47121617_10161136590915162_2235618240929726464_n-e1560870344415-800×445

У той час як світ бореться з безпрецедентними проблемами, пастор і автор бестселерів Макс Лукадо закликав повернутися до основоположних істин різдвяного сезону, закликаючи віруючих і широку громадськість знову відкрити для себе мир і стійкість, які містяться в історії про народження Ісуса Христа.

Повідомляє сайт inVictory із посиланням на Christian Today.

«Цей рік був важким, – сказав в інтерв’ю The Christian Post Лукадо, керівник церкви Oak Hills у Сан-Антоніо (штат Техас). — У нас є війна в Україні, а тепер ми маємо Ізраїль та Газу, яка перетворилася на таку складну та жахливу криваву бійню. І після того, як ми вийшли з ковіда і тепер вступаємо в рік виборів, нам потрібне гарне Різдво. Нам потрібно звернути увагу на Христа, на те, що Він зробив, і зрозуміти, що Він народився посеред хаосу, щоб пройти через хаос нашого світу і народитися знову».

Пастор наголосив, що обставини, пов’язані з народженням Ісуса Христа, відображають багато труднощів, з якими стикаються люди сьогодні — від переселення до фінансових проблем.

Він провів порівняння між незручностями, з якими зіткнулися Йосип та Марія на шляху до Віфлеєму, і тими, з якими стикаються люди сьогодні, підкресливши труднощі подорожі та тягар податків, які несли подружжя.

«Кожен елемент першого Різдва можна знайти в цьому Різдві, – сказав він. — Йосипу та Марії було дуже незручно. Вся причина, через яку вони опинилися у Віфлеємі, полягала в тому, що потрібно було сплатити податок. Кому хочеться подорожувати, а потім ще й платити податок, перебуваючи на дев’ятому місяці вагітності?».

Розповідаючи про звірства, здійснені царем Іродом після звістки про народження Ісуса, Лукадо відзначив схожість із сучасними новинами, в яких домінують дії олігархів та терористів. Перше Різдво, за його словами, було відзначено кровопролиттям та заворушеннями, що різко контрастує із часто ідилічним зображенням цього свята.

«Ми живемо в епоху олігархів та терористів. Про них щодня говорять у новинах. Ірод був усім цим. Він почув про дитину Ісуса, про народження Царя, і вирішив убити Його. В результаті сталася кривава бійня», – сказав він.

«Чудово думати про Різдво як про подарунки під ялинкою або про фільми каналу Hallmark, але правда в тому, що для багатьох людей Різдво — це зовсім не те. Саме тому нам необхідно розповісти справжню історію Різдва. Ісус народився в період глобальних потрясінь та особистих випробувань. І люди, які зіткнулися з тим самим, знайдуть друга в історії про Ісуса».

Напередодні Різдва компанія Fathom Events та телеканал K-LOVE On Demand представляють у кінотеатрах по всій країні різдвяний концерт Макс Лукадо Because of Bethlehem (Через Віфлеєм). У заході, який Лукадо назвав різдвяним концертом із родзинкою, візьмуть участь такі зірки, як Метт Махер, Сісі Вінанс, Метью Вест та Еван Крафт, які виступатимуть у великому театрі Нешвілла.

Ця триденна театральна акція, запланована на 5, 6 та 7 грудня, заснована на бестселері Лукадо «Через Віфлеєм: Любов народилася, надія з’явилася». Захід буде включати біблійні повчання, музику та інтерактивні елементи за участю аудиторії.

«Я сподіваюся, що люди скористаються цією можливістю, щоб почати або посилити свій різдвяний досвід, тому що в це Різдво нам усім дуже потрібне Різдво. То був нелегкий рік. І я сподіваюся, що ця театральна подія надихне людей, — сказав Лукадо. — Це чудовий сімейний захід. Я думаю, що він слугуватиме важливій меті, допомагаючи нам».

фото 4

Протягом тижня з 11 по 19 листопада в десяти областях України відбувся флешмоб «Намет Благовістя – точка підтримки людей за часи війни» від міжнародної місії «Христос є відповідь».

Мета заходу – нагадати про ефективність вуличної євангелізації через намет та надихнути інших долучитися до використання одного з ефективних інструментів Благовістя.

За підсумками заходу служителі євангелізаційних наметів розповіли подробиці про свою частку у несенні Великого Доручення Христа.

