Михайло Паночко, старший єпископ УЦХВЄ, закликав усіх вірян взяти участь та зробити усвідомлене обрання на прийдешніх виборах.
Про це він сказав у своєму відеозверненні.
«Підтримайте тих, хто з щирим серцем бажає добра для нашої країни та буде відстоювати сімейні та моральні цінності», – йдеться у зверненні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У п’ятницю, 23 жовтня, усі євангельські церкви України об’єднуються для спільної молитви і посту про місцеві вибори.
Про це йдеться на сайті баптистів України.
Рада євангельських протестантських церков України заохочує християн до посилених особистісних молитов, а також малими групами і всією громадою.
«Передусім ми молимося, щоб правильно і відповідально перед Богом зробити вибір щодо кандидатів до місцевих рад.
Ми будемо кликати до Бога, щоб Він визначив і настановив ту владу, яка буде відповідати Його намірам. Наша молитва про подальші рішення і дії влади, яка буде забезпечувати свободу совісті і віросповідання для нашого українського народу; яка буде сповідувати християнські цінності і проголошувати важливі біблійні принципи.
Молімося, щоб наша країна отримувала необхідне зцілення. Щоб вона розвивалася не тільки економічно, а й була країною, яка проголошує духовні важливі принципи у суспільстві і живе за цими принципами.
Нехай Божий мир благословить кожного. Будемо упокорятися перед Ним і Він дасть відповідь», – зазначив головуючий у РЄПЦУ, голова ВСЦ ЄХБ Валерій Антонюк.
«Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості» (1 Тим. 2:1-4).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Львівські активісти записали жіночим і чоловічим голосом інструкцію з порадами як правильно заповнити виборчий бюлетень, щоб проголосувати на місцевих виборах.
Про це повідомила громадська організація «Центр соціальних ініціатив «Атом».
«Голосова інструкція з порадами (аудіоподкаст) створена для виборців із вадами зору, літніх людей, які потребують допомоги сторонніх, щоб правильно заповнити виборчий бюлетень та проголосувати на місцевих виборах», — повідомила виконавча директорка ГО «Атом» Ольга Шалайська.
Аудіоподкаст роз’яснює особливість виборчих бюлетенів із виборів депутатів обласної, районної рад, а також депутатів територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше.
Виборчий бюлетень виглядатиме так: у першій колонці ліворуч розміщено список партій, поряд зі списком – колонка порожніх квадратів та колонка квадратів із трафаретом для написання цифр як на поштових конвертах. Праворуч розміщена колонка, в яку вписано за номерами прізвища кандидатів у депутати від партій. Саме ця колонка свідчить про те, що списки відкриті.
Щоб проголосувати правильно, потрібно ознайомитися зі списком партій. У порожньому квадраті навпроти назви політичної партії, яку обрали, зробити позначку “плюс” або іншу, а в квадрат із нанесеним трафаретом вписати номер кандидата у депутати від тієї самої партії, яку підтримали. Прізвища кандидатів та їхні номери розміщені в останній колонці.
«Навіть якщо номер кандидата в депутати не вдалося вписати чітко за трафаретом, не варто хвилюватися. Ваш вибір все одно зарахують, якщо всі символи можна буде розпізнати», — пояснив член Львівської ТВК Микола Щур.
Виборцям літнього віку, з вадами зору, інвалідністю рекомендується приходити на голосування у супроводі іншого виборця. Члени виборчої комісії та спостерігачі не мають права допомогти виборцю при голосуванні.
Проєкт зі створення аудіоподкастів підтриманий програмою «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
Аудіоподкасти розміщені за посиланням у відкритому доступі:
https://drive.google.com/drive/folders/1KqqhlabIG8d7DMAD6a6i9MgaIPATMw0v
https://bloggers4gg.org.ua/2020/10/yak-pravilno-zapovniti-viborchij-byuleten/
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Колишній секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов 18 жовтня перебував з візитом на Рівненщині.
Як пише Радіо Трек, політик виступив у центрі Рівного, планував також побувати в Дубні та Костополі.
