_methode_times_prod_web_bin_6766f630-fb03-11ec-88db-ae1b6b9bdd3e
Олена Курило пошкодила око, коли росія атакувала її житловий будинок на околиці Харкова

Громадянка України Олена Курило, чиє забинтоване й закривавлене обличчя стало одним із символів російського вторгнення, повернулася до роботи після успішної операції на очах. Наразі 52-річна жінка перебуває у Польщі, пише The Times.

Фото з Оленою з’явилося на перших шпальтах світових медіа 24 лютого, коли росіяни атакували ракетами місто Чугуїв під Харковом. Унаслідок обстрілу свого будинку жінка зазнала осколкових поранень, зокрема правого ока. Коли вона вийшла з будівлі у пошуках медичної допомоги, її зняв американський фотограф Вольфґанґ Шван.

Через постійні обстріли жінка не наважилася евакуюватися і якийсь час переховувалася у хатині за містом, де був підвал. Згодом водій вантажівки запропонував Курило підвезти її до Харкова, щоб вона могла сісти на потяг до Польщі. Її чоловік Микола залишився доглядати свою паралізовану матір.

У березні Олена знайшла прихисток у польському місті Катовіце, де хірурги частково відновили її зір за допомогою ін’єкції силіконової олії. Після операції жінка, яка є хореографом за професією, почала проводити заняття з мистецтва для українських дітей-біженців у Польщі.

«Коли я займаюся цим, то забуваю, що я не вдома, і мої хвилювання зникають. Діти дають мені радість, якої я не відчувала з початку війни», — каже Курило, що досі переживає посттравматичний стрес.

Наприкінці березня американська художниця Женя Гершман створила портрет Олени на основі фотографії Швана. Полотно «Перше обличчя війни: інтимний портрет української виховательки» продали за $100 тисяч на користь України.

f1d5c3c———————-

Українські військові хірурги провели унікальні операції з приживлення втрачених кінцівок пораненим бійцям Збройних сил України.

Усього медики прооперували чотирьох поранених  впродовж останніх тижнів, розповіли в Генеральному штабі ЗСУ, повідомляє Укрправда.Життя.

Хірурги успішно реплантували три нижніх і одну верхню кінцівку.

 

«Операція є хірургічним приживленням відокремленої від організму кінцівки або її частини шляхом зшивання судин, з’єднання пошкоджених нервів, сухожиль, кісток, м’язової тканини і подальше відновлення кровообігу», – йдеться в повідомленні.

Реплантація проводиться у відповідь на травматичну ампутацію протягом кількох годин після втрати кінцівки.

Щоб підвищити шанси на успішну реплантацію, втрачені кінцівки зазвичай зберігають в у прохолодному та стерильному середовищі.

2022-05-10_12-14-46
Уолтер Хукер (ліворуч), старший помічник пастора християнського центру Белв'ю в Белв'ю, штат Небраска, плаче після того, як дізнався, що старший пастор Енді Кауп (праворуч) пожертвує йому рятівну нирку

Помічник пастора християнського центру Белв’ю у Небрасці, який місяцями чекав, щоб знайти донора зі списку для трансплантації нирки Медичного центру Університету Небраски, плакав від радості, коли дізнався, що донор знайшовся і це його пастор.

2 серпня цього року Уолтер Хукер, батько трьох дітей і дідусь сімох онуків, очікує операцію з пересадки нирки від його старшого пастора Енді Каупа, який також є батьком трьох дітей. Про це пише Во Свете за матеріалами The Christian Post.

«Завдяки вірності нашого Бога 2 серпня я буду в операційній. Неймовірно, заявив зі сльозами на очах Хукер під час відеооголошення, опублікованого на Facebook церкви минулого тижня. — І друзі, я хочу, щоб ви знали, що знайти донора непросто».

За офіційними даними, термін очікування пацієнтів національного реєстру на трансплантацію може становити довгі роки, доки не буде знайдений відповідний донор. Загалом цей термін становить від 3 до 5 років.

