Благодійність

Розпочалася благодійна акція для нужденних в Україні, що страждають від війни в зонах бойових дій, та вимушених переселенців. Організатор кампанії – міжнародна місія «Христос є відповідь». Акція триватиме до 10 жовтня. 

Організатори пропонують учасникам FOOD&HOPE відмовитися від одного походу до кав’ярні на користь продуктової допомоги одній людині та за 10$ подарувати надію нужденному, що потерпає від війни. 

Для мільйонів людей в Україні на сьогодні $10 – це можливість прожити 2 тижні та підтримати свою сім’ю продуктами харчування першої необхідності. В нашій країні 2 млн. вимушених переселенців, 800 тис. людей залишились без власного житла, а 30% населення втратили роботу.

Мета цієї кампанії – зібрати 10 000 доларів для 1000 людей на 1000 продуктових наборів до 10 жовтня.

У продуктовий набір входять: крупи в асортименті (4 кг), цукор (1 кг), борошно (1 кг), олія соняшникова (1 л), консерва м’ясна (2 шт.).  

Важлива складова гуманітарної діяльності Christ is the Answer Ministries (CITA) – це молитва за людей та Євангеліє, яким діляться місіонери, відвідуючи людей по домівках, серед розбомблених будівель, у центрах для переселенців, роздаючи їм продуктові набори. 

Кожен внесок – це наповнення не тільки продуктового пакету, а й спустошених сердець – любов’ю та турботою.

Для участі в акції FOOD&HOPE перейдіть за посиланням.

Благодійність – один із напрямків діяльності місії CITA. Продуктові пакети отримують нужденні в Україні, Ефіопії, в країнах Центральної Америки (Мексика, Гватемала, Гондурас), Бангладеш. 

Прес-центр місії «Христос є відповідь»  

Подарувати людям радість, нагодувавши їх піцою – головна мета волонтерів фонду Siobhans trust Великобританія.

З перших днів війни біля десяти команд волонтерів – представників фонду приїздять в Україну, щоб годувати людей піцою. На сьогодні в Україні перебувають 6 команд з Великобританії, Шотландії, Ірландії, США. Щодня на різноманітних заходах вони роздають до 20000 піц. В більшій мірі представники фонду допомагають людям на сході та півдні України, але уже кілька тижнів волонтерять у Волинській області, долучаючись і до програм євангельських християн.

Сьогодні радість від смакування піцою волонтери дарували переселенцям, які тимчасово мешкають в приміщенні церкви «Фіміам» та тим, які щосуботи відвідують зустрічі для ВПО. Було справді живо, весело та дуже смачно.

А жінки ще й отримали «хліб духовний» – невеличкий семінар від коуча Анастасії Ойович.

Міжнародна гуманітарна організація «Сумка самарянина» продовжує надавати допомогу українцям, які постраждали від вторгнення росії. Вже надано допомогу продуктами харчування та медичною допомогою понад 4 мільйонам людей, повідомляє Християнський Мегапортал inVictory .

«Державний департамент рекомендує всім громадянам США негайно залишити Україну. Висока ймовірність нових атак на цивільні райони. «Сумка Самарянина» залишається, – написав голова організації Франклін Грем у Facebook . —   Ми вже допомогли понад 4 мільйонам українців продуктами харчування та медичною допомогою. Ми купуємо продукти в Європі та привозимо їх до країни — близько 75 вантажівок на тиждень.  Потім ми розподіляємо їх у мішках по 10 кг кожен через нашу мережу церков по всій країні. Так ми вже роздали 22 500 тон продовольства. Все це можливо завдяки вірним людям, які молилися і допомагали в ім’я Ісуса».

«В Україні швидко наближається зима, і справи будуть йти все гірше та гірше. Буде ще більша потреба в їжі та теплі. Ми плануємо закупити невеликі дров’яні печі та роздати їх людям, відправляємо надміцний пластик, щоб закрити вибиті вікна та дірки у дахах. Люди мають бути нагодованими і залишатись у теплі, — написав Франклін Грем. — Молитимемося про швидке припинення цього смертельного конфлікту, щоб люди з обох боків могли жити у мирі».

Нагадаємо, 24 лютого росія розпочала повномасштабну війну проти України. 