Запорізька, Миколаївська, Одеська, Київська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська, Сумська, Дніпропетровська — на вулицях міст та сіл областей представники помісних церков служили перехожим в євангелізаційних наметах протягом флешмобу.

Намет ефективний тим, що його можна використовувати в різних погодних умовах, його видно на великій відстані і цим він зацікавлює людей, – кажуть служителі з Київщини (місто Боярка). Тут перехожі знаходять не тільки слово підтримки і молитву, але й можуть випити гарячий чай з печивом та цукерками, спілкуючись з тими, хто готовий вислуховувати.

«В наметі розповідаємо Євангелію, роздаємо книжки, молимося за потреби людей. Також у нашому розпорядженні є мікрофон, через який звертаємось до людей з короткими євангелізаційними проповідями та закликом до покаяння. В нашому західному регіоні люди запитують про різне, старших цікавлять конфесійні відмінності, обряди, форми служіння, питання про Марію, апостолів тощо, молодь мало запитує, майже не цікавиться релігією. Вік людей, що цікавлять наметом це переважно від 50 до 70 років, – сказав Володимир, служитель з Тернополя. – Це служіння однозначно ефективне та потрібне, особливо зараз, коли кількість зранених та уражених війною зростає кожного дня. Ми раніше євангелізували без намету, але бачимо, що з наметом ефективність нашої праці виросла».

За словами служителів, часто перехожі люди питають: про конфесію, чи можна отримати гуманітарну допомогу, де Бог під час війни, чому прийшла війна, скільки вона триватиме та коли настане мир? Хтось просить пояснити з Біблії те, що написано на наметі, де проходять зібрання церкви? Також люди просять помолитися за своїх рідних і близьких, які на фронті. Як кажуть служителі, наметом цікавляться люди різного віку, але в основному це літні люди. Ті, що молодше, підходять до намету з конкретною потребою.

З допомогою намета навіть в невеликих містах чи селах за день можна охопити до 50 людей. Кількість людей залежить від місця розташування намету. У великих містах, особливо в людних місцях, наметом може охопити і більше 300 осіб. Великий плюс намету в тому, що написи на ньому люди можуть побачити здалеку. А через свою яскравість намет залишається в пам’яті людей як місце, куди вони можуть прийти по допомогу, вважають служителі.

«Люди тягнуться до намету, запит на спасіння є – у військовий час люди більше вірять в Бога, тому наметове служіння стає більш цікавим для них», – поділився Владислав з села Полонне, що на Хмельниччині.

«Ми вже регулярно працюємо з наметом два роки. Спочатку люди ставилися до нас с презирством, обходили стороною, а потім, поступово почали тянутися до нас, просили молитися, з різними прохання та переживаннями звертаються. Слава нашому Господу!», – розповів Юрій з села Будилка на Сумщині.

У місті Кодима Одеської області щотижня в наметі працює євангелізаційна команда з чотирьох людей, де в кожного своя роль.

«Один служитель намету пропонує християнську літературу і вступає в діалог, і якщо людина відкрита, починає з нею спілкування. Другий служитель готує чай/каву. Третій приймає людей, щоб всім можна було приділити увагу. Четвертий в той час знаходиться в Будинку молитви, який неподалік, за 150 м, і ревно молиться за служіння в наметі і за те, щоб Господь послав людей з відкритим серцем», – поділився служитель Тимофій.

Служитель вважає, що для благовісників наметове служіння ефективне з декількох причин. По-перше, намет – гарний метод в справі спасіння душ. По-друге, вуличне служіння в наметі допомагає набувати досвіду в несенні Доброї новини і спілкуванні з людьми. По-третє, служителі переживають єдність в братерській любові, стають ближчими до людей та відомими в своїй місцевості.

Намети Благовістя Місія «Христос є відповідь» використовує з 2017 року.

Прес-центр CITA.

фото 7
фото 6
фото 3
фото 5
фото 2
фото 1
warrenmarcus_hdv-800×445

Християнський письменник, режисер і телепродюсер Уоррен Маркус, робота якого на телеканалі CBN змінила життя мільйонів дітей по всьому світу, відійшов у вічність.

У 1980-х роках Уоррен Маркус створив та спродюсував оригінальні анімаційні дитячі біблійні серіали каналу CBN «Суперкнига» та «Літаючий будинок», повідомляє Християнський Мегапортал inVictory з посиланням на CBN News.

Ці програми були перекладені безліччю мов, їх подивилися мільйони дітей по всьому світу.