Під час візиту Турчинов побував біля агітаційного намету «Європейської солідарності», робив фото і спілкувався з перехожими, а також виголосив промову біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
Олександр Турчинов також не приховував, що приїхав підтримати кандидатів-християн на місцевих виборах.
Нагадаємо, 25 жовтня відбудуться місцеві вибори, які визначать вектор розвитку громад на найближчі роки. На цих виборах вперше в історії України така безпрецедентна кількість християн – сотні євангельських віруючих – балотується до місцевих рад від різних політичних сил.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
До місцевих виборів, які пройдуть 25 жовтня, залишилося менше десяти днів. На місцевому рівні вирішуються надважливі питання щодо утвердження просімейних цінностей або навпаки їх руйнування.
Всеукраїнський Собор закликає всі церкви та віруючих об’єднатися 22-24 жовтня 2020 року в спільній молитві і пості за місцеві вибори, що пройдуть 25 жовтня. Адже, сам Господь закликає людей молитися за свій край:
«І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!» (Єзекіїль 22:30).
«Ми віримо, що єднання народу у молитві і пості є важливим і ефективним засобом утвердження на землі Божої волі та християнських ідеалів», – йдеться на сайті.
Закликаємо молитися:
– за перемогу на виборах євангельських віруючих та інших кандидатів, що сповідують християнські цінності;
– за активну участь громадян України у виборах; за чесність і прозорість під час підрахунку голосів;
– щоб Господь зберіг Україну від приходу до влади внаслідок виборів людей лукавих і нечестивих;
– за Божу охорону від коронавірусу, за одужання тих, хто хворіє, та про захист і мудрість для всіх медиків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори, на яких обиратимуть депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів.
У Броварах християни різних конфесій об’єдналися у зверненні до кандидатів на місцевих виборах та поставили їм низку питань, сподіваючись на щирі та відверті відповіді, повідомляє Погляд.
Ініціативна група наголосила, що ці питання пропонуються для обговорення з кандидатами.
«Ми, як християни міста Бровари, представники спільнот та громад, просимо Вас, як кандидатів у депутати та на голову Броварської ОТГ, надати відповіді на запитання, які для нас важливі», – йдеться у зверненні.
Перелік запитань:
Під зверненням ініціативної групи з побажаннями Божого благословення підписалися:
о. Іван Бобик – Головуючий у Духовній Раді м. Бровари
Михайло Лесюк – настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України
о. Роман Лаба – священник Римсько-Католицької Церкви в м. Бровари
о. Олег Панчиняк – настоятель храму Трьох Святителів Української Греко-Католицької Церкви в Броварах
Олександр Левчук – настоятель храму св.ап. Петра і Павла Української православної церкви
о. Павло Рафальський – священник храму св.апп. Петра і Павла Української православної церкви
Анатолій Лепак – пастор Першої Броварської церкви християн баптистів
Рамін Квеквескірі – пастор церкви “Спасіння”
Борис Медяник – пастор церкви ЄХБ “Благодать”
Богдан Відоменко – пастор церкви ХВЄ “Воскресіння”
Володимир Вшивкін – капелан, пастор церкви ЄХБ “Відродження”
Віктор Кириченко – пастор церкви “Нове життя”
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
10 жовтня в Ірпінській біблійній церкві зібралися члени церков євангельських християн-баптистів, аби з’ясувати, як не втратити християнську єдність, набуваючи політичну ідентичність.
Промовцями зустрічі були богослови, пастори, філософи, юристи, чинні представники депутатського корпусу територіальних громад і кандидати, які балотуються до місцевих рад на виборах 25 жовтня 2020 року.
Відкриваючи круглий стіл, заступник голови Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів Ігор Бандура наголосив, що християни мають сформувати спільну, цільну, збалансовану та глибоко практичну позицію щодо церкви та політичного процесу, церкви та громади. Важливо зрозуміти, як християнська місія може поєднуватися з політичним покликанням як професією.
Перша сесія дискусії була присвячена біблійно-богословському осмисленню цих питань.
