Україна

Про це повідомляє RISU.ua з посиланням на 0352.

Як зазначив перший заступник начальника військової адміністрації Ігор Дем’янчук, такого роду служба є не менш важлива, аніж звичайна служба.

«Альтернативна служба є видом служби, яка запроваджується замість проходження строкової військової і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. В умовах воєнного стану кожен службовець потрібен. Є безліч завдань, які треба виконувати не лише на передовій, а й у тилу, саме там можна залучати людей, що проходять такого роду службу», – додав Ігор Дем’янчук.

Зазначимо, що право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. До таких організацій належать: Адвентисти-реформисти, Адвентисти сьомого дня, Євангельські християни, Євангельські християни-баптисти, Покутники, Свідки Єгови, Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами), Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами), Християни євангельської віри, Товариство Свідомості Крішни.

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Війна — це трагедія, яку ми переходимо зараз, але переходимо не на самоті. Бог залишається вірним. Ми маємо розповісти світу історії страждання — щоби вшанувати цінність кожного людського життя і протистояти байдужості. Але ми також розповідаємо свідчення Божої опіки, щоб нагадати: перемога — від Господа.

З 1 липня стартує всеукраїнський конкурс оповідань «Моя історія війни». Про це пишуть на сайті Ірпінськой Біблійної церкви.

Цей конкурс — запрошення розповісти про війну в Україні через призму особистих історій. Ми хочемо відкрити нові голоси і заохочуємо вас долучитися, написавши свою історію у формі оповіді чи есею. Переможці конкурсу отримають грошові призи.

Мета конкурсу — дати можливість українським авторам-християнам розповісти світові історії Божої підтримки під час війни.

Три найкращі роботи отримають призи: I місце — електронна книга Kindle Fire 7 та грошовий приз в еквіваленті 200$, друге місце — грошовий приз в еквіваленті 150$, третє місце — грошовий приз в еквіваленті 100$.

До конкурсу допускаються невигадані історії та свідчення українською мовою, які раніше не видавалися ні в друкованому вигляді, ні в інтернеті. Твори не можуть бути опубліковані до моменту оголошення результатів конкурсу.

Ми приймаємо не більше двох робіт від однієї людини. Запрошуємо до участі молодих авторів та авторок віком від 15 років.

Обмеження тексту: до 3000 слів. Заявки, які перевищують цей ліміт, не розглядатимемо.

Дайте назву своєму твору і відправте електронним листом на адресу mywarstoryukraine@gmail.com

Разом із твором необхідно надіслати коротку автобіографію, фотографію, місто, контактний телефон. Протягом пʼяти днів очікуйте повідомлення, що вашу роботу отримано.

Терміни: роботи на конкурс приймають з 1 липня до опівночі 31 серпня 2022 року за київським часом. У вересні журі визначить та оголосить переможців.

Світогляд. До конкурсу допускаються оповідання, які (на думку журі) відображають християнський світогляд та пропагують загальнохристиянські (не конфесійні) цінності.

Журі конкурсу оцінить вашу історію залежно від креативності, якості написання, загального впливу та цінності для читача. Організатори конкурсу передають журі рукописи без зазначення авторства, тому суддівство буде максимально об’єктивним.

Найкращі твори організатори опублікують у соціальних мережах та у збірці. Посилаючи роботу на конкурс, автори погоджуються з тим, що їх твори будуть опубліковані в збірці із зазначенням авторства. Тексти, які ввійдуть до збірки, підлягають літературному редагуванню.

Телеграм група учасників конкурсу: mywarstoryukraine

Організатори: Media Association International, Ірпінська біблійна церква, «Місія Євразія», Департамент освіти УЦХВЄ, Українська баптистська теологічна семінарія, Riggins Rights Management, Літературний конкурс ім. Джона Буньяна, християнська газета «Вірую».

Старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко звернувся до пасторів та старших служителів церкви з проханням у День братерства подякувати всім членам церкви за вклад заради перемоги Божої істини в цій війні. Представити  результати проведеної роботи за перші місяці війни, щоб надихнути церкву продовжувати невтомно служити Господеві та щиро помолитися й по-особливому благословити найбільш активних служителів.

До вашої уваги текст звернення.

Дорогі брати – служителі Божі!

Кожного року в неділю після Дня П’ятидесятниці ми маємо День братерства. Війна поставила перед нами нові величезні виклики. Щоденне служіння  співгромадянам, котрі постраждали внаслідок російської агресії, змінило звичний хід життя кожної церковної громади. Слідуючи прикладу Христа – першого волонтера, ми знову одягнули волонтерські жилети, щоб допомогти кожному.

Українська Церква Християн Віри Євангельської тисячами наших рук торкається мільйонів українців. Станом на 1 травня понад 60 000 осіб евакуйовано, понад 400 000 знайшли прихисток в наших домівках та церковних приміщеннях. 38 570 тон гуманітарних вантажів зібрано в церквах та передано потребуючим…

Любі брати, прошу кожного пастора в неділю 19 червня в ранковому богослужінні:

• подякувати всім за вклад заради перемоги Божої істини в цій війні;
• показавши зведену статистику перших місяців війни, надихнути церкву продовжувати невтомно служити Господеві;
• помолитися та по-особливому благословити найбільш активних служителів – учасників евакуаційних, медичних, кухонних, душеопікунських, інформаційних та інших команд;
• поблагословити братерство, благословляючи молитвою найближчі громади: подякуймо Господа, що покликав нас до Своєї славної Церкви та зробімо одноразовий збір згідно нашого братерського рішення;
• провести молитву за перемогу та встановлення справедливого миру й відновлення територіальної цілісності України.

Молюся, щоб Господні благословення намножувалися для вас у кожну сферу життя!

З любов’ю,

Михайло Паночко, старший єпископ УЦХВЄ

На початку 2022 року вийшов унікальний переклад Біблії українською мовою – «Біблія або Вічне Євангеліє» у новому сучасному перекладі українською мовою, зроблений доктором теології Валерієм Громовим, повідомляє Христианський Мегапортал inVictory з посиланням на Facebook сторінку Вічне Євангеліє .

«Є багато переваг цього видання «Біблія або Вічне Євангеліє» і це, перш за все, його автентичність: достовірність передачі в еквівалентній відповідності до оригіналу давньоєврейського Масоретського тексту книг Старого Завіту та давньогрецького тексту Текстус Рецептус Нового Завіту», – йдеться в анонсі.

Унікальність перекладу в тому, що він єдиний, що має індексацію важливих слів таких, як грецькі слова рема (R) як одкровень Бога, в Новому Завіті і єврейських слів давар (D) в Старому Завіті. Це позаконфесійний, високолітературний переклад: йому притаманна ясність, точність, високий поетичний стиль.

У виданні понад 2000 посторінкових виносок, як правило, до ключових давньогрецьких слів з їхньою транскрипцією та до деяких давньоєврейських слів із синонімами до їхнього перекладу. 

«Це єдиний український переклад на сьогодні, який відповідає чинним новим правилам правопису, ухваленим в Україні у 2019 році. Слова Христа виділені червоним шрифтом. Для швидкого пошуку книг є індексація, а паралельні місця переглянуті та суттєво доповнені», – зазначив видавець.

Обкладинка видання з натуральної шкіри представлена ​​в кількох колірних рішеннях. Спеціально для цього видання Біблії було створено короткий Біблійний словник, що входить до складу української Біблії.

«Це Біблія для щоденного користування, як особиста зброя, яка має бути завжди при стегнах воїна Христа, але завдяки своєму чудовому оформленню та високій якості видання може бути чудовим подарунком для кожного, і навіть зберегтися як добра спадщина для онуків», – говорить про це перекладі сам перекладач.

