Покоління незалежності: цінності, мрії, віра
0
image21-1024×576-1

До 30-ліття Незалежності України Соціологічна група «Рейтинг» провела перше масштабне соціологічне дослідження з загальною вибіркою в 20 тисяч респондентів, метою якого було вивчити особливості мислення та стилю життя нового покоління українців, їхнього ціннісного світу, мотивацій, оцінки самих себе та України.

Результати представлені у вікових, гендерних, регіональних (по областях), майнових, психологічних розрізах. Дослідження проводилося з 20 липня по 9 серпня 2021 року методом телефонного інтерв’ю. Опитано 20 тисяч респондентів в усіх областях країни, окрім тимчасово окупованих територій Крим та Донбасу. 

ІДЕНТИЧНІСТЬ 

Проголошення Незалежності України сьогодні загалом підтримали б 80% опитаних. Не підтримали б – лише 15%, вагалися з відповіддю – 5%. Найвищий рівень підтримки Незалежності України серед покоління, яке народилося після 1991 року (87%). Також більше тих, хто підтримав би Незалежність, серед мешканців західних та центральних регіонів та більш заможних. Попри розбіжності, не менше двох третин у кожній із демографічних груп підтримали б сьогодні проголошення Незалежності України.  

Громадянами України ідентифікують себе 75% опитаних (11% не відчувають себе такими), натомість європейцями – 26%, «радянською людиною» – 21%. Серед представників Покоління Незалежності ідентифікують себе як громадяни України 86%, як європейці – 40%. Старші менше вважають себе європейцями, але частіше ніж інші ідентифікують себе як «радянську людину». У регіональному розрізі західні області більше відчувають себе європейцями, ніж радянськими людьми, так само як Київ. Східні, – навпаки, більше ідентифікують себе з вихідцями з СРСР, ніж з Європи. Мандрівники, які частіше подорожують всередині держави, більше відчувають себе громадянами України. 

ЕМОЦІЇ

Основні дві емоції, які відчувають, думаючи про Україну  – сум (37%) і гордість (34%). Зацікавленість відчувають 20%, радість і сором – по 18%, страх – 16%, байдужість і гнів – лише по 5%. Відносно себе, 37% опитаних відчувають зацікавленість, 34% – радість, 22-24% – сум і гордість, 14% – страх, 6% – сором, 3-4% – гнів і байдужість. Майже половина молоді відчуває гордість та зацікавленість думаючи про країну, третина – радість. Вони  більш позитивні у ставленні як до себе, так і до країни, аніж старші. За регіонами: від гордості на Заході емоційний фон поступово рухається в бік негативного спектру – до суму на Сході. Найбільше відчувають гордість за країну виборці Зеленського та Порошенка. Представники цих двох груп значно менше відчувають сором за себе і за країну. Їхні уявлення і про себе, і про країну значно оптимістичніші, ніж у виборців інших кандидатів. Натомість тих, хто негативно сприймає і себе, і країну, багато серед виборців Бойка та особливо Мураєва. У цих групах переважають безрадісні емоції, вони майже не відчувають гордості щодо себе, а щодо країни – переважно сум, або навіть сором. 

 

ЦІННОСТІ ТА МОТИВАЦІЇ 

У ціннісному спектрі українців домінують універсалізм, доброта, конформізм та безпека. Найнижчі показники мають багатство і стимуляція. Самостійність, гедонізм та досягнення утримуються на середньому рівні.  У віковому розподілі молодша група найбільш зміщена у бік гедонізму, самостійності та стимуляції. Молодь і люди середнього віку також сходяться у визнанні досягнень. Натомість старші більше тяжіють до традиційності, серед них також найменша цінність багатства. Особливо виділяється група 16-24 років, які найбільш відкриті до змін та прагнуть самоствердження. Вони єдині, хто більше відкриті до змін, ніж консервативні. Жінки в усіх вікових групах більше, ніж чоловіки тяжіють до самовизначення (доброта й універсалізм). Аналіз за доходами показав, що цінність багатства для бідних майже не має значення.  

В електоральних симпатіях вимальовуються три умовні групи виборців – умовно позитивні та відкриті до змін (виборці Зеленського, Порошенка); усереднені за емоційним ставленням до країни та цінностями консерватизму (виборці Тимошенко, Ляшка, Гройсмана, Смешка); та крайні консерватори (виборці Мураєва та Бойка). 

