21 червня в Києві сталася трагедія: від вибуху газу в багатоповерхівці Києва, на масиві Позняки, вул. Крушельницької, 1/5 обвалилося 4 поверхи.
Над епіцентром вибуху жила молода християнська родина – Олег і Тетяна Супрунович, які в той день вперше після карантину пішли всі разом до церкви.
Сьогодні ми хочемо показати вам відеоісторію надзвичайного спасіння цієї християнської родини, пише Всеукраїнський Собор
За даними ДСНС, внаслідок вибуху було зруйновано 4 поверхи а ще два завалено уламками бетонних плит, загинуло п’ять осіб.
Олег і Тетяна Супрунович виховують разом 7-річного хлопчика. Одружені уже 11 років. Олег єдиний годувальник, він працює та забезпечує родину, Тетяна займається домом та приділяє більше уваги вихованню сина. Це квартира батьків Олега, які подарували її молодій сім’ї та поїхали жити за місто. Олег активний член церкви і багато років проповідує на служіннях
Ми зустрілися з Олегом та Тетяною і розпитали про події того дня.
Ви можете підтримати цю родину та надіслати пожертви на номер карти ПриватБанку: 4149 4390 0594 9304 Супрунович Тетяна.
Ось що розповідали Олег та Тетяна про події того ранку і велику Божу милість:
«У період карантину в неділю ми завжди були ранком вдома та дивилися служіння онлайн. Останні тижні декілька раз я сам відвідував служіння, але дружина з сином були ще дома.
Коли останній раз послабили карантин, то 20 червня в суботу ми з дружиною якраз обговорювали, що мабуть треба вже піти всією родиною до церкви. Однак, мама дружини сказала, що мабуть ще не варто поспішати, бо карантин хоч і послабили, але хворіє ще багато людей.
Дружина на це відповіла: «приймай рішення, як скажеш так і зробимо!» В цей момент моє серце не полишала думка, що нам треба бути завтра разом на служінні і я наполягав на цьому. «Йдемо завтра до церкви», — сказав я, навіть не знаючи, наскільки це глобальне рішення для нашого майбутнього.
Наступного дня ми ранком зібралися та поїхали до церкви. За вікном світило ранкове сонце, співали пташки та нічого не віщувало про біду. Розпочалось богослужіння, ми насолоджувалися першим днем в нашій маленькій церковній родині. Невдовзі після початкуідчув вібрацію телефону, телефонував товариш, який живе за кілька будинків від нас. Я вийшов у вестибюль, щоб поговорити і почув від нього: «Ти де? З тобою все гаразд?»
Я здивувався цьому питанню, запитав чому це він питає? А у відповідь почув: «Ваш будинок вибухнув». Я подумав може це помилка або це щось незначне. Далі побачив, що серед пропущених дзвінок сусіда по будинку. Я почав розуміти, що щось не так. Набрав його, а він сказав: «Олег, все! Немає квартири!».
Це було важко усвідомити… Що значить «немає квартири»? Я повернувся в якомусь тумані в зал, де тривала проповідь, забрав дружину з дитиною та ми поїхали до дому.
Бог подарував новий день народження
Коли ми приїхали, то я не впізнав нашого будинку. Посеред будинку зяяла велика діра, а на тому місці, де була наша квартира — нічого не було. Абсолютно. Ні стін, ні підлоги, ні стелі. Була просто одна пустота та прірва.
В цей момент моє серце затріпотіло, в душі я почав розуміти, що зробив Господь сьогодні. Якби ми не пішли разом на служіння та залишились в квартирі, шансів на виживання ніяких не було. Наша квартира була прямо над епіцентром вибуху.
Стоячи перед руїнами будинку, ми разом з дружиною та сином схилилися в молитві перед Богом та палко дякували, що зберіг нас, що охороняв, що подарував нам життя, новий день народження.
Тепер ми всім говоримо, шо ми вижили, тому що були в церкві в неділю.
Навіть невіруючі мої друзі, колеги та знайомі, слухаючи цю історію, підіймають очі до неба і кажуть: «Так, дійсно, Бог врятував».
Життя з білого листа, але ми довіряємо Богу
«Зараз у нас життя почалося з білого листа. Ми втратили все що мали — одяг, посуд, меблі, дах над головою, навіть документи… Зараз думаємо де жити, поки нас прихистила мама дружини, але тесть інвалід, і там просто немає місця для всіх. Від держави обіцяють якусь компенсацію, але поки невідомо, яка і коли це буде. Хтось каже, що можливо держава компенсує вартість житла по залишковій ціні, яка значно менше, ніж вартість квадратного метра. Інші говорять, що можливо дадуть метрами, але ж знову в рахунок еквіваленту вартості компенсації, що може бути менше ніж найменша квартира. Знайомі говорять, що в колег у схожій ситуації це затягнулося на рік.
Ми з дружиною довіряємо Богові — віримо, що треба служити Богові, а на прикладі Йова, який втратив усе, бачимо, що Бог в кінці дав йому вдвічі більше. Іноді Бог допускає якісь випробування та негаразди в нашому житті, але саме головне, що ми залишились живі і що Бог не залишає і допомагає, що ми не голодні і знайшли де оселитися, і люди допомагають одягом.
Інше питання вже до нас: що ми маємо змінити в своєму житті, для чого Бог допустив цю ситуацію? В нас починається друге життя. Зараз ми усвідомлюємо, що треба менше зациклювалися на матеріальних речах, а дійсно більше дбати про вічність. Потрібно більше працювати з людьми. Так, для нас стало відкриттям, що люди набагато добріші і жертовні, ніж ми думали.»
