326351579_834378417621328_998669932765806486_n
Раді повідомити гарну новину: фонд We stand with Ukraine отримала нагороду «Золоте серце», яку вручив команді фонду Володимир Зеленський. Цією нагородою президент відзначає волонтерські організації та фонди за особливий внесок у підтримку України.
 
Фонд заснував бізнесмен і християнин Дмитро Савочка після повномасштабного російського вторгнення. Місія фонду полягає у виконанні доручення, яке Ісус Христос дав учням «Ви дайте їм їсти» (Євангеліє від Луки 9:13) і виконати її допомагають різноманітні християнські та гуманітарні організації в Україні та за її межами.
 
Фонд працює в трьох напрямках: гуманітарна допомога цивільним, забезпечення медичних установ та органів влади, а також різноманітна допомога українським збройним силам. Команда фонду також запустила проекти, пов’язані із відбудовою житла та обігрівом будівель, а також організовує систематичну і різноманітну допомогу українцям на звільнених територіях, які постраждали від російської агресії. Всього за досить короткий час існування організації, вони надали допомогу понад 2 мільйонам людей.
 
Діяльність фонду We stand with Ukraine є чудовим прикладом, як християни можуть стати відповіддю для суспільства в різних сферах. Нині Україна має величезну гуманітарну потребу і віруючі люди також стають в проломі, щоб закрити її. Цей та інші фонди демонструють практичне втілення милосердя і щедрості, до чого всіх нас закликає Біблія.
 
Докладніше про фонд можна дізнатися за посиланням:
dcrvok-33emvnb4tbgou5zljcgewteaujqx564e

Луцька міська рада у співпраці з Волинським обласним об’єднанням Церков Євангельських християн-баптистів розгорнуть пункти обігріву у чотирьох церквах.

Про це йшлося під час зустрічі міського голови Ігоря Поліщука з депутатом міської ради Романом Кравчуком та представниками вищезазначеної релігійної громади. Лучани, у разі тривалої відсутності електро- та теплопостачання, зможуть прийти туди зігрітися, зарядити телефон. Вони знаходяться у різних мікрорайонах міста.

rad3gj-undefinedxundefined-undefinedxundefined-62ntf4nbchl45a5xpmg36ywwqy6qhtw4

Депутат Роман Кравчук зазначив, що для їх функціонування є уже все необхідне, зокрема, придбано генератори, чай, каву, печиво, проведено інтернет.

6mxige-undefinedxundefined-undefinedxundefined-fqq27csnoeuxifmesvuq6pr4ewzv3l37

Отож лучани зможуть зігрітися у приміщенні церков «Голгофа» (пр-т Соборності, 26а), «Дім Євангелія» (вул. Караїмська, 16), «Нове життя» (вул. Конякіна, 15а), «Фіміам» (вул. Станіславського, 15а).

Міський голова Ігор Поліщук зауважив, що це ще чотири додаткових місця, куди мешканці громади зможуть прийти і зігрітися. Нагадав також, що міська влада вже облаштувала сорок сім пунктів обігріву для лучан, які відчиняться у випадку повної відсутності електроенергії.

Джерело: сайт Луцької міської ради

77gaoh-undefinedxundefined-undefinedxundefined-aqkdxw2wgvefiuhukqwnycpvjsfuxzch
b16c1b836ed9f026

Тихо падаючий сніг на фоні запалених ліхтарів, засніжені алеї в парку, по яких хочеться гуляти і гуляти, уявляючи, як от-от будеш цмулити гаряче какао як компенсацію за замерзлий ніс…

Час подарунків та особливих слів із побажаннями кращого, сподіваючись на це найкраще, як не в жоден інший сезон.

Час чудес і час очікування здійснення давно омріяного в серці: а раптом цього разу?

Атмосфера Різдва всім добре знайома та улюблена з дитинства. І вік не важливий – всі очікують на цей особливий час щороку.

Різдвяна пора довгоочікувана не тільки в наших «помірних» широтах, а й у країнах Африки та Азії, де снігу не буває, але є свої родзинки свята.

