Ратанакірі — одна з найменш розвинених провінцій Камбоджі. У багатьох селах, особливо в джунглях, немає ні електрики, ні водопроводу, ні асфальту. 61% населення використовують воду з річок, струмків або збирають дощову.
Про це пише місіонер Євген Євва на своїй сторінці в Facebook.
Велика частина населення використовує для освітлення гасові та масляні лампи. Рівень грамотності — найгірший по країні — 23,5% жителів вміють читати й писати. У багатьох селах просто немає шкіл.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як проходить служіння в Камбоджі під час Covid-19: розповів місіонер Євген Євва
У провінції Ратанакірі живуть близько 8 малих народностей, більшість з яких не має церкви та немає жодного християнина. І хоча офіційна мова провінції — кхмерский, як і в інших частинах Камбоджі, лише менш як 10% корінного населення провінції можуть вільно говорити нею. Біблія не перекладена на жодну з їхніх мов.
Кілька племен досі живуть в гірських лісах, практикуючи традиційне полювання за допомогою луків і отруєних стріл. Ці племена дотримуються анімізму, приносячи свиней в жертву духам. Більша ж частина корінного населення провінції живе натуральним господарством, вирощуючи горіхи кеш’ю, манго, тютюн, каву або каучук.
У багатьох гірських селах досить широко розвинений бартерний обмін. Більшість сільських жителів відвідують ринок, що знаходиться в обласному місті, тільки в разі особливої необхідності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біблійні уроки та курси англійської в жіночій в’язниці: як місіонери служать в Камбоджі
Рівень медицини в Ратанакірі є найгіршим в усій Камбоджі. Дитяча і материнська смертність тут найвища в країні — 23% дітей помирають, не доживши до 5 років. Малярія і хвороба Денге щороку забирає багато життів, найчастіше дитячих, про що свідчать крихітні могили в лісі.
У племенах, що живуть в глибині лісів або далеко від міст, хвороби лікують зазвичай шамани за допомогою заклинань і магічних ритуалів.
«Ми змогли відвідати кілька сіл різних народів, які проживають в провінції Ратанакірі. Закликали людей прийти послухати слово про Бога. Іноді приходило десь пів села, всього 20 осіб, а іноді і все село збігалося, — пише місіонер.
Слава Господу, що було кілька християн, які знали мову цих народів і перекладали проповідь. Бог продовжує рятувати людей, спонукаючи нас приїжджати туди, допомагати цим сім’ям».
Також місіонери роздали одяг і речі першої потреби, розповідаючи про те, що Бог хоче дати їм набагато більше і цінніше, ніж одяг.
«Я вірю і сподіваюся, що насіння в цих народах, рано чи пізно, дадуть свої плоди. Моліться, будь ласка, за ці малі народності провінції Ратанакірі, за наше служіння цим людям, моліться за Камбоджу», — завершує Євген Євва.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
