Кирило Пладо з Одеси щодня протягом місяця пише зворушливі листи своїй дружині, яка була в комі внаслідок аварії. Їх він публікує на своїй сторінці в інстаграмі під хештегом #ПисьмаДляЗарины. 

У кожному з них описує деталі прожитого дня, розповідає про свої емоції, почуття та плани.

Для багатьох людей ці листи – свідчення любові, віри в одужання та довіри до Бога, що Він допоможе здолати ці труднощі.

Аварія – як страшний сон

Це сталося в Одесі. Кирило з сім’єю їхав через перехрестя. В їхню машину на швидкості 110 км/год в’їхало авто. Удар був у задню частину.

Кирило з мамою були на передніх сидіннях, тож отримали незначні травми. А от дружина з двома дітьми сиділи позаду. Їх у важкому стані доставили у лікарню.

У старшого сина був струс мозку. У молодшого – перелом руки у двох місцях. Також стався перелом тазової кістки.

Заріну доставили в реанімацію у другій стадії коми через крововилив у мозок.

«Три дні Заріна знаходилась на грані життя і смерті. З того часу пройшло більше місяця, а ми продовжуємо відновлюватися. 10 лютого сину зняли гіпси і шпиці. Він заново вчиться ходити, – розповідає Кирило Пладо. – Дружина пройшла різні етапи виходу з коми. Наразі перебуває на етапі «сплутаної свідомості».

Заріна вже сама їсть, сидить і говорить. Права сторона її тіла практично не рухлива. Жінці потрібна реабілітація, а наразі триває боротьба за повне відновлення свідомості.

«Було відчуття, що це кінець»

6 січня, наступного дня після аварії, Кирило лежав з мамою та дітьми в лікарні. Діти обняли батька.

«Пам’ятаю цю ніч. Всередині було відчуття, що це кінець і далі виходу нема. Я у важкі миті завжди писав своїй дружині, тому що знав, що вона підтримає. Моя рука потягнулась до телефону. Коли я взяв його, то з тривогою усвідомив, що вона сьогодні не відповість… Проте я подумав: «А чому б все одно не написати їй лист?» Я ж вірив, що прийде час, коли вона зможе відповісти на нього. З того часу я щодня їй пишу листи…» – розповідає Кирило Пладо.

За весь час на чоловіка підписалось багато людей. Він отримує сотні повідомлень. Люди дякують і захоплюються стосунками Кирила та Заріни.

«Найбільше хочу дочекатися, коли моя дружина відповість на #ПисьмаДляЗарины. Я вірю, що це буде, оскільки цю битву веде Господь…» – каже Кирило. – А листи для мене – це не тільки психологічний вихід, щоб не зійти з розуму, але й прояв віри. Я вірю, що Бог повністю відновить мою Заріну і в цілому мою сім’ю».

«Ми побачили Бога явно»

Кирило розповідає, що за останній місяць Бог дуже працює з його серцем. Він говорить щодня після того, як чоловік виходить з палати Заріни.

«Я чекаю, коли зможу поділитися всім з дружиною. Наше життя вже не буде таким, як раніше, бо ми побачили Бога явно. Лікарі та медсестри здивовані, наскільки швидко Заріна прийшла до тями, оскільки травма була тяжкою. Без Бога тут не обійшлося», – каже Кирило.

Він вдячний усім, хто не пройшов мимо його біди. Лікарям, родичам, рідній Одеській Народній Церкві – за допомогу, молитви, підтримку.

«Особливо дякую Богу, Який вів і продовжує нас вести», – додає чоловік.