Про це йтиметься у статті, написаній зі слів місіонерів та партнерів CITA, які служать в Ефіопії, Індії, Камбоджі та Монголії.

 

Ефіопія: Різдво 2015 року

Що? Хіба прийдешній рік не 2023?

У Ефіопії свій особливий календар, і минулого вересня країна відсвяткувала свій новий, 2015 рік. Різдво там відзначають 7 січня і амхарською його називають «Генна».

Напередодні дня народження Ісуса Христа вулиці країни Африканського Рогу наповнюються торговцями та покупцями овець та курей. Така приємна метушня означає, що скоро можна буде скуштувати святкову їжу.

доро вот

Різдво для ефіопів – час, коли сім’ї збираються разом за столом з традиційними стравами — доро вот, кітфо, айб та ін., розповідає служитель CITA Ерубал Мулату.

 

дифо дабо

Кавова церемонія — невід’ємна частина святкування — напій подають разом із традиційним ефіопським хлібом Діфо Дабо, який розрізає найстарша в родині людина та благословляє всіх домочадців.

игра

У день свята ефіопи грають у традиційну гру, схожу на хоккей на траві, «Йе Генна Чевата». Вони вважають, що саме цією грою були зайняті пастухи, які першими побачили Немовля Ісуса.

праздник в церкви

До урочистого зібрання християнські церкви святково прикрашають свої будівлі та готують спеціальну програму.

У день Різдва діти опиняються в центрі уваги: співають та влаштовують вистави, до чого готуються цілий місяць. На служінні пастор розповідає про значення Різдва, а ввечері всі разом запалюють свічки та моляться. У деяких церквах усю різдвяну ніч Божа сім’я поклоняється Богові та вивчає Його Слово.

 

Індія: Різдво – час масових євангелізацій

На 80% індуїстська країна в різдвяний час особливо лояльна до християнства: влада Індії не перешкоджає вільно і масово говорити про Христа в багатьох штатах.

Рождественское служение

Для цього християни запрошують додому всіх друзів, сусідів, знайомих, родичів індусів, проводять святкову програму з танцями, піснями, проповіддю, тематичними виставами та частуваннями. До події вони готуються майже цілий рік.

Про традиційні святкові страви на Різдво місіонери говорять так: «рис усьому голова». Він – в основі всіх страв, змінюються лише спеції.

Sel_Roti

Тим не менш, на святковій трапезі в індійців можна спробувати солодощі сел-роті, які готуються… з рисового борошна.

Poori

А також пурі — смажений у фритюрі хліб із цільнозернового борошна. Його подають до місцевого десерту… з рису та халви.

Місіонери CITA Ангеліна та Данило кажуть, що індуси охоче відвідують християнські події, де вони можуть поїсти та добре провести час. Брати та сестри в Індії також роздають євангелізаційні брошури, трактати та календарі, адже Різдво для них — справжній шанс охопити сотні людей, щоб розповісти Добру Звістку.

 

Камбоджа: Різдво менше 1% населення?

«Чи святкують Різдво у Камбоджі? Ні, звичайно. Камбоджа – буддистська країна, і цей день не є ані державним святом, ані вихідним. Це звичайний буденний робочий день, який нічим не відрізняється від інших. Так само, як у європейських країнах не відзначають день народження Сіддхартха Гаутама (справжнє ім’я Будди)», – поділився місіонер Євген Євва.

То що виходить, до Різдва в Камбоджі причетні лише менш ніж 1% жителів країни – християни?

Навернені з буддистів і місіонери використовують Різдвяний час для Благовістя, адже в країні чимало людей, які ніколи не чули імені Ісуса.

фото кукол 1

Проповідують наші брати та сестри за допомогою лялькового театру, різдвяні постановки якого знайшли великий відгук у місцевого населення, особливо у дітей.

фото кукол 2

Багато мешканців у Камбоджі раніше не бачили такого жанру, як ляльковий театр.

Першого року лялькового служіння близько тисячі людей почули Добру Звістку, а діти отримали різдвяні подарунки.