«Ми з глибоким сумом і важкістю в серці повідомляємо про смерть Уоррена Маркуса, продюсера візіонера, режисера та автора. Глибокий вплив Уоррена на християнські ЗМІ та його непохитна відданість справі втілення в життя свідчень та біблійних історій для аудиторії по всьому світу залишили незабутній слід», — йдеться у заяві генерального директора та президента CBN Гордона Робертсона.

«Уоррен працював із Сідом Ротом, Джеррі Фолвеллом і з моїм батьком, Петом Робертсоном. Його робота зі зйомки свідчень та закликів до порятунку охопила мільйони людей, а робота над оригінальним аніме-серіалом «Суперкнига» — сотні мільйонів глядачів по всьому світу, долаючи культурні та мовні бар’єри, щоб донести до них біблійну звістку про віру, любов та спокуту». — продовжив він.

«Наші думки і молитви звернені до сім’ї та близьких Уоррена у цей важкий час. Нехай вони знайдуть втіху в усвідомленні того, що його робота залишила незабутню спадщину, і її зусилля житимуть завдяки історіям, які він втілив у життя», – додав Робертсон.

 

Відійшов у вічність Уоррен Маркус, творець на каналі CBN дитячого мультфільму «Суперкнига»

Маркус був рукопокладеним служителем Southern Baptist Messianic Jewish (Південний баптистський месіанський іудаїзм), і також був виконавчим продюсером телепрограми Сіда Рота «Це надприродно».

Рот також віддав шану Уоррену, написавши у вівторок на Facebook: «Хоча ми тут засмучені втратою нашого дорогого друга, ми знаємо, що він щасливий, як ніколи, зараз, коли він знаходиться там, де ми всі прагнемо бути, в обіймах Ієшуа».

«Його плідна кар’єра кінематографіста сприяла тому, що цілі покоління людей зустрілися з Месією через улюблені дитячі програми «Суперкнига» та «Надприродний Сід». Однак ніщо не могло зрівнятися з його серцем до єврейського народу та його надією на те, що одного разу весь Ізраїль буде врятований. Ми просимо вас у цей важкий час молитися за його сім’ю», — продовжив Рот.

Інші учасники конференції віддали шану Маркусу та його життєвому шляху, включаючи письменника пастора Тодда Коконато.

«Це була безцінна людина Божа, з таким чистим і люблячим серцем», — каже Коконато. «Такий добрий та щирий. Небеса здобули генерала. Ми шануємо його, його життя та служіння. Дякую за все життя, яких він торкнувся», – написав він у Facebook.

«Упокій, Господи, душу Уоррена Маркуса в ім’я Ісуса. Коли ми вперше зустрілися в 2009 році, він купив мою книгу віршів і підтримав мою акторську кар’єру, найнявши мене на багато ролей у серіалі Сіда Рота «Це надприродно». Я був благословенний, отримавши від нього більше десяти років прихильності та любові. Він завжди посміхався і прославляв Бога», – написав актор і модель Тоочукву Аньячонкея.

Маркус помер після тривалої боротьби з раком у понеділок, поряд із ним була його дружина Донна. Йому було 74 роки.

photo_2023-11-03_11-00-22

2 листопада 2023 року розпочався новий навчальний рік у Християнській відкритій академії. Програма навчання містить загальний світоглядний курс «Бачення і принципи відновлення України» та п’ять спеціалізованих: «Економіка і бізнес», «Економіка і розвиток громад», «Сімейна політика та розвиток освіти», «Капеланство, консультування та сучасне благовістя» та «Суспільство і культура» (для нових студентів ХВА).

Близько 800 християн з усієї України та української діаспори у США, Канаді та Європі стали студентами ХВА, щоб здобути неформальну гуманітарну освіту та об’єднати зусилля для відбудови України.

На першому вебінарі студентів з різних конфесій та деномінацій вітали професор Spring Arbor University Чарльз Уайт, ректор НаУ «Острозька академія» Ігор Пасічник та засновник та керівник ХВА Ярослав Лукасик.

«Сьогодні нашому світу потрібні люди, спроможні розуміти, що відбувається навколо, і реагувати на виклики сьогодення. Християнська відкрита академія — це спільнота віруючих українців, які прагнуть зрозуміти час, у якому ми живемо, і відповідно до нього діяти заради відновлення України», – зазначив Я. Лукасик.

