52545675467575.jpg

Біблійна археологія — це повільний процес. Потрібні роки не тільки для розкопок і просіювання артефактів біблійної історії, але й для аналізу та тлумачення відкриттів. Найважливіші речі, розкопані в 2022 році, не будуть широко відомі ще довгі роки. Але за останні 12 місяців ми бачили кілька дивовижних оголошень про знахідки, які розширюють наші знання про світ Біблії.

Ось 10 найважливіших археологічних знахідок, які потрапили в новини цього року:

10. Папірус в Монтані

israel-acquires-papyru-2048×1365.jpg
Клаптик папірусу виставлений в лабораторії Ізраїльського управління старожитностей, IAA, в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі, середа, 7 вересня 2022 року

Клаптик папірусу, обрамлений і повішений на стіні будинку в Монтані, був ідентифікований як один з небагатьох давньоєврейських текстів, старших за сувої Мертвого моря. Текст трохи більший за поштову марку і складається з чотирьох коротких рядків давньоєврейською мовою, включаючи ім’я Ізмаїл. Неназваний власник сказав, що папірус був подарований його матері, коли вона відвідала Ізраїль у 1965 році. Ізраїльська влада вважає, що він датується приблизно 700 роком до нашої ери.

Власник погодився передати історичний об’єкт Ізраїльському управлінню старожитностей, щоб його могли належним чином зберегти і вивчити. Експерти не знають, звідки походить папірус, але вважають, що він справжній. Радіовуглецевий аналіз підтвердив палеографічне датування стилю письма. Ізмаїл − поширене біблійне ім’я, що сягає часів Авраама.

9. Сільське життя в Галілеї

img1072631.jpg

Сільське життя в Галілеї опинилося в центрі уваги, коли під час роботи над проєктом водопостачання було виявлено залишки фермерського господарства. Ферма була покинута з невідомих причин приблизно за півтора століття до життя Ісуса. Працівники залишили знаряддя праці та обладнання, в тому числі шматки ткацького верстата і великі ємності для зберігання, що дають вченим уявлення про звичайний день в той час, коли Хасмонейське царство, в період еллінізму, розширювалося на північ від Єрусалиму.

Керівник розкопок назвав знахідку «капсулою часу, застиглою в часі».

8. Гробниця в Тель-Авіві

7.-.-.jpg

Випадково відкрита гробниця на південь від Тель-Авіва виявила скарби, які були запечатані протягом 3300 років. Землерийна машина провалилася крізь дах гробниці невідомого ханаанеянина. Коли археологи увійшли всередину, вони зрозуміли, що дивляться на поховальну камеру, датовану 1300 роком до н. е. На відеозаписі входу зафіксовано, як вони знову і знову вигукують: «Вау, вау».

Оскільки гробниця ніколи не була потривожена і предмети, поховані разом з важливою особою, все ще недоторкані, археологи вважають, що вони зможуть багато чого дізнатися з розкопок гробниці Палмахім Біч, які зараз плануються. Вони відразу ж виявили численні горщики з далекого Кіпру, що вказує на жваву торговельну мережу приблизно в той час, коли ізраїльтяни були звільнені з рабства в Єгипті, або, можливо, через 100-150 років після цього.

7. Пам’ятник Єзекії

archeologist-eli-shukron-underneath-jerusalems-old-city-photo-by-miriam-alster-flash90-f111123ma12-930×520-1.jpg

Ім’я Єзекії знову на слуху після того, як ім’я царя Юдеї було підтверджено в написі, розкопаному біля єрусалимського джерела Гіхон. Професор Хайфського університету Гершон Галіль дійшов висновку, що шматок вапняку, відкопаний у 2007 році, є першим відомим монументальним написом, що прославляє велике досягнення в стародавньому Ізраїлі або Юдеї. Вони були дуже поширені в інших стародавніх культурах, але, схоже, не існували в Ізраїлі чи Юдеї. Однак, за словами Галіля, тепер є докази того, що вони існували.

Він розшифрував частковий текст так: «Єзекія зробив басейни в Єрусалимі», що перегукується з фразою в 2 Царств 20:20: «Він зробив басейн і тунель, яким привів воду в місто». Згідно з біблійною розповіддю, басейн був одним з великих творінь Єзекії, створених для захисту Єрусалиму від можливих облог.

6. Дім Петра

48092539

Молитва до апостола Петра додає доказів того, що Ель-Арадж є справжнім місцем розташування новозавітного міста Віфсаїда. Мозаїка у візантійській церкві, знайдена біля берега Галілейського моря, містить прохання до «начальника і воєначальника небесних апостолів» − фраза, яку християни того часу зазвичай використовували для позначення Петра.

Археологи вважають, що напис походить з церкви Апостолів, яка за переказами була побудована на місці історичної домівки Петра та Андрія. Якщо це так, то це є вагомим доказом того, що місце розкопок, Ель-Арадж, є Віфсаїдою, біблійним рідним містом Петра та Андрія. Деякі експерти вважають, що Вифсаїдою є й інше розкопане місце, розташоване неподалік, але далі від берега Галілейського моря.

5. Магнітне датування

whatsapp-image-2022-10-23-at-3.30.05-pm-4-1024×640-1.jpeg

Вчені відкрили новий спосіб датування руйнувань, залишених військовими завоюваннями, що дає їм ще один інструмент для використання разом із вуглецевим датуванням, керамічною хронологією та епіграфікою. У спільному дослідженні Тель-Авівського і Єврейського університетів понад 20 дослідників з різних країн і дисциплін змогли точно датувати 20 шарів руйнувань, реконструювавши напрямок і/або інтенсивність магнітного поля землі, що залишилося в обгорілих залишках 17 археологічних об’єктів.

Вони змогли визначити дату руйнування філістимлянського міста Гат і кількох інших міст Хазаїлом, царем Дамаску, близько 830 року до н. е. Згодом вони виявили, що руйнування Бет-Шеана і двох інших місць на півночі Ізраїлю, які пов’язували з Хазаїлом, насправді сталося на 70-100 років раніше, можливо, від рук єгипетського фараона Шошенка.

«Я думаю, що це стане частиною інструментарію археологів тут, в Ізраїлі», − сказав провідний дослідник.

