«Дім затишку»: як у Дерно працює християнський будинок-інтернат (фото)
1+
2021-07-28 17.11.19

До вулиці Шкільної у селі Дерно Ківерцівського району веде рівненька дорога. За невисоким парканом ховається ряд акуратних, нових на вигляд будівель. З їхніх вікон нині визирають допитливі дитячі очі. А ще якийсь десяток років тому із порожніх віконниць виднілося сміття, яке сюди роками зносили місцеві.

Дитячий будинок «Дім затишку» для так званих «сиріт при живих батьках» тут збудували у 2014 році християни віри євангельської. Спершу, однак, у їхні плани втрутилася війна, і протягом двох років інтернат приймав багатодітні родини біженців зі східної України. У лютому 2016 року до затишного дернівського інтернату привезли перших дітей. З того часу через «Дім затишку» пройшло декілька сотень маленьких волинян зі складними долями. Християнський дитячий будинок намагається поселити у їхніх серцях любов, всепрощення та віру у Бога. Вони ж залишають свої сліди у серці багаторічного директора закладу Олександра Мельника, пише ІА Світогляд.

2021-07-28 17.11.32

Олександр очолює «Дім затишку» із 2010 року, і саме завдяки йому просторі, добре відремонтовані приміщення і справді наливаються родинним теплом і затишком. Всі діти і дорослі щиро вітаються з чоловіком, як тільки бачать його на території, вони приходять за порадами та підтримкою так, як інші ідуть до батька. Крім своїх рідних семи дітей, Олександр і справді трохи батько для десятків чужих малюків, яким у житті не пощастило з сім’єю.

Олександр розповідає, що спершу у будівлі, яка за радянських часів була пришкільним інтернетом, планували відкрити будинок для літніх людей.

2021-07-28 17.12.42

«Коли наші звернулися до ківерцівської влади щодо цієї будівлі, влада сама запропонувала зробити натомість щось для дітей. На той час у районі було близько 180 дітей, яким не знаходилося місця у дитячих будинках. Це і статусні діти-сироти, і діти, для яких є загроза в сім’ї. Будівлю викупили у 2007 році. Вона настільки нікому не була потрібна, що ми самі шукали ще кількох учасників тендеру, аби той відбувся за правилами. Купили тоді за 65 тисяч доларів. Ми почали потрохи проводити ремонт. У моїх попередників щось не склалося, і мене від церкви вибрали у березні 2010 року очолювати те, що буде тут», – розповідає чоловік.

Ремонти і будівництво вели виключно за благодійні пожертви. У 2014 році роботи завершили, і будівля була готова приймати дітей.

«Ми підготували всі потрібні документи, я подав заявку на реєстрацію, аж тут на сході почалася війна. З початком війни до мене звернулися волонтери і попросили приймати дітей-біженців разом із сім’ями. Ми не могли відмовити. 1 червня 2014 року приїхали перші біженці зі Слов’янська. Вони були дуже налякані західною Україною, з собою мали трьох дітей, декілька пакетів з речами, півпачки памперсів і бутель води. Протягом двох років ми приймали біженців. Загалом прийняли 104 людини, з них 70 дітей і 34 дорослих», –говорить Олександр.

2021-07-28 17.11.58

У 2016 році переселенці остаточно роз’їхалися, і «Дім затишку» знову звернувся до ківерцівської влади, ствердивши свої наміри приймати дітей. Дитячий будинок в районі був переповненим, а малюків, які потребували піклування, було багато. В основному це діти з неблагополучних сімей, де батьки мають різні залежності і забувають про свої батьківські обов’язки. Олександр називає таких дітей «сиротами при живих батьках» і завжди відкриває для них двері свого «Дому затишку». У лютому 2016 року до них направили перших 7 дітей, і з того часу у стінах дернівського інтернату дітей ставало все більше.

«Ми співпрацювали з Ківерцівською службою у справах дітей. Їх до нас привозила поліція, чи батьки самі писали заяву. Так робота тривала до того моменту, коли анулювався Ківерцівський район. За той час у нас вже пройшло 140 дітей. Ми більше працювали над тим, щоб повернути дітей у їхні біологічні сім’ї. У нас бракувало ресурсу, щоб працювати ще й з батьками, але в міру можливостей робили і це. Я відправляв їх на реабілітацію, давав можливість працювати, одному чоловіку навіть оформили документи в Польщу. Я просив директора рівненської місії, щоб він відправив нам місіонерів для волонтерської роботи. Це добре, коли наші їдуть в Африку допомагати, але в нас тут і зараз роботи непочатий край. Особисто сам працюю з батьками, бесіди проводжу, попереджаю, що дітей забере служба. Є позитивна динаміка, але вона незначна», – пояснює директор.

2021-07-28 17.11.24

У «Домі затишку» діти живуть, як удома. Хлопці і дівчата мають гарно оздоблені кімнати на кілька ліжок. Дітей розселяють за віком. Крім того, у комплексі є велика їдальня, ігрова кімната, приміщення, де можна вивчити уроки і виконати домашнє завдання, а також медпункт. Розважатися вихованці закладу можуть на просторому подвір’ї. Тут у них є басейн, намет, батут, ростуть ягоди, живуть кури. Старші хлопці спорудили собі дерев’яний «будиночок», старші дівчата люблять гуляти і фотографуватися у саду.

На вихідних діток можуть возити до міста на екскурсії. Для цього в інтернаті є спеціальний бус.

Через паркан знаходиться дернівська школа, у якій навчаються вихованці інтернату. Вже у «Домі затишку» з ними працюють вихователі і волонтери – допомагають робити домашні завдання і краще розбиратися у темах уроків.

2021-07-28 17.11.36
2021-07-28 17.11.42

«У нас обмежений штат. Люди працюють більше на волонтерській основі. Оформлені три вихователі, я як директор оформлений, а всі решта – на волонтерських засадах. Волонтери підписують документ, що несуть відповідальність за життя і здоров’я дітей. Охочих бути волонтерами є багато. Як би не було дивно, служіння Богу – це служіння людям. Тобто не просто ходити до церкви, а робити щось для ближнього. Молодь приїздить, читає малечі Біблію. І ми намагаємося робити все так, як написано в Біблії», – говорить Олександр.

Чоловік каже, що сьогодні вже й не підрахує, скільки волонтерів приходили допомагати у «Дім затишку».

Умови життя у християнському інтернаті значно кращі, ніж удома у більшості його вихованців, але, попри це, діти хочуть до тата і мами.

2021-07-28 17.11.46
2021-07-28 17.11.39

«Недавно ми віддали чотирьох дітей у прийомну сім’ю. Вони жили у нас досить довго, і за цей час їхня мама жодного разу їх не навідала. Але як тільки ми дарували щось дітям, коли ми їх пригощали, старша дівчинка завжди відкладала щось і казала, що це для мами. З точки зору християнства, ми їм розповідаємо, що їхнібатьки хороші, але їх зіпсував гріх. Але з батьками працювати нам поки не вистачає ресурсу», – знизує плечима Олександр Мельник.

2021-07-28 17.11.28
2021-07-28 17.17.38

Нині в інтернаті живе 14 дітей різного віку. Приймають сюди діток від 3 до 17 років. Директор дитячого будинку ділиться найближчими планами і каже, що вже зараз у Дерно триває будівництво нових схожих комплексів. Цього разу, окрім допомоги знедоленим діткам, дернівські християни хочуть ще допомагати людям, які пройшли війну. Для учасників АТО та ООС планують збудувати реабілітаційний центр, який працюватиме за принципом табору. Тут вони зможуть духовно відпочити, поспілкуватися з дітьми, провести час на природі.

Ви можете допомогти інтернату, спрямувавши благодійні пожертви на рахунок:

 

45602 Україна

Волинська область, Луцький район, село Підгайці, вулиця Грінченка, 2

МФО 303440 код 39150789

UA89 303440 00000 26003055503627

Волинське ГРУ «ПриватБанк»

Благодійний фонд «Затишок»

Картка: 5169 3305 1476 3637

2021-07-28 17.12.14

За темою

«Бог витягнув мене з ями, в якій я був»: як падіння змінило життя Миколи Дирди
13:55 - Сб / 25 Вер. Люди, Україна, Християнське життя
«Розповідаю дітям, що Бог їх любить»: християнка-поетеса Галина Левицька
15:50 - Чт / 12 Сер. Люди, Україна
Життя не у «кайф»: історія варашанина, який позбувся наркотичної залежності
21:48 - Нд / 25 Лип. Люди, Україна
«Діти – це подарунок Божий»: донька вмовила батьків взяти малюка із дитбудинку
17:04 - Чт / 22 Лип. Україна
«Душеопікунство – це розмова трьох: душеопікуна, опікуваного і Бога», – Наталія Кулеба
12:48 - Нд / 18 Лип. Люди, Україна
«Від мене усі відмовилися»: колишній мусульманин про шлях до Христа
14:30 - Пн / 05 Лип. Люди, Україна
«Церква – це не місце, де міряють довжину спідниці», – луцький пастор Роман Кравчук
17:55 - Вт / 08 Чер. Люди, Україна
«Коли ти близький з Богом, можеш витримати все», – тренер з футзалу Іван Скіцко
11:03 - Пн / 31 Тра. Люди, Спорт, Україна
Із в’язниці до церкви: історія Сергія Боровика
17:00 - Пт / 23 Кві. Люди, Україна
«Несумісність християнства і політики – це великий стереотип», – мер Збаража Роман Полікровський
17:00 - Ср / 31 Бер. Люди, Україна
«На хороші справи потрібно лише бажання», – волонтерка Світлана Балик
13:46 - Сб / 13 Бер. Люди, Україна
Шкільний капелан Тарас Грига: «Проблеми віруючих і невіруючих дітей однакові»
20:20 - Ср / 10 Бер. Люди, Україна