Дату святкування Різдва місцеві християни розтягують на кілька тижнів. Вони вважають за краще до дат не прив’язуватися: коли вирішать, тоді й відсвяткують. А роблять це з метою побувати в гостях в інших церквах.

Після святкового богослужіння заведено робити спільну трапезу. Традиційно готують карі (наголос – на другий склад) – страва, схожа на густий суп.

 

Монголія: Різдво чи Цаган сар?

У цій азіатській країні тільки після розпаду срср стала відчутною релігійна свобода: до Монголії приїхали місіонери, і не тільки християнські із Західного світу, але і буддистські, і мусульмани.

Після приходу демократів до влади в країні почали відроджуватися буддійські храми, з’явилися інститути Лам (курси з тибетського буддизму). Монголи почали цікавитись західною культурою. Так, Merry Christmas підхопила молодь Монголії, не вдаючись у його суть, і для якої він став не більше, ніж веселощі з дзвіночками та іграшковими оленями на ялинці, а також піцою та куркою на столі.

Християни в Монголії почали святкувати Різдво з 1992 року, а лише роком раніше було перекладений на монгольську та надрукований Новий Завіт.

на праздновании_

Християнські церкви зазвичай готують яскраве свято та розглядають цей день як можливість запросити нецерковних людей на святкове шоу: пісні, вистави, танці та трохи розповісти про Христа.

За словами місіонерів Руслана та Світлани Андрійченко, віднедавна можна потрапити на святкові виступи християнських виконавців — їхні концерти відбуваються на професійному рівні.

На святкування Різдва прийнято одягати найкраще. Народ Божий дотримується світської атрибутики в одязі: нерідко на різдвяний вечір приходять пані у вечірніх сукнях зі стразами.

У минулому соціал-комуністична країна, добре навчена відзначати єдине свято, яке замінило Різдво, – новий рік, віднедавна почала повертатися до своїх національних особливостей.

Цаган сар

Монголи відзначають своє свято, пов’язане з новим роком – Цаган сар – «білий місяць» і означає «все нове». Він збігається з китайським календарем, тому святкування припадає на кінець лютого-березень.

Бозы

Першого дня прийнято подавати до столу барана та бози, одягатись у національні костюми та після сімейного застілля ходити один до одного у гості.

Хоч би хто як святкував у своїй культурі Різдво, головне — пам’ятати, Хто народився і для чого людству був даний Син, який прийшов на землю Немовлям, і якому ми завдячуємо Його праведністю, радістю і миром в нас.

З Різдвом Христовим!

Статтю підготував прес-центр CITA

bosivka1

Ця воєнна історія розпочалася на початку березня і триває досі. Вона про маленьких людей, які хотіли бути корисними ближнім, показуючи силу Великого Бога.

Олександр Бабенко – пастор церкви у селі Босівка на Черкащині. Її складають всього п’ять членів, двоє з яких – Олександр і його дружина. Окрім церкви в Босівці пастор служить ще у трьох селах – Вотилівці, Чаплинці та Шушківці. Загалом він опікується 77 членами сільських церков.

На початку війни Олександр почув проповідь Валерія Антонюка про служіння церкви під час війни «Молимось і діємо». Вона дуже надихнула служителя.

bosivka

«Тоді мене почало турбувати питання: чим ми, крихітна сільська громада,  можемо послужити? Ми дізналися, що поблизу нашого села є невеликий хутір – Товсті Роги. До повномасштабного вторгнення там проживало 30 осіб, а вже у березні – 80. Тут опинилося багато сімей, вимушених рятуватися від війни.

Коли ми приїхали туди вперше, до нас ставилися із підозрою, навіть трохи боялися. Ми розповіли, що ми християни, і пояснили, чому це робимо. Вони побачили, що ми допомагаємо з любовʼю.

За кілька днів ми приїхали знову. Того разу прийшло більше людей – до 40 осіб із маленькими дітками, навіть немовлятами. Люди розповіли, що вже місяць не їли хліба. Магазину поруч немає».

bosivka3

Олександр із дружиною Лесею одразу почали шукати хліб. Із братами з інших церков вони організували акцію «Сто хлібин». Прямо з печі у пекарні вони забрали такий довгоочікуваний хліб і привезли у Товсті Роги. Олександра досі переповнюють емоції, коли він згадує те, що відбулося потім.

