Світ

Нетрі, напевно, є в кожному місті, так що там місті, напевно, в кожній країні, і зараз фотографіями нетрів і життям людей в них, вже мало кого можна здивувати.

Про це повідомляє «Світогляд» з посиланням на допис Євгенія Євви в Facebook.

Камбоджа — не виняток. Райони нетрів, де живуть люди за межею бідності, присутні в кожному місті й навіть у багатьох селах. Це такий район, де будинки зроблені з чого попало. Бруд, безлад, відчуття безнадійності та життя в очікуванні НІЧОГО, тобто люди не чекають дива, що приїде принц на білому коні й витягне їх з цієї бідності.

А самі вони вирватися не можуть. З різних причин і цих причин — тисячі. Одні причини начебто просто надумані: лінь, пияцтво, не бажання змінити ситуацію; інші — реально серйозні: старість, хвороба, неосвіченість і як результат — немає нормальної роботи. І є бажання і завзятість, але це тяжіє над ними як страшна доля.

Люди живуть не просто за межею бідності, багато хто навіть не наближалися до цієї межі. Я був приголомшений, коли мені сказали, що кожен день в сім’ї є тільки зелень і овочі, тому що це дешево. Найдоступніша їжа в Камбоджі — рис, в цих сім’ях буває дуже рідко. За м’ясо, ковбасу і рибу я навіть не хочу говорити.

Будинки — це чотири палиці, яких віткнули в землю й обшили тонкою залізною бляшанкою, як консервну банку.

Підлога — набиті на бамбукові перекладини тонкі розпущені бамбукові пластини. Ти йдеш по ньому і боїшся провалитися, під тобою все згинається і тріщить (моя вага – 60 кг).

Коли пішли зливи, цей район відразу затопило. Наверх у воді спливла вся грязь і сміття. Каламутна смердюча вода, змішана з відходами, зайшла в будинки. Вода лилася зверху, вода підступала знизу. У деяких провалилися дахи (ну якщо це можна назвати дахом). І внизу, під бамбуковими паличками —бруд.

Запах — це вже другорядне, до нього звикаєш через 10 хвилин перебування там.

З Ладою і його дружиною Джен, ми прийшли в цей район, щоб подивитися, чим і як ми, як церква в цьому селі, можемо допомогти людям. Не тільки продуктами харчування, перш за все — надією на майбутнє, не обов’язково на цій землі, але в Вічності. Також допомогти полагодити дах і підлогу.

Ні, ми не ті самі принци на білому коні, але «все, що може рука твоя, те й роби», а також «якщо можеш робити добро і не робиш — ….» закінчення я думаю ви знаєте.
Бог показав нам цих людей, Господь привів нас в цей район і, я думаю, у Нього є план для цього народу.
Якщо ви хочете допомогти нам розпочати служіння в трущобах Туол Самбора, напишіть мені будь ласка.
Благословень від Господа, і як ми співаємо в одному з псалмів: «милости Господни вспоминай, считай». Бог благий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Повені обвалилися на 17 провінцій, постраждалих близько 100 000»: місіонер Євген Євва просить молитися за Камбоджу

У віці 99 років Енід Вебстер щойно завершила свій шостий City2Surf в Сіднеї, Австралія, щоб зібрати гроші для Адвентистського Агентства Розвитку та Допомоги (ADRA).

Повідомляє logosinfo.org. з посиланням на Adventist Review.

«Регулярна ходьба обов’язково окупається!» — сказала Енід.

Жінка завершила 14-кілометровий похід менш ніж за 3 години 30 хвилин, і до неї приєдналися 13 членів сім’ї, які також йшли пішки в той день. Деякі родичі гуляли з нею, а інші гуляли по Північній території й Квінсленду в Австралії та навіть в Гонконзі.

Енід Вебстер почала брати участь у подібних марафонах з 93 рокиів. З тих пір, вона робить це щороку, за винятком одного, коли жінка була занадто хвора.

«Люди завжди дуже здивовані», — додає вона. «Особливо ті, які дізнаються про те, що на початку 2019 роки їй замінили серцевий клапан».

В кінці минулого року Енід була готова відмовитися від своїх зусиль зі збору коштів, оскільки п’ятигодинна поїздка в Сідней з її села для престарілих в Куранбонге ставала надто напружена. Але коли COVID перетворив City2Surf в віртуальний захід, Енід не втрималася від щорічного заходу зі збору коштів, під час ходьби по своєму району.