Слід згадати, що раніше у 2020 році цей переклад вийшов у паралельному українсько-російському виданні «Біблія чи Вічне Євангеліє», яке є єдиним в історії України.

Ті, хто ознайомився з перекладом, відзначають його переваги.

Качан Сергій Олександрович, пресвітер церкви, викладач християнського університету «Віжин» звернув увагу на таке:

«Щодо якості перекладу, то я завжди перевіряю текст за номерами Стронга, тому й користуюся перекладом «Вічної Євангелії», тому що там багато слів у виносках та словнику з описом їх значення з грецького оригіналу; цього немає в жодному перекладі. Я також постійно користуюсь біблійним словником у цьому виданні. Пояснення слова “шалом” – це шедевр! А яке задоволення читати слова Ісуса, виділені червоним шрифтом. Це дуже допомагає орієнтуватися в тексті, шукаючи місця Писання».

Анна Голубєва, кандидат філологічних наук, бакалавр теології, вчитель Біблії звернула увагу на тонкощі нового перекладу:

«Унікальність нового перекладу ще й у тому, що він базується на оригінальному масоретському тексті та грецькому манускрипті «Текстус Рецептус», що викликає довіру до точності передачі змісту та лексичного значення кожного слова. Саме це теологічно дуже важливо, тому що іноді достатньо одного чи двох неточно підібраних значень, щоб нівелювати правду Божу або привести до суперечності зі Словом Божим. І я з повною відповідальністю можу пропонувати новий переклад Слова Божого, яке вийшло під назвою «Біблія або Вічна Євангеліє» всім служителям Слова та всім, хто просто любить Слово та вивчає Його».

Придбати переклад можна на сайті «Вічне Євангеліє». До кінця червня на паралельний українсько-російський переклад Біблії діє знижка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Слово Боже вже доступне 3495 мовами. Дані звіту Wycliffe

Українські військові хірурги провели унікальні операції з приживлення втрачених кінцівок пораненим бійцям Збройних сил України.

Усього медики прооперували чотирьох поранених  впродовж останніх тижнів, розповіли в Генеральному штабі ЗСУ, повідомляє Укрправда.Життя.

Хірурги успішно реплантували три нижніх і одну верхню кінцівку.

«Операція є хірургічним приживленням відокремленої від організму кінцівки або її частини шляхом зшивання судин, з’єднання пошкоджених нервів, сухожиль, кісток, м’язової тканини і подальше відновлення кровообігу», – йдеться в повідомленні.

Реплантація проводиться у відповідь на травматичну ампутацію протягом кількох годин після втрати кінцівки.

Щоб підвищити шанси на успішну реплантацію, втрачені кінцівки зазвичай зберігають в у прохолодному та стерильному середовищі.

Українці, які набули статусу внутрішньо переміщених осіб, можуть втратити право на виплати, якщо вчасно не повідомлять про зміну місця свого проживання. Так, згідно з законом, вимушені переселенці повинні повідомляти про зміну місця проживання протягом 10 днів з дня прибуття, інакше вони втрачають свій статус.

Про це повідомляє ukraine.today.ua

У разі добровільного повернення додому ВПО зобов’язане повідомити про це уповноважений орган за місцем отримання довідки не пізніше ніж за три дні до дня від’їзду. Зробити це можна і через портал «Дія». Замовчування інформації вважатиметься порушенням, і отримані виплати доведеться повернути.

Скасувати статус ВПО можуть за таких обставин:

• внутрішньо переміщена особа подала заяву про відмову від довідки переселенця;
• ВПО вчинило кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; зазіхання на територіальну цілісність та недоторканність України; терористичний акт;
• ВПО виїхало на постійне місце проживання за кордон;
• дані про місцезнаходження виявилися недостовірними.

Про те, що внутрішньо переміщена особа повернулася до залишеного місця постійного проживання, є дані, отримані з відповідних державних реєстрів, а також волонтерських та благодійних організацій, які надають допомогу ВПО.

Пастор Української Біблійної Церкви Павло Токарчук опублікував на своїй сторінці у ФБ висновки ста днів повномаштабного вторгнення росії в нашу Україну.

Далі без змін.

Україна стоїть і продовжує давати по зубам росіянам, але платимо смертями та руйнацією.

Перемога, яка дається дуже легко призводить до гордої ейфорії і сліпої самовпевненості. Перемога осмислена, за яку довелось заплатити високу ціну, допомагає подорослішати і стати відповідальними та глибокими.

Ми звикли до війни. Але в цьому є і плюси. Менше емоційних гойдалок і більше праці.

Війна дозволила відчути смак реального життя. Ми маємо унікальну можливість побачити світ таким, яким його вже тисячі років бачить Бог. Мирне життя — крихке та ілюзорне. А біль і смерть є нормою в нашому зламану світі, нажаль.

Найбільше страждає під час війни сім’я. Водночас сім’я — найбільше, що мотивує боротись.

Українізація в плані мови, національної єдності, осмислення історії та власної ідентичності стала швидкою і незворотною.

Однаково огидні як апологетика російської мови і какойразніци, так і приниження гідності російськомовних українців.

Пацифізм, спиш?)

Церква в Україні (не сателіт рпц, а справжня) проявила себе з найкращої сторони і довела те, що вона дійсно задумана самим Богом.

Церкви, які найбільш зверхньо дивились на грішне суспільство, виглядають найменш достойно у порівнянні із самовідданим суспільством в цей час.

Свобода людина — це не винахід демократії, а задум Бога. Хто виріс в диктатурі, приймає її як належне, а той, хто жив у свободі, буде за неї боротися.

Ціна свободи — кров.

Росія мусить програти. Це дасть їй шанс на витверезвлення та глибокі зміни.

Президент займається тим, чим має займатись Президент і робить це добре. Ключові в цей час люди навколо нього (керівництво війська, міноборони, дипломатії) — після війни книжки про них будуть вивчати в найкращих вузах світу. А ті, хто при владі діє нерозумно і користолюбно, отримає від суспільства належне.

Дивлячись на те, як у кризові моменти діють інші країни, все більше розумію, що з радістю поїду в гості в окремі з них, але жити хочу лише в Україні.

Бог любить Україну!

Четвертий місяць війни. Служіння потребуючим продовжується та посилюється на нових рівнях. За останні тижні робота фонду «Ми поруч», який розпочав своє служіння на Буковині з перших днів війни, була переведена з режиму «спринт» в режим «марафон».

Війна, нажаль, продовжується. Тож у фонді прийняли рішення не тільки продовжувати надання гуманітарної допомоги та підтримки військовим, але й посилити напрям душеопікунського служіння та підтримки інших важливих ініціатив.

З цією метою було значно розширене коло партнерів, до яких увійшли українські та закордонні місії та організації.

У партнерстві з «Місією Євразія» був проведений семінар з психо-емоційної підтримки волонтерів, які працюють з постраждалими під час війни. Спікери Оксана Грицюта та Катерина Кузубова ділились своїм досвідом служіння постраждалим на Сході країни з 2014 року та біженцям у Польщі.

«Це був цінний семінар. Я із Запоріжжя, зараз служу переселенцям, працюю з підлітками і розумію, що такі знання мені дуже необхідні. А ще я сама отримала багато корисних підтримуючих інструментів для власного життя», – ділиться волонтерка Олена.

Практичні матеріали із семінару волонтери-душеопікуни можуть отримати за запитом, написавши на емейл: myporuch1@gmail.com

Також благодійний фонд «Ми поруч» долучився до організації семінару «Долаючи лихо» від Українського Біблійного Товариства. Мета семінару навчити правильно комунікувати з людьми у цей нелегкий час, відповідаючи на їх біль, потреби та передавати Божу надію.

У міському хабі фонду в Чернівцях практичні брошури «Долаючи лихо» надаються усім потребуючим, а також проводяться підтримуючі бесіди.

Фонд «Ми поруч» у травні також виступив співорганізатором різних тематичних семінарів та акцій для різних категорій населення:

– Практикум для водіїв евакуаційних рейсів від американських експертів з безпеки.
– День сімейного лікаря за участю терапевтів та душеопікунів з Казахстану та США.
– Baby boxes (коробки малюка) до Дня матері були розповсюджені серед переселенок, які народили за час війни.
– Долучились до відкриття Дитячих майданчиків в міських парках Чернівців.
– Для жителів Буковини провели акцію «Насіння для України» аби засадити овочами кожен клаптик землі, непонівечений війною.

«Між тим, базовою допомогою, яку надає наш фонд, все ж залишається гуманітарна – як для переселенців в місті та області, так і в гарячих точках», – зазначає керівних фонду, Вячеслав Нагірняк.

У міському хабі фонду за півтора місяці допомогу отримали 2870 переселенців. Продуктові набори, духовну літературу та емоційну підтримку надавали мешканцям Чернігова, Харкова, Миколаєва, Макіївки та з сотню інших міст країни. Більше ніж 300 тонн було перенаправлено по всій країні. Окрім цього, 3700 осіб одягнулись завдяки щотижневим акціям в Центрі з роздачі одягу.

Загалом, завдяки підтримці небайдужих меценатів та партнерів, допомогу через фонд вже отримали 25 тисяч українців у скруті.

«Ми бачимо, що і на четвертий місяць війни потреба у базових речах залишається на вкрай високому рівні. Велика кількість потребуючих змушена осісти на Буковині. Їм наразі нікуди повертатись. Тож Господь побуджує провадити служіння фонду на усіх можливих рівнях», – зауважує Вячеслав Нагірняк.

Релігійні діячі закликають київську владу та міських активістів дотримуватися норм законодавства України, яке зобов’язує з належною пошаною ставитися до релігійних переконань наших співгромадян.

Свій протест щодо муралу «Свята Джавеліна» Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій спрямувала Президенту України Володимиру Зеленському та Київському міському голові Віталію Кличку. 

«Стіни багатоповерхівок у столиці є не приватною галереєю, а публічним простором, тому при створенні новітніх мистецьких продуктів на них просимо дотримуватися норм українського законодавства, яке зобов’язує з належною пошаною ставитися до релігійних переконань членів українського суспільства», – закликає Рада Церков. 

Цей мурал без належного громадського обговорення вже почали малювати на будинку по вулиці Авіаконструктора Антонова 13 в Солом’янському районі Києва. На ньому нібито Богородиця тримає в руках переносний протитанковий ракетний комплекс FGM-148 «Джавелін», який українці використовують для зупинення російської агресії. 

«Ми, віруючі люди України, висловлюємо категоричне несприйняття та протест таким виразам публічного псевдомистецтва, які використовують релігійні почуття та символи як об‘єкт пародії», – наголошують українські релігійні діячі.

Раніше Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликала українську громадськість залишатися воїнами Світла та не популяризовувати матюки, зокрема на вуличних білбордах та у рекламі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На Дарниці в Києві недоречну рекламу заклеїли цитатами із Псалмів

«Одним з наших нових проектів став швейний цех – розповідає ректор Таврійського християнського інституту Валентин Синій. – Забезпечуємо наших солдатів білизною, бо в ній є потреба. І до комплекту додаємо Новий Заповіт».

У такий спосіб переселенці отримують робочі місця і зарплатню, швидше адаптуючись на новому місті.

Таврійський християнський інститут – перший з євангельських вишів, що отримав державну ліцензію на освітню діяльність. Мав багато амбітних планів. «Але війна змінила напрями нашої роботи. Враховуючи теперішню ситуацію, ми маємо відповідати на потреби суспільства», – каже ректор.

Коли зачиняються одні двері, Господь відкриває інші, даючи можливість служити більше.