В Україні з 6 квітня заборонено з’являтися в громадських місцях без захисної маски. Мешканка Дніпра Надія Рябоконь своїми руками шиє захисні маски і дарує їх своїм родичам, друзям, знайомим і навіть тим, кого вона не знає особисто.
За час карантину Надія отримала замовлення на пошиття 250 масок, з яких на момент написання матеріалу вона зробила 137 штук, пише БОГ.NEWS.
Я надсилала маски колишнім одногрупникам, колегам. Десять масок мені замовив чоловік з церкви «Ковчег», яку я відвідую. Писали абсолютно чужі люди з інших міст. Друга хвиля – це друзі друзів. Зараз я шию 50 масок для нашого пастора, він буде роздавати їх прихожанам церкви, – розповіла Надія.
За словами Надії, ідея почати шити захисні маски у неї з’явилася місяць тому, коли почула від свого керівництва про труднощі в придбанні засобів індивідуального захисту для працівників.
В аптеках масок вже не було. Я запропонувала свою допомогу. Ось так все і почалося. Потім я почала шити маски для своїх рідних і близьких, – розповіла Надія. – Просто захотілося зробити добро. У мене є трохи бавовни, швейна машинка і дві руки. Чому б не допомогти? Багато людей і так перебувають у стресі через карантин, я хочу хоч якось згладити їх горе. Я просто люблю свою країну, своє місто, своїх друзів.
Дівчина зазначила, що не є професійною швачкою, проте намагається шити маски так, щоб вони не поступалися за якістю тим, що продають в магазинах.
Спочатку я робила дуже прості квадратні маски. Потім я подивилася навчальне відео і тепер я шию напівкруглі маски. Вони більш зручні і красиві. Кілька штук прикрасила мереживом, а моя особиста маска виконана в гуцульському стилі, – сказала Надія.
Собівартість її маски становить 4-5 гривень, проте дівчина не планує монетизувати свою діяльність. За її словами, вона має намір реалізувати ще один проєкт.
Буду дарувати «Набори відповідального покупця». Там буде сумка-шопер і три сіточки для овочів. Думаю, назву «Торба щастя». Пакети, як і одноразові маски, завдають величезної шкоди навколишньому середовищу. Уявіть, скільки їх залишиться на звалищах після пандемії. А тканинну можна використовувати багато разів, – підкреслила Надія.
За словами дівчини, вона регулярно бере участь у благодійних акціях, тому друзі і рідні позитивно поставилися до її нової справи.
Чоловік не підтримує, тільки коли я засиджуюся допізна. Прихожани нашої церкви допомагають літнім людям, жертвам збройного конфлікту, сиротам. Я прагну до їхнього рівня. А шити маски не так важко. Для мене це більше розвага під час ізоляції, ніж жертва, – підсумувала Надія.
