Свята

Церква п’ятидесятників у Луцьку, яка налічує близько двох тисяч членів, відзначила День подяки.

Святкове зібрання Церкви Христа Спасителя відбулося в неділю, 11 жовтня.

До святкування Дня подяки, який в Україні традиційно поєднують зі Святом жнив, у приміщенні дому молитви на Вороніхіна, 14А і надворі організували кілька фотозон.

Церква Христа Спасителя разом із запрошеними гостями мала можливість подякувати Богу за прожитий рік, за хороший врожай і благословіння, якими завжди багатий і щедрий Господь. У богослужінні взяли участь місцеві проповідники,  хор та музичні гурти. До подяки Богу долучилися також запрошені служителі з об’єднаного братства, які виголосили Слово.

Після святкового богослужіння усіх присутніх запросили на фуршет на відкритому повітрі, де пригощали кавою з солодощами та бутербродами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• День подяки відсвяткувала п’ятидесятницька церква у місті Жашкові Черкаської області
• «Все, що маємо – це результат багаторічних молитов»: церква в селищі Вишнівець відзначила 90 років

11 жовтня п’ятидесятницька  церква у місті Жашкові Черкаської області святкували День подяки. Під час урочистого богослужіння була звершена молитва з рукопокладенням.

Про це повідомляє chve.org.ua.

Зокрема, рукопоклали на служіння пастора у місті Жашкові та у селищі Буки Черкаської області Нематжона Багірова, місіонера київської церкви «Сілоам», який уже кілька років опікується цими церквами.

Євангелізаційну роботу у згаданих населених  пунктах церква розпочала в рамках проекту УЦХВЄ  «400 нових церков за п’ять років». Про це нагадав  пастор церкви «Сілоам» і старший пресвітер  церков Київського міського об’єднання церков ХВЄ Сергій Вознюк.  Він привітав усіх присутніх зі святом і повів у подячній молитві.

«Потрібно дякувати Богу за все і завсіди, а особливо, коли людину оточує Божа ласка, любов і благословення!» –  підкреслив Сергій Михайлович.

Старший пресвітер Черкаської обласного об’єднання УЦХВЄ Віталій Малишевський теж привітав громаду зі святом і поділився словом наставлення щодо ролі та відповідальності пастора церкви. Він  разом із  Сергієм Вознюком здійснив молитву з рукопокладенням за пастора Немата та його  родину – дружину Нілуфар і сина.

Старші служителі закликали членів місіонерських церков продовжувати євангелізаційну працю на Черкащині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• День подяки відсвяткували у церкві «Христос є відповідь» на Рівненщині

Починаючи з 2017 року, кілька християн-п’ятидесятників, які самі нещодавно оселилися у Львові, започаткували громаду християн віри євангельської – «Спільнота Преображення Христового», яка 13 вересня отримала своє постійне приміщення. А 26 вересня харківська церква п’ятидесятників «Джерело життя», де пастором служить старший пресвітер області  Сергій Циганков, святкувала ювілей – 40 років із часу заснування.

Про це  повідомляє “Релігія в Україні” з посиланням на сайт п’ятидесятників України.

• «Все, що маємо – це результат багаторічних молитов»: церква в селищі Вишнівець відзначила 90 років

У п’ятидесятницькій церкві селища Вишнівець Збаразького району Тернопільської області на початку жовтня святкували ювілей – 90 років від дня заснування.

Про це повідомляє chve.org.ua.

Історія цього зібрання розпочалася восени 1929 року. Двоє мешканців Вишнівець Петро Свинковський та Микита Вовк зацікавилися Біблією. Істина Божого слова глибоко торкнулася сердець цих чоловіків, і вже незабаром до селища на служіння були запрошені віруючі Данило Биць та Григорій Горошко. Перше зібрання відбулося в домі брата Петра. А вже у 1930 році у селищі утворилася невелика громада християн віри євангельської, згодом обрали і першого пастора, ним став Петро Круліковський.

Як згадують старожили, перебуваючи в силі Духа Святого, Вишнівецька  п’ятидесятницька громада досить швидко зростала. У 1957 році на служіннях хрещення Святим Духом отримало близько 50 людей.

«Престарелые, молодые юноши и девушки, даже дети, где-то 20 душ было крещено Святым Духом. Виновниками этого нарушения есть Круликовский и Баканчук», – доповідає дехто Аугілінін у Київ Андрєєву.