«Ми не були готові до такої картини: діти голодними очима дивилися на цей хліб, потім хапали, їли. Мами намагалися їх стримувати, але ми дозволяли їм брати стільки, скільки вони хотіли.

Тоді я закликав людей до молитви. Я не знав, якою буде реакція. Але всі охоче схилили голови, я помолився. Люди з натовпу почали плакати. Тоді я додав: «Це не ми такі хороші, це Господь послав нас до вас». Коли ми зібралися їхати, люди просили: «Ви тільки ж нас не залишайте!» І от уже десятий місяць поспіль ми разом із ними».

Дорогою додому сімʼя Бабенків не могла стримувати сліз. Те, що раніше вони бачили у кінофільмах і чули з розповідей людей, тепер стало щемкою і болісною реальністю.

bosivka2

Коли на початку війни багато переселенців приїжджали на Черкащину, у церкві села Червона Слобода був організований невеликий склад із засобами гігієни та продуктами. Пастор Олександр поїхав туди, взяв невелику кількість речей і почав розвозити її людям. У людей була велика потреба, адже всі вони заїжджали у порожні доми з кількома валізами, у кращому разі.

З того часу церква у Босівці підтримує близько 100 осіб. Фізичну допомогу брати і сестри обовʼязково підкріплюють духовною їжею: проповідують Євангеліє, роздають Біблії та християнську літературу.

Олександр із Лесею працюють у школі, духовно підтримують чотири церкви, допомагають сімʼям, які опинились у складних життєвих обставинах, а також тим, хто потребує вартісного лікування.

Зараз вони готують триденний дитячий табір для внутрішньо переміщених дітей.

Молимось і діємо!

Джерело: www.baptyst.com

бідні в Індії

У листопаді місіонери «Христос є відповідь» зустрілися зі служителями CITA в Індії та Ефіопії і провели низку заходів.  

Індія

Країна з величезним потенціалом для проповіді Євангелія, адже на 1,5 млрд. населення всього приходиться до 3% християн, каже директор місії «Христос є відповідь» Тарас Сень про Індію, яку вперше відвідав цієї осені.

Для послідовників індуїзму, яких в країні найбільше, Ісус Христос — це не єдиний Бог, а ще один серед великої кількості богів, яким вони моляться вірячи, що ті рятують їх від демонів.

зі студентами в Індії

Під час поїздки до Індії Тарас Сень зустрічався зі студентами місіонерської школи, яку організували місіонери CITA в Індії у вересні, та викладав теми: про пастки, в які може потрапити служитель (гордість, захоплення грошима, сексуальні спокуси), про баланс «сім’я-служіння», ділився, як доносити Благу звістку через служіння в наметах на вулицях та на біг-бордах, розповів про служіння в Африці. Разом зі студентами побував на пікніку, де всі познайомились ближче та спілкувались.

«Місіонерські школи — це добре: декілька місяців навчання, служителі мотивують новачків до місіонерської праці. Але ж ми схиляємось до того, щоб допомогти студентам здобути богословську освіту, наприклад, підготувати кваліфікованих пасторів», – поділився Тарас Сень.   

у церкві Індії

Для служителів помісних церков Індії служитель з України провів семінар про очні клініки та сімейну зустріч. Багато хто захопився ідеєю проводити у себе в церквах такі зустрічі.

За словами місіонерки в Індії Ангеліни Філатової, разом з Тарасом Сенем вони відвідали служителів в глибинках країни, щоб підтримати та зміцнити їх, особливо тих, хто нещодавно пережив втрату близьких людей.

фото з пакетами

Допомогли бідним сім’ям, які залишились без годувальника. Він нагадував, щоб Бог у всіх скорботах вірний Своїм обітницям, і надихав християн слідувати за Ісусом та використовувати силу, яку Він дав кожному Своєму учневі.