Доктор філософії, ректор Одеської богословської семінарії Олександр Гейченко виступив із доповіддю «Церква, Царство та суспільство: до формування публічної теології». За його словами, місія церкви полягає не лише у спасінні людських душ, а й у відновленні Божого задуму в усіх сферах життя, до яких проникло гріховне єство, в тому числі в політичному ладі, в економіці, в освіті та міжнародних відносинах. Все те, що вражене гріхом, є об’єктом рятівної дії Бога, а Церква слугує інструментом упровадження всеосяжної Божої трансформації Всесвіту. Церква – це не лише ідея, а тіло Христа, яке мають бачити всі. Тому Церква повинна бути добре організованою й узгодженою, враховуючи те, що Бог діє через певний порядок і поступово.
«Для нас, баптистів, спільнота віри є фундаментальною категорією. Саме вона стає інструментом втілення певної політичної реальності на місцевому рівні. Питання особистої етики та особистісної шкали цінностей кандидата-християнина мають виходити на перший план щоразу, коли виникають розбіжності між його світоглядними позиціями і тим, що пропонує та політична сила, в складі якої вірянин виборює депутатський мандат», – резюмував Олександр Гейченко.
Завідувач кафедри богослів’я Української євангельської семінарії, викладач, докторант Федір Райчинець розкрив у своєму виступі тему: «Чи можуть християни служити на спільне благо в контексті держави не втративши себе?».
Промовець звернув увагу на двозначність політичного богослов’я, яка міститься у тезі «віддавайте кесареве кесареві, а Боже – Богові» (Мт. 22:21). Цими словами Ісус не впадає в політичний популізм, але водночас Він спонукає нас не переплутати, що належить Богові, що кесареві. Бог як суверен дбає, турбується та забезпечує людину всім тим, чого вона потребує, а не тим, чого вона хоче. Кесар як суверен обіцяє людині те, чого вона хоче, і відбирає те, що людині потрібно. Важливо виявляти конфлікт лояльностей. Справа в тому, що бувають випадки, коли бажання Бога та кесаря співпадають. Однак часто трапляється і так, що ці бажання є взаємовиключними.
«Кожен християнин, який усвідомив особисте покликання займатися політикою, тобто публічними справами заради суспільного блага, має на практиці втілювати Христову настанову «Будьте мудрі, як змії і прості як голуби» (Мт. 10: 16). Інакше кажучи, він має зустрічати зло, яке діється у світі, мудрістю змії, а до Божої волі ставитися зі смиренням і простотою голуба», – резюмував Федір Райчинець.
Ректор Української євангельської теологічної семінарії, доктор філософії Ярослав Пиж розкрив власне бачення того, як Церква має впливати на формування громади.
Він зауважив, що у 90-х роках 20-го століття в Україні кількість церков значно зросла, збільшилась і чисельність вірян. Однак якість їхнього життя та цінності суспільства не змінилися, на жаль.
«На християнах лежить відповідальність за формування в Україні культури, поведінки, традицій і цінностей. Зламаність і безлад, які переживає наше суспільство, вимагають від Церкви набагато більшого, ніж реакцію на біль. Роль Церкви полягає не лише у розв’язанні духовної проблеми. Ми реагуємо на соціальний біль і системно перебудовуємо суспільство на основі світогляду, який відповідає Євангелію», – зауважив промовець і окреслив той шлях, яким Церква має йти.
Крок 1-й – готувати таких людей, які здатні не лише проповідувати Євангеліє, але бути Христом у всіх сферах життя. У молитві «Отче наш» (Мт. 6:9-13) ми молимося про те, щоби воля Господня була як на небі, так і на землі. Тому, готуючи кожного члена церкви, ми споряджаємо його на служіння не в церкві, а Господу. Для одних це місія у церкві, для інших – у політиці, для декого – у культурі, бізнесі тощо.
Крок 2-й – відряджати людей на це служіння, адже кожен із нас покликаний нести та виконувати місію Ісуса Христа. Відправляючи наших братів і сестер до школи, лікарні, на виробництво чи в політику, Церква іде разом із ними.
Крок 3-й – святкування Церквою звитяг спільно з тими, хто пройшов підготовку, виконав місію і переміг.