Через цю неординарну подію пастора Вишнівецької церкви змушені були зняти, а на його місце було обрано брата Данила Биця, якого згодом, у 1965 році, обрали ще й обласним пресвітером. У різний час пасторами цієї церкви служили Сильвестр Вовк, Григорій Черненко, Василь Мельник та Микола Мельник. Сьогодні пастором у громаді служить Анатолій Наконечний.

Багато років віруючі у Вишнівцях збиралися по домах. Будівництво Дому молитви розпочалося лише у березні 1989 року під керівництвом Михайла Вовка. Через півтора року з Божою допомогою на місці чагарників стояла чудова споруда із написом Дім молитви.

Насьогоднішній день Вишнівецька церква є однією з найбільших церков Тернопільщини (близько 300 членів). Бог благословив її чудовими пасторами, дияконами, диригентами та вчителями недільних шкіл. Крім того церква активно працює у сфері євангелізму дітям та дорослим, проводить служіння у в’язницях та сиротинцях, допомагає малозабезпеченим сім’ям, організовує дитячі літні табори та багато іншого. Усе це – великі Божі благословіння. Адже немає нічого кращого, як служити Богу та ділитися радісною звісткою про Божу любов з іншими людьми.

«Все, що ми маємо сьогодні у нашій церкві – це результат багаторічних молитов, постів та перебування в Слові Божім», – кажуть члени громади.

На святкове служіння з нагоди 90-річчя Вишнівецької церкви, прибуло багато гостей. Серед них – керівництво місцевої територіальної  громади та школи, яке, до речі, завжди гарно відгукується про віруючих церкви, та старші служителі братерства УЦХВЄ. Щиро привітав  вірян старший пресвітер церков Тернопільщини  Віталій Яцюк, єпископ Володимир Терещенко, а також старший єпископ церкви УЦХВЄ Михайло Паночко, який у своїй проповіді говорив про вибрання, відповідальність і вірність.

«На своїх  вибраних Господь кладе відповідальність. Ісус узяв відповідальність за наші гріхи і смиренно поніс хрест, дозволив себе розп’ясти. Тому-то, кожен з нас, має вірно нести свою  відповідальність», – підкреслив Михайло Степанович.

Святкова програма, яка  зранку почалася в Домі молитви, по обіді  продовжилася у центрі селища, біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Там святкували День подяки селища. Чудова погода, прекрасні виступи дитячих та молодіжних колективів, а також слово старшого єпископа, яке торкнулося сердець багатьох невоцерковлених  мешканців селища.

«Бог нам дав життя, здоров’я, очі, розум, Він посіяв у нас, а тепер, по праву, чекає від нас доброго плоду», – підкреслив Михайло Степанович.  Він побажав присутнім приносити добрі плоди  і разом з іншими священнослужителями звершив молитву за селище та область.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На міжнародній конференції ReCamp-2020 розкажуть про альтернативну освіту

4 жовтня церква «Христос є відповідь» (м. Рівне) зібралася на святкування Дня подяки.

Це свято щорічно відзначають тисячі євангельських церков по всьому світу. У цей день церква дякувала Богові за благословення, які Він посилав в минулому році, і мова йде не тільки про повсякденні матеріальні дари, але і про духовні. До свята готувалися дружньо, всією церквою: одні прикрашали сцену, інші готували програму служіння, треті накривали столи з частуваннями для гостей.

«Мені є за що дякувати Богові: перш за все, за своїх дітей, за сім’ю, за їжу, за будинок, в якому я живу, за всі блага, які Господь нам дав. Дякую Йому!» – засвідчила під час святкування Оксана Осташук, менеджер з персоналу, м.Рівне.

У служінні брали участь діти-учні недільної школи; гості свята слухали гру на скрипці, спів під бандуру і, звичайно ж, проповідь Слова Божого.

«Дякую Богові за всі плоди, які у нас є, обов’язково за маму і тата, за моїх сестричок, братиків і рідних!» – розповів Тимур Харчук, 6 років, м Рівне.

Пастор Тарас Сень пояснив, що День подяки чи Свято жнив християни традиційно святкують восени, коли зібрано врожай. Члени помісної церкви приносять вирощені овочі та фрукти в Дім молитви, підносять слова подяки Господу за Його турботу і дари у вигляді рясних плодів. Але є у свята Врожаю і друге значення – духовне. Жнива в Біблії – час підбиття підсумків “женців”, коли «…і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить в огні невгасимім» (Матф. 3:11-12).