4. Читання еламської мови

elamite.jpg

Вчені розгадали код стародавньої мови й кажуть, що тепер зможуть розшифрувати лінійну еламську мову. Команда академіків використовувала двомовний напис з іменами кількох стародавніх месопотамських правителів, написаний лінійним еламським і аккадським клинописом 4 000 років тому, щоб з’ясувати понад 90 відсотків еламських символів.

Вважається, що ця система письма трохи молодша за клинопис, і на сьогодні існує близько 40 відомих текстів лінійним еламським письмом, і всі вони знайдені на території сучасного Ірану. У той час як клинопис був розшифрований у 19 столітті, лінійний еламський залишився нечитабельним.

Еламіти кілька разів згадуються в Біблії. Вони були завойовані Кіром Великим і увійшли до складу Перської імперії. Історія Естер відбувається в перському палаці в еламській столиці Сузах. «Еламіти» також згадуються в Діяннях апостолів 2, коли Святий Дух наділив апостолів силою проповідувати Євангеліє іншими мовами.

3. Фрагменти слонової кістки

throne-ivory-fragments-found-jerusalem

У давнину слонова кістка була ціннішою за золото, але багато крихітних шматочків було знайдено під час розкопок автостоянки біля Храмової гори в Єрусалимі, які тривають і зараз. Ці фрагменти, виявлені протягом кількох років, є першими шматочками слонової кістки, коли-небудь знайденими під час розкопок міста. Завдяки ретельному очищенню та реставрації археологи встановили, що слонову кістку використовували для інкрустації меблів, прикрашених розетками, квітами та геометричними візерунками.

Слонова кістка була знайдена в руїнах великої будівлі, яка була спустошена пожежею, ймовірно, під час вавилонського руйнування Єрусалиму в 586 р. до н. е. Вона могла походити з трону Соломона, який описаний в 1 Царств 10:18, або з ліжка, яке пророк Амос засудив в Амоса 6:4.

2. Прокляття на горі Евал

the-folded-lead-tablet-from-mt.-ebal.-courtesy-the-associates-for-biblical-research.png

Археологи пропустили крихітну свинцеву табличку, коли розкопували місце на горі Евал 40 років тому, але вона була знайдена в процесі мокрого просіювання при повторному розкопуванні. А всередині скрижалі було послання, яке, за словами вчених, вони змогли виявити за допомогою комп’ютерної томографії.

За словами Скотта Стріплінга, керівника команди Associates for Biblical Research, на табличці на івриті написано: «Проклятий, проклятий, проклятий, проклятий, проклятий Богом YHW. Ви будете прокляті. Проклятий, ти неодмінно помреш. Проклятий YHW − проклятий, проклятий, проклятий». Два використання божественного імені та хіастична структура є дивовижними, а текст також може бути найдавнішим прикладом івритського письма на кілька сотень років. Табличка з прокляттям, як видається, датується від 1200 до 1400 року до н. е., що приблизно пов’язує її з часом, коли Ісус Навин побудував жертовник на горі Евал і виголосив прокляття тим, хто відвертається від Бога і поклоняється ідолам (Ісуса Навина, 8:30).

Інтерпретація тексту та ідентифікація артефакту є дискусійною. Зображення напису ще не пройшли експертну оцінку.

1. Перше речення

132530

Напис на крихітному гребінці зі слонової кістки, розкопаному в Тель-Лахіш на півдні Ізраїлю, очолює наш список на 2022 рік. Гребінець був відкопаний у 2016 році, але лише на початку цього року один з членів команди розкопок, Мадлен Мумкуоглу, помітила подряпини, які виявилися словами. Вона надіслала фотографію епіграфа, який визначив, що позначки не тільки були словами, але й утворювали повноцінне речення.

Напис зроблений ханаанською мовою − першою алфавітною мовою − і це найдавніше повне речення, яке було знайдено, написане цією мовою. Судячи з форми літер, він був написаний близько 1700 р. до н. е., приблизно через 100 років після того, як вперше з’явилося алфавітне письмо. Гребінець мав великі зубці з одного боку і менші зубці з іншого боку − ранній приклад гребінця для вичісування вошей, який можна придбати й сьогодні. У реченні говориться: «Нехай цей бивень викорінить воші з волосся і бороди».

Археолог Міхаель Хазель, який був одним з керівників розкопок в Тель-Лахіш, де один з його студентів знайшов гребінець, сказав в інтерв’ю CT, що знахідка дає нові докази розвитку алфавіту. «До цього часу все писалося або ієрогліфами в Єгипті, або клинописом різними мовами в Месопотамії, − сказав він, − тому те, що це повне речення було знайдено на такій ранній стадії, є досить дивовижним».

Письмо на звичайному предметі також свідчить про те, що грамотність у 1700 р. до н. е. − за століття до часів Мойсея − не була чимось незвичайним у біблійному світі. Ханаанський алфавіт використовувався для написання перших книг Біблії на івриті.

Автор: Gordon Govier 
Джерело: сайт Слово про Слово

8C4258D4-91FE-463E-8F26-321CB70D21A0

Українська Продакшн-студія «Правда PRO» знімає історичний документальний фільм, про переслідування протестантів у Радянському Союзі.

Як розповів режисер фільму Сергій Шараєвський, сюжет фільму охоплює великий проміжок історії Радянського Союзу, від виникнення до його розвалу, оскільки практично весь період його існування йшло протистояння атеїстичної системи і церкви. Під цей молот комуністично-радянського режиму потрапили й протестанти. І вони були одними з тих, хто зумів протистояти цій системі попри переслідування. Глядач зможе прослідкувати наростання репресій, певні зміни в релігійній політиці СРСР у добу Відлиги та дізнатися про історії реальних людей, які стали в’язнями сумління.

– Як почалася ваша робота над цим фільмом і чому саме ця тема?

Робота над фільмом розпочалася декілька років тому. Сама ідея зародилася відразу після зйомки фільму «Реформація». Ми якраз презентували третю серію про «Реформацію в Україні». Це був 2018 рік. І туди ми вставили фрагмент якраз про репресії на протестантів в часи Радянського Союзу. Глядачі, коли побачили це, сказали, що варто цю тему розвивати.

Тоді ми вперше задумалися. Хоча ідея такого фільму була в нашої керівниці проекту Неллі Никончук. Вона давно мріяла про щось подібне, адже ця тема тісно пов’язана з її життям, її історією (ред. Пані Нелі із церкви, яка переживала репресії. Їй, як донці пастора, в дитинстві довелося пережити утиски через віру). Тоді презентація фільму про Реформацію стала поштовхом до того, щоб планувати зйомки саме цього фільму про репресії. Певний час не мали змоги думати про це, але потім повернулися до цієї ідеї.

– Як тривали зйомки фільму до війни? Яку частину вдалося тоді відзняти?

Почали зі зйомок інтерв’ю очевидців, щоб більше зрозуміти тему і більш глибше усвідомити її. Оскільки очевидці, це люди уже досить літні, то ми поспішали, щоб зняти побільше інтерв’ю. На жаль, уже кілька, з тих, у кого ми взяли інтерв’ю, померли.

До повномасштабного вторгнення рф в Україну нам вдалося зняти інтерв’ю з очевидцями, кілька істориків та спеціалістів з теми. Перед самою війною ми вирішили, що фільм повинен містити ігрові сцени. Моїм режисерським задумом було вмістити три невеличкі ігрові історії, які будуть підводити до певних тем й частин фільму. І першу ігрову сцену про Сталінські репресії 1937 року ми встигли відзняти. Знімали ми її в місті Володимирі. Там знайшли цікаву локацію, взяли акторів, відзняли першу сцену і планували на березень зйомки наступних двох і взагалі завершення фільму, але почалася війна…

– Як вплинула війна на роботу над фільмом? На якому ви зараз етапі?

Після 24 лютого ми зупинили зйомки і практично заморозили проект. Почали більше займатися волонтерством, благодійністю, зйомками воєнних реалій. Але цієї осені зустрілися з Ярославом Лукасиком (ред. директор Східноєвропейського Лідерського Форуму, голова фонду «Східноєвропейська Реформація», головний редактор медійного ресурсу «Християни для України») і спілкування з ним підштовхнуло нас до продовження зйомок. Дякуючи йому, знайшли частину фінансування, щоб продовжити знімальний процес. На сьогодні ми уже відзняли усі три ігрові частини.

Для зйомок підбирали професійних акторів з Луцька, Рівного, Чернівців. Це люди, які мали досвід зйомок у художніх фільмах. На акторів масових сцен ми брали реконструкторів, або акторів театру, просто підбирали типажі, які будуть нам підходити.

Як я уже сказав частину коштів ми знайшли, але є ще виклик, знайти фінансування на монтажно-тонувальний період, для написання якісної музики, зробити колористику, монтаж та весь постпродакшн.

– В чому цінність фільму для сучасного глядача та коли чекати фільм для перегляду?

З однієї сторони ми дуже б хотіли, щоб фільм побачили ті люди, які застали епоху Радянського Союзу. Щоб дати їм таку «вакцину» чи «таблетку» від тієї ностальгії за дешевою радянською ковбасою і дешевим пломбіром. Щоб показати їм реальну сторону тоталітарного режиму, про яку мало хто говорив в той час. І сьогодні, наприклад, росія, яка є агресором, воліє про це теж не говорити, навіть ввели кримінальну відповідальність за те, що прирівнюють Сталіна до Гітлера. Хоча тут і рівняти немає що, бо Сталін був набагато гірший за Гітлера…

Ми також розраховуємо на молодих людей, які уже не знають, хто такі Ленін та Сталін, хіба що з підручників історії та з розповідей їхніх старших родичів. Щоб вони у своєму молодечому запалі, який подекуди знаменується відродженням різних ідей, які колись витали і можуть здаватися модними, гарними, цікавими, не велися на таке. Ми хочемо показати, що насправді в ідеї комунізму та атеїзму немає нічого привабливого, його треба сторонитися, тому що це анти-людяна, анти-божа «релігія», концепція світобачення, якого людство повинне позбутися.

Важко прогнозувати, коли фільм вийде до перегляду. Все залежить від фінансування. Ми могли б завершити за три-чотири місяці. Оптимістично, пів-року, і сподіваємося, він вийде на широкі екрани і на телебачення.

Довідково: Продакшн-студія «Правда PRO» працює в Україні вже 15 років. Документальні фільми — це основна спеціалізація студії. Створюють короткометражні та повнометражні, одно- або декількасерійні фільми. Історичні, навчальні, соціальні або корпоративні.

6E81456F-667E-4592-89FD-F0372F490E54
56ACA57B-BE1A-4BFD-B5E4-D10493C2B795
0105005C-FBC8-49A5-B494-9446ADBDE811
FC595476-2BF8-4953-930B-50242F1B36CE
919E16A3-3094-4FE8-943D-2E1DCFCD34F8
28184227-4F26-46C3-B323-CBAE7D0915DA
1 – українською

В Україні стартував новий україномовний проект з християнської апологетики  «Розумна Віра». 

Проект має три цілі:
1. Надати зрозуміле та раціональне обґрунтування біблійного християнства для широких мас людей.
2. Захистити істину біблійного християнства перед обличчям секулярного атеїстичного суспільства.
3. Навчити християн відстоювати та захищати християнські істини з найбільшою ефективністю .

Якщо ви цікавитеся цією тематикою або хотіли би більше дізнатися про раціональні докази воскресіння Ісуса Христа, підписуйтеся на сторінки «Розумної Віри» в соцмережах.

Перша онлайн-подія проекту відбулася вже в цю суботу. Команда проекту розказала, як християнська апологетика може бути актуальною та дуже практичною у часи війни. Під час вебінару відбулося інтерв’ю з християнином з Донецька, який поділиться своїм досвідом.

Про вебінар і сам проект ви можете дізнатися, перейшовши на сторінки «Розумної Віри» в соцмережах.

Screenshot_3

16 лютого (стало одразу 1 березня) 1918 року Україна як держава перейшла на григоріанський календар (з запізненням на 350 років). Для московської православної церкви точніший календар був єретичним, бо пов‘язаний з католиками, і вони повели народ у календарну шизофренію – все життя приватне і суспільне за новим, григоріанським календарем, а релігійні свята за старим юліанським. Це календарне роздвоєння у слід за домінуючим православ’ям перейняли всі інші конфесії, крім римо-католиків.

23 червня 2022 Радою ВСЦ ЄХБ було прийняте рішення про перехід євангельсько-баптистських громад на григоріанський календар (за новим стилем) з грудня 2022. Про це у своєму блозі написав Микола Романюк, старший пресвітер Київської області.

Безперечно, «Рекомендація для церков ВСЦ ЄХБ про перехід на церковний календар за григоріанським стилем» містить заохочення до помісних громад євангельських християн баптистів відважитися на меншість у меншості. Але ця меншість у національному релігійному полі є абсолютною більшістю у вселенському християнтві. В Україні баптисти не будуть одинокими притримуючись григоріанського календаря. Римо-католицькі і реформатські громади віддавна користуються ним. Українські законодавці минулого року посприяли цьому календарю, зробивши 25 грудня національним вихідним через Різдво за григоріанським календарем.

img_4729

Уже багато років чимало громад ЄХБ святкує Різдво за новим стилем. Ряд церков вже почали святкувати Пасху разом з усім християнським світом. Чи викличе рекомендація дискусію і заперечення? Міжцерковно ні — бо баптисти давно навчились приймати окремі особливості одне одного. Напроти в середині помісної громади може бути дискусія. Мудрість пасторів полягатиме в тому, щоб поступово призвичаюватися до нового календаря, шляхом подвійного святкування головних свят, остерігаючись форсування переходу.

Ну і, безперечно, друкувати календарі треба вже з оновленою сіткою свят.

Raskopki-800×445

Дослідники заявили, що у 2000-річному підземному місті, яке було виявлено на південному сході Туреччини рік тому, перші християни рятувалися від римських переслідувань.

За даними наукового ресурсу Live Science, археологи виявили стародавнє місто в районі Мідьят провінції Мардін у 2020 році. Дослідники вважають, що понад 1900 років тому на цьому місці могло проживати до 70 000 людей, які втекли від римських переслідувань, повідомляє Християнський Мегапортал inVictory з посиланням на The Christian Post.

Повідомляється, що підземний комплекс було виявлено під час місцевих робіт з очищення та консервації (Консервація руїн — комплекс заходів, спрямований на стабілізацію фізичного стану руїн та збереження залишків споруд, що дійшли до наших днів у вже зруйнованому вигляді та у такому вигляді пам’ятників (прим. ред.)).

За даними Jerusalem Post, це може бути найбільшим подібним комплексом у світі.

Дослідники заявили, що вони розкопали лише 3% території, тому їм досі невідомий повний розмір міста.

Директор Музею Мардіна та керівник розкопок Гані Таркан розповів, що комплекс включає тунель довжиною понад 90 метрів і майже 50 відсіків, у тому числі житлові кімнати, колодязі та приміщення, де проводили богослужіння.

«Люди і навіть цілі сім’ї, які прийняли християнство, зазвичай ховалися в підземних містах, щоб уникнути переслідувань Риму, – сказав Таркан. — Можливо, підземне місто Мідьят було одним із таких. За нашими оцінками, під землею проживало щонайменше 60–70 000 людей».

Крім приміщень для богослужінь, за словами Таркана, у комплексі також виявили історичні артефакти та інші прикраси, у тому числі монети римської епохи та олійні лампи, подібні до тих, що описані в Євангеліях. На думку дослідників, це вказує на те, що підземне місто могло бути побудоване ще в другому столітті.

Район Мідьят, відомий сирійською мовою як Тур Абдін, або «гора служителів Божих», був домом для сирійської православної християнської громади, де розташовувалися десятки монастирів.

У 2017 році влада конфіскувала 50 об’єктів власності, що складаються з монастирів, цвинтарів і церков, що належать Сирійській православній церкві, у тому числі два діючі монастирі, збудовані 1500 років тому.

Сирійці, також звані ассирійцями, відносяться до однієї з стародавніх громад Туреччини, яка сягає 3500 до н.е. Багато хто досі розмовляє арамейською мовою, однією з мов, що використовувалися за часів Христа.

У наш час сирійці також зіткнулися з переслідуваннями з боку турецького уряду. У 2016 році президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган захопив шість давніх католицьких, православних та протестантських церков у південно-східному місті Діярбакир, одна з яких збудована понад 1700 років тому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

276086777_5610045165690431_3791060138383176120_n

В Ізраїлі знайшли найдавніший єврейський текст, що містить ім’я Бога.

Вчені датують крихітний амулет з написом, знайдений на біблійній горі Евал, 1200 роком до н. е. Це доводить, що ізраїльтяни, увійшовши до Святої Землі, вже були письменними. Про це повідомляє Громада Бейт Шалом.

Команда, яка розшифрувала напис за допомогою високотехнологічних сканерів, стверджує, що на табличці з егейського свинцю було записане прокляття протоханаанським письмом, і являло собою юридичний документ.

Як повідомляють провідні ізраїльські ЗМІ, результати досліджень очікують на публікацію в рецензованому академічному виданні.
Археолог Скотт Стріплінг та міжнародна група вчених провели 24 березня пресконференція у Х’юстоні, штат Техас, та представили найдавніший протоалфавітний текст на івриті, що містить ім’я Бога — тетраграматон «YHWH», — коли-небудь знайдений у стародавньому Ізраїлі. Артефакт з цим текстом знайшли на горі Евал, відомій з книг Ісуса Навина 8:30-35, Повторення Закону 11:29, як місце встановлення жертівника та проголошення завіту, благословення і прокляття.

«Все, що ми знаємо про гору Евал, походить із Біблії», — сказав Стріплінг.

Святе Письмо так згадує зазначені події: «Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Евал… жертівника з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза. І принесли на ньому цілопалення для Господа, і приносили мирні жертви… А потім він читав усі слова того Закону, благословення та прокляття, усе так, як написано в Законі» (Ісуса Навина 8:30-35). «…Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття… І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до Краю, куди ти входиш посісти його, то даси благословення на горі Ґарізім, а прокляття на горі Евал» (Повторення Закону 11:26, 29).

Докладніше дізнатися про історію знахідки можна у нещодавній статті «Біля вівтаря Ісуса Навина знайдено артефакт з давньоєврейським написом».

Якщо підтвердиться дата періоду пізньої бронзи (близько 1200 р. до н. е.), ця крихітна складена свинцева «табличка з прокляттям» розміром 2 х 2 см може стати одним із найбільших археологічних відкриттів світу. Вона вбачається вченими як перше засвідчене використання імені Бога в Землі Ізраїлю і переводить стрілки годинника, що вказує на писемність ізраїльтян, на кілька століть раніше, показуючи, що вони вже були грамотними, коли вступили у Святу Землю, а отже, могли написати Біблію, оскільки вона описує ті події, що мали місце в їхній історії.