Побували також у селищі бідних, куди привезли продукти харчування. Це відкрило доступ місцевим місіонерам до цих людей для проповіді Євангелія.   

Наразі представники «Христос є відповідь» в Індії працюють над відкриттям медіавідділу: шукають посвячених співробітників та теми для майбутньої газети на мові гінді. Місцеві служителі говорять, що найкращі теми для індійців — свідчення, як Ісус Христос змінив життя, та факти про Біблію, щоб довести її абсолютний авторитет. 

Ефіопія.

зустріч у церкві Ефіопія

До цієї країни Африканського Рогу восени українські місіонери приїхали вже вчетверте. Основна мета — проведення крусейду.

За словами директора Місії, було приємно побачити церкву в Аддіс-Абебі особисто, послужити проповіддю та разом помолитися.

Він проповідував з книги Єремії і говорив про послух Божому голосу, про важливість налаштування своїх сердець до слухання Бога незалежно від віку:

«Бог пізнав Єремію ще в утробі. Бог знає і нас з вами і має плани для кожного з нас. Якщо ми будемо слухати та підкорятись голосу Бога, то Його план здійсниться у нашому житті. Бог поставив Єремію над народами, щоб викорінювати та руйнувати, а також насаджувати та будувати. Церква теж поставлена Богом руйнувати справи диявола на землі. І має обов’язок – сповнятися силою Божою та приносити людям звільнення від гріха, омани, злих духів та зцілення від різних душевних травм».

водне хрещення Ефіопія

Тарас Сень провів в африканській церкві «Христос є відповідь» перше водне хрещення:

«Десять людей вирішили твердо йти за Богом. Я перший раз в житті хрестив африканців. Слава Богу за дію Святого Духа в серцях людей. Душа радіє. Дякуємо Богові за місіонерів Місії в Африці, за всі можливості та допомогу у праці».

в лікарні в Ефіопії

Місіонери відвідали хворих в лікарні, молились за них і роздавали подарунки з газетами і календарями. Багато дітей хворіють і лежать у лікарнях через те, що погано їдять, говорить служитель Тарас Сень.

новий наклад 100 тис Ефіопія

Для потреб крусейда в грудні у місті Ділла медіавідділ CITA в Ефіопії надрукував черговий стотисячний наклад євангелізаційної газети. Вже були непоодинокі випадки, коли люди приходили до церкви через контакти, вказані в цьому інструменті Благовістя.

Вперше українські місіонери побували в Ефіопії весною 2021 року. Тоді ж влітку вони  організували філію медіацентру, де випускають євангелізаційну газету «Христос є відповідь» та календарі амхарською та мовою оромо.

Створено канали в Youtube та Telegram, сторінка у Фейсбук також амхарською мовою. Контент ресурсів містить проповіді, цитати різних проповідників, біблійні вірші, свідчення, анімаційні відео.

У співпраці з помісними церквами у квітні та жовтні 2021 року місія «Христос є відповідь» провела два євангелізаційні крусейди, і в лютому 2022 – третій. Навесні  цього року відкрила місіонерський центр та помісну церкву.

Мексика.

очна клініка в Мексиці

В різних містах Мексики дружня до місії «Христос є відповідь» помісна церква проводить очні клініки. Місцеві брати та сестри не тільки допомагають людям покращити зір, але перевіряють тиск і надають перукарські послуги. А найголовніше – проповідують Христа.

У Мексиці місія «Христос є відповідь» вперше побувала влітку цього року.

«Христос є відповідь» розвиває міжнародне служіння в 14 країнах світу.

Прес-центр CITA

photo_2022-12-05_12-03-20

1 грудня 2022 року в Україні та за її межами стартувала ініціатива «Різдвяна листівка для Захисника». Її організаторами є фундація «Східноєвропейська Реформація», команда якої протягом усіх місяців війни цілеспрямовано допомагає українцям гуманітарними вантажами, наданням притулку біженцям, постачає необхідне обладнання для військових та підтримує тісні взаємини з військовими капеланами.