«Хочу подякувати Богові за 2020 рік, непростий рік, тому що під час карантину були обмежені наші можливості. Але церква жила і функціонувала – ми допомагали нужденним, проводили табори відпочинку в Карпатах, роздавали християнську літературу і поширювали Євангеліє в Інтернеті. Сьогодні Бог дав нам зібрання, під час якого відчувається Божа благодать. Найголовніше, що Боже Слово діє в серцях людей і вони замислюються над своїм життям», – сказав Тарас Сень.

Свято Жнив нагадує, що подяка і хвала – сильна зброя, що дана християнам. У моменти духовного тиску і труднощів потрібно більше славити Бога, наповнятися Духом Святим, більше молитися. Тоді Бог буде відповідати на прохання і змінювати ситуацію, давати сили для подолання всіх проблем і перешкод.

Християни знають, що хвала і подяка привертають увагу Бога, а нарікання – віддаляють від Нього. Важливо принести Богу плоди, і перший плід – справжнє покаяння, а далі потрібно реалізовувати свої дари, можливості і віддавати час служінню Богу.

Втіха для кожного в тому, що Бог ніколи не залишає своїх дітей без чітких інструкцій, про це свідчать історії Адама і Мойсея, коли Бог дав їм заповіді, тобто керівництво до життя. Нас Бог також вчить і підбадьорює, важливо тільки прислухатися до Його настанов і чітко дотримуватися їх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Всеукраїнського Дня подяки-2020 у Києві не буде: церкви святкують локально

Щорічно в жовтні у всьому світі відзначають Місяць вдячності пасторам. В Україні День пастора 2020 святкуватимуть 11 жовтня.

У 1994 р. американська християнська організація «Фокус на сім’ю» почала просувати місяць вшанування служителів як національний Місяць вдячності пасторам. З місяця вдячності за служителів виросла ідея виділити один конкретний день, щоб заохотити віруючих демонструвати свою вдячність священнослужителям. Цей день став відомим як День вдячності пасторам.

У різних країнах День пастора (Pastor Appreciation Day) відзначається кожної другої неділі жовтня. Ініціатори відзначають, що священнослужителі служать цілодобово і вдячність їм може стати натхненням, а також вберегти від розчарувань і емоційного вигоряння.

«Бути пастором – непросто. Це вважається однією з найбільш напружених робіт, і повідомляється, що майже 20 000 пасторів щороку залишають служіння.
Невідомість 2021 року робить планування вашого бюджету страшним. Невідомо, якими далі будуть відвідуваність, пожертвування і події. Тож під час Місяця вдячності пасторів цього року нам потрібно обов’язково показати пасторам, що ми дійсно дбаємо про них та їхні сім’ї. Пастори працюють надзвичайно наполегливо, і висловлення вдячності від членів церкви для них є справжнім благословенням», – йдеться на The Christian Post.

Минулого року 13 жовтня християни України вперше відзначили День пастора. Планувалося, що ініціатива вшанування старших священнослужителів стане щорічною. Тож, аби не зраджувати започаткованій добрій традиції, цьогоріч День пастора пройде в цю неділю, 11 жовтня.

У цей день члени церков можуть подякувати привітати своїх пасторів, подякувати їм за служіння, подарувати подарунки. Організатори навіть розробили спеціальний буклет, де зібрали 50 ідей, як висловити повагу до свого пастора.

Крім того, в інстаграмі і фейсбуці вже запущені акаунти «Послужи пастору», де публікуються корисні матеріали для розвитку культури поваги в церквах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Для пасторів запустили сайт з конспектами проповідей і матеріалами для служіння
• Бідність і голод: через пандемію пастори по всьому світі не мають, що їсти

День подяки – багаторічна українська християнська традиція. Останні три роки святкування проходило маcштабно на центральній вулиці української столиці.

В цьому році у зв’язку з карантинними обмеженннями святкування набувають нових форм, пише Поклик Медіа.

Деякі християнські церкви вирішили відсвяткувати День подяки в місцевому парку. Так, християнська громада “Храм Спасителя” села Крюківщина (Києво-Святошинський район Київської області), в неділю, 20 вересня, організувала у Family Park свято Подяки.

Віряни дякували Богу, свідчивши про своє життя, молодь вітала людей на вході, співаки запропонували чудову музичну програму, а господині – смачний обід.

Серед почесний гостей свята, які привітали громаду зі сцени, були сільський голова Крюківщини Андрій Кріпак, міський голова Вишневого Ілля Діков, пастор церкви “Божий Мир” (м.Київ) Юрій Кулакевич та старший пресвітер Київського міського об’єднання церков Сергій Вознюк.

