Українська Продакшн-студія «Правда PRO» знімає історичний документальний фільм, про переслідування протестантів у Радянському Союзі.
Як розповів режисер фільму Сергій Шараєвський, сюжет фільму охоплює великий проміжок історії Радянського Союзу, від виникнення до його розвалу, оскільки практично весь період його існування йшло протистояння атеїстичної системи і церкви. Під цей молот комуністично-радянського режиму потрапили й протестанти. І вони були одними з тих, хто зумів протистояти цій системі попри переслідування. Глядач зможе прослідкувати наростання репресій, певні зміни в релігійній політиці СРСР у добу Відлиги та дізнатися про історії реальних людей, які стали в’язнями сумління.
– Як почалася ваша робота над цим фільмом і чому саме ця тема?
Робота над фільмом розпочалася декілька років тому. Сама ідея зародилася відразу після зйомки фільму «Реформація». Ми якраз презентували третю серію про «Реформацію в Україні». Це був 2018 рік. І туди ми вставили фрагмент якраз про репресії на протестантів в часи Радянського Союзу. Глядачі, коли побачили це, сказали, що варто цю тему розвивати.
Тоді ми вперше задумалися. Хоча ідея такого фільму була в нашої керівниці проекту Неллі Никончук. Вона давно мріяла про щось подібне, адже ця тема тісно пов’язана з її життям, її історією (ред. Пані Нелі із церкви, яка переживала репресії. Їй, як донці пастора, в дитинстві довелося пережити утиски через віру). Тоді презентація фільму про Реформацію стала поштовхом до того, щоб планувати зйомки саме цього фільму про репресії. Певний час не мали змоги думати про це, але потім повернулися до цієї ідеї.
– Як тривали зйомки фільму до війни? Яку частину вдалося тоді відзняти?
Почали зі зйомок інтерв’ю очевидців, щоб більше зрозуміти тему і більш глибше усвідомити її. Оскільки очевидці, це люди уже досить літні, то ми поспішали, щоб зняти побільше інтерв’ю. На жаль, уже кілька, з тих, у кого ми взяли інтерв’ю, померли.
До повномасштабного вторгнення рф в Україну нам вдалося зняти інтерв’ю з очевидцями, кілька істориків та спеціалістів з теми. Перед самою війною ми вирішили, що фільм повинен містити ігрові сцени. Моїм режисерським задумом було вмістити три невеличкі ігрові історії, які будуть підводити до певних тем й частин фільму. І першу ігрову сцену про Сталінські репресії 1937 року ми встигли відзняти. Знімали ми її в місті Володимирі. Там знайшли цікаву локацію, взяли акторів, відзняли першу сцену і планували на березень зйомки наступних двох і взагалі завершення фільму, але почалася війна…
– Як вплинула війна на роботу над фільмом? На якому ви зараз етапі?
Після 24 лютого ми зупинили зйомки і практично заморозили проект. Почали більше займатися волонтерством, благодійністю, зйомками воєнних реалій. Але цієї осені зустрілися з Ярославом Лукасиком (ред. директор Східноєвропейського Лідерського Форуму, голова фонду «Східноєвропейська Реформація», головний редактор медійного ресурсу «Християни для України») і спілкування з ним підштовхнуло нас до продовження зйомок. Дякуючи йому, знайшли частину фінансування, щоб продовжити знімальний процес. На сьогодні ми уже відзняли усі три ігрові частини.
Для зйомок підбирали професійних акторів з Луцька, Рівного, Чернівців. Це люди, які мали досвід зйомок у художніх фільмах. На акторів масових сцен ми брали реконструкторів, або акторів театру, просто підбирали типажі, які будуть нам підходити.
Як я уже сказав частину коштів ми знайшли, але є ще виклик, знайти фінансування на монтажно-тонувальний період, для написання якісної музики, зробити колористику, монтаж та весь постпродакшн.
– В чому цінність фільму для сучасного глядача та коли чекати фільм для перегляду?
З однієї сторони ми дуже б хотіли, щоб фільм побачили ті люди, які застали епоху Радянського Союзу. Щоб дати їм таку «вакцину» чи «таблетку» від тієї ностальгії за дешевою радянською ковбасою і дешевим пломбіром. Щоб показати їм реальну сторону тоталітарного режиму, про яку мало хто говорив в той час. І сьогодні, наприклад, росія, яка є агресором, воліє про це теж не говорити, навіть ввели кримінальну відповідальність за те, що прирівнюють Сталіна до Гітлера. Хоча тут і рівняти немає що, бо Сталін був набагато гірший за Гітлера…
Ми також розраховуємо на молодих людей, які уже не знають, хто такі Ленін та Сталін, хіба що з підручників історії та з розповідей їхніх старших родичів. Щоб вони у своєму молодечому запалі, який подекуди знаменується відродженням різних ідей, які колись витали і можуть здаватися модними, гарними, цікавими, не велися на таке. Ми хочемо показати, що насправді в ідеї комунізму та атеїзму немає нічого привабливого, його треба сторонитися, тому що це анти-людяна, анти-божа «релігія», концепція світобачення, якого людство повинне позбутися.
Важко прогнозувати, коли фільм вийде до перегляду. Все залежить від фінансування. Ми могли б завершити за три-чотири місяці. Оптимістично, пів-року, і сподіваємося, він вийде на широкі екрани і на телебачення.
Довідково: Продакшн-студія «Правда PRO» працює в Україні вже 15 років. Документальні фільми — це основна спеціалізація студії. Створюють короткометражні та повнометражні, одно- або декількасерійні фільми. Історичні, навчальні, соціальні або корпоративні.