«Щороку ми в особливій спосіб чекаємо на Різдво Христове. Ми створюємо святкову атмосферу очікування, читаємо та розповідаємо історію народження Ісуса Христа, святкуємо в наших церквах, збираємося у сімейному колі, даруємо подарунки, запрошуємо в гості друзів та сусідів, співаємо разом колядки. Також за прекрасною традицією ми надсилаємо різдвяні листівки друзям і родині, тому що знаходимо радість у простому вчинку побажання спокійних та радісних свят Різдва Христова для тих, кого ми любимо. Ми щодня з великою вдячністю згадуємо наших Захисників. Вони зараз далеко від дому, відважно захищають право на нашу свободу, незалежність та майбутнє», – розповідає координатор ініціативи «Різдвяна листівка для Захисника» Наталія Лукасік.

Різдвяна листівка від дорослого або малюнок від дитини – це гарний спосіб показати нашим героям, наскільки ми цінуємо їхню сміливість та незламність, відчайдушність та жертовність, вірність Україні та її народу! Це можливість висловити слова надіі, підтримки та підбадьорення, поділитися теплотою наших сердець та мріями про перемогу і відродження нашої країни».

Організатори пропонують наступний алгоритм дій, у результаті якого всі листівки, листи та малюнки для військових передадуть капеланам:

  1. Придбай або зроби листівку! Ти також можеш заохотити дітей до створення малюнку.
  2. Напиши слова підтримки та вітання захисникам. Можна почати так: «Дорогий Захиснику, вітаю Тебе з Різдвом Христовим!…»
  3. Відправ листівку одному з координаторів (за свій рахунок). Якщо ти не маєш можливості відправити листівку, надішли її нам на електронну пошту, ми роздрукуємо та відправимо її: info@c4u.org.ua
  4. Змотивуй інших взяти участь в ініціативі!

Оскільки кілька мільйонів українців перебувають зараз за межами України, то ініціатива «Різдвяна листівка для Захисника» має всі шанси стати міжнародною. Вона триватиме до середини січня, тим самим даючи можливість нашим захисникам отримати вітання з Різдвом Христовим 25 грудня та 7 січня.

Нижче наведені адреси координаторів:

Україна – Маріанна Шамоніна

Нова пошта, м. Вишгород, відділення № 3

067 681 25 55

Польща – Jan Łukasik

20-019

Narutowicza 71/12, Lublin
Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії – Iryna Rozhko

121 Worren Gardens

Lisburn

United Kingdom

BT28 1HN

den_sirot

У неділю, 13 листопада, відбудеться День молитви за сиріт. Цього дня християни просять Бога про захист, благословення та благополучні родини для всіх дітей-сиріт, а також про Божу мудрість і допомогу для тих, хто приймає та виховує сиріт у своїх сім’ях.

Допоки існуватиме людське життя на землі, сім’я залишатиметься найкращим природним середовищем для розвитку дитини. Кожна дитина має право на виховання в люблячій сім’ї та батьківську турботу.

Три тисячі і 182 дитини стали сиротами внаслідок війни. Понад 1 240 дітей постраждали в Україні через повномасштабну збройну агресію Росії. 425 дітей загинуло. Понад 815 дітей отримали поранення різного ступеню тяжкості. Цифри не остаточні, оскільки постійно встановлюються нові факти у місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

На момент початку воєнних дій в інтернатах проживали 5,5 тис. дітей сиріт, що не були влаштовані у сімейні форми виховання.

Закликаємо церкви до посиленої молитви за вирішення проблеми сирітства в Україні.

Зокрема, згадуймо у молитвах одну тисячу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у 105-ти будинках сімейного типу при церквах.

Ці будинки побудовані за участі німецького фонду «Міст у життя» і належать помісним церквам ЄХБ.

«Ми разом об’єднуємося молитвою про те, щоб сироти змогли знайти прихисток у християнських родинах. З Божою допомогою ми подолаємо цю соціальну кризу», – каже Валерій Антонюк, голова Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів.