«Нехай Господь поможе вам іти та змінювати суспільство! Якщо це ваш поклик, пам’ятайте, що той світогляд, який ви формуєте, виражає ті цінності, якими ви живете! Та культура, яку ви приносите, проявляється у вашій поведінці. Нехай Господь вам поможе в цьому! У такий спосіб працюватимемо над розбудовою царства Божого вже тут, на землі. Йому слава за все! Амінь», – молитвою-зверненням до кандидатів у депутати завершив свій виступ Ярослав Пиж.
Юрист Андрій Гнідець мав два виступи на круглому столі. У першому з них він висвітлив тему «Християнин у владі і корупція: Як не загубити світло», а у другому – тему «Межі політичної і церковної діяльності. Що допустиме і недопустиме».
За даними Transparency International Ukraine, найбільшою перепоною в боротьбі з корупцією є терпимість громадян до неї, лише третина українців вважає це явище негативним.
«З одного боку, депутат-християни має подбати про те, щоби самому не стати об’єктом корупції, а з іншого, – бути озброєним антикорупційними інструментами, щоби протистояти цьому явищу», – зауважив промовець.
Важливим для депутатів-християн є те, що, крім світських антикорупційних норм законодавства, вони мають і Біблію як Божий антикорупційний закон.
Наприклад, сказано ж у Святому Письмі:
«не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих» (Повт.16:19,20);
«не беріть участь у неплідних ділах темряви, а краще докоряйте» (Еф. 5:11).
Отже, маючи як світські, так і біблійні аргументи, церква й окремі християни можуть і мають робити вагомий вклад у пониження терпимості суспільства до корупції.
Промовець запропонував для зменшення корупції викривати її своєю присутністю та гласністю, не бути самому причетним до корупційних дій.
«Ефективність депутата місцевої ради визначає, насамперед, те, наскільки ефективно він використовує свої повноваження у вирішенні проблем людей на місцевості чи в окрузі», – резюмував Андрій Гнідець.
Особистим практичним політичним досвідом із присутніми поділились, депутат Броварської міської ради 7-го скликання Андрій Василенко, голова Бузівської сільської об’єднаної територіальної громади, що на Черкащині, Олександр Фуркало та депутат Рівненської міської ради Олександр Чубай. Йшлося, зокрема, про межі впливу депутата місцевої ради, які окреслені в Законі України «Про місцеве самоврядування» та стосуються переважно господарських питань місцевого значення, користування землею, інфраструктурою, функціонування медичних і освітніх закладів, соціального забезпечення. Наприкінці цієї розмови до неї долучились і інші учасники круглого столу, присутні в залі та дистанційно долучені до події. Не оминула дискусія й ту особливість, що місцеві ради не мають самостійних нормотворчих повноважень охороняти християнські цінності як основу життя та сім’ї в Україні. Однак депутатський корпус на місцях має спроможності діяти через прийняття рішень, у яких можна висловлювати свою позицію та спонукати центральні органи влади вчинити відповідні дії у цій царині.
На круглому столі пройшли панельні дискусії, під час яких мовилося про можливості та спокуси політичної праці, про церкву в політиці та політику в церкві.
На фінальній стадії до події долучився голова Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів Валерій Антонюк. У інтерв’ю він розповів про роль Церкви та християн у політичному процесі.
– Пане Валерію, яким є мотив проведення круглого столу, що вже відбувся?
– Мотив проведення сьогоднішньої зустрічі полягає в тому, щоби наші церкви, яких в Україні 2300, могли напередодні виборів, узяти на себе відповідальність і молитися, незалежно від того, скільки кандидатів іде із числа їхніх членів. Це перше, про що ми маємо молитися відповідно до слова Божого. По-друге, важливо якнайширше пояснити членам нашої церкви ті перипетії, які відбуваються в політиці. Маємо дати чіткі відповіді на запитання: як ми, християни, повинні до цього ставитись; що ми підтримуємо, а що для нас є абсолютно неприйнятним. Третій момент – звернення до самих кандидатів-членів наших церков бути достатньо відповідальними на тій дорозі, яку вони обрали. Я не виключаю, що після сьогоднішнього круглого столу наживо хтось із претендентів і зніме свою кандидатуру, а, можливо, інші ствердяться у своєму рішенні та краще зрозуміють, до чого Бог їх веде. Ось такі три основних завдання ми ставили, організовуючи цю подію.