Вже 1 березня фонд «Сумка Самарянина» мобілізував свої потужності , зокрема волонтерів та направила бригади ліквідації наслідків стихійних лих до Польщі, Румунії та Молдови для розгортання місць допомоги біженцям та пораненим з України.

До середини березня «Сумка самарянина» розгорнула мобільний шпиталь у Львові. За ці півроку війни Франклін Грем двічі приїжджав до України.

Люди в Україні, Ефіопії, Камбоджі та Узбекистані мають нагоду чути Благу Звістку через проведення безкоштовних очних клінік, отримати консультацію офтальмолога та окуляри в подарунок при підтримці місії «Христос є відповідь».

«Вже з 40-річного віку людині потрібна консультація офтальмолога. Більш старшим людям – окуляри. Це життєва необхідність, і ми пропонуємо те, в чому у людей є потреба. Частина з них залишається задоволена не стільки окулярами, скільки послугами лікаря: немає потреби записуватися на прийом та стояти у чергах. В заможних країнах, можливо, очні клініки і не спрацювали б. Але якщо йдеться про розвиваючі країни, то окуляри і послуги лікаря не всі собі можуть дозволити, тому для них цей метод дієвий та актуальний», – поділився Тарас Сень, директор місії «Христос є відповідь».

Україна.

На сьогоднішній день в Україні діє 11 благодійних очних клінік в різних містах та селах області. Наприклад, у Рівному такі акції проводяться щотижня для переселенців та мешканців міста. Одна так клініка здатна охопити до 90 людей. Через клініки вимушені переселенці дізнаються про можливість отримати гуманітарну допомогу.

Ефіопія.

У цій країні Африканського Рогу діє чотири очні клініки.

Варто відмітити, що до країн, де сповідують іслам, краще заходити не з проповіддю Євангелія як такою, а через медичну допомогу на зразок очних клінік.

Зі слів місіонерів CITA, в Ефіопії рік тому місцева влада одного мусульманського  міста дозволила діяльність християн саме після проведення очної клініки, хоча до того християнам заборонялося працювати у цій місцевості. Згодом там почали засновувати церкви.

Як сказав служитель місіонерського центру в Аддіс-Абебі Юрбал Мулату, на останній очній клініці у липні дві сім’ї прийняли Ісуса Христа та вже відвідали недільне зібрання.

Під час проведення крусейдів в Ефіопії у 2021 та на початку 2022 років чимало мусульман приходили на очні клініки, де чули Євангеліє, отримували християнські газети та календарі.

Камбоджа.

Як зазначив місіонер Євген Євва, очні клініки проводяться у в’язницях Камбоджі, а також через місцевих пасторів у церквах як для невіруючих, так і для віруючих, тобто для всіх, кому потрібні окуляри.

Під час очних клінік, як правило, пастор помісної церкви проповідує, а команда роздає разом із окулярами християнські трактати:

«Мене, звісно, ​​цікавить результат. Наприклад, із 30 осіб, що були на очній клініці, прийшли до церкви 2-3 особи. Це вже результат.

Плюс ще в тому, що через такі акції підвищується статус церкви і змінюється ставлення до християн.

Взагалі очні клініки дієві: востаннє ми два дні проводили акцію в одній із церков, дуже багато людей прийшло. А потім я дізнався, що після клініки деякі люди повернулися після перерви до зібрання, а дехто з новонавернених почав регулярно приходити на служіння».

Узбекистан.

У травні вперше стартувало служіння очних клінік в Узбекистані. Отримати безкоштовну допомогу та окуляри приходили узбеки, казахи, татари, корейці та росіяни. Вони чули Євангеліє, деякі прийняли Ісуса Христа.

Про переваги очних клінік.

На думку служителів Місії, цей інструмент важливий по декільком причинам.

Піклування про здоров’я – це завжди було і залишається важливою темою в житті кожної людини. Люди розцінюють очні клініки як добру справу, завжди вдячні, переказують іншим про цю можливість. Складається правильне враження про церкву в тій чи іншій місцевості.

При проведенні очних клінік проповідується Євангеліє. Чимало випадків, коли люди приймали Ісуса Христа.