Академія є частиною Міжконфесійної ініціативи «Християни для України» та покликана сформувати лідерів, спроможних до застосування своїх знань у практичних проєктах, які привнесуть християнські засади в громадське життя.

Після завершення семимісячного навчання студенти отримають сертифікат Національного університету «Острозька Академія», у партнерстві з яким реалізується програма ХВА.

Форма навчання – онлайн: вебінари і відеолекції.

Відеозапрошення: https://youtu.be/MIN2a-kwQj4

Дізнайся більше про програму: https://hva.org.ua/programa/

Реєструйся на сайті: https://hva.org.ua/

photo_2023-11-03_11-19-32
photo_2023-11-03_11-19-40
photo_2023-11-03_11-19-25
reformation-day-resources-

Якщо ви протестант, то 31 жовтня для вас особливе свято. У цей день 1517 року німецький мислитель і священник Мартін Лютер опублікував 95 тез, що стало початком Реформації у західному християнстві. Ця подія вплинула на хід світової історії і призвела до важливих змін у церкві, культурі Європи і розвитку Західної цивілізації.

Історія Реформації не обмежується Німеччиною ХVI століття. Важливі церковні зміни торкнулися багатьох країн на різних континентах. Ця історія включає як деякі неоднозначні сторінки (наприклад, мотивацію до королівської Реформації в Англії), так і справді великі позитивні зміни, котрі дали поштовх швидкому соціальному й економічному розвитку Європи.

Реформація в Європі стала можливою не лише завдяки Мартіну Лютеру, але він дав початок цьому масштабному процесу. Варто згадати імена й інших реформаторів — Жана Кальвіна, Джона Нокса, Філіпа Меланхтона, Ульріха Цвінглі, а також тих, хто проводив діяльність і на українських землях — Радзивілла Чорного та Юрія Немирича.

День Реформації  — чудовий привід для рефлексії над цінними принципами християнської віри, такими як релігійна свобода та віра у Слово Боже. Цей день нагадує про важливість пошуку істини, усвідомлення своєї віри та дослідження Біблії задля поширення Євангелія в різних соціальних групах.

Реформація дала потужний поштовх розвитку освіти та широкому поширенню знань завдяки перекладу Біблії на національні мови. Це сприяло зростанню грамотності, збагаченню культури та формуванню національної свідомості. Послідовники Реформації відкривали університети, друкарні, ставали голосом націєтворення для багатьох народів.

Джерело: Християни для України

Choosen-800×445

Продюсери популярного серіалу «Вибрані» висловили свою підтримку Ізраїлю на тлі війни з ХАМАС, повідомляє Християнський Мегапортал inVictory з посиланням на ChristianHeadlines.com.

Під час інтерв’ю на червоній доріжці церемонії вручення премії Dove Awards Чад Гандерсен, один із продюсерів шоу, сказав The Christian Post:

«Ми — єврейська постановка. Все просто. Ми ще не є християнською постановкою».

«Християн немає доти, доки Христос не зробить те, що мав зробити. Тож зараз ми — єврейське шоу. І щиро кажучи, зараз ми просто підтримуємо Ізраїль. Це так просто. І це жахливо — бачити, що там відбувається».

7 жовтня ХАМАС здійснив терористичну атаку на Ізраїль, внаслідок якої загинуло щонайменше 1400 мирних жителів, тисячі отримали поранення, а 200 людей було взято до заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти ХАМАС серію бомбардувань Гази, внаслідок яких, як стверджує ХАМАС, загинуло понад 4 тис. палестинців.

Незважаючи на конфлікт, Гандерсон сказав, що сподівається, що фільм «Вибрані» «зможе дати трохи надії» тим, хто зазнає труднощів.

«Ми молимося за Ізраїль і за все, що там відбувається», – сказав він.

Кріс Джуен, який також є продюсером серіалу, сказав «Вибрані» мали звернути увагу глядачів на Біблію.

«Для нас цей серіал — спосіб розповісти ці історії так, щоб вони зацікавили все більше людей, а потім, зрештою, спонукали їх повернутися до Біблії», – сказав він.

Четвертий сезон «Вибраних» вийде у кінотеатрах 1 лютого 2024 року, а потім транслюватиметься в Інтернеті.

