Чому Бог створив мене такою негарною?
0
nekrasiv1

Чому у світі є красиві й некрасиві люди? Чому Бог не створив усіх людей гарними, але допускає їхні страждання через зовнішню непривабливість? Особливо це питання болить тим, хто переживає певне несприйняття чи відкиненість через свою зовнішність.

Відповісти на нього у своєму блозі спробував пастор і богослов Джон Пайпер, пише ieshua.org. Подаємо без змін.

Сьогоднішнє питання анонімне — я не впевнений, від чоловіка воно чи від жінки. Питання таке: «Пасторе Джоне, чому Бог зробив деяких людей потворними і непривабливими? Як мені прийняти той факт, що хоча Бог і міг зробити мене красивою(-им) або, принаймні, звичайного вигляду, але вирішив створити мене непривабливою(-им)? Будучи малопривабливою людиною, можу сказати, що таким як я важко жити. Наша думка та ідеї найчастіше залишаються осторонь. Нам важко в офісах, школах та коледжах. Не можу навіть висловити словами, як складно підтримувати впевненість у собі.

Це вносить напруженість у мої стосунки з Богом. Очевидно, що Біблія має деякі характеристики, описані як приклади привабливості. Я нарахував десятки віршів у Біблії, в яких йдеться про фізичну красу. Мойсей був прекрасною і красивою дитиною (Вихід 2:2; Євреїв 11:23). Давид був «рум’яним і гарним на вигляд» (1 Самуїла 17:42). Естер «мала гарну фігуру, і на неї було приємно дивитися» (Естер 2:7). В Авесалома було густе волосся, і «від підошви його ноги до верху його голови не було в ньому вади» (2 Самуїла 14:25). Тепер я знаю, що Богові не байдуже, що ми робимо зі своїм тілом. І Він дбає про наші тіла. То чому ж Він робить деяких із нас такими непривабливими?

Актуально для всіх

Коли я чую подібне запитання, воно змушує мене важко зітхати, почасти тому, що я можу порахувати на пальцях однієї руки, а, може, й менше, випадки, коли люди називали мене потворним чи гарним. Іншими словами, я зітхаю, бо знаю, що мене просять говорити про те, чого особисто я ніколи не переживав. Було б набагато простіше проігнорувати це питання, бо я знаю, що коли закінчу висловлювати свої думки з цього приводу, багато людей матимуть право сказати: «Але ж ви ніколи не переживали цього». І це буде правда.

Ще одна причина, через яку мені важко сприймати подібне питання, полягає в тому, що я знаю, що те, що ця людина називає «бути непривабливою ззовні», — це лише верхівка айсберга людських страждань. Тут можна згадати і про страшні потворності – такі жахливі фізичні недоліки, які в інші часи показували б у «шоу фриків». Є ще певні види хвороб, які викликають патології, що відштовхують, і розростання на тілі і призводять до невиліковної, ураженої виразками, відкритої плоті. Далі, бувають серйозні рани, які змушують людину страждати болями все її життя, роблячи з неї інваліда в непривабливому вигляді.

Отже, коли я намагаюся сказати щось біблійне — а це все, що я можу сказати з погляду корисності чи авторитету, я маю на увазі все вищесказане в комплексі. Я розглядаю це питання про непривабливість як частину більш серйозного та глобального питання про фізичні недоліки, хвороби, каліцтва та травми. І якщо хтось думає, що це не має до нього відношення, майте на увазі, що ви можете почати життя здоровою та красивою людиною і провести останні роки, згорнувшись калачиком у позі ембріона, вагою в сорок кілограм, та ще й у підгузку. Дуже небагато людей можуть уникнути актуальності цього питання у той чи інший момент свого життя.

nekrasiv2

Ті, що стогнуть разом у надії

Я думаю, що найбільш глибоку відповідь на запитання про те, чому у світі так багато потворності, фізичних вад, травм, інвалідності та злиднів, можна знайти у Посланні до Римлян 8:18–23. Не думаю, що можна знайти відповідь кориснішу, важливішу чи глибшу, ніж слова в цих віршах. Я хочу прочитати цей уривок повністю, по ходу коментуючи, тому що вважаю, що над цим місцем Писання варто розмірковувати все життя. Ось що Павло говорить у Посланні до Римлян 8:18:

«Бо думаю, що теперішні тимчасові страждання нічого не варті в порівнянні з тією славою, яка відкриється в нас».