  • Відносна більшість опитаних (57%) зазначили, що загалом задоволені своїм життям, 21% – не задоволені, 23% дали посередню оцінку. Чим молодший вік та чим вищі доходи, тим кращий показник задоволеності життям. Цікаво, що серед молоді 16-24 років навіть у бідніших майнових групах рівень задоволеності життям є відносно високим. 
  • Мотивації ділять суспільство майже навпіл: половина (49%) хочуть жити не гірше інших, трохи менше половини – хочуть жити краще інших і досягати успіху (45%). Мотиваційний принцип «жити краще за інших» відносно частіше спостерігається у Покоління Незалежності та середній вікових групах. Натомість у старших (51+) переважає зворотній принцип: «жити, не гірше за інших». Прагнуть кращого життя найчастіше мешканці Києва, більш заможні опитані та жінки. При цьому серед останніх надвисокий рівень мотивації за принципом «жити краще за інших» спостерігається в наймолодшій віковій групі (16-24 років).  
  • У випадку різкого скорочення доходів 60% опитаних скоріше будуть шукати додаткові джерела прибутку, а 36% – скорочувати свої витрати. Чим молодші, більш забезпечені, а також чим вища цінність багатства, тим більше респонденти готові до пошуку додаткових джерел доходу. Покоління Незалежності (особливо 16-24 роки) прагнуть використовувати можливості, з них понад 80% не готові скорочувати свої доходи, а за потреби шукатимуть додаткові джерела.  
  • 61% сказали, що можуть впливати на свої доходи, натомість 38% вважають, що це не залежить від них. Молодші, більш забезпечені, а також задоволені життям і мотивовані на успіх краще оцінюють свій вплив на доходи.  
  • 41% відчувають, що їхні найкращі роки ще попереду, 24% переживають їх зараз, а 31% сказали, що їхній найкращий час уже позаду. В цілому лише третина у віці 25-50 стверджують, що переживають зараз найкращі роки. Найбільше з оптимізмом дивляться в майбутнє молодь і представники середнього віку, більш забезпечені. Серед найстарших більше 70% вважають, що їхні найкращі роки вже позаду. 
  • При виборі бажаної роботи найважливішими критеріями є заробітна плата (75%), вже потім соціальні гарантії (31%), взаємини у колективі (26%), графік роботи (22%). Найменш важливими є кар’єра (14%) і престижність, соціальний статус (10%). Покоління Незалежності єдине з усіх вікових груп, кому цікавіша кар’єра. Графік роботи важливий молодшим до 40 років, домогосподаркам, безробітним і студентам. Людям у віці 40-60 років графік та кар’єра вже не так важливі. Пенсіонерам важливі лише зарплата і соціальні гарантії. Лише зарплата важлива також для фізичних робітників. А ось офісним працівникам важливо, яка атмосфера буде у офісі. З ростом доходів зростає вимогливість до роботодавця: забезпеченим важливі майже всі пункти від гарантій до кар’єрного зростання, тоді як бідним – лише зарплата, щоб задовольнити базові потреби. 

ТОЛЕРАНТНІСТЬ 

Як показує аналіз цінностей, українці охоче декларують важливість універсалізму та доброти, однак вони не дуже виявили терпимості у блоці дослідження толерантності.  47% негативно ставляться до ЛГБТ спільноти, 42% – до чайлдфрі (люди, які вирішили не мати дітей), близько половини ставляться до них нейтрально, 7-8% – позитивно.

Ставлення до людей, які не вірять у Бога більш толерантне: лише 28% їх не сприймають, а 63% загалом ставляться нейтрально, 8% – позитивно.

Молоді жінки 16-24 років створили окремий тренд за рівнем високої толерантності – з них третина ставиться позитивно до ЛГБТ та чайлдфрі, при тому що в серед хлопців цього ж віку таких втричі менше.  

В цілому Покоління Незалежності виявилося найтолерантнішим, особливо 16-24 роки. До усіх трьох категорій їх ставлення скоріше нейтральне (60-70%), ще близько 20% ставляться до цих категорій позитивно, до 20% – негативно. Водночас, рівень толерантності з віком знижується і досягає найнижчого рівня у найстаршому віці (61+), і серед них до людей, які не хочуть мати дітей, переважає негативне ставлення (66%), так само як і до ЛГБТ (65%). 

Серед регіонів найбільш толерантний Київ. А от Схід і Захід схожі в своєму консерватизмі, різниця лише в тому, що релігійний Захід менш толерантний до невіруючих, а Донбас – до ЛГБТ-спільноти. Найбільше не сприймають прозахідні цінності виборці Бойка та Мураєва. Водночас, виборці Зеленського разом з виборцями Порошенка відносно толерантніші до усіх категорій (серед них переважає нейтральне ставлення).  

Загалом 60% населення вірять в існування Бога і не сумніваються в ньому. Ще 17% вірять в Бога, але сумніваються у ньому, а у вищі сили вірять 14%. Атеїстів лише 7%. Віра в Бога зростає з віком і після 50 років має найвищі показники (більше 60%). Показники релігійності високі на Галичині й Заході в цілому. А ось у Києві та серед наймолодших (16-24) – віруючих менше половини. Серед тих, хто вірить в існування Бога і не сумніваються в ньому 40% негативно ставляться до атеїстів. Також вони є менш толерантними до ЛГБТ – 55% ставляться негативно, до чайлдфрі – 49%.  

