Screenshot_1

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів 20 вересня в Офісі Омбудсмана зустріч із представниками Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій.

Про це написали на сайті  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

«Як Омбудсман я перервав 25-річне мовчання інституції у спілкуванні з представниками різних конфесій. В своїй вітальній промові, в першу чергу, подякував представникам церков і релігійних організацій за їхню активну участь у допомозі цивільному населенню упродовж більше ніж 8 років військової агресії Російської Федерації проти України. В останні місяці повномасштабного вторгнення ми бачили героїзм представників різних релігій і конфесій в питаннях евакуації та організації «зелених коридорів» для порятунку цивільного населення, їх розселення та організації життя в місцях переселення», – сказав Дмитро Лубінець.

Під час зустрічі сторони визначили шляхи для налагодження постійного діалогу та взаємодії задля розв’язання й вирішення актуальних суспільних питань, особливо в питаннях розповсюдження інформації про порушення прав людини і потреби їх відновлення серед громадян України, а також закордоном.

«Присутність української церкви, як і присутність українських військовослужбовців на деокупованих територіях дає людям надію. Нарешті люди опинилися в обіймах «своїх» і там, де приходить Україна – приходить територія миру, – зазначили під час зустрічі її учасники.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій висловила готовність делегувати представників від різних конфесій для постійної взаємодії з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, адже такий підхід, на переконання Ради Церков, дозволяє знаходити відповіді на проблемні питання якісно і задля добра народу України.

IMG_3459

Подарувати людям радість, нагодувавши їх піцою – головна мета волонтерів фонду Siobhans trust Великобританія.

З перших днів війни біля десяти команд волонтерів – представників фонду приїздять в Україну, щоб годувати людей піцою. На сьогодні в Україні перебувають 6 команд з Великобританії, Шотландії, Ірландії, США. Щодня на різноманітних заходах вони роздають до 20000 піц. В більшій мірі представники фонду допомагають людям на сході та півдні України, але уже кілька тижнів волонтерять у Волинській області, долучаючись і до програм євангельських християн.

Сьогодні радість від смакування піцою волонтери дарували переселенцям, які тимчасово мешкають в приміщенні церкви «Фіміам» та тим, які щосуботи відвідують зустрічі для ВПО. Було справді живо, весело та дуже смачно.

А жінки ще й отримали «хліб духовний» – невеличкий семінар від коуча Анастасії Ойович.

VBA-800×445

Світовий Баптистський альянс випустив резолюцію щодо України. У документі організація засуджує «неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії до суверенної держави Україна, яке почалося 24 лютого 2022 року і призвело до нинішньої руйнівної війни на території України» і «підтримує всі ініціативи щодо мирного вирішення цієї війни, але вважає, що це має бути справедливий мир, що включає відновлення всієї території України до 2014 року та відшкодування збитків, заподіяних війною», повідомляє  inVictory з посиланням на Facebook пастор церкви ЄХБ «Спасіння», м. Москви Олексія Маркевича.

Резолюція Генеральної ради Всесвітнього баптистського альянсу щодо України

Генеральна рада Всесвітнього баптистського альянсу, зустрівшись у Бірмінгемі, Алабама, США, з 10 по 15 липня 2022р. 

ЗГАДУЄ слова і приклад старозавітних пророків, які прагнули говорити істину слова Господнього в ситуації війни та конфлікту і прагне наслідувати їхній приклад: 

О, людина! сказано тобі, що добро і чого вимагає від тебе Господь: діяти справедливо, любити діла милосердя і смиренно ходити перед Богом твоїм. (Михей 6:8). 

Нехай, як вода, тече суд, і справді як сильний потік! (Амос 5:24). 

Не підніме народ на народ меча, і більше не навчатимуться воювати (Іс. 2:4). 

ПАМ’ЯТАЄ, що ранні баптисти ясно розуміли, що тільки Ісус є Господом, а не будь-який земний правитель, і були сміливими і мужніми, часто ціною власного життя, говорячи істину світській владі, коли ця влада ставала гнітючою, а базові свободи відкидалися. 

ЗАСУДЖУЄ неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії до суверенної держави Україна, яке розпочалося 24 лютого 2022 року і призвело до нинішньої руйнівної війни на території України. 

ЖАХАЄТЬСЯ величезними людськими жертвами, особливо нападами на мирних жителів, а також руйнуванням майна та інфраструктури, у тому числі безглуздим руйнуванням незахищених молитовних будинків, внаслідок невиборчих атак росії на міста та селища України. 

