Ісус приходить у самий епіцентр болю та сліз: Лікарка з Британії розповіла про роботу польового шпиталю в Україні
0
laura-douglas-beveridge-760×470

Лауре Дуглас-Беверидж 33 роки, вона лікарка і щойно повернулася до Великобританії після тритижневої служби в польовому шпиталі Samaritan Purse в Україні. Вона розповіла Christian Today про драматичні події, свідком яких стала, а також про те, як віра надихала та підтримувала її.

Наскільки те, з чим ви зіткнулися в Україні, відрізнялося від того, з чим ви, як лікар, зіштовхуєтеся день у день тут, у Великій Британії?

Відмінності величезні. Люди мали досить екстремальні прояви хвороб, які справді посилилися після того, як їм довелося тікати без ліків.
Поєднання необхідності подорожувати протягом декількох днів, травм та затримок з отриманням лікування призводить до інфекції або ускладнень, які потенційно потребують хірургічного втручання.
Але в той же час люди залишаються людьми, де б вони не перебували, і те, що дає людям надію, часто одне й те саме — виявити доброту та співчуття, просто приділити кілька хвилин, щоб вислухати когось і допомогти йому відчути себе почутим.

Ви боялися їхати в зону бойових дій?

Я думаю, що деяке побоювання є нормальною реакцією, але мене заспокоїло те, що я там із чудовою організацією, яка робить все можливе, щоб убезпечити нас та пацієнтів, наскільки це можливо.
У нас із чоловіком було сильне почуття миру, тому що я відчувала, що це те, до чого я покликана. Це давало мені почуття спокою, незважаючи на те, що ситуація була дуже складною.

Крім всіх фізичних труднощів, які емоційні втрати завдає війна для пацієнтів, з якими ви зіткнулися?

По-різному. Одні у дуже тяжкому емоційному стані. Інші потрапляють у якесь заціпеніння, просто не можуть зрозуміти, що відбувається навколо них. У третіх це проявляється лише на рівні фізичних симптомів.
Останнє особливо характерне для деяких дітей, яких приносили зі скаргами на біль у животі чи погане самопочуття, і насправді це не було проблемою зі здоров’ям — вони просто відчували фізичні наслідки психологічної травми. У мене самої двоє маленьких дітей, тому було дуже важко бачити, як позначаються на малюках наслідки побаченого.
Ось де пасторська частина служіння Samaritan Purse особливо потрібна, і це один із найважливіших способів підтримати пацієнтів.

Те, що ви християнка, вплинуло на ваше рішення поїхати і чи допомогло це вам, коли ви були там?

Абсолютно. Я відчувала, що маю практичні медичні навички, які я можу застосувати в цій ситуації, але також було почуття покликання до чогось і спокою, про яке я говорила раніше.
Ми з чоловіком говорили про це, коли з Samaritan Purse зателефонували та запитали, чи може хтось із медиків поїхати. Було просто почуття спокою, і ми разом помолилися за це і вирішили, що якщо Бог хоче, щоб я була саме там, то треба це зробити. Тож це було наше спільне рішення, ухвалене з вірою.
Коли я була там, то насправді відчувала себе слабкою, але знала, що можу покластися на силу Божу. Щодня ми починали як команда, приділяючи час спільній молитві та поклонінню.
Ми дбали про людей з усієї країни та різного походження, але ця можливість зібратися разом і попросити Бога використати нас була приголомшливою. Це нагадувало нам, що справа зовсім не в нас, а в людях, про яких ми дбали.

Деякі люди можуть сказати: «Де у всьому цьому Бог?» Чи були у вас моменти, коли ви могли побачити Бога серед стількох трагедій?

Особисто я щодня бачу дію Бога в ситуаціях, коли не повинно бути жодного позитивного результату, але він є; де на папері здається, що все втрачено, але є радість та надія.
Я думаю, що багато хто з тих, з ким ми зустрічалися, повністю покладалися на віру в те, що Бог дасть добрі дні, і вони були повністю зосереджені на тому, що гряде. І це справді надихає…
Було відчуття, що Святий Дух присутній там. Ісус приходить у самий епіцентр болю та сліз, міняє пов’язки пораненим, допомагає мити ноги людині, яка не в змозі навіть зняти шкарпетки. Він там, втішає людей у ​​біді, і у нас був привілей бути Його руками та ногами.