51% опитаних підтримують ідею відновлення смертної кари в Україні, 45% – проти цього. Найбільше підтримують це старші, бідніші, з нижчим рівнем освіти, чоловіки, а також ті, хто відчуває негативні емоції до себе (сором, гнів, сум, байдужість і страх).

 

УЯВЛЕННЯ ПРО МОЛОДЬ 

В очах більшості, сучасна українська молодь патріотична та моральна – близько 60% так відповіли, і ще третина – мають протилежну думку. (Важливо: в дослідженні вік молоді не встановлювався – кожен респондент сам вирішував, що він розуміє під молоддю) 

Відносна більшість (56%) вважають сучасну молодь малоосвіченою, лише 38% – високоосвіченою. У інших питаннях думки розділилися навпіл: 50% – говорять, що молодь працьовита, 45% – лінива, 45% – думають вона відповідальна, а 50% – безвідповідальна.  

Для самої молоді – вони більш патріотичні та моральні, ніж для інших груп, особливо ніж для покоління їх умовних батьків – кому 31-50 років. При цьому рівень працьовитості молоді вище інших оцінюють старші респонденти. 

Жінки оцінюють молодь краще за чоловіків. Також, краще молодь оцінюють забезпечені. Коли йдеться про молодь, люди часто розуміють ту молодь, яку бачать навколо себе, тому тут є регіональні відмінності. На Заході, Галичині, в Центрі та в Києві молодь, за оцінками опитаних, більш патріотична, відповідальна, працьовита. На Донбасі, Півдні, Сході оцінки молоді негативніші: вона менш патріотична, неосвічена, лінива, безвідповідальна, менш моральна. Також існує прямий зв’язок зі ставленням до країни – чим більше респонденти відчувають гордість і радість за країну, тим більш позитивно вони оцінюють сучасну українську молодь. 

Виборці Зеленського і Порошенка найбільш позитивні в оцінках сучасної української молоді – з них близько 70% сказали що вона патріотична і моральна, 50-60% – відповідальна й працьовита. Найбільше негативних оцінок у ставленні до молоді серед виборців Мураєва, які оцінили освіченість, патріотичність й відповідальність молоді дуже низько. 

Попри деякі негативні оцінки молоді, більшість українців вважає, що розвиток молоді має бути пріоритетом. Вікових відмінностей майже немає – старші так само як Покоління Незалежності бачать пріоритет у розвитку молоді.

СТИЛЬ ЖИТТЯ 

Подорожі, спорт, здоровий спосіб життя, музика та саморозвиток найбільш цікаві сфери українцям сьогодні: їх обрали від чверті до третини респондентів.  Найменше українців цікавить мода (всього 3%), не дуже привертають увагу – релігія, історія, політика (8-9%). Помірний рівень цікавості щодо екології, кулінарії, технологій, економіки та кіно (12-19%). 

Покоління Незалежності найбільше цікавить спорт, подорожі, музика та саморозвиток. Характерно, що музика найбільш цікава для молоді 16-24 років. З віком зростає важливість здорового способу життя: серед тих, кому від 40 років, його обирали близько 40%. Найстаршим (61+) також цікавіша політика та економіка (18%), що майже зовсім не цікавлять наймолодших (всього 4-10%). Також після 50 років у сферу інтересів частково входить релігія (12%). Ще з віком зростає цікавість до екології – як сферу інтересів її обирають 20-26% з тих, кому за 50 років. Натомість після 50 років втрачається інтерес до технологій. 

Подорожами цікавляться майже всі, окрім найстарших. Спорт і саморозвиток втрачають позиції після 40 років: з найстарших спорт обрали лише 21%, тоді як у віці 16-24 –  це 50%.  

Чоловікам більш цікавий спорт (48%), жінкам – подорожі (39%), кулінарія (26%) і здоровий спосіб життя (36%). Можна сказати, що жінки більше піклуються про своє здоров’я, адже у питанні медичних профоглядів вони відрізняються: частіше проходять медогляд, ніж чоловіки (найчастіше це роблять жінки у віці 23-30 років). Але в цілому половина українців відповіли, що не ходять на медогляди, а звертаються до лікаря лише коли щось турбує.  

16% українців ніколи не виїжджали зі свого населеного пункту за останні п’ять років. Це більшою мірою бідні, старші та мешканці сіл. Третина були у іншому місті/селі України один чи декілька разів, половина – їздять часто Україною.  

За останні п’ять років у країнах Європи побувало вдвічі більше українців аніж на курортах Єгипту, Туреччини й т.п.: 9% їздили до Європи багато разів, 21% – декілька, 70% – ніколи; тоді як на курорти: 3%, 13% і 84% відповідно. В країни СНД також їздять рідко – 87% там не були ніколи.  