СКОРБИТЬ про тисячі солдатів, які служили як у російських, так і в українських збройних силах, які загинули або отримали поранення внаслідок цієї війни. 

ОПЛАКУЄ людські втрати у вигляді більш ніж 14 мільйонів українських чоловіків, жінок та дітей, насильно переміщених зі своїх будинків, які стали або внутрішньо переміщеними особами, або біженцями в інші країни. 

ЗАНЕПОКОЄНИЙ обмеженнями свободи релігії або переконань на утримуваних росією територіях України, як ми вже вказували в резолюції про свободу релігії в Луганській області на сході України (резолюція Генеральної ради ВБА 2018.1). 

ЗАПЕРЕЧУЄ націоналістичну ідеологію росії, яка призвела до її агресивних дій в Україні та її загроз іншим сусіднім державам. 

ЗАКЛИКАЄ Європейський Союз, G7 та інші міжурядові організації подвоїти свої зусилля щодо підтримки України. 

ПІДТРИМУЄ всі ініціативи щодо мирного вирішення цієї війни, але вважає, що це має бути справедливий мир, що включає відновлення всієї території України до 2014 року та відшкодування збитків, завданих війною.

ВИСЛОВЛЮЄ підтримку тим людям у росії, включаючи релігійних лідерів, які засудили війну своєї країни в Україні як таку, що суперечить євангельським цінностям. 

МОЛИТЬСЯ, щоб усім, хто піклується про істину сьогодні, була дарована благодать виявляти мужність, обстоюючи те, що правильно, і засуджуючи страждання і несправедливість, викликані цією війною і її експансіоністською націоналістичною ідеологією. 

ЦІНУЄ гуманітарні та духовні ресурси Всеукраїнської спілки об’єднань євангельських християн-баптистів, баптистських спілок та інших християнських груп у сусідніх країнах за щедру гостинність, гуманітарну допомогу та духовну допомогу, допомогу біженцям, яку підтримує Європейська баптистська федерація, Форум Всесвітнього баптистського альянсу допомоги та розвитку, а також щедрість всесвітньої баптистської родини. 

ЗАВІРЯЄ керівництво, пастирів та церкви Баптистського союзу в Україні у постійній солідарності, підтримці у молитві, практичній допомозі та даванні всесвітньої баптистської родини у всьому, з чим вони стикаються у цей воєнний час. З ними світова баптистська сім’я, довіряючи Божим обітницям, чекає на час, коли війни більше не буде, «не вчитимуться більше воювати» і переможуть істинний мир і примирення між народами.

Документ доступний за посиланням

Про Всесвітній баптистський альянс 

З моменту свого утворення у 1905 році Всесвітній баптистський альянс об’єднав глобальну баптистську сім’ю, щоб впливати на світ в ім’я Христа, взявши на себе зобов’язання зміцнювати поклоніння, спілкування та єдність; вести місію та євангелізацію; реагувати на нужденних людей через допомогу та розвиток спільноти; захищати свободу віросповідання, права людини та справедливість, сприяти богословським роздумам та розвитку лідерства.

zelena

Церкви у містах, що опинилися на перехресті руху переселенців, переформатували своє служіння до непізнаваності. Серед таких і львівська церква «Дім Євангелія», пишуть на сайті баптистів з посиланням на Львівський портал.

«Наша церква прийняла понад 3 600 переселенців, – каже пастор-адміністратор Олег Пенюк. – З них одній третій церква допомогла виїхати за кордон. Майже 100 церковних волонтерів невтомно служать на різних напрямах соціальної роботи. За цей час ми отримали та роздали 220 тонн гуманітарної допомоги.

Війна підштовхнула нас думати про додаткову будівлю при церкві, яка би стала центром соціально-духовної роботи. Дякувати Богові, міська влада пішла нам на зустріч і узгодила будівництво такого центру на місці гаражів, що поруч з нашим храмом. І це вже є великим чудом, бо ж церква розташована в історичній частині Львова!

Як розповів головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, міське управління історичного середовища зауважень до проєкту не мало, тож погодило цей проєкт.

Будівництво вестимуть на земельній ділянці площею 0,43 га, яка згідно з зонінгом Личаківського району належить до зони Г-1 – зони загальноміського центру. Своїм рішенням виконком дозволив забудувати ділянку на 28,3%, а також встановив, що висота майбутнього духовно-соціального центру не повинна перевищувати 14 м.

