В УГКЦ засудили позицію Уляни Супрун щодо одностатевих шлюбів

Вівторок, 30 Червня 2020, 13:13 Сімейні цінності, Церква

3FJryH_5dbd77727c0aa1_96332001-tmb-720x411xfill

Доктор богослів’я і патристичних наук єромонах УГКЦ Юстин Бойко відреагував на допис у фейсбуці колишньої в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

У ньому експосадовиця схвально говорить про однастатеві шлюби та право ЛГБТ-пар усиновлювати дітей, а також закликає українців навчитись приймати представників ЛГБТ-спільноти “такими, як вони є”.

У відповідь на позицію Супрун у себе на сторінці у фейсбуці священнослужитель опублікував відкритий лист-звернення.

Текст звернення подаємо без змін у повному обсязі:

“Вельмишановна Пані Уляно, прочитав Ваш допис, у якому Ви схвалюєте, а навіть пропагуєте одностатеві шлюби, право на усиновлення ними дітей, ЛГБТ, тощо. Зрештою, Ви це робите не вперше.

Що ж, демократія є демократією. Ви висловлюєтеся публічно, а я як священник і богослов зобов’язаний публічно оцінити Ваш вислів у світлі вчення Католицької Церкви.

Отож, як священник стверджую, що коли Ви публічно пишете такі речі і в той же час визнаєте свою приналежність до Католицької Церкви (наскільки я розумію до УГКЦ), то Ваші слова суперечать вченню Церкви.

Ось, що про гомосексуалізм говорить Катехизм Католицької Церкви:

“2357 Гомосексуалізм означає стосунки між чоловіками або між жінками, які відчувають винятковий або переважаючий сексуальний потяг до осіб такої ж статі. Він набирав найбільш різноманітних форм упродовж століть і культур. Його психічне походження залишається загалом нез’ясованим.

Спираючись на Святе Письмо, яке розглядає гомосексуальні дії як важкі спотворення (Пор. Бут. 19, 1-29; Рм. 1, 24-27; 1 Кор. 6, 9-10; 1 Тим. 1, 10.), Церковна Традиція завжди проголошувала, що «акти гомосексуалізму за самою своєю внутрішньою природою є невпорядкованими» (Конгрегація віровчення, Декл. «Persona humana», 8.).

Вони суперечать природному законові і виключають із сексуального акту дар життя.

Вони не виникають із правдивого чуттєвого і сексуального взаємодоповнення. У жодному випадку вони не можуть бути виправдані.”

З огляду на це, Вам слід або ствердити, що Ви незгодні з вченням Христа і Церкви, а тому відмежовуєтеся від нього, або перепросити усіх тих християн, які мають Вас за авторитет, стверджуючи, що Ви написали це, не знаючи науки Церкви.

“Нехай буде слово ваше буде так – так; ні – ні, а що зверх цього, те від лукавого.” (Мт. 5,37)

Чекаю на Вашу реакцію! З повагою, Єрм. Юстин Бойко, студит Доктор богословія і патристичних наук, Патристичний Інститут “Августиніянум”, Рим”.