«Щоразу, коли ми занурювалися в постановочні води, глядачі здебільшого казали нам, що хочуть більшого, — заявив у прес-релізі Даллас Дженкінс, творець і режисер «Вибраних». — Після перегляду епізодів четвертого сезону ми зрозуміли, що надамо нашим шанувальникам погану послугу, якщо позбавимо їх можливості побачити всі ці епізоди на великому екрані разом із тими, з ким вони можуть сміятися і плакати».

З моменту прем’єри першого сезону «Вибрані» було показано понад 500 млн. разів, і їх переглянули понад 108 млн. осіб. В даний час серіал доступний для безкоштовного перегляду на сайті Chosen App або в Angel Studios. Крім того, його можна подивитися на кількох основних платформах потокового мовлення, включаючи Peacock, Apple TV, Fubo TV, Google Play, Netflix та Amazon Prime.

16 липня перші три сезони серіалу «Вибрані» вперше почали транслюватися по телебаченню на каналі CW Network.

1080х1920_горизонтал__школа волонтеров_04

Розпочалася реєстрація на Всеукраїнську школу волонтерів «ONLINE VOLUNTEER SCHOOL», навчання у якій стартує в онлайн-форматі з 5 листопада. 

Цей проект вже декілька років поспіль проводить всеукраїнська волонтерська мережа “Volunteer Community” на базі єврейських громад України для того, щоб популяризувати волонтерство в нашій країні та залучити молодь допомагати людям у біді. 

Навчання в цій онлайн-школі триватиме майже місяць і є абсолютно безкоштовним для усіх українців, незалежно від віку, навичок, попереднього досвіду у волонтерській діяльності і місця проживання.

Протягом навчань на учасників чекають сім уроків, а також чотири інтерактивних зустрічі, де вони розглянуть такі теми:

– можливості волонтерської діяльності;

– мотивація і здорове волонтерство;

– етика волонтера;

– особливості роботи з вразливими групами людей (люди “золотого віку”, люди з особливими потребами тощо);

– вигорання: як зберегти свої сили і та не допустити виснаження;

– робота в команді;

– фандрайзинг: мистецтво пошуку ресурсів для благодійності.

Крім цього, навчання буде супроводжуватися візуальним контентом, додатковими роздатковими матеріалами та практичними завданнями. Після закінчення курсу всі слухачі отримають сертифікати.

Щоб стати слухачем школи, необхідно зареєструватися за цим посиланням   

Довідка:

Волонтерська мережа «Volunteer Community» працює у 25 містах України та має 30 волонтерських центрів. Вона реалізує соціальні проекти та ініціативи, які направлені на допомогу нужденним людям похилого віку, дітям групи ризику, людям з особливими потребами, розвиває проекти у соціально важливих сферах життєдіяльності – екологія, допомога тваринам, здоровий спосіб життя, а також займається освітою волонтерів. 

ukraine-overlay-vivid.1140×600

Війна — вимога стати іншим, зайняти позицію, проявити гірше чи краще у собі. Це насильство з одного боку й самопожертва з іншого. Долання себе, свого страху й невпевненості, а також час етичних дилем. Кого брати в автівку з обмеженою кількістю місць? Допомагати, наражаючи себе на небезпеку, чи ліпше зараз відступити, й зробити добро пізніше, напевне залишившись у живих? Брати продукти зі зруйнованих магазинів — мародерство чи ні? Підтримувати армію як волонтер — значить проявляти милосердя чи у непрямий спосіб брати участь в актах воєнного насильства, хай і у відповідь на ворожу навалу? Евакуація — то боязка втеча, здоровий глузд чи довіра Провидінню? Окупанти — або такі ж, як ми, або одурманені пропагандою, або взагалі слуги зла? Що є гідність? Як бути справжнім? Їхати чи залишатися? Це питання є особливо болісним для чоловіків. Хто є людиною за цих умов? «На війні немає атеїстів. Там моляться всі». Але хто є віруючим? Яка ознака цього?

Війна очікувано підвищила релігійність населення. І головна відповідь на запитання «де Бог під час війни?» є незмінною: «тут, з людьми». Бог на війні, бо на війні люди, за яких Він віддав Своє життя. Бог не на війні, тому що Він любить мир і Він є мир, Він несе і дарує мир. Він з тими, хто боїться й тікає. Він і з тими, хто захищає.

