16 лютого (стало одразу 1 березня) 1918 року Україна як держава перейшла на григоріанський календар (з запізненням на 350 років). Для московської православної церкви точніший календар був єретичним, бо пов‘язаний з католиками, і вони повели народ у календарну шизофренію – все життя приватне і суспільне за новим, григоріанським календарем, а релігійні свята за старим юліанським. Це календарне роздвоєння у слід за домінуючим православ’ям перейняли всі інші конфесії, крім римо-католиків.
23 червня 2022 Радою ВСЦ ЄХБ було прийняте рішення про перехід євангельсько-баптистських громад на григоріанський календар (за новим стилем) з грудня 2022. Про це у своєму блозі написав Микола Романюк, старший пресвітер Київської області.
Безперечно, «Рекомендація для церков ВСЦ ЄХБ про перехід на церковний календар за григоріанським стилем» містить заохочення до помісних громад євангельських християн баптистів відважитися на меншість у меншості. Але ця меншість у національному релігійному полі є абсолютною більшістю у вселенському християнтві. В Україні баптисти не будуть одинокими притримуючись григоріанського календаря. Римо-католицькі і реформатські громади віддавна користуються ним. Українські законодавці минулого року посприяли цьому календарю, зробивши 25 грудня національним вихідним через Різдво за григоріанським календарем.
Уже багато років чимало громад ЄХБ святкує Різдво за новим стилем. Ряд церков вже почали святкувати Пасху разом з усім християнським світом. Чи викличе рекомендація дискусію і заперечення? Міжцерковно ні — бо баптисти давно навчились приймати окремі особливості одне одного. Напроти в середині помісної громади може бути дискусія. Мудрість пасторів полягатиме в тому, щоб поступово призвичаюватися до нового календаря, шляхом подвійного святкування головних свят, остерігаючись форсування переходу.
Ну і, безперечно, друкувати календарі треба вже з оновленою сіткою свят.
