На Луганщині невелика домашня церква, половину якої становить сім’я пастора, роздає їжу та несе надію у селищі, що розташоване в зоні бойових дій.
За словами представника «Голосу мучеників – Корея» д-ра Хен Сук Фолі, завдяки цьому служіння також змінюється ставлення мешканців села до євангельських християн.
Данило Кирилюк, лідер баптистської церкви у селищі Новоайдар за 60 кілометрів від Луганська, освятив їхній дім молитви в день початку війни в 2014 році та навіть здійснив у цей день хрещення.
На той час через бойові дії багато хто пропонував служителю покинути цей район, але коли він молився, Господь нагадав йому уривок з книги Числа 16:46-48 і спонукав його взяти тривалий піст.
«[Числа 16:46-48] — це коли Ізраїль ходив пустелею і викликав своїми діями гнів Божий, і почалася поразка. І Мойсей каже до Аарона: «Візьми кадильницю, насип туди вогню з жертівника, іди й заступися за народ. Аарон пішов, став між живими та мертвими, і поразка припинилася. І в 2014 році, ця історія спонукала мене залишитися вдома. Я подумав: хто помолиться за людей, хто за них заступиться?» – розповів пастор.
За словами Данила Кирилюка, Господь знову нагадав йому це місце з Писання 24 лютого, коли він і його сім’я прокинулися від звуків вибухів. Як вони пізніше дізналися, під обстріл потрапило місто Щастя, яке всього за 30 кілометрів від їхнього селища.
Як і в 2014 році, лідер церкви почав постити і молитися за згаданим місцем з Писання.
«Так вийшло, що військові дії не дійшли до нашого селища. Ось так, як було написано в цьому місці Писання, що поразка припинилася там, де стояв Аарон. Долетіли сильні снаряди або ракети, але це було далеко від нашого селища, може, за кілометрів 12», – розповів служитель.
Хоча конфлікт не дійшов до Новоайдару, постачання села продовольством було порушено. В Новоайдарі немає свого хлібозаводу, тому селище забезпечується хлібом, що привозиться з інших міст. Але через військові дії постачання припинилися. Представник Фолі каже, що домашня церква пастора Данила Кирилюка невелика, тому важко було уявити, що вона стане точкою надання допомоги за нестачі продовольства.
Пастор та його сім’я живуть у будинку, де проводяться богослужіння. Це невелика церква з 22 парафіян. Половина з них – члени сім’ї Данила Кирилюка. Він з дружиною мають 19 дітей та 9 онуків: 10 синів, молодшому з яких 9 років, та 9 дочок, старшій – 31 рік. Четверо дітей вже мають свої сім’ї. Коли в лютому почалася війна, до них якраз приїхала подружня пара, яка виїхала з України до Греції у 2014 році, коли розпочалися перші бойові дії. Так що на той момент у будинку було багато людей, яких треба було годувати.
За словами представника Фолі, брати з іншої церкви привезли їм борошно – більше, ніж було потрібно, щоб нагодувати всю сім’ю. Саме тоді дружина брата Данила запропонувала випікати хліб з цього борошна і роздавати його мешканцям села. Вони трохи поміркували і тієї ночі почали випікати хліб у своїй домашній печі.
Подружжя спекли 30 буханців хліба і відправили повідомлення до місцевого чату у вайбері про те, що є хліб у наявності. До них відразу почали підходити люди.
«Люди приходили не лише за хлібом, – каже представник Фолі. – Хтось приносив ще борошна, щоб вони могли спекти більше хліба. Якось незнайомець привіз 9 мішків борошна, а якийсь фермер тричі привозив молоко. З’явилася третя піч. Ще один брат-християнин і дві сестри допомагали та пекли хліб у своїх будинках. Брат Данило каже, що в якийсь момент, коли в магазинах вже не було дріжджів, Бог дивним чином приберіг для них дріжджі, так що випічка тривала»
Члени сім’ї активно допомагали. Допомагав навіть молодший син. За словами брата Данила, згодом виробництво збільшилося до 160 батонів на день. Він каже, що вони отримали загалом більше однієї тонни борошна. Але роздавали не лише хліб.
«Християнська пара, яка приїхала з Греції, роздавали брошури тим, хто прийшов за хлібом. Чоловік має особливий дар благовісника, тому він, роздаючи брошури, також ділився Євангелієм. Один сусід, який прийшов по хліб, сказав: «Ми між собою розмовляли про те, які погані баптисти, а тепер приходимо сюди за хлібом», – розповідає представник Фолі.
«Нам дзвонили з МНС. Говорять: є одне село, там із 22 числа у людей немає хліба. Чи не могли б ви хліба спекти? Ми скільки могли – пекли. Вони приїхали, забрали, поїхали до села і роздали. Вдруге дзвонять і кажуть: ось збираємось у таке село, чи не могли б ви нам хліба спекти? Ми знову спекли хліб, вони забрали і повезли у те село», – розповів служитель.
Брату Данилу та його сім’ї нещодавно довелося покинути свій будинок, як вони думали, лише на один чи два дні. Час відсутності затягнувся, але сім’я дуже хоче повернутися додому, як тільки дозволять обставини.
В умовах переслідування християн, у яких працює «Голос мучеників-Корея», християни зазвичай одночасно є і служителями на місцях, і переміщеними особами.
«Ми бачимо, що це відбувається сьогодні у Тиграї, у Північній Ефіопії, – каже представник Фолі. –Ми співпрацюємо з місцевим пастором, і протягом багатьох років його громада була головним помічником еритрейських біженців-християн, які втікають зі своєї країни до Ефіопії через переслідування. Тепер сам пастор та члени його церкви були переміщені. Але вони продовжують допомагати та служити іншим».
Представник Фолі каже, що ця схема стара, як Біблія:
«У 11 розділі Дії Апостолів читаємо, що християни були розпорошені через гоніння, що спалахнули після мученицької смерті Стефана. Але Бог використав це розсіяння, щоб «сіяти» віру, як насіння, у всій Римській імперії. І в Книзі Єремії, коли народ Юди вивели у вигнання, Бог наказав: «І дбайте про добробут міста, до якого Я переселив вас. Тому, незважаючи на те, що ми молимося, щоб Бог дозволив брату Данилу та його сім’ї повернутися додому якнайшвидше, ми знаємо, що Бог продовжуватиме використовувати їх, куди б Він їх не помістив».
Представник Фолі каже, що «Голос мучеників-Корея» наразі збирає кошти на проєкт із надання надзвичайної допомоги помісним українським церквам. Також в рамках проєкту надається допомога церквам у Польщі та Молдові, що знаходяться у прикордонних з Україною районах та надають гуманітарну та духовну допомогу християнам, які постраждали внаслідок воєнних дій.