Християнське видавництво «Джерело життя» не перше десятиліття публікує ранкові читання. Але цей випуск під назвою «Україна. Війна. Бог» особливий. Уперше він має українське авторство, й до того авторство колективне. Ранкові читання складають відомі богослови, розкриваючи у річному циклі читань низку обраних тем. Автори цих читань – переважно церковні українці, до того ж не завжди публічні особи. Це усні особисті свідчення пережитого, побаченого, передуманого. Тексти публікуємо в авторській редакції, формі, подачі. У більшості своїй це досить локальні історії. Персональні, суб’єктивні, емоційні оповіді війни. У кінці книги ми подаємо список команди, яка прилучилася до її укладання, а також видань, які ми моніторили, добираючи ці тексти.

Мета збірника — показати місце вірян під час війни проти України 2022-23 років і їхній погляд на тектонічні соціальні, світоглядні, ціннісні процеси, викликані цією війною. Більшість оповідачів — представники протестантської Церкви адвентистів сьомого дня, але у збірку також увійшли історії інших протестантів, православних, католиків, агностиків, невоцерковлених людей, шукачів віри.

Ці свідчення умовно поділено на нерівномірні частини-рубрики: «Окупація»; «Полон»; «Мобілізація»; «Фронт»; «Життя під обстрілами»; «Евакуація»; «Двічі переселенці»; «Гуманітарна робота»; «За кордоном»; «Увірування». Читач помітить, що тематичні лінії перетікають з тексту в текст. Це здається прийнятним, бо такий перегук утворює інтертекстуальні зв’язки, й сподіваємося, в результаті постає відчуття цілісної картини. Розставити ці тексти у хронологічному порядку навряд чи можливо, бо їх зосереджено довкруж впливових подій, емоційних і світоглядних поворотів, переживань. Найбільша емоційна напруга була характерна для першого етапу повномасштабного вторгнення. Після шоку й паніки настав час прагматичних дій, а далі пристосування до нових реалій.

Ледь не підручниковою цитатою стає намагання оповідачів на початку згадати отой перший інформаційний удар 24 лютого 2022 року, коли ми прокинулися від вибухів. Здається, лише одна авторка написала, що

«Початок широкомасштабного російського вторгнення, одночасне бомбардування населених пунктів в різних куточках України мене збентежило, але не здивувало».

Багато інших підкреслювали свою непідготовленість до такого повороту подій, а деякі заявляли прямо:

«Я, напевно, як і більшість громадян, які виїхали з України й не думала, що колись буде справжня війна в Україні. Навіть більше, я щиро того не хотіла і не планувала».

«Коли вже говорили про можливий наступ, ми не вірили. А можливо, нам просто не хотілося вірити, а хотілося просто жити спокійним життям».

Наскільки показовою для церковного середовища України є наведена у збірці картина війни?

Тут помітно переважають жінки, бо вони чисельно домінують у будь-якій церкві. Тут становлять більшість люди у віці, бо релігійність зростає із віком. Географічно читання охоплюють усі регіони України, хоч особливе місце посідає Буча. Не лише тому що у Бучі стався найбільший локальний вибух насильства проти цивільного населення, а й тому що адвентисти мають у Бучі свій осередок, який включає Український гуманітарний інститут, семінарію, радіо і телестудію, школу й дитсадок. Під час окупації цей осередок став острівцем фізичного порятунку для сотень бучанців, а для декого з них і порятунку духовного.

Мільйони українців стали жертвою воєнної агресії. Відкриті кордони й особливо безвізовий режим з Євросоюзом уможливили масову евакуацію як усередині країни, так і за її межі. За оцінками ООН, агресія проти України породила найбільшу кризу біженців після Другої світової війни. Читання показують цей людський потік на захід: це Європа – Австрія, Великобританія, Італія, Іспанія, Латвія, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Франція, Чехія, Швейцарія, – але також Бразилія, Ізраїль, Пуерто-Рико, США, Уругвай.

Тут представлені різні прошарки суспільства. Професіонали й домогосподарки, люди з інвалідністю, містяни й селяни, хімічно залежні, вагітні, породілля, малі діти, вдови. Волонтери, учителі, бізнесмени, служителі церкви, дипломат, військові медики, студенти, школярі, бухгалтер, журналіст, фермер, лікар-реабілітолог, працівники реабілітаційного центру, провізор, капелани, архітектор, спортсмен, юрист, автомеханік, перукар, адміністратор сайтів, нянька, будівельник, лікарка, поліграфістка, викладачі, солдати ЗСУ.

Збірник показує одну — українську сторону війни. Показує переважно цивільне населення, бо воно становить чисельну більшість і в Україні, й тим паче домінує у церковному колі. Мало показано релігійність українського війська, а це нова й цікава тема.