«Це текст, який ви можете знайти лише раз на 1000 років», — сказав професор Хайфського університету Ѓершон Ѓаліл. Він допоміг розшифрувати прихований внутрішній текст складеної свинцевої таблички на основі високотехнологічних сканів, проведених у Празі в Академії наук Чеської Республіки.

Написаний протоалфавітним письмом, також відомим як синайське або протоханаанське письмо, яке датується епохою пізньої бронзи, текст є ранньоізраїльським.

На основі епіграфічного аналізу відсканованих зображень та аналізу свинцю артефакту Стріплінг та його команда датують табличку з прокляттям (або лат. дефіксіо) пізньою бронзовою добою, приблизно до 1200 року до нашої ери. Якщо це датування буде підтверджене, це зробить текст на кілька століть старшим, ніж попередній рекордсмен — найстаріший єврейський текст в Ізраїлі — і на 500 років старшим, ніж раніше засвідчене використання тетраграматона, за словами Ѓаліла. Напис із подібним алфавітом було виявлено на Синайському півострові на початку 16 століття до нашої ери.

Одним із викликів для надійного датування артефакта є той факт, що табличка не була виявлена під час ретельних розкопок у контексті та прив’язці до стратиграфічної колонки. Як повідомлялося, вона була знайдена під час повторної експертизи ґрунту в 2019 році з відвалу, утвореного під час розкопок 1980-х років на горі Евал, які проводилися під керівництвом професора Адама Церталя. Тоді ґрунт просіяли сухим способом, і в 2019 році команда Стріплінга повторно просіяла його, використовуючи техніку вологого просіювання, яка була розроблена в проекті просіювання Храмової гори, де Стріплінг колись працював.

Інші археологи не захотіли коментувати напис, поки не переглянули академічну роботу та скани. «Той факт, що вони публікують це в новинах, перш ніж опублікувати наукову публікацію, трохи неправильний», — сказав один авторитетний академік. Інший попередив, що, оскільки він сам не міг побачити напис, неможливо було дізнатися, чи є твердження фактичними, чи є випадком «надмірно розвиненої уяви». Однак обидва скептики сказали, що «все можливо» і що «це може бути дійсним», хоча зображення ще не оприлюднили.
Хоча рекламувати перед пресою ще неопубліковану в академічному журналі роботу не зовсім правильно, Ѓаліл зауважив, що команда дослідників вважала за зобов’язання поділитися новинами про існування цієї таблички та своїми початковими висновками, оскільки це може змінити історію.

276254008_5610045192357095_4757174145026735802_n

Табличка з прокляттям з гори проклять

Табличку з прокляттям було виявлено в землі, спочатку взятої з культового місця на горі Евал, поблизу біблійного Сихема та сучасного Наблуса. Гора Евал з’являється у Повторення Закону 11:29 як місце «прокляття» і шанується деякими християнами та євреями як місце, де біблійний Ісус Навин побудував вівтар, як наказано у Повторення Закону 27. Як йдеться в Ісуса Навина 8:31, це «жертівник з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза».

Відповідно до біблійної розповіді, шість колін: Рувим, Ґад, Ашер, Завулон, Дан і Нафталі були послані на скелястий безплідний пагорб, гору Евал, де Господь наказав спорудити жертівник з нетесаного каміння. Зведення вівтаря приписують Ісусу Навину після того, як його війська зруйнували місто Ай, пощадивши лише худобу, і повісили його царя.

Місце, відоме місцевим жителям, як «Аль-Бурнат» або «циліндр» арабською, і вважається археологами надзвичайно рідкісною та важливою ілюстрацією раннього ізраїльського поселення. Це єдине поселення такого типу в цьому районі. Консенсус археологів датує беззаперечно культове місце раннім залізним віком, десь приблизно 11-м століттям до нашої ери, або коли ізраїльтяни, очевидно, почали заселяти Ханаан. Інші археологи відносять цю дату до 12 століття або періоду пізньої бронзи.

«Це важливий об’єкт, який належить до хвилі поселень у високогір’ї у ранньому періоді залізного віку, — сказав професор Ісраель Фінкельштейн, один із провідних світових дослідників поселення залізного віку в цьому регіоні. — Наскільки я можу судити, він датується 11-м століттям до нашої ери. Таким чином, його можна розуміти як представника груп, які заснували Ізраїльське царство (Північне царство) у 10 столітті до нашої ери. Іншими словами, це раннє ізраїльське місце поселення».

Покійний професор Хайфського університету Церталь розкопав це місце в 1980-х роках, включаючи великий прямокутний вівтар, який, очевидно, був побудований над більш раннім круглим вівтарем. Стріплінг сказав, що табличка взята із землі, викопаної саме з цього круглого вівтаря.

«Як тільки я побачив цю [табличку], я зрозумів, що це таке, тому що ці таблички з прокляттями відомі. Моє серце мало не вискочило з грудей», — сказав Стріплінг.

Її матеріал, свинець, був проаналізований в Єврейському університеті професором Наамою Яхалом-Мак, з використанням шматочків таблички, що відламалися. Свинець відповідає зразкам з Греції. Це, само по собі, не зовсім дивно, адже свинець із Греції був знайдений на стоянках доби пізньої бронзи та раннього залізного віку в цьому регіоні. Нещодавно біля берегів Ізраїлю було виявлено місце кораблетрощі, а судно було навантажене злитками свинцю.

Розшифровка напису

Напис на свинцевому листі складається з 40 стародавніх протосинайських літер. Він не залишає багато місця для сумнівів, що це було прокляття. Інша справа, що це може означати для інтерпретації знахідок на горі Евал.
Численні скани прочитали Ѓаліл і Пітер Герт ван дер Вен з Університету Йоханнеса Гутенберга у Майнці. Стріплінг сказав, що для читання тексту, написаного всередині таблички, були потрібні тисячі сканів.

«Ми знайшли 40 літер всередині та зовні таблички. І всі вони були написані цим протоалфавітним письмом, яке датується епохою пізньої бронзи», — сказав Стріплінг.

Вони побачили літери, починаючи з дуже ранньої форми букви алеф. З 40 літер на табличці 11 — це «алеф» в архаїчній формі, давнішої за палеоіврит, каже Стріплінг. «Слово «прокляття» — «arur» на івриті — зустрічається 10 разів, а ім’я «YHW» зустрічається двічі в письмі епохи пізньої бронзи», — каже він, зауважуючи, що воно передує відомому написанню в Біблії.