Найчастіше подорожує Покоління Незалежності: наприклад, у Європі побували половина з тих, кому 25-30 років, і більше третини з тих, кому 16-24. Також з Покоління Незалежності часто їздять по Україні – більше 60%. Однак навіть серед них більше 70% ніколи не були на курортах, та більше 80% – в країнах СНД.  

Мешканці столиці частіше їздять і до Європи, і на курорти, і до країн СНД.  Також часто до Європи їздять мешканці західних областей, особливо закарпатці – 62% з яких сказали, що їздили в країни ЄС. А до країн СНД найчастіше мандрують одесити та мешканці прикордонних з Росією областей – Луганська, Харківська, Сумська.  

Лише 15% українців у цифрову еру смартфонів більше пишуть, ніж розмовляють по телефону. Але Покоління Незалежності в спілкуванні телефоном все більше переходить на повідомлення, серед респондентів у віці 16-17 таких взагалі більшість (майже 70%).  

МРІЇ 

Українці мріють про міцне здоров’я (58%). Хороший фізичний стан – це одна з базових потреб людини. Пандемія, яка є загрозою здоров’ю, також могла вплинути на актуалізацію цього показника. На другому місці –  підвищення зарплат та пенсій (41%). Для бідних це мрія № 1, для них вона навіть дещо важливіша ніж здоров’я. Мрія про дітей та онуків – на третьому місці (40%). Вона актуальна однаково для всіх, менше лише для наймолодших (до 24 років). Стереотип, що народження дітей важливіше для жінок, не підтвердився:  у мрії про дітей і онуків немає суттєвих різниць за статтю. 

Про великий будинок і подорожі мріють 16-17%. Як і у сферах інтересів, подорожувати частіше мріють жінки, зокрема до 40 років. Також мрія про великий будинок більш важлива жінкам, аніж чоловікам. 

Лише 10% українців мріють про кар’єру. Найбільше таких серед молодих жінок 16-24 років – 45%. У 25-30 років таких жінок вполовину меншає (21%), бо з’являється ще мрія про дітей і родину. Молоді хлопці в 16-24 роки більше зорієнтовані на власну справу (38%), ніж на кар’єру, і ніж жінки їхнього віку (28%).  

Про щасливе кохання мріють 14% опитаних, при цьому для чоловіків воно більш важливе: наприклад, у віці 25-40 років з жінок лише 14% мріють про кохання, а серед чоловіків таких 22-24%. Навіть після 60 років, кожен десятий з чоловіків ще мріє про щасливе кохання, тоді як серед жінок цього віку майже ніхто про це вже не мріє.  

Мрія про міцне здоров’я популярніша серед жінок, аніж чоловіків: з 25 років 60% жінок актуалізують цю мрію. Для з чоловіків вона стає значимою після 50 років.  

З тих, хто хоче працювати закордоном, лише кожен десятий мріє про переїзд туди. При цьому вони більше мріють про подорожі, кар’єру, власну справу.  

Аудиторія: населення України віком від 16 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  20000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: по Україні – не більше 1,0%, по області – не більше 4%. Терміни проведення: 20 липня – 9 серпня 2021 року 

 

За темою

Що буде після виключення України з «зеленого списку» ЄС
11:12 - Вт / 19 Жов. Україна
Новомедіа Форум 2021: опублікували імена всіх спікерів заходу
13:32 - Пн / 18 Жов. Події, Україна
«1000 подарунків для ближнього»: християни в Черкасах роздають продукти потребуючим
12:21 - Пн / 18 Жов. Благодійність, Україна
Чому моя дитина не читає книжок: 5 основних батьківських помилок
13:50 - Сб / 16 Жов. Сімейні цінності, Україна
Як розміщувати фото дітей в інтернеті: уповноважений з прав дитини
12:40 - Сб / 16 Жов. Україна
«Прорив християнської музики: найкращим виконавцям безкоштовно знімуть кліп на авторську пісню»
10:55 - Сб / 16 Жов. Музика, Україна
21% українців вважає, що релігія перемагає в конфлікті з наукою
11:27 - Пт / 15 Жов. Україна
В Україні хочуть запровадити звання «Батько-герой»
17:18 - Вт / 12 Жов. Сімейні цінності, Україна
ВРЦіРО закликає християн молитися за захисників і захисниць України
13:50 - Вт / 12 Жов. Події, Свята, Україна
В Україні запустили благодійну акцію для підтримки онкохворих дітей
09:58 - Нд / 10 Жов. Благодійність, Україна
Завтра в Україні відзначають День пастора: як практично послужити пастору?
13:57 - Сб / 09 Жов. Свята, Україна
City Changers: УБТС відкриває нову сертифікатну програму для церковних команд
15:04 - Пт / 08 Жов. Освіта, Україна