Війна у збірці постає ледь не тотальною рушійною силою змін. Виглядає, що ніхто не може залишитися осторонь породженою нею хвилі руху. Війна зриває з місця, руйнує та роз’єднує. Вторгнення, виїзд, втеча, евакуація, відвідини з гуманітарною допомогою — усе це рух найперше зовнішній, видимий. Це також зміна, трансформація. Тобто що завгодно, крім буденності й нудьги.

Нічого нового у явищі війни немає, і за 2000 років християнської ери віряни виявлялися залученими у сотні військових конфліктів. Поточна фаза військової агресії проти України не становить винятку.

Отже, оповідачі згідно із моделлю психологічної реакції на кризу і втрату починають із заперечення: такого не може бути. Будучи переважно неготовими зупиняти ворога зі зброєю в руках, персонажі цих історій пробують подбати про себе і найдорожчих людей, шукаючи безпечнішого місця чи створюючи таке там, де вони є. Евакуюються самі й спонукають до цього інших. Приймають допомогу та надають її. Долучаються до актів милосердя. Обживаються у новому середовищі. Пробують нормалізувати теперішнє буття.

Церква є основним способом прояву Бога у світі.

«Зал наш вміщує 200 сидячих місць. Але тієї ночі до нас прийшло 200 людей, оскільки вони думали й вірили, що церкву не зачеплять».

Тисячі українців під час Вторгнення 2022-23 стикнулися з низкою релігійних організацій. Стало нормальним контачити з віруючими, бути підписаними на їхні групи у месенджерах, звертатися до них про допомогу та отримувати її. Дистанція між Церквою та українським суспільством скоротилася у цей час. Чи стала Церква українською під час Вторгнення? Вона точно наблизилася до цього. Церква відкриває для себе Україну. Україна також наново відкриває для себе Церкву. Це спілкування самодостатніх партнерів. Взаємопоглинання не передбачено й не мусить бути. Україна залишається світською державою. Війна створює багато небезпек, одна з яких – перетворення війни та боротьби на язичницький культ, де Герої заступають місце Творця, й ненависть, протест і негатив займають місце віри, надії та любові. Так само і Церква визнає свої обмеження й кордони. Обидві учаться поважати одне одну. Україна як держава й суспільство звикає до потреби у Церкві. Церква визнає потребу у державі, збройних силах, політиці, не прагнучи підмінити собою ні суспільство, ні тим паче державу.

Україна відкриває для себе можливості волонтерства, а Церква цим жила протягом століть. Релігійні меншини відкривають для себе перспективи публічності, відкритості, служіння «всім», а також способи партнерських стосунків з державою.

Людське добро стає знаком Божої присутності, безпомічність шансом для віри, а пережита реальність смерті — кроком до оновленого життя. Звільнення нерідко приходить через конкретну особу, чомусь частіше чоловічої статі. Інколи одні бачать цю особу, а інші учасники ситуації — ні. Його можуть називати ангелом або залишати це на розсуд читача. Інколи чудо знаходить раціональне пояснення, як в історії з чоловіком, якого евакуанти зустріли поперед поля. Але це пояснення не заважає оповідачу вважати цю подію Божим порятунком. Позитивне стає ознакою надприродного: автомобіль, який їде всупереч поломкам, збережене життя, доброта незнайомих людей. 

Віряни не лише діють, а й говорять. Для них слово і діло не протиставлені одне одному. Чималу роль у цих історіях відіграє практика молитви. Багато хто говорить про допомогу церковної громади, але ще є особисті рішення і роль рідних. Серед безпомічності молитва стає різновидом зброї. Серед розгубленості молитва стає прагматичною та конкретною — пошуком відповідей та порятунку. Пошук Божої волі вимагає гнучкості, недовіри собі, відкритості до надприродного впливу. Це інтуїція, але й щось більше, бо віряни підкреслюють, що відповіді нерідко приходять ззовні й можуть суперечити їхньому внутрішньому стану й рішенням. Молитва — це і «Отче наш», і каяття новонаверненого.

Другим компонентом найперше протестантської релігійності є біблійний текст. Оповідачі найчастіше цитують 90/91-й псалом про Божу охорону. Узагалі біблійні Псалми найчастіше наводять, бо вони резонують із людськими переживаннями, звертаються до емоцій, їх легко застосувати до своєї особистої ситуації, цитати звідти є інтуїтивно зрозумілими.

