Під час святкування Різдвяних свят та Нового року хотілося б з’ясувати: чому саме відлік Нового року починається з 1 січня і яке євангельське навантаження має ця дата? Або поставимо питання так: що ми, як християни, святкуємо саме 1 січня як дату початку нового року?
Важливо усвідомити, що дата 1 січня це не лише точка розділення між роками, а й свято, яке має біблійну конотацію. Про це пише slovoproslovo.info.
Спочатку декілька слів про саму дату Нового Року – 1 січня, звідки вона взялася?
Мова не йтиме про різні календарні стилі (юліанський та григоріанський), між якими на сьогодні існує різниця у 13 діб, а про саму дату Нового року, який в обох календарях святкують саме 1 січня.
У середньовічній Європі початок Нового року присвячували до одного з церковних свят: іноді до Благовіщення, іноді до Великодня.
Європа
Логічною й поширеною практикою у Європі було святкування Нового Року на Різдво – 25 грудня: так велося у Франції з VIII по X століття, у Великій Британії та Німеччині — до XIII століття, а також в Іспанії — до XIV століття.
А от християни Європи святкували Новий рік на свято Обрізання Господнього, що припадало на 1 січня. Протягом XVI — XVII століть більшість країн Європи перейшли на цю дату святкування Нового року, яка стала традиційною.
Україна
Після прийняття християнства в Україні-Русі, Новий рік спочатку святкували з 1 березня (від “дати створення світу”), а потім, як Візантійська церква з 1 вересня (від “дати початку проповіді Ісуса Христа”)…
На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Речі Посполитої, уже з 1362 року початок Нового року встановлено на 1 січня!
Це сталося, до речі, майже за 350 років до подібного указу Петра І 1700 року про введення цієї дати святкування у Московії! Це варто підкреслити, тому що деякі дослідники чомусь відштовхуються саме від наказу московського царя, вказуючи на дату виникнення святкування 1 січня в Україні.
Отже, Новий рік в християнській західноєвропейській цивілізації почали святкувати з середніх віків саме 1 січня в день обрізання Господнього!
Тепер декілька слів про біблійну сутність цього свята
«А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його…» (Лук. 2:21)
Євангеліє сповіщає нам, що після народження Ісус був обрізаний на восьмий день!
Як вираховується дата цієї Євангельської події?
Якщо рахувати з 25 грудня, включно, (дня народження Христа) 8 календарних днів матимемо – 1 січня.
Чому відраховують дату народження саме з 25-го грудня? Про це можна глянути тут.
Коли Новонароджений Христос став Ісусом?
Своє ім’я Христос отримав не у перший день народження, а, за старозавітною традицією, на восьмий, тобто лише 1 січня!
Що значить ім’я Ісус? Його можна перекласти, як «Бог спасає»!
«…Народить же Вона Сина, і наречеш Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф. 1. 21) – сповіщає нам Матвій.
А Лука констатує: «А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.» (Лук. 2:21)
Висновки
Отже, у цей день відбулися 2 важливі події в земному житті Господа нашого Христа – його обрізання та найменування!
Обрізання вказує на Боголюдську природу Христа: Він, як людина, вступає у завіт з Богом, а найменування Його Ісусом вказує на Його характер, як Бога, Який спасає!
1 січня хочу побажати усім бути в завіті з Богом та перебувати у Божому спасінні!
А, також, вступивши у новий рік прожити його на славу Христа в Божому благословенні!