Понад 300 християн з різних куточків України, а також інших країн, зібралися на Форумі християн-волонтерів 13 травня у місті Чернівці. Організатори Форуму – Місія Євразія і БФ «Ми поруч».

Кожен учасник зустрічі є партнером Mission Eurasia, яка з перших днів війни й досі надає допомогу українцям як на Сході України, так і тим, хто був змушений покинути свої домівки й переїхати в інші населені пункти. Пише сайт Слово про Слово.

На Форумі були присутні представники Місії, уряду, громадських організацій, а також заступник голови ВСЦ ЄХБ, Василь Фурта. Він розкрив тему «Біблійні принципи доброчинності» та наголосив, що християни в часи війни повинні перш за все задовольняти базові потреби людини, сприяти її соціалізації й, найголовніше, поширювати розуміння Євангелії та необхідність Господа.

«Ми робимо все це в Його ім’я! Всі ці принципи містяться як у Старому, так і в Новому Заповіті», – підбив підсумки Василь Фурта. «А роблячи добро, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо» (Галати 6:9).

Протягом зустрічі відбулися панельні дискусії, на яких обговорювалися актуальні питання для всіх присутніх. Зокрема, доповідачі розглянули питання: «Які цінності ми несемо для суспільства?» та «Який духовний вектор ми вказуємо суспільству через соціальну працю?».

Особливо цінним для учасників Форуму став виступ Каріми Мокхтарі на тему «Стратегічний погляд на християнське волонтерство в Україні: аналіз та перспективи комунікацій». У її доповіді були представлені цифри, які говорять самі за себе. За думкою суспільства, найбільш актуальною формою соціальної допомоги, наданої церквами та релігійними об’єднаннями, є психологічна підтримка (62%), а також захист вразливих груп населення (49%).

Щодо висновків та уроків, отриманих під час великої війни, як одна з панельних дискусій називалась, варто зазначити кілька цитат. Василь Фурта, заступник голови ВСЦ ЄХБ, заявив: «Доброчинність – це наша ідентичність! Ми просто не можемо не робити добро!».

Валентин Синій, ректор ТХІ, підкреслив: «Нам потрібне глибоке волонтерство. Ми, як церква, не можемо бути пасивними… І маємо розуміти роль церкви в часи війни!».

На завершення організатори Форуму сформували декілька побажань для християн-волонтерів, подібних до бігу на довгу дистанцію:

• Розумійте, заради кого і чого ви біжите. Дайте собі чесну відповідь на ці питання!
• Сфокусуйте свою увагу на інших, а не на собі. Допомагайте тим, хто потребує допомоги!
• Вчіться домовлятися. Коли двоє згодяться про напрямок, то і Господь допоможе.
• Ми повинні бути кращими за всіх інших. Потрібно будувати міцні фундаменти й розвиватися.
• У нас, крім нас самих, немає нікого іншого!

У день Форуму звучали свідчення і виклики, з якими зустрілися волонтери та церкви протягом 15 місяців війни. Зокрема, пастор Михайло Бріцин з м. Мелітополь поділився своїми спостереженнями та роздумами, надихнувши присутніх. Він закликав усіх не чекати вдячності або слів подяки, не порівнювати себе з іншими волонтерами, але скромно здійснювати Божу працю.

Форум завершився молитвою за Україну. Християни-волонтери, натхненні спільністю та Божим Словом, повертаються додому, щоб і надалі проявляти Божу любов у діях.

Підготувала Анна Пустовіт, прессекретарка Комітету соціального служіння ВСЦ ЄХБ.