Рут, невістка Енід, також бере участь у подібних марафонах.

«У той момент вона ще не була завзятим пішоходом. Вона була трохи повненька, але змінила дієту і почала регулярно ходити пішки. Тепер Енід проходить 10 000 кроків на день», — говорить вона.

Енід живе самостійно у своєму селі для пенсіонерів і любить шити та в’язати гачком, займатися садівництвом, готувати й тримати свій будинок в порядку. Вона завжди в формі завдяки здоровому ранковому розпорядку, її сім’я часто зустрічається з нею на прогулянці о 7 годині ранку.

«Вона рано встає і гуляє», — каже Рут, додаючи, що жоден дощовий день не зупинить Енід. «Вона надягає плащ і йде! Одного ранку я сказала: «Ти ходила сьогодні вранці?» Тому, що йшов дощ. І вона сказала: «Так, і я тебе не бачила!»

Кошти, зібрані Енід, підуть на ADRA Appeal, найбільше джерело фінансування програм ADRA в Австралії. І ходьба — не єдине, що робить Енід, щоб допомогти нужденним.

«Вона займається в’язанням гачком, шиє ковдри та інші подібні предмети, які жертвує на благодійність», — каже Рут.

У партнерстві з місцевими церквами адвентистів сьомого дня, добровільні програми ADRA Australia годують, одягають, розміщують, з’єднують і дають людям можливість долати труднощі й кризи та можливість знову стати на ноги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Християнська спортсменка пробіжить 200 км, щоб забезпечити Танзанію чистою водою

Ця історія трапилася в кінці вересня 2018 року, в Індонезії стався сильний землетрус, а потім жахливе цунамі. Загинуло більше півтори тисячі осіб.

Про це пише gcshelp.org.

Дивовижна історія трапилася з капітаном літака Ікозе Мафелла, про яку він засвідчив у Джакарті на недільному богослужінні.

«Весь день в п’ятницю я відчував якийсь неспокій, не знаючи причину», — розповів капітан.

Щоб витіснити це почуття, капітан Мафелла, переконаний християнин, став голосно співати пісні поклоніння під час польоту з Уджунгпанданг в Палу.

«Зазвичай я тихо наспівував, але в цей день я хотів славити Бога щосили».

«Думаю, вам варто записати диск з піснями поклоніння», — пожартував другий пілот —мусульманин.

Коли вони зібралися зробити посадку в аеропорту Палу, вітер став неймовірно сильним, він почув голос в серці, який спонукав його зробити ще одне коло перед тим, як приземлитися.

Аеропорт Палу розташований між двома гірськими хребтами, і за це пілоти називають його «Долина смерті».

Капітан знову всередині відчув, що йому потрібно бути дуже обережним при посадці. Вголос він процитував 22-й Псалом:

«Якщо я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твій жезл і Твій посох — вони заспокоюють мене».

Після приземлення, Святий Дух знову промовив йому поквапитися. Він дав команді зробити тільки 20-хвилинну перерву до відльоту в Джакарту.

«Я попросив у диспетчера дозволу на зліт на 3 хвилини раніше, навіть не виходячи з кабіни».

Відчуваючи невідкладність, капітан Мафелла навіть порушив деякі стандартні процедури польоту, щоб прискорити виліт.

Коли момент зльоту настав, капітан Мафелла понісся по злітно-посадковій смузі.

«Моя рука продовжувала штовхати важіль, змушуючи літак прискорюватися на зльоті».

Коли вони прискорилися, жахливий землетрус початок стрясати Палу, вони відчували, як літак хитає в різні боки. Колега-мусульманин з жахом в очах дивився на капітана.

«Якби я вилетів на три хвилини пізніше, я б не зміг врятувати 140 пасажирів, тому що асфальт на посадковій смузі ходив вгору і вниз, як завіса на вітрі», — розуміючи Божий промисел, розповів він.

Він спробував зв’язатися з диспетчерською, але відповіді не було. Подивившись вниз, він побачив жахливе видовище: величезна діра в море до дна. Кола розросталися з величезною швидкістю … Так починалося цунамі.

Коли літак прибув в пункт призначення, йому повідомили новину про те, що в Палу стався сильний землетрус і цунамі.

21-річний авіадиспетчер Антоніус Гунавану Агунг допоміг літаку злетіти, до кінця перебуваючи в диспетчерській, але сам загинув від землетрусу.

«Він чекав мене, поки я не опинився в безпеці, перш ніж вистрибнути з вежі. Тому я називаю його своїм ангелом-охоронцем».