Учасники клінік, бачачи, що до них добре ставляться організатори, можуть їм відкритися, розповісти про інші проблеми, просити про молитву. 

Проведення очних клінік згуртовує та запалює саму церкву. Багато людей в Україні, Африці, інших країнах вперше в своєму житті переступають поріг церкви завдяки очним клінікам.

В іншому випадку б люди не прийшли, наприклад, через власні упередження, страхи, а за окулярами йдуть. Такий підхід допомагає їм подолати певний бар’єр і наступного разу прийти на служіння.

Також під час проведення очних клінік служителі можуть розповісти про інші напрямки діяльності церкви та запросити на зібрання.

Очні клініки як інструмент євангелізації у місії «Христос є відповідь» започаткував Тарас Сень на Луганщині десять років тому.

На сьогодні Місія співпрацює з різними конфесіями та релігійними об’єднаннями. Тільки у 2021 році в Україні було проведено 50 очних клінік, які охопили більше 3500 людей; в Ефіопії під час проведення євангелізаційних крусейдів весною та восени очними клініками були охоплені 1500 людей, в тому числі мусульмани. У Камбоджі через такі акції допомогу отримали більше 80 людей.

Прес-центр місії «Христос є відповідь»  

25 червня з Риги, Латвія, стартував автопробіг суперкарів, який завершиться 2 липня у Чорногорії. В ралі бере участь близько сотні суперкарів таких марок як Lamborghini, Ferrari, Mclaren, Maserati, Bentley тощо. Одним з найбільш ексклюзивних автомобілів цьогорічного автопробігу є Bugatti Chiron Pur Sport. Було виготовлено лише 60 екземплярів цих авто, вартість яких становить близько 5,5 мільйонів євро.

Волонтери благодійного фонду «Добра справа» Джонатан Вітакер та Роман Кубай взяли участь OneLife Rally, аби привернути увагу світу до того, що відбувається в Україні. Адже з моменту свого заснування в 2017 році OneLife Rally має гуманітарну нотку. Вони підтримують благодійні організації, які допомагають дітям. 

«Ми представляємо Фонд «Добра справа», щоб привернути увагу європейців до того, що відбувається в Україні. Наш фонд надає широкий спектр допомоги для постраждалих від війни, і ми хочемо, щоб ще більше людей з різних куточків світу підключилися до нашої благодійної роботи. Разом — ми переможемо!» — наголосив Роман Кубай.

Наразі OneLife Rally зібрали понад 50 тисяч євро на благодійність – і цього року вони зроблять крок далі.

Також це єдине у світі ралі відкритого стилю. Це означає, що він не огороджений і кожен із відвідувачів може заїхати, дістатися до машини, сфотографуватися поруч, а в деяких випадках навіть сісти в суперкар.

26 червня, в рамках автопробігу, Варшаву відвідав директор фонду «Добра справа» Юрій Слива та провів зустріч з організаторами та засновниками OneLife Rally. 

«Домовилися після перемоги організувати OneLife Rally в Україні», – підсумував він.

Пастор та члени євангельської церкви «Преображення» до останнього залишалися в охопленому війною Сєвєродонецьку, щоб проповідувати Євангеліє та допомагати містянам виживати.

Пастор Олександр Торгунов та члени церкви «Преображення» доставляли продукти, підгузки, одяг, ліки, Нові Заповіти та проповідували Євангеліє мешканцям Сєвєродонецька, які ховалися у підвалах та бомбосховищах з початку бойових дій 24 лютого.

Про це пише сайт Во Свете.

Члени церкви продовжували своє служіння людям навіть після того, як снаряд потрапив у будівлю, де знаходилася квартира пастора, куди раніше перебралися кілька членів церкви з сім’ями.

Пастор Олександр одружений і має п’ятьох дітей. Заснував церкву у 2016 році.

«У 2013 році я поїхав до реабілітаційного центру, де почув про Ісуса Христа, — розповів в інтерв’ю «Голосу мучеників — Корея.

— У 2014 році ми разом із дружиною вступили у завіт із Богом.

Бог дав мені нове життя, свободу від рабства гріха, і я чітко розумів, що маю повернутися до свого рідного міста, де я прославився як негідник, наркоман і злочинець. Повернутися та розповісти багатьом хлопцям про те, що є інше життя, що є Ісус Христос, Який дає свободу від залежності».

