Табличка з прокляттям з гори проклять
Табличку з прокляттям було виявлено в землі, спочатку взятої з культового місця на горі Евал, поблизу біблійного Сихема та сучасного Наблуса. Гора Евал з’являється у Повторення Закону 11:29 як місце «прокляття» і шанується деякими християнами та євреями як місце, де біблійний Ісус Навин побудував вівтар, як наказано у Повторення Закону 27. Як йдеться в Ісуса Навина 8:31, це «жертівник з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза».
Відповідно до біблійної розповіді, шість колін: Рувим, Ґад, Ашер, Завулон, Дан і Нафталі були послані на скелястий безплідний пагорб, гору Евал, де Господь наказав спорудити жертівник з нетесаного каміння. Зведення вівтаря приписують Ісусу Навину після того, як його війська зруйнували місто Ай, пощадивши лише худобу, і повісили його царя.
Місце, відоме місцевим жителям, як «Аль-Бурнат» або «циліндр» арабською, і вважається археологами надзвичайно рідкісною та важливою ілюстрацією раннього ізраїльського поселення. Це єдине поселення такого типу в цьому районі. Консенсус археологів датує беззаперечно культове місце раннім залізним віком, десь приблизно 11-м століттям до нашої ери, або коли ізраїльтяни, очевидно, почали заселяти Ханаан. Інші археологи відносять цю дату до 12 століття або періоду пізньої бронзи.
«Це важливий об’єкт, який належить до хвилі поселень у високогір’ї у ранньому періоді залізного віку, — сказав професор Ісраель Фінкельштейн, один із провідних світових дослідників поселення залізного віку в цьому регіоні. — Наскільки я можу судити, він датується 11-м століттям до нашої ери. Таким чином, його можна розуміти як представника груп, які заснували Ізраїльське царство (Північне царство) у 10 столітті до нашої ери. Іншими словами, це раннє ізраїльське місце поселення».
Покійний професор Хайфського університету Церталь розкопав це місце в 1980-х роках, включаючи великий прямокутний вівтар, який, очевидно, був побудований над більш раннім круглим вівтарем. Стріплінг сказав, що табличка взята із землі, викопаної саме з цього круглого вівтаря.
«Як тільки я побачив цю [табличку], я зрозумів, що це таке, тому що ці таблички з прокляттями відомі. Моє серце мало не вискочило з грудей», — сказав Стріплінг.
Її матеріал, свинець, був проаналізований в Єврейському університеті професором Наамою Яхалом-Мак, з використанням шматочків таблички, що відламалися. Свинець відповідає зразкам з Греції. Це, само по собі, не зовсім дивно, адже свинець із Греції був знайдений на стоянках доби пізньої бронзи та раннього залізного віку в цьому регіоні. Нещодавно біля берегів Ізраїлю було виявлено місце кораблетрощі, а судно було навантажене злитками свинцю.
Розшифровка напису
Напис на свинцевому листі складається з 40 стародавніх протосинайських літер. Він не залишає багато місця для сумнівів, що це було прокляття. Інша справа, що це може означати для інтерпретації знахідок на горі Евал.
Численні скани прочитали Ѓаліл і Пітер Герт ван дер Вен з Університету Йоханнеса Гутенберга у Майнці. Стріплінг сказав, що для читання тексту, написаного всередині таблички, були потрібні тисячі сканів.
«Ми знайшли 40 літер всередині та зовні таблички. І всі вони були написані цим протоалфавітним письмом, яке датується епохою пізньої бронзи», — сказав Стріплінг.
Вони побачили літери, починаючи з дуже ранньої форми букви алеф. З 40 літер на табличці 11 — це «алеф» в архаїчній формі, давнішої за палеоіврит, каже Стріплінг. «Слово «прокляття» — «arur» на івриті — зустрічається 10 разів, а ім’я «YHW» зустрічається двічі в письмі епохи пізньої бронзи», — каже він, зауважуючи, що воно передує відомому написанню в Біблії.
Ѓаліл розповів, що текст в основному написаний архаїчним протоханаанським письмом, а деякі літери походять від ієрогліфів. Найпізніше датування за допомогою епіграфічного аналізу означає, що це приблизно 12 століття, а деякі елементи датовані навіть як більш ранні.
Він стверджує, що більшість давньоєврейського тексту написана ізраїльтянами як внутрішній юридичний документ, форма суспільного договору, що попереджає особу, яка його укладає, що станеться, якщо вона не виконає своїх зобов’язань.
Це документування прокляття виникло не на порожньому місці. Месопотамці та вавилоняни були сумно відомі своїми літературними проявами злої волі. Одне з месопотамських погребінь містило заклинальні миски, де зазначалося: «щоб язик жертви пересох, щоб сірка і вогонь обпікали його» і багато-багато іншого.
Але справжні таблички з прокляттями більше знайомі з елліністичного та римського періодів. Не рахуючи ті, які поклали в могили, десятки табличок з прокляттями були знайдені в 2500-річній криниці в Афінах. Стародавні греки, здавалося, вірили, що можуть спілкуватися таким чином з потойбічними богами. Ще одна табличка прокляття була знайдена в Єрусалимі на руїнах розкішної римської вілли в єрусалимському Місті Давида.
Табличка з гори Евал, здається, старша. Якщо табличка така ж стара, як припускають археологи, і датується епохою пізньої бронзи або раннього залізного віку, так само, як кераміка, розкопана Церталем, це приголомшлива знахідка, зазначив Стріплінг.
Сьогоднішні договори та контракти читаються дещо інакше, але це був чіткий і простий юридичний документ, стверджує ван дер Вен.
«Прокляття — це юридичний напис із юридичним вироком, адресованим досі невідомій особі чи групі. Воно явно має давнє ізраїльське походження, відноситься до його божества [YHWH] і читається як формула прокляття. Є хороші літературні паралелі в єврейській Біблії, — каже ван дер Веен. — і це була відома традиція стародавнього Середземномор’я та Близького Сходу.
Найдавніший відомий напис до цього був хетським і знайдений в Туреччині. Це приблизно з того ж періоду, каже ван дер Він: «Тож такі написи були у вжитку в той час».
Прихований текст таблички зчитували за допомогою томографічних знімків. З огляду на те, що йому тисячі років, він написаний протоалфавітом і щільно згорнутий, «читати» та розшифровувати його було величезною працею любові.
Читання складеної таблички за допомогою сканування було виснажливим процесом, сказав доктор ван дер Вен: «Але кожного дня ми відновлювали нові літери та слова, написані дуже стародавнім шрифтом».
За словами дослідників, там написано:
«Проклятий, проклятий, проклятий — проклятий Богом YHW.
Ти помреш проклятий.
Проклятий, ти неодмінно помреш.
Проклятий YHW — проклятий, проклятий, проклятий».
Ѓаліл пояснює, що він упізнав формульну літературну структуру напису: «Виходячи з симетрії, я можу сказати, що він був написаний як хіастичний паралелізм». Це літературна структура, відома в книзі Псалмів, де послідовні фрази повторюють ту саму граматичну структуру. Такий літературний прийом зустрічається і в інших місцях Біблії, а також в інших близькосхідних текстах того періоду. Але до цих пір дослідники вважали, що Біблія була записана лише через сотні років після датування цього тексту.
Яка мета цього напису? «Це, швидше за все, самопрокляття чи клятва, яку людина накладає на себе, — пояснює ван дер Вен. — Я приймаю благословення… і приймаю прокляття, якщо порушу завіт».
Захищаючи свою інтерпретацію слова, перекладеного як YHW, він пояснює, що протоалфавітне письмо не було стандартизоване — воно могло йти зліва направо, зверху вниз. Але тут ми маємо це двічі: літери «йуд» зліва, «ге» посередині (виглядає як фігурка у вигляді палички) і «вав». «Це божественне ім’я бога», — каже ван дер Вейн.
На додаток до факту раннього — якщо не найдавнішого — напису на івриті, знайденого в Землі Ізраїлю, Ѓаліл сказав, що ця знахідка припиняє поточну академічну дискусію про те, чи були ізраїльтяни грамотними.
«Ми знаємо, що ізраїльтяни з моменту, коли вони прийшли до Ізраїлю, вміли чітко писати, включаючи ім’я Бога. Тепер ми бачимо, що хтось міг написати хіастичний текст у 12 столітті до нашої ери. Більше не слід розмірковувати про те, чи були ізраїльтяни письменними за часів царя Давида», — сказав Ѓаліл.
«Людина, яка написала цей текст, мала здатність написати кожен текст Біблії», — додав він.
Олександра Обревко
За матеріалами The Jerusalem Post (https://www.timesofisrael.com/archaeologist-claims-to…/) та Haaretz (https://www.haaretz.com/…/.premium-early-israelite…)
Фото Amanda Borschel-Dan, Shomrim Al Hanetzach Michael C. Luddeni, Elad Tzur, Associates for Biblical Research