Сьогодні авіадиспетчера і капітана вважають національними героями.

«Нам потрібно навчитися слухатися Божий голос, — каже капітан. — І що б не сталося, важливо залишатися спокійним, не впускати паніку, щоб ясно почути голос Духа Святого».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Cessna 185: адвентисти виділяють літак для допомоги віддаленим громадам корінних народів Канади

Як відомо, Польща має одне з найбільш антиабортивних законодавств Європи. В цій державі заборонено вбивати ненароджених дітей, окрім випадків зґвалтування, загрози життю матері та генетичних відхилень.

Про це повідомляє c4u.org.ua з посилання на bbc.com.

Тривалий час захисники життя боролися за скасування останньої легальної умови, бо це потенційно могло зменшити кількість абортів на 98%, адже абсолютна більшість переривань вагітності відбувалася з цієї причини.

22 жовтня Конституційний суд Польщі ухвалив рішення, яким визнав неконституційним дозвіл вбивати дітей із генетичними відхиленнями. Це питання було винесене на розгляд ще 2019 року, і нарешті суд більшістю ухвалив остаточне рішення — євгеністичні аборти суперечать польській Конституції: нормам, що гарантують право на життя, повагу та захист людської гідності та право захисту від дискримінації.

Суть і символізм цього рішення чи не найкраще прокоментував депутат польського парламенту Томаш Зімковський:

«Сьогодні в пам’ять про святого Івана Павла II на його Батьківщині цивілізація Життя торжествує над цивілізацією Смерті. 22 жовтня 2020 року увійде в історію. Ми закінчуємо з вбивством беззахисних, зі спадщиною тоталітарних режимів ХХ століття».

Та не всі поляки вітали торжество життя. Рішення Конституційного суду викликало чимало критики з боку прихильників абортів, включно з опозиційними політиками й низкою публічних персон. Того ж дня у Варшаві відбулися пікети прихильників абортів, які навіть супроводжувалися сутичками з поліцією.

Але за що вони борються? З одного боку, зрозумілим є використання феміністками судового приводу для чергового підняття теми нелегальності переривання вагітності, Однак сам привід стосується дуже слизької для ліволібералів теми — захисту меншин.

Борці за «соціальну рівність» та адепти різноманітності дуже часто експлуатують людей з інвалідністю. Та вони потрібні їм лише коли йдеться про наочність представленості меншин, але реальний статус і гідність людей з інвалідністю стає каменем спотикання, коли мова заходить про їх банальне виживання.

Сучасний світ презентує гарну картинку: суспільство інклюзивності і толерантності турбується про кожного, не залежно від його ознак меншини. Але реальність доводить, що все зовсім не так. Насправді тисячі людей з інвалідністю тихо вбивають лише через їх особливості. Дуже популярно сьогодні показати дівчину із синдромом Дауна, яка крокує подіумом чи малює картини, але ніхто не покаже ще не народжену дитину із аналогічною хворобою, яку розірвали на частини, бо її батьки так вирішили, бо суспільству вона не потрібна.

Закони, що виокремлюють людей з інвалідністю в категорію, яку можна вбити — це буквально політика євгеніки, селекції людей. Світ переживав це, наша цивілізація пройшла через це, але так і не винесла уроків. Сьогодні люди продовжують розглядати інше життя через призму комфорту і корисності (такий собі гуманізм без гуманності).

Нинішнє рішення польського Конституційного суду — це дуже багато кроків вперед, в порівнянні з українським законодавством щодо абортів. У нашій державі будь-яка жінка може вбити дитину до 12 тижнів вагітності, а  багато з них і до 28. Ці закони, що легалізують масові вбивства, неодноразово пропонувалося переглянути, однак такі ініціативи депутатів завжди їх колеги чи ЗМІ маргіналізували і далі подання законопроекту вони не заходили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Захистимо сім’ю разом»: президент Польщі долучився до ювілейного маршу за сімейні цінності

У форматі онлайн відбулась Конференція з глобальної доступності – 2020. Уже вдруге її провела команда організації «Джоні та друзі».

Тривав захід із 14 до 17 жовтня. Понад 800 представників із країн різних континентів стали його учасниками. Приєдналися й більше 50 українців, йдеться на сторінці Агапе Україна у фейсбуці.

У перший день події до християн, які працюють із людьми з інвалідністю у всьому світі, звернулася засновниця організації Джоні Ериксон Тада. Щодо наступних трьох днів, то на учасників чекали зустрічі з цікавими спікерами під час пленарок та майстерок.

Разом із тим, вони мали нагоду поділитися труднощами й благословіннями, з якими зіштовхуються у своїй роботі, в рамках регіональних дискусійних груп.

Модераторкою однієї з них стала Національна координаторка «Джоні та друзі» в Україні Галина Цимбал. Тож спільно з кількома представниками з Молдови та Білорусі намагалися знайти можливості для організації спільних проєктів та продовження діяльності в час пандемії.

До слова, тематика майстерок охоплювала різноманітні проблеми – від пошуку волонтерів та усування бар’єрів задля інклюзії до поведінкового менеджменту, лобіювання інтересів осіб із інвалідністю на рівні держави та формування відповідної політики. Відтак, вони були цікаві як тим, хто тільки починає працювати у цьому напрямку, так і тим, хто не один рік допомагає людям із серйозними проблемами зі здоров’ям.

Варто наголосити, що вперше конференція такого масштабу була доступна українською для учасників із нашої країни. Серед інших мов – іспанська, китайська, португальська та хінді.

Проте найголовніше, чого організаторам онлайн-конференції з глобальної доступності вдалося досягнути – це  започаткувати спілкування та співпрацю між християнами з різних країн, які допомагають людям з інвалідністю, підбадьорити їх і надихнути новими ідеями. Окрім того, хорошим бонусом для учасників стало те, що всі відеоматеріали події будуть доступні для них до 31 грудня 2020.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Онлайн-богослужіння дали християнам з інвалідністю можливість бути в Церкві

Дівчина з синдромом Дауна отримала дозвіл оскаржити чинний закон про аборти у Верховному суді Великобританії.

Про це пише Всеукраїнський Собор з посиланням на повідомляє christian.org.uk.

Хайді Кроутер заявляє, що закон, який дозволяє аборти за медичними показниками, дискримінує ненароджених дітей за їхніми особливостями.

«Закон говорить, що це нормально, щоб така дитина як я, з синдромом Дауна, була вбита ще до народження» – говорить Хейді.

«Цей закон несправедливий. Він змушує мене почуватися так, ніби було б краще, якби мене не було. В очах закону було б краще, щоб я була мертвою» — аргументує свою позицію смілива дівчина.

У Великобританії аборти дозволені лише до 24 тижнів, але одним з винятків, за яким можна зробити аборт аж до терміну народження дитини, є діагностування в неї синдрому Дауна.

«Я думаю, що я маю право на існування» — заявляє Хайді Кроутер.

Шокуюча статистика. За даними Міністерства охорони здоров’я та соціальної допомоги Великобританії, лише за пів року було вбито через аборт 339 дітей, що вірогідно мали б народитися з синдромом Дауна. У Великобританії, близько 92 відсотків вагітностей, у кого діагностовано синдром Дауна в утробі матері, переривають вагітність.

Британська служба з питань вагітності, заявила, що виступає проти «будь-якої спроби забрати у жінок право самостійно приймати рішення щодо продовження вагітності чи ні».

В Україні статистика абортів свідчить про катастрофічні цифри. Законодавство дозволяє робити аборти за показником хромосомних аномалій, а точної статистики вбитих дітей через вірогідний синдром Дауна ніхто навіть не веде.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Синдром Дауна — не вирок: модельна агенція, яка дає шанс людям з інвалідністю

Голлівудська актриса Летиція Райт відкрила нову продюсерську компанію під назвою «Threesixteen Productions» і розповіла, що ідея її назви була натхненна Богом.

Про це пише ІА Світогляд з посиланням на The Christian Post.

Як розповіла 26-річна актриса для журналу Porter Magazine, «Threesixteen Productions» назвали на честь популярного біблійного вірша від Івана 3:16. У цьому вірші говориться: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне».

«Це ім’я давило мені на серце. Коли я була в темряві, Бог звернувся до мене, і я якось бачу свою продюсерську компанію в цьому сенсі: є проблема, і вона потребує трохи заощаджень», – поділилася Райт про історію створення незалежного артхаусу.

Як йдеться на вебсайті компанії, молода зірка як і раніше «присвятила себе розвитку своєї майстерності в акторській індустрії». Як уже зазначалося, основна увага компанії приділяється виробництву «змістовного контенту в індустрії розваг».

В інтерв’ю актриса також розповіла про свої почуття з приводу сиквелу «Чорна пантера» після того, як головний актор Чедвік Боузман раптово помер після чотирирічної боротьби з раком товстої кишки.