Так пастор Олександр повернувся до Сєвєродонецька і 5 років їздив регіоном, відвідуючи лікарні, туберкульозні диспансери, аптеки та інші місця, де тільки міг знайти наркоманів та алкоголіків, ділячись своїм свідченням та проповідуючи порятунок в Ісусі Христі.

«Багато хлопців після мого особистого свідоцтва теж поїхали до реабілітаційного центру та отримали свободу від залежностей, зберегли та відновили свої сім’ї», — розповів служитель.

Церква тісно співпрацювала з міською владою та соціальними службами, щоб охопити малозабезпечені, багатодітні сім’ї та сім’ї з груп ризику, запрошуючи їх на церковні збори та домашні групи й роздаючи продуктові набори.

Коли вибухнула війна, церкві довелося відмовитися від своїх власних проектів служіння, але навички, які вони набули, виявилися затребуваними у значно більшому масштабі. Християни готували їжу та годували сусідів, а також доставляли їжу, ліки, підгузки та Біблії по всьому місту.

Оскільки пастор жив у квартирі на першому поверсі, вони прийняли кілька парафіян із дітьми, а також невіруючих батьків пастора та ще одну невіруючу сім’ю, в якій чоловік був наркозалежним – зараз він на реабілітації у Рівному.

3 березня до сусідньої квартири потрапив снаряд.

«Слава Богу, всі залишилися живими, у нашій квартирі тільки посипалися шибки», – сказав пастор Олександр. Вони вирішили, що сім’ї з дітьми, пенсіонери та люди з проблемами зі здоров’ям мають евакуюватися до Рівного.

Інші члени церкви співпрацювали з міськими волонтерськими групами та іншими місцевими церквами, щоб надавати допомогу в евакуації та доставляти гуманітарну допомогу.

«Хлопці ходили в ті місця міста, куди навіть боялися їхати волонтери», – сказав пастор. Члени церкви залишалися в Сєвєродонецьку стільки, скільки могли, але в міру погіршення ситуації вони були змушені виїхати.

«Зараз у Сєвєродонецьку дуже страшна ситуація, – наголосив Олександр. — Дуже хочемо повернутися для того, щоб відновлювати руїни не лише міських споруд, а й руїни поранених душ через війну, несучи людям Добру Звістку».

Кілька членів церкви з сім’ями вирушили до Франції, щоб допомогти материнській церкві досягати алкоголіків та наркозалежних у країні. Інші члени перебувають у Харкові, допомагаючи материнській церкві у тюремному служінні та роздачі гуманітарної допомоги.

Інші члени, включаючи пастора та його сім’ю, перебувають у Рівному.

Зараз у Сєвєродонецьку продовжуються бойові дії. Три ключові мости, що сполучають Сєверодонецьк та Лисичанськ, тепер непрохідні для транспортних засобів, шляхи постачання та евакуації збройних сил України цими маршрутами неможливі.

Залишається лише молитися за збереження життя тисяч мирних жителів, які продовжують залишатися у місті.

За матеріалами організації «Голос мучеників Корея»

Понад 11 тисяч врятованих людей та щоденні евакуації із найгарячіших районів України. Так нині працюють дніпровські християни, які з початком повномасштабного російського вторгнення стали волонтерами, йдеться у сюжеті Факти ICTV.

У церквах УЦХВЄ м. Дніпра люди облаштували цілий шелтер (безкоштовний притулок  для переселенців). Тут може розміститися сотня людей, які втекли від війни.

«Бували такі моменти, коли ми працювали 24/7, щоби задовольнити потреби людей. Бували дні, коли у нас ночувало до 200 осіб за одну добу, тобто наплив людей, як ви бачите, дуже серйозний» – каже старший пресвітер дніпропетровського  обласного об’єднання УЦХВЄ Михайло Мокієнко.

Тут створили транзитний пункт та шелтер. Волонтери допомагають з оформленням документів, працюють лікарі, людей годують.