Ѓаліл розповів, що текст в основному написаний архаїчним протоханаанським письмом, а деякі літери походять від ієрогліфів. Найпізніше датування за допомогою епіграфічного аналізу означає, що це приблизно 12 століття, а деякі елементи датовані навіть як більш ранні.
Він стверджує, що більшість давньоєврейського тексту написана ізраїльтянами як внутрішній юридичний документ, форма суспільного договору, що попереджає особу, яка його укладає, що станеться, якщо вона не виконає своїх зобов’язань.

Це документування прокляття виникло не на порожньому місці. Месопотамці та вавилоняни були сумно відомі своїми літературними проявами злої волі. Одне з месопотамських погребінь містило заклинальні миски, де зазначалося: «щоб язик жертви пересох, щоб сірка і вогонь обпікали його» і багато-багато іншого.

Але справжні таблички з прокляттями більше знайомі з елліністичного та римського періодів. Не рахуючи ті, які поклали в могили, десятки табличок з прокляттями були знайдені в 2500-річній криниці в Афінах. Стародавні греки, здавалося, вірили, що можуть спілкуватися таким чином з потойбічними богами. Ще одна табличка прокляття була знайдена в Єрусалимі на руїнах розкішної римської вілли в єрусалимському Місті Давида.

Табличка з гори Евал, здається, старша. Якщо табличка така ж стара, як припускають археологи, і датується епохою пізньої бронзи або раннього залізного віку, так само, як кераміка, розкопана Церталем, це приголомшлива знахідка, зазначив Стріплінг.

Сьогоднішні договори та контракти читаються дещо інакше, але це був чіткий і простий юридичний документ, стверджує ван дер Вен.
«Прокляття — це юридичний напис із юридичним вироком, адресованим досі невідомій особі чи групі. Воно явно має давнє ізраїльське походження, відноситься до його божества [YHWH] і читається як формула прокляття. Є хороші літературні паралелі в єврейській Біблії, — каже ван дер Веен. — і це була відома традиція стародавнього Середземномор’я та Близького Сходу.

Найдавніший відомий напис до цього був хетським і знайдений в Туреччині. Це приблизно з того ж періоду, каже ван дер Він: «Тож такі написи були у вжитку в той час».

Прихований текст таблички зчитували за допомогою томографічних знімків. З огляду на те, що йому тисячі років, він написаний протоалфавітом і щільно згорнутий, «читати» та розшифровувати його було величезною працею любові.
Читання складеної таблички за допомогою сканування було виснажливим процесом, сказав доктор ван дер Вен: «Але кожного дня ми відновлювали нові літери та слова, написані дуже стародавнім шрифтом».

За словами дослідників, там написано:

«Проклятий, проклятий, проклятий — проклятий Богом YHW.
Ти помреш проклятий.
Проклятий, ти неодмінно помреш.
Проклятий YHW — проклятий, проклятий, проклятий».

Ѓаліл пояснює, що він упізнав формульну літературну структуру напису: «Виходячи з симетрії, я можу сказати, що він був написаний як хіастичний паралелізм». Це літературна структура, відома в книзі Псалмів, де послідовні фрази повторюють ту саму граматичну структуру. Такий літературний прийом зустрічається і в інших місцях Біблії, а також в інших близькосхідних текстах того періоду. Але до цих пір дослідники вважали, що Біблія була записана лише через сотні років після датування цього тексту.
Яка мета цього напису? «Це, швидше за все, самопрокляття чи клятва, яку людина накладає на себе, — пояснює ван дер Вен. — Я приймаю благословення… і приймаю прокляття, якщо порушу завіт».

Захищаючи свою інтерпретацію слова, перекладеного як YHW, він пояснює, що протоалфавітне письмо не було стандартизоване — воно могло йти зліва направо, зверху вниз. Але тут ми маємо це двічі: літери «йуд» зліва, «ге» посередині (виглядає як фігурка у вигляді палички) і «вав». «Це божественне ім’я бога», — каже ван дер Вейн.

На додаток до факту раннього — якщо не найдавнішого — напису на івриті, знайденого в Землі Ізраїлю, Ѓаліл сказав, що ця знахідка припиняє поточну академічну дискусію про те, чи були ізраїльтяни грамотними.

«Ми знаємо, що ізраїльтяни з моменту, коли вони прийшли до Ізраїлю, вміли чітко писати, включаючи ім’я Бога. Тепер ми бачимо, що хтось міг написати хіастичний текст у 12 столітті до нашої ери. Більше не слід розмірковувати про те, чи були ізраїльтяни письменними за часів царя Давида», — сказав Ѓаліл.

«Людина, яка написала цей текст, мала здатність написати кожен текст Біблії», — додав він.

Олександра Обревко

За матеріалами The Jerusalem Post (https://www.timesofisrael.com/archaeologist-claims-to…/) та Haaretz (https://www.haaretz.com/…/.premium-early-israelite…)
Фото Amanda Borschel-Dan, Shomrim Al Hanetzach Michael C. Luddeni, Elad Tzur, Associates for Biblical Research

276173671_5610045275690420_655545557718575307_n
Знімок екрана 2022-01-07 о 12.35.43

Крихітні глиняні печатки розкривають таємниці єрусалимських царських скарбниць часів Першого Храму. Нове дослідження ізраїльських вчених дає зрозуміти, де Юдейське царство зберігало свої багатства близько 2600 років тому.

Про це пише Громада «Бейт шалом» з посиланням на The Times Of Israel та The Jerusalem Post.

Глиняні печатки (булли), знайдені в ґрунті Храмової гори і в стародавніх будівлях в парку Офел, мають відбиток тканини. Це вказує на те, що булли використовувалися на мішках зі сріблом та глечиках з продуктами.

Десятки глиняних печаток із написами, знайдені під час розкопок поблизу Храмової гори, були ідентифіковані як докази існування двох скарбниць у стародавньому Єрусалимі наприкінці VIII століття до нашої ери. Археологи стверджують, що глиняні відбитки, або булли, використовувалися для управління сховищами в період Першого Храму.

У стародавні часи грудки глини притискали до вузла мотузки, яка скріплювала ручки або посудину, а потім розпорядник скарбниці натискав на глину печаткою ― своєю чи його начальника, ― гарантуючи, що вони дійдуть до одержувачів закритими і недоторканими. Печатки могли містити символи або написи.

271478526_5350784358283181_453037855076726593_n

Археологи Закі Двіра та доктор Габріель Баркай проаналізували десятки глиняних печаток, які були знайдені протягом десятиліть шляхом просіювання ґрунту з території, де не дозволено проводити археологічні розкопки, а також під час розкопок парку Офел, що прилягає до південної стіни Старого міста. 

Вчені виявили, що на зворотному боці кількох булл в Єрусалимі з’являється відбиток тканини, яка, за їхніми словами, вказувала на те, що деякі булли кріпилися до маленьких мішечків із шматочками срібла або дорогоцінних металів, а інші, ймовірно, були прикріплені до тканини, якою покривали керамічні глечики, де зберігали сільськогосподарську продукцію.

«Науковці зазвичай не враховують зворотну сторону печаток, але, роблячи це, можна багато чого дізнатися, особливо про тип предметів, до яких вони були прикріплені», ― каже Двіра.

271199339_5350783198283297_7356673624775685572_n

Це стосувалося як печаток з Храмової гори, так і тих, що були знайдені у вражаючій громадській будівлі періоду Першого Храму, виявленої в парку Офел. Будівля була знайдена під час розкопок у 1970-х і 1980-х роках і називалася «Царською будівлею». За словами дослідників, чиї знахідки нещодавно були опубліковані в Jerusalem Journal of Archaeology, це свідчить про наявність двох різних скарбниць в Єрусалимі, які керували економікою Юдейського царства.

Вчені зазначають, що імена, які зустрічаються на буллах, написані палеоєврейським письмом. Їх носії були головними скарбниками, відповідальними за так звану Храмову скарбницю та Царську скарбницю Юдейського царства.

Царська скарбниця була розташована в «Царській будівлі» у парку Офел. В ній були знайдені численні глечики для зберігання, а нещодавно були виявлені щонайменше 34 булли. 

Майже половина цих печаток мала відбитки тканини, про що свідчать результати дослідження.

«Зворотна сторона більшості глиняних печаток, знайдених в інших місцях, показала, що вони використовувалися для запечатування інших видів предметів, наприклад, папірусів і, отже, документів», ― сказав Двіра.

Печатки часто носять імена, які археологи приписують або власнику запечатаних предметів, або посадовим особам, які відповідали за управління їхніми речами.

Інші артефакти, виявлені в будівлі, підтверджують припущення дослідників, що це справді була скарбниця, оскільки на глечику для зберігання було знайдено частковий напис, який, за словами вчених, можна читати як «служитель скарбниці».

Хоча розкопки на самій Храмовій горі заборонені, дослідники сказали, що булла сина Іммера є першим артефактом з єврейським написом періоду Першого Храму, який походить саме з Храмової гори. 

У 1999 році близько 9000 тонн ґрунту були незаконно викопані та вивезені з Храмової гори Ісламським релігійним фондом, також відомим як Вакф. Зрештою, викинутий ґрунт був перевезений для спеціалізованого просіювання на горі Скопус в Єрусалимі, де експерти та туристи виявили вже сотні тисяч артефактів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

271212551_5350783154949968_793786075758817291_n
61c44e5d070cd

Ізраїльські археологи в районі порту Кесарії знайшли скарби у затонулих кораблях. Один із кораблів датується пізньою римською епохою – йому близько 1700 років, а другий – мамелюцькою, цьому кораблю близько 600 років.

Знахідку виявили на глибині всього 4 метри. Археологічні артефакти були розкидані на досить невеликій площі, за кілька десятків метрів один від одного. На думку археологів, кораблі стали на якір біля входу в порт і були захоплені бурею. Про це повідомляє newsru.co.il.

Знайдено 560 срібних монет, зокрема 160 розрубаних, що датовані періодом мамелюцького панування, та сотні срібних та бронзових монет римського періоду; бронзове зображення орла – символу римського панування; статуетку міма у масці, характерної для римської комедії.

Також археологи виявили багато дзвіночків для відлякування злих духів, керамічні вироби, десятки бронзових цвяхів, свинцеві труби від помпи, розірваний залізний якір, пошкодження якого свідчать про силу бурі.

Серед особистих речей людей, які перебували на борту, – восьмикутний золотий перстень із зеленим коштовним каменем, на якому закарбовано образ «доброго пастиря», що несе на плечах вівцю. У ранній християнській символіці це образ Ісуса.

Управління старожитностей Ізраїлю оголосило про знахідку за кілька днів до Різдва. Голова монетного відділу агентства Роберт Коул назвав цей перстень винятковим.

Кесарія відіграла важливу роль у поширенні християнства. Згідно з Новим Заповітом, саме в цьому місті апостол Петро хрестив римського центуріона, котрий став першим неєвреєм, що приєднався до християнської громади.

61c44e686c7f2
61c44e75a9b9b
61c44e4c02610
61c44e4011bc4
61c44e338f1ac
61c44e27822c3
267454173_5251196288241989_3737611028113452330_n

Ізраїльські археологи розкопали другу синагогу часів Другого Храму у видатному єврейському давньоєврейському поселенні Мигдалі ― рідному селищі Марії Магдалини.

У стародавньому єврейському селищі у Галілеї Мігдалі, яке було розташоване на місці знелюдненого села аль-Мадждал, на вершині пагорба з видом на Кінерет, виявили 2000-річну синагогу. Ця споруда є другою синагогою часів Другого Храму, відкритою на місці, також відомого як Магдала. Це селище помітно фігурує у працях єврейсько-римського історика Йосифа Флавія як основна його військова база у війні проти римлян у Галілеї під час Великого Повстання, а також як місце народження Марії Магдалини з Євангелія.

Про знахідку повідомив 12 грудня Хайфський університет, про що пишуть провідні ізраїльські ЗМІ. Про це йдеться на сторінці громади Бейт Шалом».

«Відкриття другої синагоги в цьому галілейському поселенні проливає світло на соціальне та релігійне життя євреїв у цьому районі в цей період, і відображає їхню потребу у спеціальному будинку для читання і вивчення Тори, а також для громадських зустрічей. Відкриття другої синагоги проливає нове світло на життя єврейської громади в Галілеї», ― сказала Діна Авшалом-Горні, одна з керівників розкопок, які веде Y.G. Contractual Archeology Ltd., що очолює Єгуда Говрін, і під егідою Інституту археології Зінмана Хайфського університету.

«Ми можемо уявити, як Марія Магдалина та її родина відвідували синагогу разом з іншими жителями Мігдала та брали участь у релігійних та громадських заходах», ― розповідає Авшалом-Горні.

Згідно з Євангелієм, Марія Магдалина ― також відома як Марія з Магдали, була однією з жінок, які подорожували з Ісусом і були свідками Його розп’яття та воскресіння.

У І столітті нашої ери Мігдал також був головною базою Йосефа Бен Матитьягу (Йосифа Флавія), оскільки він був командиром повстання проти римлян в Галілеї, перш ніж здався їм і зрештою отримав римське громадянство.

Перша синагога була виявлена в Мігдалі у 2009 році, коли під час розкопок Управлінням старожитностей Ізраїлю були знайдені мікви ― єврейські ритуальні басейни, вулиці, ринок і промислові споруди.

Посеред головної зали синагоги стояв унікальний артефакт: великий камінь із зображенням Другого Єрусалимського Храму з різьбленою менорою з сімома гілками на одній із його сторін. Це стало вкрай важливим відкриттям, оскільки зображення було викарбовано на камені у той час, коли Храм ще існував. Дослідники припускають, що художник, який створив цей рельєф, скопіював менору, розміщену в Храмі.

Будівля, виявлена під час розкопок 2009 року, була першою синагогою часів Другого Храму, знайденою в Галілеї, і дев’ятою в усій країні.

«Той факт, що ми знайшли дві синагоги, свідчить про те, що євреї періоду Другого Храму шукали місця для релігійних, а, можливо, і для громадських зібрань, ― сказав керівник Інституту Зінмана, професор Аді Ерліх. ― Камінь із рельєфом менори з першої синагоги у Мігдалі свідчить про те, що місцеві євреї вважали Єрусалим своїм релігійним центром, і їхня місцева діяльність відбувалася під його впливом».

Друга синагога, яку нещодавно відкрили, мала квадратну форму і була побудована з базальту та вапняку. У ній була головна зала та дві інші кімнати. Головна зала була покрита білою штукатуркою, а вздовж стін знаходилася кам’яна лава, також покрита штукатуркою. В одній із менших кімнат знаходилася кам’яна полиця. За словами експертів, її могли використовувати для зберігання сувоїв Тори. Ця синагога стала десятою розкопаною синагогою в Ізраїлі, також це перший випадок, коли дві синагоги були знайдені в одному поселенні часів Другого Храму.

«Синагога, яку ми зараз розкопуємо, розташована поблизу житлової вулиці, тоді як та, що була розкопана у 2009 році, була оточена промисловою зоною, ― також сказав Ерліх. ― Таким чином, місцеві синагоги були побудовані в межах соціальної інфраструктури поселення».

Розкопки були розпочаті як рятувальний проєкт перед будівельними роботами на території Мігдалу у рамках розширення траси 90 (перехрестя Мігдал). Відповідно до ізраїльського законодавства, всі проєкти розвитку повинні супроводжуватися такими розкопками.
Доктор Єгуда Говрін додав, що всі причетні мають намір забезпечити збереження синагоги на місці та її доступність для відвідувачів за погодженням з владою.

267014427_5251196284908656_185029969832992082_n
1310328353_16377495296431n

11-річна дівчинка знайшла в Єрусалимі срібний шекель. Археологи вважають, що монету міг викарбувати священник на Храмовій горі 2000 років тому.

Про це пише ІА Світогляд з посиланням на Christian Headlines.

Ліель Крутокоп знайшла монету, просіюючи грунт під час сімейного «археологічного досвіду» у співпраці з Містом Давида та національним парком Емек-Цурім в Єрусалимі.

«Ми висипали відро з грунтом на ситечко, а коли відфільтрували каміння, що було всередині, я побачила щось кругле, – розповіла Ліель. − Спочатку я не знала, що це таке, але воно виглядало не так, як інші камені… Я була дуже схвильована».

На монеті, яка була знайдена на стародавній «Паломницькій дорозі» в Місті Давида, було вигравіювано напис «Другий рік». Ймовірно, вона використовувалася під час другого року Великого повстання євреїв проти Римської імперії між 67 і 68 роками нашої ери.

Як повідомляє CBN News, на іншій стороні монети було написано древнім івритом «Святий Єрусалим». Фраза з’явилася поряд з написом, що позначав штаб-квартиру первосвященника.

Доктор Роберт Кул, керівник відділу монет Управління старожитностей Ізраїлю, сказав, що монета, ймовірно, була виготовлена ​​з високоякісного срібла, що знаходиться в скарбницях Другого храму.

«Якщо це так, ми можемо з обережністю сказати, що ця монета, мабуть, є одним з небагатьох предметів, які ми зберігаємо сьогодні, що виникли на самій Храмовій [горі]», – сказав Кул.

«Це рідкісна знахідка, оскільки з багатьох тисяч монет, виявлених на сьогодні під час археологічних розкопок, лише близько 30 монет – це срібні монети періоду Великого повстання», – продовжив він.

Кул також припустив, що стародавню монету карбував священник, який симпатизував єврейським повстанцям.

«Валюта − це ознака суверенітету, − пояснив він. − Якщо ви йдете на повстання, ви використовуєте один з найочевидніших символів незалежності та карбуєте монети. Напис на монеті чітко виражає сподівання повстанців».

Він додав, що напис на івриті не був «випадковим», попри те, що на той час він більше не використовувався.

«Використання цієї мови було для того, щоб виразити тугу людей того періоду за днями Давида та Соломона та днями об’єднаного єврейського царства – днями, коли народ Ізраїлю мав повну незалежність на землі», – сказав він.

За словами експертів, монета використовувалася для торгівлі в Єрусалимі 2000 років тому до руйнування Храму римлянами.

«Ця вулиця, яка з’єднувала Силоамський басейн на півдні міста Давида з Храмовою горою на півночі, була головною вулицею Єрусалиму в період Другого Храму, куди тисячі паломників йшли на шляху до Храму», – сказав археолог Арі Леві, керівник розкопок від імені Управління старожитностей Ізраїлю.

«Немає сумніву, що тут була б інтенсивна торгівля, − додав він. − Про це свідчать численні ваги та бронзові монети, які ми тут знайшли. Але знайти повстанську монету з чистого срібла, безумовно, дуже особливий та захопливий досвід».

Монета пройшла хімічне очищення і буде показана публіці на святі Ханука в національному парку Емек-Цурім.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Календар

Січень 2023
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

СТАТТІ

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС