Капелани поруч із воїнами на передовій, готові молитися, підтримати, вислухати, причащати та сповідати. Капелани підтримують бойовий дух воїнів, а також вселяють спокій мирному населенню. Їх місію складно переоцінити, адже щодня є свідчення Божого захисту України.
vsirazom.ua зібрали цитати капеланів із передової. Чим вони займаються та про що розповідають, читайте нижче.
Секретар Української Міжцерковної Ради, капелан Андрій Міщенко у коментарі руху «Всі разом!» розповідає про людей, які на передовій.
Він каже: «Українське суспільство представлене в армії своїм зрізом. Там такі ж пересічні громадяни України, з їх внутрішнім світом, внутрішніми потребами. Тому багато з них потребують духовної підтримки, так само переживають страх, але вони пересилили цей страх, взяли себе в руки і пішли захищати свою країну. Питання у воїнів дуже різні, іноді це години розмови, а іноді кілька хвилин з людиною, яка вийшла з бою і не може осягнути, що з нею відбулося. Бог робить свої чудеса в цей період – у нашій військовій частині нема поранених. Очевидно – Бог нас береже».
З першого дня війни Ігор Плохой також долучився до свого служіння як військовий капелан. Він записав відеозвернення, де закликає християн виконувати свою місію.
Цю місію Ігор вбачає так: «Як військовий капелан, я хочу всіх людей підбадьорити і нагадати – всі ви є сьогодні капеланами. Всі ви є представниками духовної влади, посланники Божі, представники миру і Божої підтримки для народу. Здійснюйте цю свою функцію! Зараз час для нас – для християн. Люди з надією очікують підтримки, вони не знають де її брати. Тривога, панічні настрої, розгубленість – це все переживають люди і ми, як християни, повинні бути поруч. А також – моліться. За кожного бійця, за кожного, хто стоїть на передовій лінії, за командирів, за керівництво держави, щоб мудро ми могли впоратися з цим викликом».
Окремий фронт роботи забезпечує ГО «Християнська служба порятунку» (ХСП). Це об’єднання понад 120 капеланів різних християнських конфесій.
Співзасновник і програмний координатор ХСП – Андрій Оленчик, друг та соратник руху «Всі разом!» Серед їх діяльності є душеопікунство на фронті, а також служіння воїнам в широкому сенсі слова.
Наприклад, на сторінці ХСП зазначається: «Одна із граней капеланського служіння – навчання воїнів. Тактична медицина. Поводження з вибухонебезпечними предметами. Правила виживання в бойових умовах. Особливу увагу доводиться приділяти теробороні. Є мотивація і засоби, але також потрібні й базові навики. Вижити в бою і не дати шансів вижити ворогу – ось наука, яку зараз освоюють вчорашні вчителі, айтішники і агрономи».
Також ще одна публікація говорить про іншу сферу: «Багато граней у капеланського служіння. Зокрема і посприяти, щоби рука перукаря зустрілася із зачісками воїнів. Ну а що, порядок має бути у всьому».
Олександр Петрушкевич, священник, капелан 93-ї бригади Холодний Яр поділився своєю мотивацією та натхненням.
Він каже: «Йде війна на різних напрямках: земному та небесному. За вісім років війни українська армія здобула величезний досвід щодо ведення активних бойових дій. Та є біблійні приклади, як боронити свою державу на рівні духовної практики та молитви.
Приведу приклад із Святого Письма: Мойсей тримав патерицю над головою, євреї перемагали, але, коли він опускав руки, амалекітяни починали брати верх. Оскільки Мойсей втомлювався, Арон і Ор підтримували його руки по різні сторони. Оскільки руки Мойсея втомилися, вони підставили під нього камінь, щоб він сів на нього, ті підтримували його руки і надалі. Та Ісус переміг Амаліка і його військо гостротою меча». (Вихід. 17 глава, з 11 по 12 вірш).
Що це означає для кожного з нас? Ми бачимо три напрямки дій у боротьбі із нашим русофільським ворогом:
1. Військовий.
2. Волонтерський.
3. Молитовний.
Церква стоїть у молитовному захисті своєї держави, як це робив Мойсей. Йдемо разом до перемоги. Воїни виконують свою справу, волонтери підтримують наше військо, а церква повергає у сум’яття ворога своєю молитвою з вірою у перемогу».