Що з усього цього служіння ви винесли глибоко у серці?

Мене дуже надихнули та навіть кинули мені виклик перекладачі, з якими ми працювали. Всі наші перекладачі були українськими чоловіками та жінками, і більшість із них самі були переміщеними особами, тому багато хто з них уночі спав на підлозі місцевих церков або в шкільних залах, а потім приходив служити і працювати з нами вдень.
Багато хто з них так багато втратив сам, але був так відданий справі служіння своєму народу, виявляючи любов, співчуття і надію.
Одна з наших перекладачів поділилася, що двоє її племінників розминулися з рештою членів сім’ї, намагаючись тікати з території бойових дій. Але вона нічого не говорила про це і весь цей час продовжувала підбадьорювати та надихати інших.
Вона мала стільки трагедії, але вона зосередила всю свою увагу на людях там, у лікарні. На щастя, її племінникам та іншим членам сім’ї вдалося благополучно вибратися на Захід.
Але це самовіддане ставлення — те, що я бачу в характері Христа, і це те, в чому хочу вдосконалюватися, вчитися і продовжувати у своєму повсякденному житті тут, — самовідданість і невпинна надія.

Зараз ви благополучно повернулися до Великобританії Як християни можуть молитися за роботу польового госпіталю Samaritan Purse?

Бог більший, ніж навіть найскладніші ситуації, і багато разів до цього Бог змінював серця людей, які йшли дуже темним шляхом.
Насамперед, я думаю, нам потрібно молитися про те, щоб путін і російський уряд мали момент «Дороги в Дамаск».
Моліться за постійну підтримку народу України та Samaritan Purse, які готові залишатися там стільки, скільки потрібно. Моліться за команду, яка працює там, щоб вони мали сили і ресурси на те, щоб продовжувати піклуватися про людей і любити їх.
І моліться про надію на майбутнє прекрасної країни із чудовими людьми.

За темою

Рада Церков висловила протест щодо муралу «Свята Джавеліна» в Києві
15:51 - Чт / 26 Тра. Події, Україна
Шість тисяч українських сімей отримали «Насіння для майбутнього»
16:06 - Сб / 21 Тра. Благодійність, Церква України
Друга «професія» Таврійського інституту
18:23 - Пт / 20 Тра. Україна, Християнське життя
«Бог запрошує вас стати частиною історії, яку пише Він Сам…». Пастор церкви в США став рятівним донором для свого помічника
18:57 - Пн / 16 Тра. Здоров'я, Люди, Християнське життя
67-річний пастор з Рівненщини зумів вивезти з-під обстрілів 1800 людей
10:27 - Пт / 13 Тра. Благодійність, Люди, Події
«Нам випала нелегка місія – служити людям з порушеннями слуху у тривожні часи» – Павло Смаль
16:58 - Пн / 02 Тра. Благодійність, Люди, Церква України
В Україні поширили довідник для тих, хто потребує допомоги
16:56 - Пт / 22 Кві. Україна
Відомий музикант Майкл Сміт випустив сингл, щоб зібрати гроші для України
17:06 - Чт / 21 Кві. Благодійність, Музика, Україна
Воєнний стан продовжили ще на 30 днів
16:29 - Чт / 21 Кві. Події, Політика, Україна
Любити Бога, любити людей: як церква у Дунаївцях допомагає переселенцям та людям у гарячих точках
13:57 - Чт / 21 Кві. Благодійність, Християнське життя, Церква України
Всеукраїнська Рада Церков підтримує заклик глави ООН щодо перемир’я у Пасхальні дні
09:15 - Чт / 21 Кві. Свята, Україна
Українці і далі зможуть виїжджати до ЄС за внутрішнім паспортом – рішення ДПСУ
11:46 - Ср / 20 Кві. Події, Україна