 

Довідково:

Храм Дому Євангелія християн-баптистів раніше був костелом святої Урсули, збудований у 1685 році. Він входив до складу монастиря ченців ордену домініканців-обсервантів та був найменшим серед подібних монастирів цієї гілки домініканців у всій Речі Посполитій.

У 1785 році костел передали львівській громаді лютеран, у 1878 році його реконструювали у стилі класицизму. До 1939 року при храмі діяла Євангельська школа, яку створила німецька громада Львова через перехід освітнього процесу на польську мову. Із приходом радянської влади церкву закрили, а в 1950-х роках у ній облаштували склад грамплатівок фірми «Мелодія».

На початку 1990-х колишній костел святої Урсули передали у користування львівській громаді євангельських християн. У 1997 році церкву перебудували і відреставрували. В інтер’єрі дотепер збереглися протестантські епітафійні плити.

291439203_5056468074481786_8161293996288298402_n

З 27 червня по 1 липня територію Ірпінської біблійної церкви заполонили гамірні дітлахи та радісні підлітки. Адже саме тоді церква проводила денний табір «Майбутнє України».

Про це інформують на сторінці ІБЦ в фейсбуці.

Кожного дня більше 600 дітей і 100 підлітків розважались, займалися спортом та більше пізнавали Бога у таборі. Основним гаслом тижня організатори обрали біблійний вірш «не бійся, з тобою бо Я» Ісая 41:10. Цей вірш червоною ниткою проходив у розмовах, біблійних історіях та молитвах.

Дітям служила невтомна команда з більше 100 волонтерів. Окрім членів Ірпінської біблійної церкви до команди приєднались люди з усієї України. Християни зі Львова, Рівного і та інших міст, дізнавшись від своїх друзів про табір, приїхали послужити та принести трохи радості ірпінським дітлахам. Деякі з них жили під окупацією, деякі були змушені виїхати з батьками на Західну Україну і за кордон, щоб зберегти життя від бомб і російської навали.

289989956_5056383141156946_4198244605091703545_n

Музика, лего-конструювання, експерименти, спортивні ігри, батути, інше – цього року в денному таборі «Майбутнє України» на дітей чекало чимало станцій.

Найменші дітки від 0 до 4 років були дуже-дуже зайняті на дитячому святі. І це була улюблена станція фотографів. Щодня близько 15 малюків «приходили» – приїжджали у колясках, приномились на ручках чи приїжджали на самокатах на наш фестиваль.

Завдань у них була купа: розмальовувати, ліпити з пластиліну, відчути себе маленькими рибалками, полюючи на пластикову здобич, та познайомитися з іншими дітлахами.

Вихователі турбувались за малючків, а деякі матусі в цей час з користю проводили час, спілкуючись у кафе для мам.

290565784_5059007604227833_992325723088689233_n

Їх щодня впродовж цього тижня приходо близько 20-ти. Вони знайомились між собою, обговорювали різні теми, вигравали призи, робили поробки.

В понеділок жінки міркували над темою милосердя, а в середу обговорювали турботу Бога про кожного. У четвер роздумали над суверенністю Бога та говорили про Його заповіді. Під час творчих завдань мами робили декупаж, рамочки для фото, подарункове пакування та складали мапу України. Ну, і звісно, молились про наших захисників на фронті, про перемогу Україну та навіть співали патріотичні пісні.

Діти віком 7-12 років мали активнішу програму – квест по території, командні ігри, водні естафети. Також вони дізнавалися про види вибухівок, які, на жаль, непрошені гості залишили у місті, і тепер варто бути ду-у-у-у-уже пильним та обережним.

291453452_5056383127823614_1643190921614519690_n

Починалася вся ранкова програма з гімну України.

Пастори розповідали біблійні історії, продовжували молитвою за Україну та захисників.

В кінці дня діти разом зі своїми наставниками ще раз поверталися до біблійної історії та обговорювали у своїх групках про героїв (Естер, Давид, Немія, Єлисей), які переживали складні часи – як українці зараз – але продовжували покладатись на Бога.