Четвертий місяць війни. Служіння потребуючим продовжується та посилюється на нових рівнях. За останні тижні робота фонду «Ми поруч», який розпочав своє служіння на Буковині з перших днів війни, була переведена з режиму «спринт» в режим «марафон».

Війна, нажаль, продовжується. Тож у фонді прийняли рішення не тільки продовжувати надання гуманітарної допомоги та підтримки військовим, але й посилити напрям душеопікунського служіння та підтримки інших важливих ініціатив.

З цією метою було значно розширене коло партнерів, до яких увійшли українські та закордонні місії та організації.

У партнерстві з «Місією Євразія» був проведений семінар з психо-емоційної підтримки волонтерів, які працюють з постраждалими під час війни. Спікери Оксана Грицюта та Катерина Кузубова ділились своїм досвідом служіння постраждалим на Сході країни з 2014 року та біженцям у Польщі.

«Це був цінний семінар. Я із Запоріжжя, зараз служу переселенцям, працюю з підлітками і розумію, що такі знання мені дуже необхідні. А ще я сама отримала багато корисних підтримуючих інструментів для власного життя», – ділиться волонтерка Олена.

Практичні матеріали із семінару волонтери-душеопікуни можуть отримати за запитом, написавши на емейл: myporuch1@gmail.com

Також благодійний фонд «Ми поруч» долучився до організації семінару «Долаючи лихо» від Українського Біблійного Товариства. Мета семінару навчити правильно комунікувати з людьми у цей нелегкий час, відповідаючи на їх біль, потреби та передавати Божу надію.

У міському хабі фонду в Чернівцях практичні брошури «Долаючи лихо» надаються усім потребуючим, а також проводяться підтримуючі бесіди.

Фонд «Ми поруч» у травні також виступив співорганізатором різних тематичних семінарів та акцій для різних категорій населення:

– Практикум для водіїв евакуаційних рейсів від американських експертів з безпеки.
– День сімейного лікаря за участю терапевтів та душеопікунів з Казахстану та США.
– Baby boxes (коробки малюка) до Дня матері були розповсюджені серед переселенок, які народили за час війни.
– Долучились до відкриття Дитячих майданчиків в міських парках Чернівців.
– Для жителів Буковини провели акцію «Насіння для України» аби засадити овочами кожен клаптик землі, непонівечений війною.

«Між тим, базовою допомогою, яку надає наш фонд, все ж залишається гуманітарна – як для переселенців в місті та області, так і в гарячих точках», – зазначає керівних фонду, Вячеслав Нагірняк.

У міському хабі фонду за півтора місяці допомогу отримали 2870 переселенців. Продуктові набори, духовну літературу та емоційну підтримку надавали мешканцям Чернігова, Харкова, Миколаєва, Макіївки та з сотню інших міст країни. Більше ніж 300 тонн було перенаправлено по всій країні. Окрім цього, 3700 осіб одягнулись завдяки щотижневим акціям в Центрі з роздачі одягу.

Загалом, завдяки підтримці небайдужих меценатів та партнерів, допомогу через фонд вже отримали 25 тисяч українців у скруті.

«Ми бачимо, що і на четвертий місяць війни потреба у базових речах залишається на вкрай високому рівні. Велика кількість потребуючих змушена осісти на Буковині. Їм наразі нікуди повертатись. Тож Господь побуджує провадити служіння фонду на усіх можливих рівнях», – зауважує Вячеслав Нагірняк.

У час війни звичайне зерно (те саме, яке Христос порівнює зі Словом) люди починають цінувати значно вище, ніж у мирний час. Цієї весни, щоб уникнути продовольчої кризи в майбутньому, українців закликають раціонально використовувати кожну земельну ділянку, включно з клумбами і балконами. Щоб допомогти в цьому людям, Українська Церква Християн Віри Євангельської у партнерстві з міжнародною благодійною організацією World Vision International започаткувала проєкт «Насіння для майбутнього».

Повідомляє сайт Української Церкви Християн Віри Євангельської.

Уже сьогодні близько шести тисяч сімей у різних областях України безкоштовно отримали пакунки із високоякісним насінням городніх культур. Зокрема, це 17 видів насіння – морква, буряк, помідори, кріп, кукурудза та ін.

До роздачі насіння городникам в один із днів долучився навіть старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко. 

