Андрій Хлопков – пастор протестантської церкви у Кракові. Після переїзду до Польщі він відкрив там свою будівельну компанію, займався благодійністю. Під час епідемії коронавірусу Андрій почав допомагати українцям: пропонував продукти тим, хто втратив роботу, пише YAVP.pl.
Пізніше чоловік зрозумів, що сам не впорається, бо людей, яким потрібна допомога, дуже багато.
Я вирішив закликати людей через інтернет допомагати тим, хто в скруті: грошима, часом, ресурсами – хто чим може, – каже Андрій Хлопков.
Люди відгукнулися на його заклик. Одні почали приносити продукти, інші – розвозили їх по адресах, треті – шили маски.
Я відкрив цілий цех з пошиття масок вдома. Закупив тканини, швейні машини. Відгукнулись жінки, які разом з моєю дружиною почали шити, – розповідає Андрій.
Людей, яким допоміг Андрій, вже дуже багато. Серед них – багатодітні сім’ї, матері-одиначки та студенти.
Якось проїжджав повз гуртожиток Краківської академії Анджея Фрича-Моджевського і подумав: «А як там наші студенти поживають?» Підходжу до гуртожитку, питаю: «Хто тут є з України?», а у відповідь – багато голосів. Запитав студентів, чи є в них кошти на їжу, й отримав відповідь, що дівчата та хлопці перебиваються хлібом та водою, – зазначає пастор.
Найближчим часом студентам зібрали та привезли продуктів на 900 злотих.
Андрій Хлопков також намагається допомагати українцям й з роботою. Наприклад, влаштовує їх на свою будівельну фірму.
До мене звернувся чоловік, дружина якого хвора на рак. Вони приїхали до Польщі, щоб підзаробити грошей та вилікувати захворювання. Після карантинних обмежень цей чоловік втратив роботу. Сім’я залишилась без житла. Дізнавшись про таку ситуацію, я дозволив сім’ї жити в одному зі своїх модульних будинків, а чоловіка працевлаштував, – розповідає Андрій Хлопков.
Про пастора, який допомагає людям, скоро дізнався весь Краків. До нього почали звертатися за допомогою й мешканці інших міст.
Мені дзвонили і писали з Варшави, Вроцлава, Щецина, Гданська майже кожні п’ять хвилин. Люди розповідали історії, від яких я плакав: про дітей, яких немає чим годувати, про хворих родичів, яким не можуть знайти ліки, про втрату роботи, – згадує пастор.
Тоді він вирішив створити групи допомоги на Фейсбук. Першою стала спільнота «Краків – місто добрих людей». Далі приєднались Варшава та Люблін, де створили аналогічні групи. Зараз створюються такі ж спільноти в Лодзі та Вроцлаві. Там люди можуть підтримувати один одного.