«Ми хотіли підбадьорити дітей, що під час будь-яких випробувань потрібно надіятися на Бога та пам’ятати, що Він все контролює», – зазначають організатори. – Кожний день – це було окреме свято, вибух емоцій. А для нас, як організатора, було радісно спостерігати за радісними дітлахами, які не можуть дочекатися наступних розваг. Віримо, що наша команда подарувала дітям і підліткам незабутній час, трішки надії у майбутнє – частиною якого вони є і будуть. Та головне – через історії і свою турботу знайомила їх з нашим люблячим Господом Ісусом Христом», – підсумували в ІБЦ.

291335294_5056383134490280_3180173833948427967_n
ДЕНЬ-БРАТЕРСТВА22

Старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко звернувся до пасторів та старших служителів церкви з проханням у День братерства подякувати всім членам церкви за вклад заради перемоги Божої істини в цій війні. Представити  результати проведеної роботи за перші місяці війни, щоб надихнути церкву продовжувати невтомно служити Господеві та щиро помолитися й по-особливому благословити найбільш активних служителів.

До вашої уваги текст звернення.

Дорогі брати – служителі Божі!

Кожного року в неділю після Дня П’ятидесятниці ми маємо День братерства. Війна поставила перед нами нові величезні виклики. Щоденне служіння  співгромадянам, котрі постраждали внаслідок російської агресії, змінило звичний хід життя кожної церковної громади. Слідуючи прикладу Христа – першого волонтера, ми знову одягнули волонтерські жилети, щоб допомогти кожному.

Українська Церква Християн Віри Євангельської тисячами наших рук торкається мільйонів українців. Станом на 1 травня понад 60 000 осіб евакуйовано, понад 400 000 знайшли прихисток в наших домівках та церковних приміщеннях. 38 570 тон гуманітарних вантажів зібрано в церквах та передано потребуючим…

Любі брати, прошу кожного пастора в неділю 19 червня в ранковому богослужінні:

  • подякувати всім за вклад заради перемоги Божої істини в цій війні;
  • показавши зведену статистику перших місяців війни, надихнути церкву продовжувати невтомно служити Господеві;
  • помолитися та по-особливому благословити найбільш активних служителів – учасників евакуаційних, медичних, кухонних, душеопікунських, інформаційних та інших команд;
  • поблагословити братерство, благословляючи молитвою найближчі громади: подякуймо Господа, що покликав нас до Своєї славної Церкви та зробімо одноразовий збір згідно нашого братерського рішення;
  • провести молитву за перемогу та встановлення справедливого миру й відновлення територіальної цілісності України.

Молюся, щоб Господні благословення намножувалися для вас у кожну сферу життя!

З любов’ю,

Михайло Паночко, старший єпископ УЦХВЄ

Без-имени2

Понад 11 тисяч врятованих людей та щоденні евакуації із найгарячіших районів України. Так нині працюють дніпровські християни, які з початком повномасштабного російського вторгнення стали волонтерами, йдеться у сюжеті Факти ICTV.

У церквах УЦХВЄ м. Дніпра люди облаштували цілий шелтер (безкоштовний притулок  для переселенців). Тут може розміститися сотня людей, які втекли від війни.

«Бували такі моменти, коли ми працювали 24/7, щоби задовольнити потреби людей. Бували дні, коли у нас ночувало до 200 осіб за одну добу, тобто наплив людей, як ви бачите, дуже серйозний» – каже старший пресвітер дніпропетровського  обласного об’єднання УЦХВЄ Михайло Мокієнко.

Тут створили транзитний пункт та шелтер. Волонтери допомагають з оформленням документів, працюють лікарі, людей годують.

Шелтер у Дніпрі – християни допомогли тисячам евакуйованих з бойових точок ВІДЕО
280104622_7422911681113700_6966559988216031487_n
Усі фото спеціально зроблені розмиті – це вимоги адміністрації

11 дівчат у в’язниці Пномпеня склали завіт з Богом через водне хрещення. Долі багатьох з них скалічені серйозними життєвими помилками, а тривалість ув’язнення у багатьох дуже довга – від 20 років до пожиттєво. Але … наш Бог – живий Бог. Святий Дух стукав у серця цих молодих дівчат і на важкій темній дорозі життя вони зустріли Ісуса. Бог добрий.

Про написав місіонер Євген Євва у себе на сторінці у Фейсбук.

Я не можу уявити, як почувається дівчина, коли її засудили на 30 років ба більше, пожиттєво, але я знаю, як Божа дитина почувається, будучи врятованою Христом.