Більшість цих історій завершуються якимись висновками. Автори текстів намагаються раціоналізувати абсурдну реальність війни, знайти сенс і опертя  серед хаосу і руйнації.

«На війні невіруючих немає». Що буде далі з цими людьми, які у критичний момент життя стикалися з вірянами? Вони поповнять церкви? Приживуться там зі своїм травматичним досвідом, чорно-білим мисленням і максималізмом? Чи утворять касту, «секту» ветеранів, як дещо сталося із «чорнобильцями»?

Ми уже знаємо, що збірка відображає перші враження, що далі буде буденність, розчарування і втома. Буде затяжна війна та зневіра в обіцянки легкої та впевненої перемоги.

Отже, війна триває, але триває й життя на землі. Триває і Божа благодать. Іще не пізно повернути борги й примиритися з Творцем і ближніми. Зріз, миттєвий знімок боротьби і страждань релігійної частини українського тилу 2022-23 років презентує цей збірник ранкових читань.

Збірник ранкових читань «Україна. Війна. Бог» вийде наприкінці 2023 року. Уже зараз його можна замовляти на сайті видавництва «Джерело життя» та в інтернет-книгарні bookson.com.ua.

Максим Балаклицький, професор кафедри журналістики, укладач

photo_2023-09-28_06-56-34
maxresdefault

2 листопада стартує черговий семимісячний курс ХВА «Бачення і принципи відновлення України».

Особливістю нового навчального року є те, що окрім основного світоглядного курсу з вебінарами щочетверга, студенти Академії також обирають один з наступних напрямків навчання: «Економіка і бізнес»; «Економіка і розвиток громад»; «Сімейна політика та розвиток освіти»; «Капеланство, консультування та сучасне благовістя»; «Суспільство і культура» (для нових студентів ХВА).

Академія залучає найкращих викладачів та мислителів сучасності, щоб дати можливість студентам здобути гуманітарну освіту для розуміння часу, сучасних національних та глобальних умов, потреб чи перешкод для розбудови спільного християнського бачення щодо відновлення України. «Християнська відкрита академія виникла, щоб шукати відповіді на виклики часу, в якому нам прийшлось жити. Відповіді, які дозволяють вибирати світлу сторону історії», – пояснює директор ХВА Ярослав Лукасік.

ХВА є частиною Міжконфесійної ініціативи «Християни для України», яка створена для об’єднання християн навколо відбудови України.

Після завершення семимісячного навчання студенти отримають сертифікат Національного університету «Острозька Академія», в партнерстві з яким реалізується програма ХВА.

Форма навчання – онлайн: вебінари і відеолекції.

Відео-запрошення: https://youtu.be/MIN2a-kwQj4

Дізнайся більше про програму: https://hva.org.ua/programa/

Реєструйся на сайті: https://hva.org.ua/

Християнська Відкрита Академія оголошує набір студентів на новий навчальний рік
Obzhynky2016

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9574 про створення нового державного свята – «Дня подяки», який хочуть зробити вихідним.

Нове свято пропонують відзначати 22 жовтня – відповідний законопроєкт передали Парламенту 7 серпня.

Ініціатором став нардеп «Слуги народу» Георгій Мазурашу з Чернівецької області, який раніше пропонував змінити текст гімну на більш «позитивний».

 

«Встановлення дати святкування Дня подяки має логічну аргументацію: насамперед це підняття вдячності на загальнонаціональний рівень (як це зроблено у деяких високорозвинутих країнах), коли кожна людина матиме офіційну нагоду висловити подяку всім тим, кому вона бажає це зробити», – пояснюють доцільність законопроєкту. 

На думку ініціаторів, «День подяки» варто відзначати 22 жовтня, бо осіння пора «сприятиме святкуванню за родинним столом», а також у світі в цей день відзначають «День змін на краще».

«Метою законопроєкту є формування в українському суспільстві та закріплення на загальнонаціональному рівні такої важливої позитивної риси, як вдячність, і, відповідно, традиції висловлювати вдячність всім, хто на це заслуговує», – додають у пояснювальній записці.

Також ця ідея не потребує виділення додаткових коштів з держбюджету. 

Якщо законопроєкт підтримають, «День подяки» може стати офіційним вихідним.

«День подяки» традиційно святкують у США в останній четвер листопада. Цей день пілігрими відзначали як свято врожаю.