– У своєму виступі на Форумі Всеукраїнського Собору «Україна напередодні виборів», який відбувся 1 жовтня, Ви до переліку критеріїв обрання християн до влади включили не лише ті чинники, які важливі для нас як вірян у глобальному вимірі. Там, зокрема, йдеться і про патріотизм, і про любов до своєї країни, тобто про те, що важливо для нас як громадян України. Однак у «Декларації кандидата-християнина», яку підписали учасники Форуму, цей пункт відсутній. Чи планується розширення згаданого спектру критеріїв за результатами сьогоднішнього круглого столу, щоби християни змогли ще більш усвідомленіше зробити вибір 25 жовтня?
– Сьогодні звучали ті вимоги, які християни як виборці ставлять до кандидатів. Я думаю, що найближчим часом ми підготуємо окремі листи до всіх церков і до кандидатів. До текстів цих звернень ми включимо не лише економічні питання, але й наші духовні переконання та цінності, які потребують поширення в народі. Кандидати ж мають сприйняти це як програмні завдання від церков для служіння в суспільстві. Водночас важливо зрозуміти, що український християнин має бути найкращим громадянином своєї країни, він має любити її, бути патріотом України. Потрібно подолати пострадянський синдром неусвідомлення українцями важливості цих чинників, який і досі існує завдяки масовій зарубіжній пропаганді. На мою думку, питання націоналізму в чистому вигляді як любові до своєї країни християни мають сприймати не викривлено, а як люди, котрі є відповідальними за Україну. Тільки той кандидат, який любить свою країну, свій народ, здатен щиро служити їм.
– Тут, ідеться, певно, і про повагу до наших національних традицій, історії, до української мови.
– Саме так, і це показує, що ми свідомі громадяни, і ми беремо відповідальність за нашу територію. Ми розуміємо, що за кордоном є наші брати та сестри у Христі, але вони дбають про свої країни, ми це приймаємо. Водночас ми діємо, насамперед, у інтересах України. Кожен християнин, який балотується на виборах до органів місцевого самоврядування, має це демонструвати.
– Що би Ви могли побажати християнам – виборцям і кандидатам?
– Зичу, щоби кожен наш брат і кожна наша сестра, які прийняли рішення балотуватись до місцевих рад, усвідомили, що вони вступають на дорогу духовної війни. Йдеться про потужну протидію. Це не просто політична діяльність, а справжня духовна битва, в якій ми покликані перемагати. Незалежно від того, якою є нинішні система, яким є рівень корупції, християни – світло і сіль. Якщо Бог веде наших християн до влади, вони мають залишатися саме такими. З іншого боку, члени церкви мають свідомо та мудро обирати, оцінювати кандидатів не поверхнево, не піддаючись популістичним гаслам, а розуміючи ідеологічні засади та ті пропозиції, що лунають від різних політичних сил. Ми як християни маємо віддавати свій голос лише за найкраще, а воно складається з певної низки критеріїв, які варто брати до уваги, обираючи як голову сільської ради, так і голів міст і об’єднаних територіальних громад.
– Сьогодні на круглому столі йшлося про те, що ті кандидати, які програють вибори, мають зберегти практичний інтерес до політики. Мовиться про те, щоби своїми талантами та професійними здібностями вони допомагали переможцям із числа дружніх християнських спільнот впроваджувати в життя ті свої плани та програми, з якими йшли на вибори. Як би Ви могли прокоментувати цю ідею?
– Ті кандидати, які не будуть обрані, мають сприйняти такий результат не як поразку, а як важливі етапи підготовки, навчання, як недаремно витрачений час і як уроки, які варто засвоїти. Звісно, якщо справді Бог веде їх у цю сферу, якщо вони мають це покликання. Безумовно, маючи такий досвід, вони можуть допомогти колегам, які будуть обрані. Незалежно від того, до якої деномінації євангельських церков належать християни, вони мають демонструвати не конкуренцію, а солідарність, єднання заради того, щоб увірував світ. Так, через їхню діяльність поширюватиметься Царство Боже. Будуть обрані християни чи ні, вони мають виявляти ось таку посвяту.
Олександр Кривенко
Рада «Сіль і світло» в США створила новий політичний ресурс, щоб допомогти виборцям з біблійними поглядами проаналізувати позиції кандидатів відповідно до біблійного світогляду.
Про це інформує ІА «Світогляд» з посиланням на Christian Headlines.
«Біблійний виборець», створений радою два роки тому, містить інформацію про кандидатів на всіх місцевих і загальнонаціональних державних виборах.
Вебсайт інформує виборців, надаючи роздаткові матеріали, показуючи відеоролики і порівнюючи політичні позиції кандидатів від демократів і республіканців з тим, чого вчить Біблія. На вебсайті навіть є посилання на чотири основні системи показників християнського і консервативного конгресу, щоб продемонструвати, як позиція кожного кандидата відповідає біблійному світогляду.
Оціночні листи надані Лібертаріанським аналітичним центром Freedomworks, Радою з сімейних досліджень, Фондом спадщини і Християнською коаліцією, співзасновником якої є Пет Робертсон.
На вебсайті також є посилання, які допоможуть відвідувачам зареєструватися для голосування і дізнатися, де знаходиться їх виборча дільниця.
Також там є посилання, яке допоможе зареєструвати інших для виборів, допомагаючи їм в голосуванні. На сторінці також є біблійна брошура для виборця, яку можна замовити онлайн на додаток до набору для реєстрації виборця.
У заяві для The Christian Post президент ради Salt & Light Дран Різ пояснив:
«Якщо пастори не зроблять голосування пріоритетом, рівним іншим пріоритетам церкви, люди не знатимуть, що їм робити».
Рада «Сіль і Світло» – це організація, яка працює «над відновленням біблійних і моральних основ Америки шляхом навчання і оснащення церков для створення служінь біблійного громадянства «Сіль і світло», які будуть захищати і просувати цінність життя, природний шлюб, наші конституційні та релігійні свободи». Це некомерційна організація, яка намагається мобілізувати християн на низовому рівні, щоб допомогти повернути біблійні цінності в уряд і державний сектор. Вони вірять, що зміна культури Америки починається з церкви.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Олександр Савченко у списку партія “Громадянська позиція” у виборчому округу №2 займає 6 місце. Він є пастором, секретарем комісії з питань сімейної політики та захисту прав дітей громадської ради при Львівській ОДА і головою ГО «Фонд захисту сім’ї».
У виборчому окрузі №6 другим у списку партії “Самопоміч” кандидує Дмитро Колесник, пастор церкви ЄХБ “Осанна”.
Пастор церкви “Більша благодать”, директор Християнської приватної школи “Перлина” Михайло Грищенко йде шостим номером в окрузі №1 від “Європейської солідарності”.
«Люди запитували мене про це, причому в доволі грубій формі: «Навіщо ви пхаєтесь у політику? Чому лізете туди, що не є ваше?» – сказав днями на засіданні «Чи може священнослужитель бути депутатом?» у Львівському пресклубі Дмитро Колесник. – Справді, політика асоціюється у нас із настільки брудною і аморальною справою, що туди можна власне «пхатися» або «лізти». Але ж Ісус якраз і заповів нести світло туди, де темно. У церкві світла досить. Отже, потрібно йти у політику і вичищати бруд, робити її світлішою».
Пастор запевнив, що у випадку перемоги на виборах священне служіння не полишить.
« Депутатство в органах місцевого самоврядування – це, по суті, волонтерство. Коли депутатами стають медики, вчителі, спортсмени – вони не полишають свого місця праці. Але вони мають нагоду професійно просувати інтереси своєї сфери (коли йдеться, наприклад, про лікарні, школи) на рівні міської ради. І це добре. Якщо священик йде у депутатство, він не повинен залишати свою паству. Він повинен представляти у раді її інтереси. І це можна поєднувати із служінням у церкві», – вважає він.
На думку Олександра Савченка, таке поєднання цілком можливе і не суперечить канонам Біблії, пише DailyLviv.
«Людина має бут тим, ким може бути. Я є проповідником, а ще – громадським активістом, головою садового товариства. А крім всього – підпрацьовую на таксі. Нині церква – це не лише місце для проповідування. Мало вміти гарно говорити, люди оцінюють тебе за конкретними справами і вчинками. Так, я хочу спробувати свої сили в міській раді. Я думаю, що міг би бути корисним у вирішенні певних соціальних питань: допомагати лікарням і школам, будівництву дитячих садочків. Хочеться бути корисним не лише в духовному сенсі, я й зробити на практиці добрі справи як для своєї сфери, так і для всіх жителів Львова», – пояснив він.
Пастор зауважив, що нині на пленарних засіданнях сесії ЛМР здебільшого розглядають земельні і будівельні питання.
«Тільки й чуєш на кожній сесії: земля, земля, земля… Такі питання складають майже весь порядок денний, а соціальними проблемами в нас переймаються менше. Це — неправильно», – вважає він.
Загалом, за даними О. Савченка, в Україні до різних рад кандидує близько тисячі протестантських служителів.
Дмитро Колесник також зазначив, що Львів – поліконфесійне місто. І його тішить, що люди з різними релігійними поглядами можуть тут не лише мирно співіснувати, але й співпрацювати:
«Ми можемо не погоджуватись з тими чи іншими трактуваннями, можемо мати різне розуміння ролі священнослужителів ніж, наприклад, греко-католики і православні. Але ми поважаємо їх, ми з розумінням ставимось до того, що представники інших конфесій у політику не йдуть, бо мають на це питання інші погляди. І ми готові працювати з кожною чесною людиною, яка хоче зробити Львів кращим», — зазначив Д.Колесник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У Львові 8 жовтня 2020 року відбулася пресконференція «Чи може священнослужитель бути депутатом?».
Про це повідомляє Слово про Слово.
У цьому заході взяли участь:
Дмитро Колесник наголосив що у Львівську міську раду балотуються 3 пастори від протестантських церков. Він підкреслив, що коли Ісус Христос залишав Своїх послідовників на цій землі, Він дав одне з найважливіших повелінь. І це означає, що церква не повинна залишатися за стінами храму, а повинна проникати у різні сфери суспільного життя, і особливо там, де найбільше темряви.
Дмитро наголошував на тому, що ми повинні бути світлом для світу. Якщо політика брудна справа, то треба там світити. Пастор впевнений, що якщо священнослужитель йде у депутатство, це не вимагає від нього залишати свого покликання. Він повинен мати основний рід діяльності, а у міській раді чи у суспільстві презентувати інтереси церкви та громади.
Юрій Підлісний має протилежну думку:
«Завдання, місія, покликання церкви, це не є питання політичні, економічні чи господарські. Церква повинна служити людині, щоб вона отримала можливість осягнути Царство Небесне», – заявив Юрія.
Він впевнений, що священик повинен стояти над уподобаннями та не може асоціювати себе лише із частинкою суспільства (партією), а повинен служити усім людям.
Він заявив, що Українська греко-католицька церква на підставі Кодексу канонів випрацювала таку позицію, що священики УГКЦ, монашество, ієрархія не мають права брати участь у політичному процесі, а миряни можуть.
Дмитро Колесник наголосив, що якщо керівники політичної сили поставлять на порядок денний відверто гріховну ідею, християнин-депутат повинен більше слухати Бога, ніж владу.
«Якщо це не збігається з моїми цінностями, я не буду брати участь у цьому», – сказав пастор-кандидат.
Юрій заявив, що церква і держава повинні бути відділенні:
«Церква не може претендувати на те, щоб підміняти собою державну владну ієрархію. Так само влада не може претендувати на те, щоб визначати, хто має бути в церковній ієрархії. Церква може здійснити набагато більший вплив, не бувши прямо і безпосередньо залученою на якійсь посаді чи бути членом якогось виборчого органу. Церква має потужний виховний інструмент, яким можна формувати свідомість і сумління громадян».
Наприкінці заходу були поставлені різні питання священослужителям з соціальних мереж та промовлені побажання й настанови від служителів.
Детально прес-конференцію можна подивитись на YouTube-каналі PressClub Lviv.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