Бог працює у жіночій в’язниці Пномпеня, і наша група з 10 осіб зросла до 28, і ще є багато бажаючих приєднатися, які запитують дозволу у керівництва в’язниці. Тому що Бог живий, Він справжній і Він активний.

Нехай Господь благословить нашу тюремну церкву і допоможе дівчатам, дасть їм мудрості і сили, зігріваючи їх своєю любов’ю.

280469960_7422911307780404_7821786684566617172_n
280218509_7422910427780492_7663586268969247371_n
280030841_7422911534447048_1966528984975887095_n
Refugee Reception in Moldova’Ukraine border – 23 Apr 2022

Той факт, що Молдова є однією з найбідніших країн Європи, не завадило їй стати однією з найпривітніших і щедрих до сотень тисяч українських біженців, які рятуються від російських загарбників.

Пише Baptist News Global.

І баптисти були в авангарді зусиль цієї країни, щоб прийняти людей, сказав Елайджа Браун, генеральний секретар Всесвітнього альянсу баптистів.

«За перші 10 днів війни 70% усіх українських біженців до Молдови прийняла баптистська церква. Зараз це не те саме співвідношення, але це свідчить про те, що баптисти були на передньому фланзі реагування на цю трагедію, як тільки вона сталася», – сказав Браун, який відвідав Україну та деякі сусідні країни, зокрема Молдову, у березні та квітень.

Ці зусилля баптистів відображають ту саму відданість молдавського населення в цілому, зауважив інший експерт.

«Від самого початку напливу біженців відбулася велика мобілізація громади для їх підтримки», – сказала радник ООН з прав людини Беа Ференсі у блозі , опублікованому міжнародним агентством. «Здебільшого підтримка була заснована волонтерами, тож насправді молдавани їздили туди з візками з їжею, одягом, пропонуючи транспорт, житло тощо. Держава, безумовно, оцінила цю мобілізацію, адже вони створювали необхідну інфраструктуру».

Насправді, молдавани не стали чекати прибуття біженців, сказала Ференс.

«Люди просто їдуть на пункти пропуску і забирають біженців. Вони навіть ходять до притулків, щоб забрати сім’ї, щоб відвезти їх додому. Реакція вражаюча».

Це особливо вражаюче, якщо врахувати, що Молдова з 2,64 мільйонами громадян прийняла щонайменше 421 130 біженців після російського вторгнення в лютому, це найвищий показник на душу населення, ніж в будь-якій іншій країні.

«Приплив біженців до Молдови був значним, що еквівалентно приблизно 15% населення Молдови, яке перетинало кордон з початку війни», – йдеться у звіті Світового банку.

Близько 80% українських біженців, які зараз перебувають у Молдові, приймають сім’ї за фінансової допомоги уряду, сказала Ференс.

«Є розуміння та співчуття до українських біженців. Є також великий страх, що це в кінцевому підсумку вплине на Молдову».

Близько 90% біженців становлять жінки, які супроводжують дітей, — населення, найбільш уразливе до сексуальної експлуатації та торгівлі людьми, серед інших ризиків. Ромські біженці також вважаються дуже вразливими до расової дискримінації, стигматизації та виключення на основі упередженості, додала Олена Куйжуклу, старший науковий співробітник ООН з прав людини в Молдові.

«Роми можуть бути під загрозою залишитися позаду. Це одне з найбільших занепокоєнь, яке порушують правозахисники, організації громадянського суспільства та правозахисні механізми ООН», – сказала вона.

За дітьми-біженцями та тими, хто бореться з емоційними труднощами, також необхідно уважно стежити, додала Ференсі.

«Люди з проблемами психічного здоров’я повинні мати регулярний доступ до підтримки психічного здоров’я та ліків, тому їм знадобиться сімейний лікар. На цьому етапі ми зараз знаходимося. У кожного біженця своя історія і свої турботи».

Баптисти зосередилися на цих групах у своїй відповідальності, сказав Браун.

«У Молдові дев’ять баптистських об’єднань, і у всіх дев’яти з цих регіонів є значна підтримка біженців. У трьох найбільших центрах баптистських біженців у Молдові з початку війни в середньому проживало 200 осіб за ніч. І один з них розвинув спеціалізоване служіння дітям з фізичними та іншими особливими потребами».

Але служіння понад їхні можливості не є чимось новим для молдавських баптистів, сказав він.