Нирки Уолтера Хукера функціонують приблизно на 10%, тому йому доводиться робити діаліз тричі на тиждень.
Після тривалого медичного дослідження пастор Енді Кауп під час богослужіння оголосив про те, що Господь приготував нирку для Уолтера Хакера та донором стане сам пастор.

«Більшість із нас уявлення не має, наскільки все було погано насправді, проте ця сім’я просто продовжували вірити і говорити: «Бог щось творить серед усього цього», — розповів старший пастор Енді Кауп. — Ми з Мішель почали говорити про це і вирішили: «Добре, ми не знаємо, як це буде виглядати, але, Боже, якщо ми можемо стати частиною цієї історії, то ми готові, бо, Боже, це історія Твоя. Ти пишеш цю історію. Ти був її Автором із самого початку, – розповів Кауп.

Ми розпочали процес, пройшовши кілька раундів тестування, щоб з’ясувати, чи є у нас збіги для того, щоб я міг стати донором. Згодом стало зрозуміло, що Бог дає цю можливість, а ми просто повинні були покоритися.

Однією з речей, які я дізнаюсь про Бога на кожному кроці, є те, що Він постійно запрошує вас стати частиною історії, Автором якої є Він Сам. І в Нього завжди є місце для вас, щоб ви, повіривши Йому, могли зробити свою частину і побачили, що зробить Він, коли ви просто довірите Йому своє життя. І секрет у тому, що послух залежить лише від нас.

Знаєте, у 2-му розділі Якова говориться про віру і справи, і що доброго в тому, що у твого брата є потреба, а ти кажеш: «Іди грійся і їж, сподівайся, що твоя потреба буде задоволена», коли ти сам у силах допомогти?
Отже, ми просто хотіли зробити свою частину, щоби допомогти. Це справді велика радість і честь увійти до цієї історії. І спостерігати, як Бог рухається не тільки в одній сім’ї або двох сім’ях, не тільки в одній церкві чи одному місті, але що може зробити Він, коли Його діти слухняні Йому».

 

2022-05-10_12-16-34
laura-douglas-beveridge-760×470

Лауре Дуглас-Беверидж 33 роки, вона лікарка і щойно повернулася до Великобританії після тритижневої служби в польовому шпиталі Samaritan Purse в Україні. Вона розповіла Christian Today про драматичні події, свідком яких стала, а також про те, як віра надихала та підтримувала її.

Наскільки те, з чим ви зіткнулися в Україні, відрізнялося від того, з чим ви, як лікар, зіштовхуєтеся день у день тут, у Великій Британії?

Відмінності величезні. Люди мали досить екстремальні прояви хвороб, які справді посилилися після того, як їм довелося тікати без ліків.
Поєднання необхідності подорожувати протягом декількох днів, травм та затримок з отриманням лікування призводить до інфекції або ускладнень, які потенційно потребують хірургічного втручання.
Але в той же час люди залишаються людьми, де б вони не перебували, і те, що дає людям надію, часто одне й те саме — виявити доброту та співчуття, просто приділити кілька хвилин, щоб вислухати когось і допомогти йому відчути себе почутим.

Ви боялися їхати в зону бойових дій?

Я думаю, що деяке побоювання є нормальною реакцією, але мене заспокоїло те, що я там із чудовою організацією, яка робить все можливе, щоб убезпечити нас та пацієнтів, наскільки це можливо.
У нас із чоловіком було сильне почуття миру, тому що я відчувала, що це те, до чого я покликана. Це давало мені почуття спокою, незважаючи на те, що ситуація була дуже складною.

Крім всіх фізичних труднощів, які емоційні втрати завдає війна для пацієнтів, з якими ви зіткнулися?

По-різному. Одні у дуже тяжкому емоційному стані. Інші потрапляють у якесь заціпеніння, просто не можуть зрозуміти, що відбувається навколо них. У третіх це проявляється лише на рівні фізичних симптомів.
Останнє особливо характерне для деяких дітей, яких приносили зі скаргами на біль у животі чи погане самопочуття, і насправді це не було проблемою зі здоров’ям — вони просто відчували фізичні наслідки психологічної травми. У мене самої двоє маленьких дітей, тому було дуже важко бачити, як позначаються на малюках наслідки побаченого.
Ось де пасторська частина служіння Samaritan Purse особливо потрібна, і це один із найважливіших способів підтримати пацієнтів.

Те, що ви християнка, вплинуло на ваше рішення поїхати і чи допомогло це вам, коли ви були там?

Абсолютно. Я відчувала, що маю практичні медичні навички, які я можу застосувати в цій ситуації, але також було почуття покликання до чогось і спокою, про яке я говорила раніше.
Ми з чоловіком говорили про це, коли з Samaritan Purse зателефонували та запитали, чи може хтось із медиків поїхати. Було просто почуття спокою, і ми разом помолилися за це і вирішили, що якщо Бог хоче, щоб я була саме там, то треба це зробити. Тож це було наше спільне рішення, ухвалене з вірою.
Коли я була там, то насправді відчувала себе слабкою, але знала, що можу покластися на силу Божу. Щодня ми починали як команда, приділяючи час спільній молитві та поклонінню.
Ми дбали про людей з усієї країни та різного походження, але ця можливість зібратися разом і попросити Бога використати нас була приголомшливою. Це нагадувало нам, що справа зовсім не в нас, а в людях, про яких ми дбали.

Деякі люди можуть сказати: «Де у всьому цьому Бог?» Чи були у вас моменти, коли ви могли побачити Бога серед стількох трагедій?

Особисто я щодня бачу дію Бога в ситуаціях, коли не повинно бути жодного позитивного результату, але він є; де на папері здається, що все втрачено, але є радість та надія.
Я думаю, що багато хто з тих, з ким ми зустрічалися, повністю покладалися на віру в те, що Бог дасть добрі дні, і вони були повністю зосереджені на тому, що гряде. І це справді надихає…
Було відчуття, що Святий Дух присутній там. Ісус приходить у самий епіцентр болю та сліз, міняє пов’язки пораненим, допомагає мити ноги людині, яка не в змозі навіть зняти шкарпетки. Він там, втішає людей у ​​біді, і у нас був привілей бути Його руками та ногами.

Що з усього цього служіння ви винесли глибоко у серці?

Мене дуже надихнули та навіть кинули мені виклик перекладачі, з якими ми працювали. Всі наші перекладачі були українськими чоловіками та жінками, і більшість із них самі були переміщеними особами, тому багато хто з них уночі спав на підлозі місцевих церков або в шкільних залах, а потім приходив служити і працювати з нами вдень.
Багато хто з них так багато втратив сам, але був так відданий справі служіння своєму народу, виявляючи любов, співчуття і надію.
Одна з наших перекладачів поділилася, що двоє її племінників розминулися з рештою членів сім’ї, намагаючись тікати з території бойових дій. Але вона нічого не говорила про це і весь цей час продовжувала підбадьорювати та надихати інших.
Вона мала стільки трагедії, але вона зосередила всю свою увагу на людях там, у лікарні. На щастя, її племінникам та іншим членам сім’ї вдалося благополучно вибратися на Захід.
Але це самовіддане ставлення — те, що я бачу в характері Христа, і це те, в чому хочу вдосконалюватися, вчитися і продовжувати у своєму повсякденному житті тут, — самовідданість і невпинна надія.

Зараз ви благополучно повернулися до Великобританії Як християни можуть молитися за роботу польового госпіталю Samaritan Purse?

Бог більший, ніж навіть найскладніші ситуації, і багато разів до цього Бог змінював серця людей, які йшли дуже темним шляхом.
Насамперед, я думаю, нам потрібно молитися про те, щоб путін і російський уряд мали момент «Дороги в Дамаск».
Моліться за постійну підтримку народу України та Samaritan Purse, які готові залишатися там стільки, скільки потрібно. Моліться за команду, яка працює там, щоб вони мали сили і ресурси на те, щоб продовжувати піклуватися про людей і любити їх.
І моліться про надію на майбутнє прекрасної країни із чудовими людьми.

7dc53e347d5b4a3687ec72fcad65503b-0001

Чому я так почуваюся? Як мені приборкати сильні емоції? Чому я так сумую? Як вилікувати моє зранене серце? Якщо ви пережили кризу, ця брошура допоможе вам знайти практичні способи піклування про себе та своїх близьких. Допоможе емоційно й духовно оговтатися. Перша духовна допомога дає можливість людям розпізнавати спільні духовні та емоційні розпізнавати спільні духовні та емоційні реакції на трагедію.

Як і медична перша допомога, вона покликана розпочати процес піклування, який буде тривати далі. Цей посібник може вказати людям на навички та ресурси, які допоможуть відновитись. Він використовує принципи та вправи, адаптовані з програмної моделі Інституту зцілення травми.

Біблійні тексти у цій брошурі можуть стати джерелом розради і надії.

Завантажити брошуру тут

42BDAF5C-219C-4AFC-8075-72499F0A783D

Луцька міська рада організувала медичне та психологічне навчання для охочих. Воно є корисним і у мирному житті, і під час війни.

Про це пише ІА Світогляд.

Як надавати першу невідкладну медичну й психологічну допомогу розказують щодня о 13:00 на вулиці Будівельників,11 в приміщенні комунального закладу «Спорт для всіх». 

Запрошений психолог розповість як допомогти людині та собі під час панічної атаки чи ступору, як заспокоїти дитину та відволікти її від цих жахливих подій. 

Також вона наочно покаже вправи, які варто робити дорослим і дітям, щоб їх тіло допомагало впоратись з емоціями.

Відвідувачам тренінгу розкажуть та покажуть на спеціальному манекені як проводити реанімацію (допомогу під час зупинки серця), накладати джгут і тампонувати рану. 

Довідки щодо навчання за телефоном 097-177-79-88.

Схожий тренінг проводить і бізнес академія практичного менеджменту PMBA.

Автором курсу є Віктор Корсак — кандидат медичних наук, хірург та фундатор Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків.

Саме тому навчання проводять в розважальному центрі «Адреналін Сіті». Час проведення – 11:00.

Набуті знання з тактичної медицини можна буде відпрацювати на практиці. Зокрема, спробувати робити непрямий масаж серця на манекені, чи своєму другові. Спробувати різні види накладання джгута та пов’язки на різні види ран. Також відпрацьовувався прийом «перевертання» пораненого.

Запрошений психолог розповість про комплекс вцілілого та чому не можна винити себе у бездіяльності, або у тому, що не можемо допомогти іншим.

Зареєструватись на навчання можна за посиланням: https://forms.gle/YtVmdunSJHbWWkNm6

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

8F1CA517-30CB-40C1-805F-0A4ED47B2884
CC5849F7-47F2-44C1-8F6D-15592BBDBA18
78013D17-2A39-431A-AC26-397EC193F796
91C0C7FE-C8EE-4040-8A16-2CB2F5716E26
photo_2022-03-17_17-31-32

Під зруйнованим мостом в Ірпені християни знайшли сумку з життєво необхідними ліками для допомоги пораненим і хворим.

Про це повідомили в телеграм-каналі Братства ЄХБ.

Як йдеться в повідомленні, сьогодні зранку, 17 березня, брати Ірпінської біблійної церкви переносили пальне через сумнозвісний ірпінський міст. Один з волонтерів випадково побачив під мостом сумку і підбрав її, попри заборону чіпати будь-які речі, які там розкидані.

У сумці виявилися всі необхідні ліки, які так потребувала команда служіння:

«У церкві ІБЦ наразі перебуває лікар-офтальмолог Ольга, яка приїхала сюди з лежачою мамою і долучилася до служіння команди. Від принесеного вона була в шоці! Каже, що це ж все, як наче на замовлення, інсулін та інше!» – розповідає пресслужба братства.

Ймовірно, додають в пресслужбі, це була волонтерська сумка, яку на чиєсь прохання привезли в Ірпінь, і яка лишилася під мостом, бо щось трапилося з волонтером…

«Дякуємо Богові, що вказав братові на сумку, попри заборону чіпати чужі сумки. Уже з міського волонтерського центру теж просять ліки і сьогодні мають приїхати за ними. Дякуємо Богові за лікарку Олю, яка дуже потрібна зараз у церкві, і за кожного, хто долучився до різнобічної допомоги, яку тут надають щодня і щоночі. Моліться за спасіння Олі і всіх, кому церква служить практичним благовістям», – йдеться в повідомленні.

275581003_358002706334305_6733490224469411932_n

Американські лікарі розгорнули біля Львова польовий госпіталь, де безкоштовно надаватимуть медичну допомогу усім, хто потребуватиме її в умовах війни. Організувала його розгортання міжнародна гуманітарна організація «Сумка Самарянина».

Про це повідомив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький.

Тут можна буде отримати:

  • невідкладну допомогу
  • хірургічну допомогу
  • стаціонарні та амбулаторні послуги
  • послуги для жінок та дітей, включно з акушерством.

Одночасно госпіталь зможе прийняти 60 пацієнтів. Є велика команда – близько сотні медпрацівників. Частина з них має досвід роботи в Іраку.

Усе необхідне для надання допомоги медики привезли зі собою. У госпіталі надаватимуть допомогу цілодобово.

Цього тижня запрацює також польовий госпіталь на Яворівщині. Його розгорнуть ізраїльські медики.

275767708_358002716334304_3654952021250349396_n
275849092_358002856334290_2853204310888977911_n
275676443_358002776334298_5909870589085792120_n
275618403_358002763000966_9211554798582819874_n
original-3284083783

Християнський благодійний фонд «Усмішка Тимоші» організовує транспортування онкохворих дітей за кордон.

Про це повідомила керівниця фонду Юлія Санько.

Вона зазначає, що італійська клініка в Монці безкоштовно приймає діток з таким діагнозом: лейкоз, лімфома. Клініка в Мілані – з іншими видами онкозахворювань.

«Скажу із власного досвіду. Потрапити на лікування в Центр Марії Летіції Верги – велике благословіння. Також вони забезпечують житлом. Дозволяють приїхати всією сім’єю. Якщо тата не випустять, то можна взяти бабусю для допомоги. Розкажіть своїм друзям, хай не бояться їхати. Вони не будуть покинуті», – йдеться у повідомленні Юлії Санько.

Деталі можна дізнатися тут:

+380 (97) 547 34 31 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Електронна пошта: timoshas-smile@gmail.com

Instagram: @timoshas_smile

www.timoshas-smile.com

274584296_3756903427767691_4696173172547230587_n

В умовах війни важливо розуміти алгоритм дій у разі різних надзвичайних ситуацій. Одна з таких — радіаційна аварія.

У Центрі громадського здоров’я оприлюднили інструкцію на випадок радіаційної аварії.

Радіаційна аварія — це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища. Основними вражаючими факторами таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами.

Через радіаційний вплив у людини можуть бути порушені життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо) та може розвиватися променева хвороба під впливом іонізуючих випромінювань.

Найперше правило — слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.

Тож як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію?

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.

— Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

— Заберіть всередину домашніх тварин.

— Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.

— Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.

— Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.

— Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

— Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.

— Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.

— Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварин.

— Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.

Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.

— Одягніть чистий одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду?

— Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

— Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

— Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі й води.

— Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

— Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері.

— Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, якомога далі від людей і тварин.

Йодопрофілактика

При отриманні вказівок проведіть йодну профілактику, приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років — частина таблетки (0,04 г). За відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три-п’ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років — 1-2 краплі.

УВАГА! Завчасна йодна профілактика шкідлива для вашого здоров’я! Нема потреби скуповувати йодні препарати та приймати їх зараз. У разі радіаційної небезпеки про це повідомить Центр громадського здоров’я та ваша місцева влада.

Йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення про радіаційну небезпеку і полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду.

Завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, доктор технічних наук Іван Ковалець прокоментував ситуацію так:

«Громадяни, йод токсичний! Тому застосування йодної профілактики обмежено критеріями втручання відповідно до Норм радіаційної безпеки України! Навіть якби сталася трагедія, і сталася б аварія на АЕС (чого, дасть Бог, не станеться!), відповідно до умов втручання йодна профілактика, найімовірніше, не знадобиться за межами 30 км зони».

Календар

Жовтень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  

СТАТТІ

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС