицька
15:50 - Чт / 12 Сер. Люди, Україна