«Союз баптистів у Молдові був дуже активним служінням до початку української кризи. Наприклад, до війни спілка підтримувала 30 засновників церков у країні та п’ятьох місіонерів, які служили за межами країни в чутливих областях, які не можуть бути названі публічно».

У цій історії є ще один момент, оскільки російські військові лідери натякнули, що анексія України не є кінцем амбіцій російського президента Володимира Путіна. Деякі вважають, що наступною ціллю може стати Молдова.

Президент України Володимир Зеленський  заявив, що вторгнення Росії в Україну – це лише «початок» і що «потім вони хочуть захопити інші країни».

55251faa69beddb3263a96f3-1-300×245
PR-0426-2-RU
Олеся зі своїм чоловіком пастором Йосипом та їхніми трьома дітьми в Україні

Олеся – дружина пастора. Зазвичай вона та її чоловік служать у церкві у маленькому містечку на заході України.
Проте цими днями для українців звичайне життя закінчилося.

З метою безпеки чоловік Олесі відправив її та трьох дітей до Праги, а сам залишився у рідному місті. У своєму будинку він розміщує біженців, які потребують тимчасової ночівлі, прямуючи далі з країни. Так само чоловік Олесі використовує дві будівлі школи, в якій вони працювали раніше. Крім того, він доставляє на схід країни гуманітарну допомогу мікроавтобусом.

Але у Празі Олеся знайшла не лише безпеку. Вона побачила нагоду служити.

«Олеся сказала, що не хоче просто «витрачати час» і бути просто біженкою, тому вона почала співпрацювати з російськомовною церквою і вони разом організували школу та дитячий садок для українських дітей-біженців у Празі», — каже представник «Голосу мучеників – Корея» д-р. Хен Сук Фолі.

За оцінками уряду Чехії, на кінець березня до країни прибуло понад 300 тисяч біженців. Майже половину становлять діти, а 80% дорослих – жінки.

«Оскільки жінки зайняті оформленням документів та іншими справами, виникла природна потреба у денному догляді та освіті для дітей», – каже представник Фолі.

Коли Олеся почала дбати про дітей, деякі з їхніх потреб були очікувані, наприклад, допомога у подоланні психологічних травм, туги за домом та занепокоєння. Але деякі потреби здивували її.

«Дивно, що діти насправді не знають Біблії», — каже Олеся в інтерв’ю одній із місіонерських організацій США Serge, яка надає житло та допомогу українським біженцям у Празі.

Олеся виявила, що їй потрібно починати з азів і почала використовувати для своїх уроків Дитячу Біблію в картинках англійською мовою.

«Знаєте, ми дуже раді, що Бог використовує нас, і ми сподіваємося, що це насіння проросте, і з’явиться надія на порятунок», — каже Олеся.

«На думку більшості церков, Олеся та її діти класифікуються як біженці, і першорядним завданням є їхнє повернення додому, щоб повернути їхнє життя у звичне русло», — каже представник Фолі. Але те, що Олеся описує дітей як «насіння», є нагадуванням про те, що Бог завжди робить щось більше, ніж те, що ми можемо бачити чи розуміти.
Це «щось більше» має багато спільного з місіонерським «стрибком», який започаткував помітне зростання церкви в Україні в період з 1989 по 1999 рік.

«У той час коли розпався Радянський Союз, українські чоловіки-християни виводили підпільну церкву назад на світ. Отже, насамперед жінки та молоді люди відгукнулися на Божий заклик відправитися в деяких випадках за тисячу кілометрів від будинку, щоб заснувати деякі з перших євангельських церков у колишніх радянських країнах, у таких місцях як Сибір», — каже представник Фолі.

Українська церква ще не здобула місіонерського бачення, не було семінарій та програм підготовки місіонерів. Святий Дух просто спонукав деяких молодих українських християн, багато з яких були жінками, виїхати далеко від дому та проповідувати Євангеліє.

Оскільки місіонерами були жінки і молоді люди без духовної освіти, церкви часто складалися з молодших людей, а також малозабезпечених верств населення. Серед хаосу, який виник у результаті розпаду Радянського Союзу, Бог використав цих непідготовлених, безіменних засновників церков, щоб «перезавантажити» церкву».
Представник Фолі каже, що вона бачить подібну дію Бога серед українських біженців-християн, таких як Олеся.

«Я думаю, що до таких жінок, як Олеся, слід ставитись не лише як до біженців, а й як до засновників церков, – каже представник Фолі.