«Ми просто все ще оплакуємо Чеда, тому я навіть не хочу про це думати, – сказала вона виданню. – Думка про те, щоб зробити це без нього, досить дивна. В цей момент ми просто сумуємо, тому це намагання знайти світло посеред усього».

Після смерті Боузмана Райт вшанувала свого колегу зворушливим виступом в Instagram, де розповіла, що Бог відкрив їй про покійного актора.

«Я ніколи не забуду той день, коли я зустріла тебе, перш ніж сіла у літак до Лос-Анджелесу. У мою першу зустріч з тобою Бог сказав мені, що ти – мій брат, і що я повинна любити тебе. І я завжди любила, і я завжди буду любити. Але тепер моє серце розбите в пошуках старих переписок, листівок з підписами твоїм почерком, і спогадів про те, як ти тримав мене за руку, наче це було навічно», – сказала Райт про Боузмана.

Актриса дала зрозуміти для ЗМІ, що саме її віра в Ісуса допомагає їй зосередитися.

«Я зосереджена на тому, хто я є, і я дуже вдячна. Я не ідеальна. Ти не ідеальний, особливо як християнин. Але ти гуляєш кожен день і намагаєшся просто залишатися на зв’язку, і так, це дуже допомогло мені, тому я дуже вдячна», – заявила вона.

Зірка раніше відкрилася в розмові для The Hollywood Reporter і пояснила, що поїздка для вивчення Біблії допомогла їй вибратися з «дуже темного місця», тому сьогодні вона дуже переконана і стійка в своєму християнстві і вибирає свої ролі саме через цю призму.

«Я пишаюся тим, що зберігаю те ж саме, що і в момент, коли я тільки почала грати, а не просто змінила смугу руху, щоб взяти все тільки тому, що це може принести гучне ім’я або великий бюджет, – сказала Райт. – Чи підходжу я для цієї ролі? Це те, що я повинна грати? Якщо щось не в моєму дусі, я знаю, що це Божий спосіб сказати мені: «Ти не повинна цього робити».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Український кінематограф зараз знаходиться на зародковому рівні», – режисер Сергій Шараєвський

Під час пандемії одна з найбільших афроамериканських церков Америки пожертвувала понад 1 мільйон доларів, щоб допомогти місцевим організаціям у боротьбі з Covid-19.

В рамках кампанії «Десятина за десятину» баптистська церква Alfred Street в Олександрії, Вірджинії, яка вважається однією з найстаріших в США, віддала 10% від зібраної церковної десятини іншим християнським громадам і організаціям.

Про це повідомляє invictory.com з посиланням на The Christian Post.

«Кілька років тому ми змогли пожертвувати 1 мільйон доларів Національному музею афроамериканської історії та культури. Я вдячний Богу за те, що баптистська церква Alfred Street може підтримати людей з нашої громади по всій країні під час пандемії», — сказав старший пастор церкви преподобний Говард-Джон Уеслі.

Як зазначив старший пастор церкви преподобний Говард-Джон Уеслі, керівництво громади турбувалася чи зможуть вони підтримувати діяльність церкви під час карантину.

«У перші ж два тижні після того, як ми стали проводити богослужіння онлайн, пожертвування виросли майже на 25-30%. Я відчув, що Бог запитує нас, що ми будемо робити з цим надлишком. Тоді з’явилася ідея розпочати кампанію «Десятина від десятини», — сказав Уеслі.

Іншими організаціями, які отримали фінансову підтримку, стали:

• дитяча Національна лікарня, яка отримала 50 000 доларів для тестування дітей;
• початкова школа Simon отримала 130 000 доларів, щоб придбати планшети для учнів;
• Unity Health Care отримала 25 000 доларів для покупки засобів індивідуального захисту, витратних матеріалів та ліків;
• початкова школа Polk отримала 10 000 доларів, щоб закупити iPad-и для дітей з інвалідністю;

Кризовий центр для допомоги жертвам сексуального насильства в окрузі Колумбія отримав 20 000 доларів для розробки нової системи баз даних і багато іншого.

«Є невеликі церкви, які продовжують служити людям навіть при відсутності ресурсів. Тому ми збираємося щотижня вибирати громаду і / або організацію і просто перераховуємо їм частину зібраних грошей. Ми не конкуренти, ми брати і сестри і працюємо на одному боці. Ми хочемо підтримувати всіх без будь-яких умов», — підсумував Уеслі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Єврейський підприємець з дружиною жертвують мільйони доларів на християнські медичні місії в Африці

Євангеліст Франклін Грем закликає християн взяти участь у дні посту і молитви в неділю, 25 жовтня, всього за 9 днів до президентських виборів 2020 року у США.

Про це пише baznica.info.

Грем, який очолює організацію з надання гуманітарної допомоги Samaritan’s Purse і Євангельську асоціацію Біллі Грема, оголосив про захід в соціальних мережах.

«Я закликаю послідовників Ісуса Христа постити і молитися за наш народ в наступний ЧЕТВЕР, 25 ЖОВТНЯ. Відзначте це в своєму календарі і готуйтеся зараз. Я сподіваюся, що окремі люди, сім’ї та церкви приєднаються до мене в проханні про допомогу Господа і про те, щоб Його воля здійснилася в цьому вирішальному обранні. Ви будете?» – написав він у суботу.

Він навів біблійну розповідь про царя Йосафата, який правив царством, і про те, як він закликав народ постити під час конфлікту. Писання говорить: «І злякався Йосафат, і постановив звернути лице своє до Господа, і проголосив піст по всій Юдеї. І зібралися юдеї просити допомоги у Господа; зо всіх Юдиних міст прийшли вони благати Господа». (2 Хронік 20: 3-4).

«Коли на карту було поставлено виживання народу царя Йосафата, а його люди опинилися в небезпеці від ворогів, він закликав до посту, – пояснив Грем. – Люди шукали Господа і Його допомоги – і Він визволив їх».

Подібним чином євангеліст вважає, що віруючі сьогодні повинні шукати Господа, оскільки країна знаходиться на «критичному етапі» в історії.

«Нам потрібно звертатися до Бога, просити Його допомоги, Його втручання і Його милості, – підкреслив він. – Тільки завдяки Його руці Америка виживе і знову зможе процвітати. У нас є майбутні вибори, і на кону так багато всього – два абсолютно різних напрямки майбутнього цієї країни. Це впливає не тільки на нас, але і на наших дітей і онуків».

Нагадаємо, у вересні Грем очолив молитовний марш у Національній алеї у Вашингтоні, округ Колумбія, де десятки тисяч християн молилися за Америку і закликали до пробудження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Євангелісти Паула Уайт та Франклін Грем увійшли в топ-50 християнських союзників Ізраїлю

Служителі церков ЄХБ в Республіці Білорусь в коротких відеороликах говорять про зло і добро у світлі останніх подій.

Про це пише Християнський Мегапортал invictory.com.

«Церква в Білорусі останнім часом стала перед складним вибором. Народ відреагував на чергові вибори президента країни протестами і вимогою провести нові вибори. Влада у відповідь застосували доступні їй засоби, щоб заспокоїти народ, показавши, хто в домі господар. В результаті з’явилося багато постраждалих», – написав у своєму блозі благовісник, відповідальний редактор видавництва «Кринiца жицця» (Джерело життя) Союзу ЄХБ в Республіці Білорусь Василь Трубчік.

Що повинна робити в цей час церква? Просто молитися? Засудити зло і насильство? Мовчати, не сміючи сказати щось проти дії влади, щоб не нашкодити церкві? Який вихід бачать пастори церков з ситуації, що склалася?

Леонід Міховіч – єпископ церков ЄХБ в РБ впевнений, що всі дороги, крім дороги на Голгофу, де страждав і помер Ісус Христос за наші гріхи, ведуть у безвихідь.

Пастор церкви ЄХБ «Воскресіння» в Мінську Сергій Дрозд каже про приклад лідерства Ісуса Христа.

Пастор мінської церкви ЄХБ «Примирення» В’ячеслав Коновальчик говорить про призов покаятися. Ми заблукали: ГУЛАГ, Куропати, Окрестіно…

Пастор мінської церкви ЄХБ «Світло істини» Дмитро Лазута розповідає про реакцію людини на несправедливість, закликаючи вчитися у Христа.

Пастор мінської церкви ЄХБ «Новий Завіт» Сергій Лук’янов зачіпає тему всесвітньої змови, кажучи про спроби людини весь негатив, що відбувається в її житті, перекласти саме на це явище.

Пастор мінської церкви ЄХБ «Нова земля» Дмитро Мамойко міркує про феміду із закритими очима, яка повинна визначити де правда, а де брехня. Але ж у неї відкриті вуха, через які їй можуть нашіптувати брехню… Що ж є Істина?