“Сьогодні знайдімо слова вдячності для наших батьків, чоловіків та дружин, друзів та сусідів. Подякуймо священнослужителям, військовим та волонтерам. Скажімо сердечне “Дякую!” нашому Богові, дякуючи за врожай, родину та Україну!” – закликав до молитви подяки Юрій Кулакевич.

В оргкомітеті Всеукраїнського Дня подяки (що проходив на Хрещатику) розповіли, що у 2020 році масштабних зібрань в ценрі Києва не планується.

“У кінці 2019 року ми сподівались, що у 2020 році свято пройде 12 вересня, і всі ми знову зможемо послужити. Планували розширення міст, у яких би на центральних площах пройшло би свято. Але Суверенний Господь вирішив по-іншому. Важливо залишатись з Ним, і щоб ніщо не зменшило нашої хвали та подяки”, – сказав Денис Наконечний, голова оргкомітету свята.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• 100 річниця євангельського руху: церква баптистів на Волині запрошує на Свято подяки

Осінній сезон Всеукраїнської кампанії вуличних сімейних заходів по Україні феєрично розпочав  Кривий Ріг. У місті майже тиждень тривали просімейні івенти для усієї родини із вікторинами та цінними подарунками. До свята долучилося близько чотирьох тисяч учасників. Як усе відбувалося, читайте нижче. 

Про це повідомляють vsirazom.ua.

Щовечора на центральному проспекті міста впродовж п’яти днів фестивалю проходили просімейні івенти з дотриманням карантинних правил та норм. Це яскраві фотозони та банери, аніматори, батути та величезна надувна гірка для малечі, майстер класи, конкурси, спортивні змагання, виставка здоров’я та багато інших локацій. Там гості могли не просто  відвідати локації та отримати  приємні враження, але й виграти призи. Зокрема, романтичну вечерю в кафе, сертифікат на покупку канцтоварів, квитки до мультиплексу, квитки у дитячі парки розваг. Головний приз заходу — електросамокат.

А також малечі роздано понад тисячу повітряних кульок із написом «Я люблю свою сім’ю!» Батьки ж отримали дві з половиною тисячі буклетів про важливість підтримки сім’ї в Україні.

Завершився тиждень півторагодинним онлайн телемарафоном, на якому глядачів привітали представники Криворізької Ради Церков. Гостями студії були також представники громадських організацій, які опікуються питаннями інституту сім’ї, та чудова християнська родина, яка поділилася секретами щасливого подружнього життя.

Упродовж телемарафону ведучі розіграли багато цінних призів для тих, хто розмістив у соцмережах свої родинні знімки із хештегом «КРза7ю2020», а головним подарунком став електросамокат.

Організаторами «Свята сім’ї 2020» стали Криворізька Рада Церков та ГО «Кривий Ріг За Сім’ю». Також до проведення долучилося понад сто волонтерів. Організатори заходу вважають своєю спільною метою продовжувати формувати суспільні традиції міцних і щасливих родин у місті та країні. Задля досягнення цього упродовж року ГО «Кривий Ріг за сім’ю» планує проведення різноманітних просімейних заходів та за підтримки Криворізької Ради Церков провести наступний Фестиваль Сім’ї у вересні 2021 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Супер сім’я – супер сила»: учасників конкурсу винагородили призами

Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає 29-у річницю проголошення незалежності.

День незалежності України — державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді, пише видання То є Львів.

Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської держави в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало.

Після Жовтневої революції 1917 року на Україну позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і оголосив Українську Народну Республіку — УНР. В Універсалі було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари.

Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину.

З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій — Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідкувала громадянська війна і череда інтервенцій, які завершилися в березні 1919 року в Києві. На Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)».

28 грудня 1920 між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний договір про військове і господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розпаду СРСР.

Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам’ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з’явився запис: «16 липня — День незалежності України».

Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».

ІА «Світогляд» також вітає наших читачів з Днем Незалежності. Вже 29-ий рік ми відзначаємо це свято! З кожним роком розбудови і розвитку нашої держави поглиблюється усвідомлення цієї події і дати – 24 серпня – і значення її для всієї країни, для кожного з нас, її громадян. І це закономірно: великі події осягаються на відстані, з плином часу. Бажаємо нашим читачам цінувати тією демократичною свободою, яку наша країна отримала в цей день, і бути вдячними Богу за те, що маємо, живучи у вільній країні. Щоб Україна завжди могла відстояти свою незалежність, бажаємо жити в залежності лише від Бога і Його Слова!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Патріарх Варфоломій привітав українців з Днем Незалежності