Вона підозрює, що Бог може якимось чином використати війну із Росією, щоб здійснити «перезавантаження» церкви України, а разом із нею і християнських громад Європи, з якими спілкуються жінки – християнки, які залишили Україну. Як показує Писання, іноді діти вперше вивчають Біблію, коли знаходяться далеко від дому та батьківщини.

Сестринська місія «Голос мучеників Польщі» звернулася до нас із проханням про поїздку до районів скупчення біженців уздовж кордону, щоб провести семінари з відновлення після психологічних травм. Раніше представник Фолі проводила подібні семінари для християн з Еритреї, Камеруну, Китаю та Північної Кореї. Вона каже, що її надихає повідомлення «Голосу мучеників Польщі» про те, що серед біженців багато таких жінок, як Олеся.

Олеся втікала до Чеської Республіки не просто зі страху. Як вона каже, у неї було бажання не витрачати час, коли почалася війна, а замість цього служити. І виявляється, допоки Олеся допомагає українським дітям-біженцям, Бог зцілює її від психологічної травми».

Представник Фолі застосовує багатоплановий метод психологічного відновлення після травм під назвою SFCR, що означає Зміцнення ресурсів сім’ї для подолання труднощів. Метод, розроблений Лорелом Дж. Кісером, доцентом кафедри психіатрії в Університеті Меріленда, був адаптований представником Фолі спеціально для застосування серед християн. Вона каже, що процес психологічного відновлення після травми та заснування церкви напрочуд схожі.

«Травма виникає, коли рутинні дії людей порушуються і виходять далеко за межі можливих механізмів виживання», – каже представник Фолі. Найкраще лікування травми — «перезапустити» ці механізми виживання у сім’ї травмованої людини або у сфері її впливу. Для християн це «перезавантаження» набуває форми щоденного сімейного служіння.

«У випадку з християнами, які отримали психологічну травму, коли вони, навіть у розпал своєї травми, виділяють регулярний час для молитви, співу та читання Писання з тими, з ким вони живуть, або з тими, хто їх оточує, то спостерігається суттєве зниження рівня гормонів, пов’язаних із стресом. Сімейне служіння вдома є біблійним методом відновлення після травм, даним Самим Богом».

«У багатьох відношеннях різкий стрибок в заснуванні нових церков українськими жінками та молодими людьми під час розпаду Радянського Союзу був формою відновлення після травми», — каже представник Фолі. Прості щоденні механізми виживання у вигляді молитви, вивчення Біблії та співу заповнили пролом, що утворився після краху комуністичної ідеології та повсякденного життя в Радянському Союзі.

Незалежно від того, чи повернуться українські християнські біженці додому, чи назавжди мігрують в іншу країну, чи залишаться біженцями на якийсь час, вона вважає, що ті ж механізми, які допомагають їм подолати травму, допоможуть і українській церкві «перезавантажитися».

«Дуже шкода, що церкви по всьому світу під роботою з українськими християнами мають на увазі лише надання гуманітарної допомоги», – каже представник Фолі. Справді, робота церкви по всьому світу з підтримки українських християн лише розпочинається. Цю роботу слід спрямувати також і на те, щоб озброїти українських християн для відновлення своїх церков від дому до дому, від сім’ї до сім’ї, незважаючи на те, що їхні будинки та сім’ї були зруйновані. Йдеться про те, щоб знайти таких жінок, як Олеся та озброїти їх баченням та інструментами, щоб вони бачили в собі не просто біженців, а тих, кого Бог послав, щоб засновувати церкви та сіяти насіння».

Представник Фолі каже, що «Голос мучеників – Корея» продовжує збирання коштів на проект з надання екстреної допомоги християнам в Україні для того, щоб українські церкви та християни продовжували своє служіння. Організація також продовжує розподіляти кошти з фонду «Сім’ї мучеників», які залишилися живими членами сімей українських християн, які були вбиті в той час, як вони продовжували вірно свідчити про Христа.

Ті, хто знаходиться за межами Кореї і бажає зробити пожертвування в будь-якому з цих фондів, можуть зробити це згідно методу, описаному на сайті www.vomkorea.com/ru/donation.

PR-0426-3-RU
Діти-біженці в класі Олесі не лише отримують допомогу при травмах, а й уперше дізнаються про Біблію

Календар

Жовтень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  

СТАТТІ

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС