«Жіноче служіння під час війни стало іншим» – Мирослава Денисюк
320899926_487160656818856_2691839446946333687_n

Готуючись до цього інтерв’ю, пригадала конференцію «Щаслива мама», що відбулася в січні 2022 року у церкві «Спасіння» (с. Підгайці, передмістя Луцька на Волині). Тоді на захід зібралося 800 жінок. То був потужний старт, після якого минув непростий рік. Як сьогодні живе та розвивається жіноче служіння в церкві, наша розмова з його лідеркою, бізнеследі, засновницею інформаційного агентства «Світогляд» та мамою п’ятьох дітей Мирославою Денисюк.

– Створення цієї жіночої команди, насправді не було сплановано. Усі сестри церкви «Спасіння» не раз зустрічалися для розв’язання господарських питань ще під час будівництва Дому молитви. А через деякий час після офіційного відкриття, жінки та дівчата нашої церкви через голосування довірили мені цю ланку роботи. Для мене було непростим рішенням погодитись, бо кожну справу стараюсь виконувати максимально ефективно й цього очікую від інших, що вимагає чимало часу. Я одразу всіх попередила, що маю складний характер і не маю досвіду в цьому служінні. Але за цей рік переконалась, що Богу не потрібні професіонали, Йому треба вірні працівники.

– Було страшно? Щось довелося переламати в собі?

– Ніколи не думала, що доведеться виступати перед великою кількістю  людей. Хвилююсь перед кожною зустріччю, ретельно готуюсь та молюсь за те, щоб не мій розум чи власне «я» проявлялось, а Божа мудрість.

сімя

– Перша багатолюдна конференція «Щаслива мама» відбулася 22 січня 2022 року. А 24 лютого цього ж року розпочалася повномасштабна війна. Чи не сприйняли це як червоне світло від Бога, що, може, не варто працювати в цьому напрямку?

– Чесно кажучи, ця надзвичайна конференція була першим заходом, який нам вдалось організувати. Вона стала яскравим свідченням того, що Бог веде буквально на кожному кроці. Тому абсолютно впевнена, що це була Божа воля проводити такі заходи. Була потужна підтримка від пастора церкви, від сім’ї, від лідерки жіночого служіння по області, а також узгодженість зі спікерами. 800 сестер у залі та ще 1000 були з нами онлайн. У якийсь момент, мені здавалось, що Бог говорив саме до мене через слова з Писання: «Не бійся, я з Тобою» (Ісаї 41:10).

Пізніше, за чотири дні до повномасштабної війни, ми мали прекрасну молитовну зустріч із сестрами церкви. Звісно, що 24 лютого перевернуло усі плани й проєкти. Церква повністю переключилась на допомогу в евакуації, і до квітня 2022 року не було спеціальних сестринських зустрічей. Однак сестри бачились постійно – кожна робила, що могла. Думаю, що це був особливий час, який посприяв будівництву дружніх стосунків. Це був час зовсім іншого жіночого служіння. Але й молитовні тематичні зустрічі дуже важливі.

– Що надихало рухатись далі?

– Нещодавно я натрапила на виступ одного спікера, який радив починати жіночі служіння з маленьких груп. Добре, що не чула цього раніше. Для нас, на старті ефективною виявилась саме та велика конференція, після якої було дуже багато прекрасних відгуків, що довго підтримували й надихали на нові ідеї.

– Поговорімо про тематику жіночих зустрічей. Можливо, ваш досвід для інших стане у пригоді (цілі, форма проведення, результати, особливості).

– Напевно, тут не буде універсальних рекомендацій. Важлива підтримка пасторів і служителів. Я часто роблю опитування сестер своєї церкви та в першу чергу орієнтуюся на них щодо тематики, форми проведення, а також вважаю, що кожна жінка має якийсь талант, яким може служити. Це велика команда. Відвідувати хворих чи просто немічних, свідчити, молитись (маємо безперервні молитовні ланцюжки), допомагати з підготовкою до різних заходів, щось купити чи навіть залишитись, щоб прибрати після заходу.

щаслива-мама

З літа почали відвідувати мам із новонародженими дітками. Приходимо зі своїми смаколиками, ближче знайомимося, спілкуємось. Думаю, що не треба боятись щось починати нове і так само зупинити те, що неефективне.
Ще до війни провели декілька організаційних зустрічей з командою, де готувалися на 3-денний ретрит у травні. Було усе готово, від теми до детальної програми, заброньоване місце проведення. На 3 дні окремо зібрати жінок у воєнний час було вже не актуально, тому вирішенням став одноденний табір неподалік. Звісно, і тема «Сила по Божому слову» стала для всіх своєчасною. Потім були зустрічі та для певних категорій жінок.

Однією з «секретних» умов моєї підготовки – завжди знайти людей, з якими обговорюю деталі й вислуховую поради, перш ніж складаю остаточну концепцію для кожного заходу. Обов’язково цей план включає молитву як особисту, так і в групі людей, що погодились підтримувати.

– Після кожної зустрічі ви проводили анонімне опитування за допомогою Google Форм. Які відгуки, як це допомагає при створенні нових проєктів?

– Так, завдяки опитуванню розумію, наскільки ефективним був захід. Майже завжди знайдеться хоча б одна незадоволена людина. Та визнаю конструктивну критику, раджусь при підготовці з більш досвідченими спікерами, а також ціную їхні відгуки після семінарів. Як правило, негативний відгук буває просто емоційного характеру: неможливо виправдати сподівання усіх людей. Хоча, звісно, після кожної зустрічі роблю аналіз, що можна було б зробити краще. Стараюсь не бути занадто суворою до себе, бо від надмірної самокритики можна втратити натхнення.

– Розкажіть про служіння для дівчат-підлітків «Перлина» у церкві «Спасіння», яка його мета, форма та тематика?

– Вивчаючи відгуки після заходів, ми отримали особливе відкриття – потрібно максимально намагатись охопити різні групи жінок: від підлітків і до найстарших. Вдалося віднайти хорошу й продуману програму для підлітків, а також чудову команду, яка горить служінням. Усі зустрічі «Перлини» різні, особливі та неповторні.

– Поділіться своїми планами на майбутнє.

– Напевно, це не стільки плани, як мрії (з огляду на події в країні). Хочеться проводити ретрити для жінок, а ще багато різних семінарів, попрацювати в маленьких групах, відновити ранкові недільні молитви та створити велику команду жінок, яка зможе служити багатьом іншим.

– Погодьтеся, не всі можуть організувати такі масштабні заходи…

– Для кожного часу є потрібні події. Не думаю, що варто намагатись щось дублювати. Треба молитись, щоб Бог діяв. Це основне.

– Що б Ви порадили жінкам, які шукають «своє» служіння?

– Вважаю, що страх поразки, думки про те, що щось не вийде або вийде не так, як сподівалось, – найбільший ворог у будь-якому служінні. Головне, перемагати це і не намагатись бути досконалою. Не треба тягнути все самостійно, поруч можуть бути люди, які з радістю підкажуть і допоможуть.
Особисто для мене хорошою школою була моя сім’я, час коли з маленькими дітками читали біблійні історії, молились за переживання один одного, співали й проводили разом багато часу. Оцініть, що у вас виходить найкраще, запитайте у своїх найближчих. Я завжди тримаю в пам’яті притчу про терновий кущ. І звідти короткий висновок: «Будь там, де тебе хоче бачити Бог, бо, цілком можливо, ти не на тому місці з тих самих причин, що і в притчі». Книга Суддів 9 розділ.

Розмовляла Наталія Носалюк для сайту УЦ ХВЄ

Проведені жіночі зустрічі:

22.01.2022 – «Щаслива мама».

(Відео за посиланням: https://cutt.ly/W3NODPo)

03.06.2022 – Жіночий ретрит «Моя сила згідно Божого Слова»

25.09.2022 – «Моя осінь. Пора мудрості»

07.11.2022 – «Вагітність з радістю» (зустріч для жінок при надії)

17.12.2022 – «Вільна Я» (зустріч для незаміжніх дівчат, 25+)

23.01.2023 – «Як радіти у важкі часи?»

18.02.2023 – «Як виховати християнина?»

(Відео за посиланням: https://cutt.ly/S3NOKzj)

Та інші…

Як-виховати-християнина
як-виховати-християнина-3-1
сестринська-зустріч

За темою

Якщо ми хочемо сильну націю, маємо бути сильними батьками
15:25 - Вт / 06 Лют. Люди, Україна, Християнське життя
«Я ніде в Біблії не знайшов про заборону брати до рук зброю», – баптист з Волині служить у штурмовій бригаді
14:53 - Чт / 28 Гру. Війна, Люди, Україна, Християнське життя
«Все залежить від нас самих і того, наскільки ми готові одне одного не змінювати, а приймати»: місіонерка з України до Кенії
16:11 - Ср / 06 Гру. Люди, Місія, Світ
Місіонер у Монголії: «Християнство – це не про комфортне життя, християнство – це про вічне життя»
10:52 - Ср / 13 Вер. Люди, Місія, Світ
Українська «Джонні». Я зі зламаним хребтом можу зробити для Бога більше ніж в здоровому тілі
15:39 - Пт / 08 Вер. Люди, Християнське життя
Чи може політика бути моральною? Інтерв’ю з політологом Майкою Уотсоном
18:09 - Вт / 04 Лип. Люди, Політика
Ворожі обстріли, Такаші і щоденна молитва — яким є служіння «Капеланського батальйону Маріуполь»?
18:22 - Вт / 20 Чер. Люди, Україна, Християнське життя
«Якщо ти хочеш щось давати іншим, то мусиш десь це отримувати»: Інтерв’ю з Ярославом Стащаком про важливість духовної освіти, служіння у церкві та особисті стосунки з Богом
16:33 - Чт / 08 Чер. Люди, Освіта
«Я закликаю постити і молитися за Україну» – інтерв’ю із капеланом Сенату США
18:48 - Вт / 02 Тра. Люди, Світ
«24 лютого ми не казали, що «Бог тебе любить, все буде добре» — ми відкривали двері», – Віталій Бутучел
11:52 - Ср / 12 Кві. Люди, Україна
Місіонерка в Кенії Інна Підгайна: «Якщо людина віддала своє життя Христу, їй потрібно бути готовою до всього»
17:21 - Чт / 09 Бер. Люди, Місія, Світ
Пастор в полоні: безглузді страждання чи Боже провидіння?
12:24 - Пн / 06 Бер. Люди, Україна, Християнське життя