Франк-Вальтер Штайнмаєр був переобраний федеральним президентом Німеччини під час першого голосування за підтримки значної більшості Федеральних зборів (1045 з 1437 голосів).
За нього проголосували не лише три правлячі партії (Соціал-демократична партія, Зелені та Вільна демократична партія), а й партія Християнських демократів (ХДС). Про це пише ІА Світогляд з посиланням на Evangelical Focus.
У своїй промові Штайнмаєр підкреслив, що як федеральний президент він є безпартійним, але «не нейтральним, коли йдеться про справу демократії». Крім того, він зазначив, що згуртованість суспільства буде пріоритетом у його другому президентському терміні.
Штайнмаєр був міністром канцлера Герхарда Шредера, міністром закордонних справ при канцлері Ангелі Меркель, а з 2017 року — федеральним президентом.
Політик завжди відверто висловлювався про свою віру особливо в останні роки. Він є членом Євангельської реформатської церкви – деномінації, яка є частиною Німецької євангельської церкви (EKD).
«Я християнин і активний у протестантській церкві. Звичайно, моє християнство пов’язане з моїми діями в суспільстві, зрештою, я не залишаю свою віру в гардеробі, коли йду вранці до свого офісу», – сказав федеральний президент студентам у Тунісі в 2015 році, говорячи про взаємовідносини суспільства та релігії.
Штайнмаєр пояснив, що Біблія стала для нього важливішою останніми роками, тому що «протягом життя зростає впевненість у важливості Бога, який зміцнює і захищає, який орієнтує і підтримує, і який прощає».
У лютому 2019 року Штайнмаєр запросив людей на форум Bellevue на тему релігії. Він підкреслив, що «інтерес до релігії як ніколи сильний, хоча відвідування церкви не є популярним, але дві третини німців, тим не менше, називають себе релігійними».
У 2020 році він також вказував, що в умовах пандемії коронавірусу «потреба у вірі та вищих відповідях зростає».
Довідка:
Порівняно з главами інших держав німецький федеральний президент має мало можливостей впливати на щоденну політичну кухню. Він не очолює уряд, а представляє ФРН у світі й презентує країну при офіційних нагодах. Під час закордонних візитів він – “обличчя та голос Німеччини”. Федеральний президент підписує закони; без його підпису процедура їх ухвалення не може бути завершеною, і вони не набирають чинності. До прерогатив федерального президента належить також висунення на голосування в Бундестазі кандидатури федерального канцлера. Він призначає та звільняє за поданням парламенту федерального канцлера, а за поданням федерального канцлера – федеральних міністрів. Окрім того, він має право на помилування засуджених злочинців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Вашингтоні діаспора молилася за Україну
