Під час археологічних розкопок фортеці Іродіон, яка розташована в Іудейській пустелі, за 15 кілометрів від Єрусалиму, ще 50 років тому була знайдена бронзова печатка.
Артефакт був виявлений під час розкопок палацового комплексу царя Ірода, які проводились у 1968-69 рр. під керівництвом професора Єврейського університету Гідеона Форстера, пише видання Русский еврей з посиланням на Times of Israel.
Дослідники звернули увагу, що на персні зображений винний глек подовженої форми, що було доказом приналежності цього предмета знатній римській посадовій особі. Однак прочитати напівстерті літери до останнього часу не було можливим. І лише зараз, завдяки сучасним методам очищення і зйомці мультиспектральною камерою, вдалося розшифрувати напис – Πιλάτο (належить Пилату). Цілком ймовірно, що кільце належало тому самому Понтію Пилату, який стратив Ісуса Христа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- В Ізраїлі знайшли артефакти, які підтверджують існування Авраама
- Померла «королева археології Єрусалиму», яка керувалася Біблією при розкопках
Штампування кілець цього типу є ознакою статусу стану вершників часів Римської імперії, до якого Пилат належав. Важко уявити, що в Юдеї, та й ще в самому Іродіоні, міг бути інший представник римської знаті, що носить таке ім’я. Можна припустити, що Пилат втратив кільце в палацовому комплексі, який став однією з резиденцій римських намісників.
Понтій Пилат був римським префектом Іудеї, правління якого супроводжувалося масовим насильством і стратами. Сучасник Пилата іудейський філософ Філон Олександрійський в «Посольстві до Гаю» характеризує його як жорстокого і продажного самодура, винного в численних стратах, скоєних без всякого суду. Іудейський цар Агріппа I в листі імператору Калігули також перераховує численні злочини Пилата: «підкуп, насильства, розбійництво, погане поводження, образи, безперервні страти без винесення судового вироку і його нескінченна і нестерпна жорстокість».
До Понтія Пилата, який правив в 26-36 рр. н.е., на грошах, які мали обіг в Юдеї, зображували орнаменти, пальмові гілки, а він звелів карбувати на монетах римські культові предмети: священний жезл (літуус) і черпак (сімпулум).
Літуус – дерев’яний ціпок, який римські священики тримали в правій руці; він символізував їх повноваження. Літуус піднімали вгору, коли закликали богів і робили передбачення.
Сімпулум використовували на релігійних церемоніях. Невеликий черпак, забезпечений ручкою, дозволяв священикам пробувати вино, яке вони лили на голови тваринам, призначеним в жертву. Після чого провіснику дозволялося оглянути нутрощі тварин в пошуках ознак, які були подіслані людям богами.
Це викликало ненависть в юдеїв, які домоглися перекарбування монет при наступному наміснику Феліксу, однак монети часів Понтія Пилата були в ужитку аж до Юдейського повстання (70 р н.е.).
У нумізматиці монети карбування Пилата вважаються унікальними.
У 1961 році в середземноморському порту Кесарії, який колись був резиденцією римського намісника в Юдеї, два італійських археологи виявили вапнякову плиту розміром 82 × 100 × 20 см з латинським написом: …] S TIBERIÉVM … PON] TIVS PILATVS … PRAEF] ECTVS IVDA [EA] E. Це може бути фрагментом напису: «Понтій Пилат, префект Юдеї, представляв Тіберія кесарійцям».