Бог сказав: «Жодної вдови і сироти не пригноблюватимеш» (Вих. 22:21). Це був не просто заклик до людяності, а Божий наказ. Дитина, яка втратила батьків, своїх захисників і годувальників, стає вразливою. Ніхто не має права нехтувати нею, гнобити її, утискати. Якщо хтось несправедливо поводиться із сиротою, це серйозна провина у Божих очах. Однак можна себе заспокоїти: «Я нічого поганого сироті не вчинив, тому все гаразд із моїм сумлінням». Біблія нагадує: «Хто знає, як робити добро, але не робить його, той має гріх» (Як. 4:17). Ми повинні пам’ятати це і діяти відповідно до Господніх заповідей.

Джерело: https://www.baptyst.com/

regnum_picture_1640770806104643_big
Християнська медична асоціація України запрошує колег 29 жовтня у київський Жовтневий палац, де відбудеться Медичний молитовний сніданок.

«Наша країна живе в непростий час і нам вкрай необхідна молитва та підтримка один одного. Молитовний сніданок – це не лише про молитву та смаколики, а й про знайомства, спілкування, слова підбадьорення, натхнення та обмін досвідом», — йдеться в анонсі заходу.

Спікери:

  • Рудольф Мигович – голова Християнської медичної асоціації України, випускник Української баптистської теологічної семінарії та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Проте він знав, що бути лікарем не його покликання. Справа, якою живе наш керівник – медичний менеджмент. Руді – це людина, в якій поєднується неймовірна енергія, глибокий розум, глобальне бачення та величезне серце.

Тема: «Напрямки служіння та досягнення Християнської медичної асоціації України під час війни»

  • Роман Щетінін – практикуючий психолог, координатор наставників в програмі формування характеру «Вертикаль», тренер-консультант в центрі психологічної допомоги «Джерело», волонтер в «AWANA-Ukraine». Досвід роботи більше 10 років, сотні вдячних клієнтів, у 95% випадків зміни відбуваються протягом тижня. Головний принцип терапії – навчає обходитись без психолога.

Тема: «Профілактика посттравматичного стресового розладу або говоримо про війну без травматизації»

  • Андрій Зелінський – священник Української Греко-Католицької Церкви, член чернечого згромадження «Товариство Ісуса», військовий капелан, викладач УКУ та Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, співзасновник, лектор і член Ініціативної групи та Наглядової ради Української академії лідерства, політолог, публіцист, автор книг, громадський діяч.

Тема: «Таїнство зцілення на згарищах війни.»

  • Романюк Микола – пастор, помічник голови ВСЦ ЄХБ. Вивчав німецьку в Дрогобицькому педагогічному інституті, а богослов’я в Одеському державному університеті. Останні 12 років мешкає в Ірпені, де є викладачем і керівником Інституту підготовки церковних служителів та пастором Ірпінської біблійної церкви ЄХБ. Відчуває своє покликання у тому, щоб пізнаючи Бога особисто, допомагати в цьому іншим.

Тема: «Як берегти серце? Приповістки 4:23»

29 жовтня у Вас буде можливість:

  • побороти виклики під час війни;
  • знайти нові знайомства;
  • приємно поспілкуватися, в колі однодумців;
  • отримати корисні знання про піклування за пацієнтами та своїм емоційним станом;
  • побудови спільних проєктів з різними представниками медичної галузі.

Реєстрація ОБОВ’ЯЗКОВА. Кількість місць обмежена https://forms.gle/rutGRSkixhDxN8Y8A

Наявне укриття для цивільного населення

Джерело: https://risu.ua/

06-tamnejl-molymosya

Який би не був у цього свята історичний та політичний контекст, воно несе корисні уроки кожному українцю:

  • свято з’явилося у доленосний 2014 рік, коли незалежна Україна вперше серйозно і рішучо дала відпір окупанту на своїй землі. Перше офіційне святкування пройшло від гаслом “Сила нескорених”. Тепер знаємо, що власний вибір, власний шлях завжди чогось вартує і сьогодні – вартує дорого;
  • cвята створюються і існують, бо у людини – коротка пам’ять і зле серце. Необхідно пам’ятати і молитися за військових, бути готовими допомогти і попіклуватися про їхні сім’ї не тільки у час страшної загрози, а й тоді коли на українські землі прийде довгоочікуваний мир;
  • обрали 14 жовтня, обгрунтовуючи стародавнім звичаєм ще часів козаччини, згадувати українських військових на свято Покрови за православним християнським календарем. Трохи згодом у цей день святкували також і день української повстанської армії.
14 жовтня як День захисника і захисниць України несе корисні уроки кожному українцю: Привітання Миколи Романюка