Я збираюся охопити тут усі форми потворності або фізичних недоліків, і в міру того, як ми продовжимо, ви зрозумієте, чому я включаю їх у поняття «страждання». Отже, основна надія християнства полягає в тому, що ми страждаємо зараз, а славу переживемо потім – страждання зараз, слава пізніше. Про які страждання йдеться?

«Бо все, створене Богом, з нетерпінням чекає на той час, коли відкриється, хто ж Божі діти» (вірш 19, Сучасний переклад)

Зауважте, тут насамперед мається на увазі не підданість гонінням. Це засноване на творінні страждання.

«… бо створіння підкорилася марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії…» (вірш 20)

Хто це? Це Бог, бо тільки Бог підкорює все творіння з надією. Диявол цього не робить. Грішна людина так не робить. Тільки Бог наражає все творіння марності в надії. Отже, це посилання на гріхопадіння, описане в третьому розділі книги Буття, гріхопадіння та наступні нещастя, які прийшли у світ — усі жахливі наслідки гріха, включаючи кожну потворність, травму, інвалідність та катастрофу. Тим самим Павло каже, що Бог підкорив творіння з надією. Про яку надію йдеться?

«…що все, створене Богом, звільниться від згубного рабства…» (вірш 21, Сучасний переклад)

Це ще одна фраза висловлювання «підпорядкування безглуздості існування». Отже, ми маємо творіння, підпорядковане марності і рабству тління — занепаду, руйнуванню, метушні, жахам. Продовжую тепер описом надії:

«…і зможе користуватися свободою та славою, що належить дітям Божим…» (вірш 21)

Отже, фізичний світ, творіння, включаючи наші тіла, розділять славу, яку Бог приготував Своїм дітям.

«Ми знаємо, що досі все, створене Богом, перебувало в очікуванні і страждало, немов жінка в родових муках» (вірш 22, Сучасний переклад)

Який образ! Це ще один спосіб сказати «скорений у надії». Складається враження, що творіння вагітне, а весь біль, страждання і потворності або спотворення подібні до родових перейм космічного масштабу: мати, що кричить від болю, світ у процесі пологів. І ось де це стає справді особистим:

«І не тільки все створене, але й усі ми, кому Дух дістався як перший дар Божої обіцянки, перебували в очікуванні і страждали внутрішньо, чекаючи повного усиновлення Богом і звільнення наших тіл» (вірш 23, Сучасний переклад)

І ви можете чути, як Павло відповідає тут людям, які кажуть: «Дивіться, я врятований. Я викуплений. Я прощений. Я – дитя Бога. У мене є Дух Божий. Чому ж у мене все так погано?» І він звертає на це увагу.

Фраза «звільнення наших тіл» охоплює всю смугу страждань, пов’язаних зі старінням, хворобами, інвалідністю, непривабливістю. Іншими словами, він ясно показує, що до жахів стогнання, тління та безглуздя мають відношення і християни, сповнені Духом. Наші тіла — тіло Джона Пайпера, тіло Тоні Рейнке, тіло кожної людини — відчайдушно потребують зараз або потребуватимуть викуплення найближчим часом. Ми відчуваємо це у хворобі, ми відчуваємо це у старінні та бачимо це у дзеркалі — деякі раніше, деякі пізніше. І це викуплення гряде. Я думаю, що це найважливіший уривок у Біблії, про який потрібно подумати нашому другу, який поставив це запитання.

nekrasiv3

Потворність гріха і сатани

Непривабливість та фізичні вади беруть свій початок у людському гріху. Давайте розберемося уважно, тому що тут так легко можна помилитися і зрозуміти неправильно: корінь проблеми не в конкретному особистому гріху людини, корінь проблеми в походженні людського гріха в Адамі та Єві, які заразили весь людський рід. У своїй мудрості Бог ухвалив, що будуть фізичні прояви жахів та безчинства гріха проти Бога. Це не означає, що інвалідність, хвороба або фізична вада кожної людини викликані їх власним гріхом. У Івана 9:2–3 ясно сказано, що це не так:

«Учні Його запитали Його: Учителю! хто згрішив, він чи батьки його, що народився сліпим? Ісус відповів: Не згрішив ні він, ні батьки його, але це для того, щоб на ньому з’явилися діла Божі».

Отже, у 8-му розділі Послання до Римлян дається загальне пояснення того, чому у світі існують такі речі, як непривабливість та всі форми фізичних страждань. Бог привів фізичний світ, тілесний світ у синхронізацію, у відповідність до світу морального. Він співвідніс фізичну потворність і страждання з моральною потворністю і стражданням навіть у деяких з найблагочестивіших людей на планеті. Кожен фізичний чи матеріальний тягар у світі має вказувати нам на тягар гріха. Кожна потворність повинна вказувати на потворність гріха та сатани.

Сатана є реальною вторинною причиною під Богом. Він безпосередньо несе відповідальність за багато фізичних страждань. Ісус говорив про це в Євангелії від Луки 13:11–16. Там розповідається про жінку, яка була скорчена протягом вісімнадцяти років. Просто уявіть її: вона, мабуть, ходила, зігнувшись під кутом дев’яносто градусів, маючи жахливий сколіоз. І Ісус каже: «Цю ж дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не належало звільнити від цих уз у день суботній?» (Луки 13:16). Отже, всі фізичні недоліки, потворності та страждання вказують на моральну гидоту та потворність гріха та сатани.

Кінець потворності та нещастям

І потім, у цій глобальній печалі, серед тління та марності, Бог рятує грішників і обіцяє їм нові тіла ціною життя Свого Сина. Він посилає Христа у світ, описуючи Його так: «не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!» (Ісая 53:2). Він узяв на Себе все – всю некрасивість, усі нещастя – і помер, щоб покласти край всій потворності та всім стражданням для всіх, хто довіряє Йому і дорожить Ним більше, ніж ми цінуємо людську красу.

А потім, у Своїх дорогоцінних людях, куплених Його кров’ю, Він змушує всю фізичну потворність служити тому, щоб показати Його цінність. Тому що Він повністю задовольняє душу і обіцяє таке славне майбутнє, що робить щасливою Свою сім’ю, яка не відрізняється красою. І це щастя, незважаючи на все земне відкидання, свідчить про всепоглинаючу моральну красу Христа і нашу впевненість у ній. Найбільше Христос прославляється в нас, коли ми максимально знаходимо задоволення в Ньому, особливо в нашій тимчасовій некрасивості.

За темою

6 перешкод для хорошого лідерства
12:11 - Нд / 23 Січ. Християнське життя
5 способів молитися за свого пастора у новому році
16:10 - Вт / 18 Січ. Християнське життя
Біблійний Грінч, який хотів вкрасти Різдво
15:00 - Пт / 07 Січ. Християнське життя
Моя дитина хоче «перехрещуватися» в протестантів. Що робити?
17:14 - Ср / 05 Січ. Християнське життя, Церква
Як довіряти Богу серед розчарувань: роздуми Павла Федорука
13:30 - Пн / 03 Січ. Християнське життя
Біблія на щодень: 7 можливих планів читання на 2022 рік
14:16 - Сб / 01 Січ. Біблія, Християнське життя
5 вправ для щасливого серця
15:10 - Вт / 28 Гру. Християнське життя
Як залишатися близько із Богом у час напруженого святкового сезону: 5 способів
14:03 - Вт / 28 Гру. Християнське життя
Що потрібно розповісти дитині про Різдво
11:12 - Пн / 27 Гру. Свята, Християнське життя
Як благовістити на роботі: лайфхаки від Сергія Лесніка
15:10 - Пт / 10 Гру. Християнське життя
5 ключів правильного вибачення у шлюбі
15:48 - Чт / 02 Гру. Сімейні цінності, Християнське життя
Тернопільська Біблійна Семінарія відзначила 30-річний ювілей
13:25 - Вт / 30 Лис. Україна, Християнське життя, Церква