«Сподіваємось, що з Божою допомогою, посіяне зерно обов’язково проросте прекрасним плодом та, хоча б частково, прокриє потреби багатьох українських сімей», – каже Михайло Степанович.

Здебільшого насіння стало приємним доважком до благодійних продуктових наборів, яких з початку війни п’ятидесятницькі церкви зібрали, розфасували та роздали вже сотні тисяч.

Якісний посадковий матеріал вже роздали у Полтавській, Харківській, Сумській, Черкаській, Миколаївській, Одеській Запорізькій, Чернігівській, а також Львівській та Рівненській областях. В останній, до речі, була проведена основна робота із підготовки насіннєвих пакунків. У фасуванні наборів взяли участь, немало-небагато – сто двадцять волонтерів із церков міста Рівного.

Як розповідає координатор проєкту Анатолій Кибукевич, пакети з насінням християни стараються доставляти у населені пункти, де люди ще не посіяли городину та туди, де купити якісне насіння просто неможливо через воєнні дії.

«Я вірю, що Господь благословить, і наш народ буде мирно жити, збираючи добрі врожаї, посіяні спільними, нашими з вами, зусиллями», – каже Олександр Коток старший пресвітер Рівненської  області, який теж долучився до проєкту.

Українські священнослужителі від імені тисяч простих українців щиро дякують World Vision International за фінансову  підтримку проєкту  «Насіння для майбутнього».

Понад 1800 урятованих із-під обстрілів людей зумів вивезти Володимир Бричка з Рівненщини.

Він виростив 12 своїх і двох прийомних дітей, має 43 онуки і просто не міг лишатись осторонь, коли розпочалася повномасштабна війна. У свої 67 особисто возить допомогу військовим і цивільним, а ще – евакуйовує людей, йдеться в ТСН.

Увесь біль потерпілих від російської зброї відчуває як свій, тож Володимир жодного разу не сумнівався, чи їхати на допомогу в гарячі точки. Навіть після того як росіяни вбили його товариша-волонтера.

«За кермом розстріляли і кинули щось, може граната, чи шо, і вона загорілася, і він просто згорів там із тими продуктами», – розповідає чоловік.

Пан Володимир пастор тутешньої церкви. За допомогу взявся ще 2014 року, а тепер не лише возить харчі на фронт, а й їдучи назад – евакуйовує цивільних. Допомагають зять та уся округа. «Сидіння вийняв повністю і поставив такі лавки. Він 30 людей посадив і люди були настільки нажахані, бо то саме обстріли були», – розповідає донька про одну із поїздок батька.

У його рідному селі врятованим влаштовували тимчасовий притулок, потому везли далі в безпечніші українські міста, чи до кордону.

Одну з евакуацій чоловік пригадує зі сльозами. «Це дитячий будинок ми забирали. Ми просто брали випадкових людей, щоб вони тримали», – розповідає чоловік.

52 немовлят та малюків до 3 років вивозив із Ворзеля. Голодні та холодні вони, каже, близько місяця жили під російськими обстрілами. Їхній плач, зізнається, і досі в голові. «Вони самі перелякані, ми чужі люди, хто ж ми, приїхали чужі дядьки і їх хапають і вантажать в якийсь бус, кудись везуть», – пригадує Володимир.

А від спогадів про ще одну евакуацію, навпаки, з’являється усмішка. Тоді врятували 85-річного тезку, якого волонтери підібрали разом з велосипедом. На ньому чоловік проїхав 75 кілометрів і ще 9 тягнув за собою лісом. А тепер два Володимира зв’язуються по відеозв’язку. 85-річний завдяки волонтеру нині в Німеччині у доньки і освоює вже тренажерний велосипед.

Скільки людей завдяки пану Володимиру Бричці було врятовано – йому порахувати важко, але в селищній раді це зробили. «Встановлено, що понад 1800 врятовано, така героїка не повинна забуватися. Ухвалено рішення представити його до найвищої державної нагороди присвоєння Героя України», – каже селищний голова Григорій Таргонський.

Та пан Володимир героєм себе не вважає. Каже, робить те що повинен і знову збирається в дорогу – везти найнеобхідніше тим, хто цього потребує.