В цей день дякуємо всім захисникам і захисницям, які захищають Україну на полі бою; заступають усіх нас ціною власного життя. Ми щиро вдячні дружинам і матерям, які святкують з невимовною біллю втрати — молимось про Божу потіху і людську підтримку. Не забудемо неоціненний подвиг любові, бо «Ніхто не має більшої любові, ніж той, хто віддає своє життя за своїх друзів.» (Івана 15:13)

І, дякуючи, допомагаючи і молячись за військових, невпинно дякуємо Богу, Який йде попереду, тримає в Своїй руці Всесвіт і… Україну. Завдяки Господеві ми до тепер існуємо, захищаємось, виживаємо. Молимось про милість Бога до українського народу, молимось про те, щоб Він зруйнував ворожі плани і подарував перемогу Україні.

А ще – будьмо захисниками і захисницями там де ми є, кожен з нас, кожен у свій спосіб – молитвою, допомогою один одному, волонтерством, пожертвами для тих, хто потребує зараз більше за вас та на допомогу війську. У найтемніший час нашої історії маємо бути єдині в тому, щоб захистити нашу Україну, наші доми, наші свободи. Стоїмо і вистоїмо — з Господом Богом, з нашим неймовірним військом!

Текст підготовлено старшим пастором Миколою Романюком та Поліною Шимпф для сайту ІБЦ

photo_2022-10-13_15-47-15

Восьмий рік триває зовнішня агресія проти нашої країни та понад 230 днів йде повномасштабна війна, яка принесла в наш спільний дім руйнування, страждання, смерть. Нині тисячі українських захисників і захисниць щодня кров’ю окроплюють Українську землю, боронячи її від ворога.

Кожен з нас сьогодні забезпечує надійний тил для нашої армії, займаючись волонтерством, працюючи на перемогу та донатами. Проте нашому війську потрібний також інший вид захисту – молитовний, духовний щит. Як християни, ми не тільки волонтеримо, а й беремо участь у духовній війні та своїми молитвами створюємо невидимий щит навколо наших бійців.

З 14 жовтня, коли відзначається День захисників і захисниць України, стартує Всеукраїнська акція «Молитовний щит» та триватиме аж до завершення війни Перемогою і справедливим миром!

Ідея полягає в тому, щоб всі церкви України організували заступницьку молитву за військові підрозділи в наступному форматі: кожна церква бере на себе відповідальність за створення молитовного щита навколо конкретних військових підрозділів, що мають постійне місце дислокації в географічних межах розташування та служіння певних громад. Тобто, кожна церква молиться за конкретний підрозділ, знаходить список солдатів даного підрозділу та молиться за кожного бійця поіменно.

Якщо десятки тисяч громад усіх християнських конфесій долучаться до цієї ініціативи та будуть в єдності підтримувати наше військо – це буде мати велику силу благословення на здобуття миру для нашої землі.

Дана ініціатива має на меті так організувати молитовний щит, щоб жоден підрозділ ЗСУ не залишився без духовного предстояння за нього перед Господом!

Щодо консультацій з формування списків підрозділів та інших питань звертайтеся до Відділу військово-капеланського служіння Всеукраїнського Собору: (097) 213-78-65, (063) 298-27-20.

Нехай Господь захистить від загарбників наших мужніх воїнів та мирних мешканців, які страждають від ворожого насильства. Нехай Бог надихне мудрістю всіх, хто турбується про справедливий мир та докладає сили для його досягнення. Шлях до перемоги над злом важкий, але ми віримо, що з Божою допомогою, єднаючи зусилля у боротьбі за правду, подолаємо його і здобудемо мир!

Календар

Січень 2023
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

СТАТТІ

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС