efad8ed7d22be4dbb1cd97c11382fc1c

Згідно з дослідженням, опублікованим в Journal for the Scientific Study of Religion, міцна віра може бути ключем до хорошого нічного сну.

Про це пише ІА Світогляд з посиланням на Christian News Journal.

За словами Терренса Д. Хілла, доцента Школи соціології Університету Арізони, дослідники виявили, що ті, що вірять у спасіння й відчувають, що у них непохитні стосунки з Богом, як правило, сплять довше, засинають швидше і відчувають себе більш відпочилими вранці.

Хілл, співавтор дослідження «Якість сну і роль релігійної залученості в знятті стресу: аналіз опосередкованої поміркованості», сказав, що результати його не дивують.

«Якщо ви вірите, що за вами наглядає вища сила, то те, що ви зараз переживаєте – тимчасове. Ці земні переживання тимчасові», – сказав він.

Ці переконання, пояснив він, допомагають людині відчувати менше стресу, дають відчуття надії і зменшують печаль, і, отже, покращують сон.

«Це інтуїтивно зрозуміло, – сказав співавтор Рід Т. Деанджеліс, аспірант соціології Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл. – Люди, які вірять, що вони в безпеці перед Богом і потраплять на небеса після смерті, не хвилюються».

Провідний автор дослідження – Крістофер Г. Еллісон, професор соціології Техаського університету в Сан-Антоніо.

Їхнє дослідження, пояснив Хілл, «також показує, що релігія може побічно сприяти сну, захищаючи від інших факторів ризику – в цьому випадку від стресу».

За даними Національного фонду сну, люди, як правило, занадто напружені, щоб спати, коли вони не можуть вимкнути свій розум, і замість цього знову думають про свої переживання або розчарування. Вони відчувають м’язову напругу, них частішає пульс, що також викликає фізичну напругу.

Релігія може допомогти впоратися з цими стресами, регулярно об’єднуючи людей, які поділяють спільні переконання, що зміцнює солідарність і спільне почуття мети. Згідно з новим дослідженням, члени церкви також схильні надавати один одному допомогу і просувати позитивні практики виживання.

«З усіх цих причин цілком ймовірно, що постійні відвідувачі церков можуть відчувати менше занепокоєння після негативних життєвих подій і, в кінцевому підсумку, більш якісний сон», – йдеться в звіті.

Однак дослідження також показало, що для зниження стресу необов’язково бути членом релігійної громади. Неорганізаційна релігійна практика, така як часте читання Святого Письма і молитва, також може зменшити стрес і сприяти міцному сну, поки людина відчуває себе в безпеці в прив’язаності до Бога і місця людини в загробному житті.

«Віруючі можуть бути не в змозі розуміти, чому їх спіткало лихо, але вони, тим не менше, можуть краще спати ночами, знаючи, що Всесвіт знаходиться під пильним оком Бога, який, зрештою, залишається глибоко стурбованим благополуччям світу та його мешканців», – робить висновок дослідження.

За словами авторів дослідження, до цього часу було проведено дуже мало досліджень взаємозв’язку між релігійністю і сном.

У статті, опублікованій в минулому році в Журналі Національного фонду сну, вони написали, що за останні три десятиліття численні дослідження показали, що релігійне залучення пов’язане з поліпшенням здоров’я, включаючи здорову поведінку, психічне здоров’я, біологічне функціонування, фізичне здоров’я і зниження ризику смертності.

«На відміну від цих робіт, дослідники практично ігнорували можливі зв’язки між релігійною залученістю і сном», – пишуть вони.

Дані поперечного перерізу для дослідження були отримані в результаті опитування Baylor 2017 року, в якому взяли участь 1410 осіб, яких запитали про недавні стресові події, сон, релігійну приналежність і релігійні знання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

2020.10.19-2-president-ukraine-uccro-meeting

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій обговорила з президентом України найактуальніші проблеми суспільства.

Зустріч ВРЦіРО з Володимиром Зеленським відбулася 19 жовтня на запрошення президента, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Відповідаючи на питання Володимира Зеленського, члени Ради Церков зауважили, що будь-яке рішення щодо порядку використання марихуани (канабісу) в медичних цілях не повинне мати наслідком легалізацію поширення наркотичних речовин.

Представники Церков зазначили, що медична практика використання таких речовин завжди пов‘язана з обмеженнями і контролем, які мають і надалі поширюватися на так звані «легкі наркотики», які мають шкідливу дію не меншу, ніж інші наркотичні препарати.

«Питання легалізації канабісу у медичних цілях нашим суспільством сприймається досить неоднозначно. І цьому є вагомі причини. Небезпека полягає в тому, що турбота про хворих може перетворитися у банальне поширення наркотичних препаратів. Це є небезпекою особливо для молодого покоління. Як християни, ми говоримо про неприпустимість такої легалізації», – сказав голова ВСЦ ЄХБ Валерій Антонюк.

Нагадаємо, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій ініціювала зустріч із Президентом України ще у червні цього року. До обговорення пропонувались питання необхідності формування державної сімейної політики, протидії домашньому насильству, яке збільшилося в умовах запровадженого в Україні карантину, та проблематика комерційного сурогатного материнства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

140424_w_760_507

Після лікування сотень пацієнтів з COVID-19 в Нью-Йорку й Італії компанія Samaritan’s Purse (Сумка Самарянина) тепер будує польовий госпіталь в Нассау на Багамах.

Будівництво розпочали на прохання прем’єр-міністра Багамських Островів, там же розмістили і групу допомоги при стихійних лихах.

Про це пише ІА «Світогляд» з посиланням на The Christian Post.

Минулого тижня вантажний літак групи DC-8 перевіз COVID-центр на 28 ліжок, понад 14 тонн матеріалів і команду лікарів, медсестер та інших фахівців з надання допомоги для будівництва об’єкту, який стане частиною лікарні принцеси Маргарет в Нассау.

«Медичний центр допоможе розширити можливості лікарні для лікування пацієнтів, ситуація в якій була напружена через зростання числа випадків коронавірусу на островах», – заявили в євангельській благодійній організації.

Лікарні довелося закрити медичні перевезення з інших островів, оскільки вона не могла приймати більше пацієнтів. Багато медичних працівників у країні отримали позитивний результат на новий коронавірус, що погіршує і без того складну ситуацію.

«Персонал лікарень перевантажений і виснажений, оскільки число пацієнтів з коронавірусом на Багамах досягає рекордного рівня, – сказав президент Samaritan’s Purse Франклін Грем. – Наші команди відгукуються на потреби людей у важких місцях в Ім’я Ісуса; це підходяще місце, щоб змінити життя постраждалих сімей».

З населенням більше 385 000 чоловік на Багамах в липні почалося зростання захворюваності після того, як вони знову відкрили свої кордони для мандрівників. За даними Університету Джона Хопкінса, в даний час зареєстровано понад 5600 підтверджених випадків COVID-19 і 116 смертей на ранок 18 жовтня.

Команда Samaritan’s Purse забезпечить навчання медичних працівників країни профілактиці інфекцій та боротьби з ними, а також підтримає створення програм ПІІК у відповідних медичних установах.

Медичний персонал християнської гуманітарної організації недавно надав допомогу більше 600 пацієнтам у її двох відділеннях респіраторної допомоги на 68 ліжок в Кремоні (Італія) і в Нью-Йорку, «нагадавши цим чоловікам і жінкам, що вони не самотні і не забуті».

Після виписки останнього пацієнта в Нью-Йорку Грем написав у Facebook:

«Ми надали їм медичну допомогу світового рівня і проявили до них Божу любов і співчуття. Ми хочемо, щоб кожен знав нашу надію на Ісуса Христа».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

клиника1а5106

9 жовтня знову відбулася благодійна акція церкви «Христос є відповідь» у місті Рівне. Вже протягом чотирьох з половиною років громада організовує медичні акції – офтальмологічні клініки.

Тут кожен бажаючий може безкоштовно перевірити стан свого зору і при необхідності отримати окуляри. Прийом ведуть досвідчені лікарі-окулісти, за роки роботи клінік їхньою консультацією скористалися близько чотирьох тисяч осіб.

«Ми тут з дитиною не вперше, тут дуже кваліфікований лікар, який дає хороші рекомендації, моїй дівчинці підібрали окуляри. Також я знаю, що інші люди теж дуже задоволені прийомом», – каже Тетяна Пилипчук, бібліотекознавець.

Офтальмологічні клініки – не лише можливість для рівнян отримати безкоштовну якісну медичну послугу, а й привід почути добру звістку від Бога про Його милість, прощення гріхів та спасіння у вічності через Його Сина Ісуса Христа. Кожен відвідувач клініки може взяти собі для ознайомлення духовну літературу та газету «Христос є відповідь».

Очікування своєї черги до лікаря-окуліста ніколи не буває нудним: розповіді служителів церкви про Бога, спільні чаювання допомагають кожній людині відчути себе частинкою дружньої християнської сім’ї, дізнатися про Божу любов і турботу, відчути їх на собі.

«Враження від клініки дуже хороше: нас привітали, запросили сісти, пригостили чаєм з печивом. Прийом був дуже теплий, привітний. Також нам безкоштовно дали окуляри – мені і моїй внучці. Я дуже цим задоволена, тому що я пенсіонерка, і не завжди вистачає грошей навіть на необхідні речі. Бажаю вам Божих благословень в цій справі і далі!» – бажає Валентина Духаніна, пенсіонерка.

Крім цього, відвідувачі клініки чують про благодійні та духовні акції церкви «Христос є відповідь», одна з них – поїздка в Карпати. Від моменту заснування церкви була організована 21 екскурсія зеленою перлиною України. Багато рівнян здійснили незабутню подорож після того, як почули про неї на офтальмологічній клініці. Також до поїздок запрошуються люди з різних куточків України.

Значна частина відвідувачів клінік – пенсіонери, зараз їм особливо важко в матеріальному плані, тому безкоштовний огляд окуліста і окуляри в подарунок є для них значною допомогою. На прийом до лікаря люди приходять сім’ями, записатися на обстеження може кожен бажаючий без будь-яких обмежень. Жителі Рівного з вдячністю кажуть, що повірили в те, що раніше здавалося фантастикою: в наш час дійсно можна безоплатно отримати окуляри і консультацію лікаря.

«У мене поганий зір, у сина теж погіршився, він скаржився, я переживала і привела його, щоб перевіритися. Нам дуже сподобалося, дуже приємні люди, слава Богу! Дякуємо Йому за таку можливість!» – каже Марія Лезенкова, домогосподарка.

Основне місце проведення офтальмологічних клінік – офіс церкви «Христос є відповідь», але іноді акції організовуються в інших місцях. Наприклад, лікарі проводили обстеження рівнян у навчальних закладах (школах, коледжах, НУ «Острозька академія»), на телебаченні, у районній адміністрації та податковій інспекції.

«Отримавши окуляри, люди зможуть читати Слово Боже, яке ми їм роздаємо. Крім цього, на наших акціях люди чують багато свідчень, дивляться відеоролики про життя церкви, чують про Бога, іноді підходять і просять молитися про них, задають питання. Робити добро – це велике благословення. Наша церква намагається використовувати всі методи, робить добрі справи, щоб показати людям Божу любов, проповідувати їм Євангеліє, приводячи їх до спасіння», – каже Тарас Сень, пастор церкви «Христос є відповідь».

Служіння церкви не обмежується містом Рівне: місія «Христос є відповідь» організувала очні клініки ще у восьми областях України. Вже декілька тисяч людей отримали консультацію лікарів і окуляри в подарунок. У планах церкви «Христос є відповідь» – розширення медичного служіння по всій Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

mycollages_4a6ff

На презентації книги «Історія однієї Душі» від Християнського благодійного фонду «Усмішка Тимоші» зібрали 1000 доларів для будівництва дитячого онкологічного центру.

Зустріч «Свято Життя» в пам’ять про чудового хлопчика з християнської родини Тимофія Санька, який довгий час боровся проти раку крові, відбулася в Рівному 11 жовтня.

Про це у фейсбуці повідомила мама покійного Тимофія Юлія Санько.

«Бог робить чудеса! Вчора, 11 жовтня 2020 року, ми презентували наш Християнський благодійний фонд «Усмішка Тимоші»! Таке відчуття, що на «Святі Життя» ЖИТТЯ почало пульсувати по-новому в наших серцях! Разом ми зібрали 1000$!!! Дякую! Нехай Господь примножить у десятки мільйонів разів цю цифру! Нехай усі ми почнемо практично долучатися до будівництва Дитячого онкологічного центру імені Тимофія Санька! Нехай скоро, зовсім скоро ми усі зберемося на відкриття цієї клініки!», – написала жінка.

Тимофій Санько – хлопчик з християнської родини, який довгий час боровся проти лейкемії. Коли сім’я дізналася про хворобу хлопчика, то кинула всі сили на його лікування, витративши усі власні збереження. Впродовж двох років дитину лікували у трьох країнах – в Україні, Білорусі та Італії, однак врятувати хлопчика не вдалося. За словами жінки, рівно через 9 місяців після смерті сина, cім’я  зареєструвала благодійний фонд під назвою «Усмішка Тимоші».

Створення фонду стало початком втілення мрії щодо відкриття онкологічної клініки, яка називатиметься «Центр Тимофія Санька».

«Наше принципове бачення щодо клініки – у всьому має бути християнський підхід. Це і у відношенні до пацієнта, і до батьків. Лікуватимуть у центрі коштами благодійного фонду. Так роблять за кордоном. Тож батькам онкохворих дітей не потрібно буде шукати шалені гроші на те, щоб врятувати свою дитину», – розповіла Юлія Санько для Радіо Трек.

Книгу «Історія однієї Душі» Юлія Санько писала паралельно із заснуванням фонду. Її книга – це опис реальних переживань, щоденник матері, яка кожного дня записує свої відчуття, спостерігаючи, як повільно згасає життя її сина.

Тепер жінка сподівається, що за допомогою небайдужих людей вдасться зібрати кошти і побудувати клініку для сімей, які переживають схожу ситуацію.

«Отож, збір коштів на будівництво Центру медичної допомоги і опіки для дітей з лейкемією імені Тимофія Санька оголошуємо відкритим! Для користувачів Приват24 просто можна ввести назву нашого Фонду: ХБФ «Усмішка Тимоші», тоді рахунок автоматично підтягується. Так само і для поповнення через термінал – просто вводимо назву. Для користувачів інших банків – вводимо рахунок, який на фото. ЖИВІМО!», – написала Юлія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

mycollages1818218_8afc0
091020_tavistock1-e1602258583599

Тавісток – єдина державна клініка в Англії, де підліткам змінюють стать. За останні кілька років число звернень до лікарні зросла майже в 20 разів. За зміну статі активно агітують громадські організації трансгендерів.

Як пише БОГ.NEWS  з посиланням на британські ЗМІ, Кіра Белл звернулася в клініку, коли їй було 16 років. Їй здавалося, що вона повинна бути хлопчиком. Після двох консультацій з лікарем їй прописали гормональні препарати. Зараз Кірі 23 роки, і вона хоче все повернути.

«Мені прописали гормони, і потім була операція, звичайно, це дуже важко перенести. Лікування серйозно травмувало мене, але головне – це рішення виявилося далеко не найкращим», – розповідає Кіра Белл.

Кіра звернулася до суду, щоб врятувати інших підлітків від цієї фатальної помилки. Також позов Кіри підтримала мама дитини-аутиста, який хоче змінити стать. Адвокат сподівається, що «це захистить дітей від подібного експериментального лікування», а також на те, що «в майбутньому дозвіл на зміну статі діти і батьки зможуть отримати тільки через суд», пише ВВС.

Тавісток пропонує послуги з гендерної ідентифікації для дітей до 18 років, деяким пацієнтам від трьох до чотирьох років. Підліткам у віці від 11 до 16 років в клініці дають такі ж препарати, як і сексуальним маніякам, яких засудили до хімічної кастрації. Це так звані гормональні блокатори, в результаті яких у дітей призупиняється розвиток статевих ознак.

За повідомленням The Times, в минулому році в клініку звернулися 2700 осіб (переважно дівчата) з Англії та Уельсу.

Активісти, які виступають за закриття клініки, влаштували пікет біля будівлі суду. Один з них сказав:

«Молодим людям дають гормони і роблять операції, які безповоротно змінюють їх тіло, а пізніше молоді люди розуміють, що вчинили жахливу помилку. Це призводить до депресій і суїциду. Якщо проблема у дитини в голові, чому ці лікарі лікують їх тіло?»

«Заяви про те, ніби підлітки і тим більше діти вибирають гендерне лікування, тому що вони не можуть впоратися з гомофобією – брехня. Вся справа в тому, що зараз незрівнянно більше і частіше обговорюються проблеми статі. Тому і відбувається величезний вибух інтересу до лесбіянок, геїв і бісексуалів», – сказав Пітер Тетчелл, директор лондонського правозахисного фонду.

«Трагічні події в лондонському госпіталі розкривають дуже тривожну картину в нашому суспільстві, де ідеологія випереджає медицину, панує над нею. Чоловікоподібних дівчаток і жінкоподібних хлопчиків перетворюють на вічних пацієнтів», – сказала Сара Дітум, професор соціології з міста Бата.

Як пише Sky News, у Великобританії сотні молодих трансгендерів шкодують про зміну статі і шукають допомоги, щоб повернутися до своєї початкової статі. В кінці жовтня в Манчестері почне роботу благодійна організація для трансгендерів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

091020_kira-bella
Кіра Белл. Фото: The Times
Screenshot at Oct 09 17-31-24

Дослідники з Гарварду протягом 75-ти років, починаючи з 1938 року, стежили за життями 724 чоловіків, аби дати відповідь на запитання: Що ж робить людей здоровими та щасливими? Про ідею дослідження та його результати читайте в аналізі сімейного експерта Адріана Буковинського. 

У листопаді 2015 року на конференції TED, професор, психіатр, психоаналітик Роберт Уолдінгер зробив доповідь про результати 75-літнього дослідження. Це було  найдовше дослідження життя дорослих в історії науки. На цей момент доповідач був четвертим керівником цього проекту.

Що робить нас здоровими і щасливими протягом усього нашого життя? Якщо вас запитати: «Яких цілей ви би хотіли досягнути у вашому житті?» Що би ви відповіли?

Нещодавно били проведені дослідження серед молодих людей. Їх запитували про їхні найважливіші життєві цілі. Більше ніж 80% відповіли, що найбільшою життєвою ціллю для них є розбагатіти. 50% відповіли, що ще однією головною життєвою ціллю – стати відомим.

Нам постійно кажуть наполегливо працювати, старатися і досягати більшого. Так у людей формується враження, що саме цього і треба досягати, щоб жити щасливо.

Повна картина життя людини може складатися з її минулого. Чи цікаво було б нам спостерігати за людьми впродовж цілого їхнього життя, від підліткового віку аж до глибокої старості або смерті  і дізнатися, що ж робить людей здоровими та щасливими?

Саме це зробили дослідники з Гарварду. 75 років, починаючи з 1938 року, вони стежили за життями 724 чоловіків. Щороку їх опитували по питаннях їхньої праці, сім’ї, здоров’я та інших життєвих подій. Очевидно, що весь цей час ніхто не знав, як складуться їхні долі.

Такі дослідження надзвичайно рідкісні, тому що майже всі схожі проекти закриваються у перші десять років. Причини різні – багато людей випадає з дослідження, або закінчується фінансування, або дослідники змінюють пріоритети чи помирають, і ніхто вже не продовжує цю справу. Але завдяки поєднанню удачі і наполегливості кількох поколінь цього проекту це дослідження вижило. Близько 60 з початкових 724 чоловіків ще були живі станом на 2015 рік і продовжували брати участь у дослідженні. Більшості з них було за 90 років. А тепер вчені почали досліджувати більше, ніж 2000 дітей цих чоловіків.

Отже, з 1938 року дослідники стежили за життями двох груп чоловіків. Перша група приєдналася до дослідження, коли вони вчилися на другому курсі в коледжі Гарварду. Усі вони завершили навчання під час Другої світової війни, і чимало з них пішли воювати. У другу ж групу входили хлопчики з найбіднішого району Бостона. Їх обрали для дослідження саме тому, що вони були з найбільш неблагополучних та найбідніших сімей Бостона у 1930-х роках. Більшість з них жила в орендованих квартирах без водопостачання.

На початку дослідження усі підлітки пройшли інтерв’ю. Було проведено медогляд. Дослідники ходили до них додому і говорили з батьками. А потім із цих підлітків виросли дорослі чоловіки, які знайшли себе в різних сферах життя. Вони працювали на фабриках, адвокатами, лікарями, клали цеглу. Один став президентом Сполучених Штатів. Деякі стали  алкоголіками, а дехто захворів шизофренією. Деякі піднялися соціальними сходами з низу до самої вершини, інші ж пройшли той самий шлях у зворотньому напрямку.

Щоб скласти найчіткішу картинку їхнього життя, їм не тільки надсилали анкети з запитаннями, а й брали інтерв’ю вдома, збирали медичні звіти у їхніх лікарів, сканували мозок, розмовляли з їхніми дітьми, фіксували їх розмови з дружинами про їхні глибокі проблеми і переживання.

Що ж вони дізналися? Які зроблені уроки та висновки з десятків тисяч сторінок інформації, яка була зібрана про ці життя? Це уроки і висновки не про багатство, славу чи наполегливу роботу. Після 75 років досліджень стало зрозуміло, що щасливими і здоровими нас роблять хороші стосунки! Крапка.

Про стосунки було усвідомлено і засвоєно три головні висновки. 

ПЕРШИЙ – соціальні зв’язки, взаємовідносини з людьми нам дуже корисні, а самотність вбиває! З’ясувалося, що ті, хто більше спілкується з сім’єю, друзями, громадою – щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, ніж ті, хто цього спілкування не має, або дуже обділені контактами з іншими людьми. Самотність, як з’ясувалося, отруйна. Люди, які більше ізольовані, ніж би їм хотілося, визнають себе менш щасливими. Їхнє здоров’я псується ще в середньому віці, мозок швидше починає гірше функціонувати, і вони живуть менше, ніж ті, хто не самотній. Як ви думаєте, який відсоток українців скаже сьогодні, що він(вона) самотній(ня)?

Ми знаємо, що можливо бути самотнім поміж людей і у шлюбі. Тому, ДРУГИЙ великий урок в тому, що річ не в кількості знайомих чи друзів і навіть не в тому, чи є у вас постійна пара, а в якості відносин з близькими людьми. З’ясувалося, що життя в конфліктах дуже шкодить нашому здоров’ю. Наприклад, шлюби, де переважають конфлікти, а не любов, погано впливають на здоров’я – навіть деколи гірше, ніж розлучення. А хороші і теплі стосунки нас оберігають, є для нас захистом.

Коли вік учасників дослідження перевищив 80 років, дослідники захотіли повернутися до їхнього життя у 50 років і зрозуміти, чи можна було б передбачити, хто з них буде щасливим і здоровим чоловіком у 80 років, а хто – ні. І коли було зібрано усе, що про них знали у віці 50-ти років, виявилося, що не рівень холестерину у тому віці визначав те, якими вони будуть в старості. А те, наскільки задоволеними вони були у своїх стосунках. Ті, хто був щасливіший у стосунках у віці 50-ти років, були здоровішими у 80 років. Близькі стосунки, міцні і надійні взаємовідносини оберігають нас від багатьох неприємностей в старості. Чоловіки й жінки, які щасливі зі своїми партнерами, у свої 80 років розповідали, що у дні, коли вони відчували найбільший фізичний біль, їх не покидало почуття щастя. А люди, в яких відносини не склалися у дні загострення фізичної болі страждали ще більше, через біль емоційну.

І ТРЕТІЙ урок про стосунки і здоров’я полягає в тому, що хороші стосунки захищають не тільки наші тіла, а й наш мозок. З’ясувалося, що довірливі стосунки з іншою людиною у 80 років мають захисну функцію, що люди у стосунках,  в яких можна покластися на іншого у скрутну хвилину, довше мають чіткі спогади. А ті, хто у стосунках не можуть покластися на іншого, раніше страждають від втрати пам’яті. При цьому добрі стосунки не означають повну безтурботність. Деякі з цих 80-річних пар могли сваритися  цілими днями, але поки вони відчували, що у скрутні часи можуть покластися одне на одного, ті сварки не закарбовувалися у їхній пам’яті і не приносили їм шкоди.

Істина, що хороші взаємовідносини корисні для нашого самопочуття, здоров’я і благополуччя, стара як світ. Чому ж тоді багатьом людям це так важко зрозуміти? Тому що багато людей, окрім своєї недосконалості, залишаються незрілими і безвідповідальними. Багато людей прагнуть швидких рішень, те, що можна легко отримати, і що назавжди зробить їхнє життя кращим. Стосунки бувають складними й заплутаними, а важка праця для блага сім’ї, друзів далеко не завжди супроводжується блиском і гламуром. Вона триває все життя. Постійно. Чимало чоловіків, які прожили життя, ще в роки своєї молодості свято вірили, що слава, багатство і успіх були символами хорошого життя, вірили так, як вірять сьогодні більшість молодих людей. Але протягом 75 років це дослідження показало, що найуспішнішими були ті, хто інвестував у стосунки з родиною, друзями, громадою.

А що ви сьогодні думаєте про стосунки? Скажімо, вам 25, 40 чи 60 років. Що, по-вашому, значить інвестувати у стосунки?

Варіантів тут безліч. І найпростіше – це відірватися від екранів телефонів,  комп’ютерів, телевізорів і проводити час з людьми.

Марк Твен, понад 100 років тому озираючись на своє життя написав: “Немає часу – життя таке коротке – на сварки, вибачення, недоброзичливість і претензії. Є тільки час, щоб любити, та й на це, так би мовити, є лише мить”.

Щасливе життя будується на хороших стосунках!

Автор: Адріан Буковинський

Джерело: Всеукраїнський Собор

_111263639_hi060641234

Президент США Дональд Трамп, який 2 жовтня заявив, що він і його дружина Меланія захворіли на COVID-19, повернувся в Білий дім, де записав відеозвернення щодо хвороби.

Про це пише Українська правда.

«Я думаю, що це було благословення від Бога, що я зловив його (COVID-19 – ред). Це було замаскованим благословенням», – сказав американський президент.

7 жовтня лікар Білого дому Шон Конлі повідомив, що президент вже не має симптомів захворювання, а в його крові виявлені антитіла до коронавірусу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

140308_w_760_448

Християнський співак Джейсон Біддл, який представив свій перший офіційний сингл «Come On In», сказав, що тільки Бог допоміг йому позбутися фізичної і психічної залежності від наркотиків і алкоголю.

Про це пише ІА «Світогляд» з посиланням на Christian Post.

Життєвий шлях Біддла – це боротьба із залежністю і, після того, як він майже помер від передозування, набуття відкуплення і зцілення. Він свідчить про свій життєвий шлях через музику.

Колишній зірковий бейсболіст, що пробував в «Цинциннаті Редс», почав кар’єру контрактника після травми. Він пристрастився до алкоголю і наркотиків і знав, що не зможе подолати це без Божої допомоги, навіть якщо це означає страждання від наслідків.

«Коли я молився, я просив про наслідки. Я знав, що це єдине, що змусить мене зупинитися», – сказав Біддл.

Бог відповів. Біддл ледь не помер від передозування в 2017 році.

Він пройшов курс лікування в християнському лікувальному центрі і, перебуваючи там, зрозумів, що залежність була лише «симптомом» більш серйозної проблеми в його житті.

Коли він нарешті віддався Христу, саме тоді почалося його особисте зцілення, а також в його родині. Біддл, що виріс в християнській вірі, зараз займається музикою і з тих пір співпрацював з деякими з найбільш затребуваними письменниками Нешвілла.

Нижче наводиться розповідь Біддла про гріх ідолопоклонства, про те, як його стосунки з Ісусом Христом врятували його і його сім’ю від залежності, і як його музика впливає на інших через його свідчення.

Виховання в християнській родині і відвідування церкви в такому юному віці виразно посіяли насіння надії і віри, які пізніше проросли. Але коли я став старшим і став більш незалежним, Бог став для мене неважливим. Я думав, що контролюю свою долю. Моя гордість говорила мені, що я «сам це зробив» і досяг власних результатів, незважаючи ні на що. Лише в 26 років, в момент відчаю, я попросив Бога про допомогу. Його негайна допомога започаткувала поступовий перехід до мого подальшого розуміння і віри в реальність Бога.

Я запросив Христа в своє життя в 31 рік і ріс духовно протягом наступних восьми років, поки операція на плечі не повернула мене до залежності, яку я думав, що переміг. Цей період зростання у Христі був причиною того, що я знав, що Він єдиний, хто може допомогти мені позбутися цієї фізичної і психічної залежності від наркотиків і алкоголю. Це було в інший момент відчаю, коли я згадав, як Бог допомагав мені раніше, і я знав, що Він допоможе мені знову. Коли я молився, я просив про наслідки. Я знав, що це єдине, що змусить мене зупинитися. Протягом двох тижнів у мене було передозування, і у мене стався напад.

Тепер я знаю, що алкоголь і наркотики були лише симптомами більш серйозної, глибинної проблеми. Я зробив такі речі як гордість, контроль, гроші і намагання справити враження на інших найважливішими речами в моєму житті. Вони стали ідолами, яким я несвідомо поклонявся. Бог створив нас для поклоніння. Він також дав нам свободу волі. Отже, якщо ми не поклоняємося Богу, ми будемо поклонятися чомусь іншому. Щось інше завжди нас підводить. Для мене, коли хтось був у чомусь кращим, ніж я, моя гордість і его перебували під загрозою.

Я думаю, що людям потрібно провести серйозну моральну переоцінку. Деяким потрібно зробити це з іншою людиною для підзвітності. Нам потрібно поглянути в наше серце, що нам найбільше подобається? Що ми найбільше цінуємо в житті? У всіх нас є залежність, яка просто чекає, щоб у будь-який момент показати своє потворне обличчя. Залежність не обов’язково повинна бути пов’язана з наркотиками і алкоголем. Це може бути порно, азартні ігри, електроніка, робота, покупки, власність і т.д. Навіть ваші власні діти можуть бути залежними. Знову ж таки, я думаю, що всі ці пристрасті – симптоми ідола, який нас не задовольняє. Бог повинен бути на першому місці.

Після чудесного одужання в лікарні, 16 днів по тому, мене виписали, але не відпустили додому. Були задіяні соціальні служби, тому що напад після передозування стався, коли я доглядав за своїми дітьми. Вони вимагали, щоб я записався в програму лікування як мінімум на 30 днів, перш ніж я зможу жити разом зі своєю сім’єю. Саме тоді я усвідомив справжню тяжкість свого гріха. Вина і сором були сильнішими, ніж будь-коли.

Ми знайшли місце під назвою Redemption House (християнська приватна резиденція для одужання від залежності) з мінімумом 90 днів. Коли я увійшов у двері, мене охопив світ, якого я ніколи раніше не відчував. Мене охопило почуття повної капітуляції, і я знав, що повинен бути там. Протягом трьох тижнів я прочитав кілька книг і провів кілька зустрічей зі своїм консультантом. Мої кумири, пристрасті і гріхи стали очевидними. Хоча це було важко, я зміг взяти на себе відповідальність за свої вчинки і недоліки характеру.

Спілкування з дружиною було тільки по телефону і кілька недільних відвідин. Їй все ще було боляче і гірко. Я пам’ятаю, як одного разу вночі по телефону вона сказала, що не знає, чи зможемо ми знову повернутися до «нормального життя»; вона дуже сумнівалася в нашому шлюбі. Я пам’ятаю, як я зламався і кликав до Бога. До кінця моєї молитви я знову повністю здався, подякувавши Богу за Його відповідь на молитву, пославши мені ті наслідки, які дозволили мені опинитися в Redemption House (Будинку Спокути). Я був готовий прийняти все, що б не трапилося. Що б не трапилося зі мною або моєю родиною, я б віддав своє життя в Його руки і не намагався б контролювати результат. Але я також був впевнений, що Бог використовує все, що сталося або те, що ще повинно відбутися – на благо. І Бог це зробив. Він зцілив затверділе серце моєї дружини, відновив наш шлюб і дозволив мені кожен день ставати кращим чоловіком і батьком з Ним у центрі всього.

Ділячись своїм свідченням, я можу тільки сказати, що для мене велика честь – бути використаним Богом. Моя дружина Брітні і я отримали багато дзвінків від людей з нашої церкви і громади, які знають нашу історію і відчувають аналогічні сімейні проблеми. Моя історія не стільки зосереджена на залежності від наркотиків та алкоголю, скільки на гріху та ідолах – ці речі зачіпають всіх. Як тільки інші бачать це, вони розуміють, що у них більше спільного з наркоманами, ніж вони думали. Наркотики й алкоголь можуть бути моїми симптомами, але для інших це, крім іншого, можуть бути навіть просто гнів, страх і обурення. У всіх нас є симптоми і потенційно руйнівні наслідки нашого гріха.

Мої пісні – це частинки мого свідчення, які, я думаю, люди відчують на різних рівнях. Я сподіваюся, що Євангеліє буде відображено в текстах кожної пісні. Справа не стільки в музиці, скільки в її історії. Якщо моя музика може бути платформою, щоб поділитися історією, яку дав мені Бог, тоді Бог переможе. Я відчуваю себе настільки щасливим, що з кожним днем Господь ​​все більше і більше використовує мене і моє свідчення.

Я постійно бачу членів сімей, у яких є близькі, які загубилися в своїх гріхах і пристрастях. Ці члени сім’ї так сильно хочуть, щоб їхні близькі змінилися, і вони зроблять все, щоб спробувати допомогти. Іноді сім’ї можуть стати залежними від наркомана. Вони будуть брехати за них, допомагати їм, боротися за них і відвертатися від інших членів сім’ї, щоб захистити наркомана. Навіть не підозрюючи про це, вони зробили цю близьку людину своїм кумиром.

Приходить час, коли сім’я повинна підкоритися Богу і зрозуміти, що вони нічого не можуть зробити, щоб змінити свою кохану людину, яка страждає від активної залежності. Це потрібно залишити Богу. Я б порадив сім’ям знайти групи підтримки в церкві або звернутися за біблійною консультацією.

Після того, як ви спробували як світські, так і засновані на Христі програми одужання, ви розумієте: відмінності – істотні. Одна може врятувати вам життя, але інша врятує вашу душу. Я вважаю, що світські програми можуть принести користь. За допомогою програм з 12 кроків я багато дізнався про фізичну залежність. Я дізнався, що хімічні речовини насправді роблять з вашим мозком, і як ваші рецептори реагують на різні наркотики і алкоголь, а також про шкоду, яка може бути викликана їх тривалим вживанням.

Але програма, заснована на Христі, з іншого боку, – це те місце, де я дізнався, що глибоко всередині лежить набагато серйозніша проблема – проблема серця. Моя залежність була результатом гріха. Ми були такими з моменту падіння Адама і Єви. В Єремії 17: 9 говориться: «Лукаве над усе у світі серце людське – і ледаче! Хто його збагнути може?». Я дізнався про ідолів, які мені найбільше подобаються. Я дізнався про свою мету в житті і про те, що я прощений в результаті смерті Христа за мене на хресті. Я дитя Боже, і Він любить мене і знає про мене все. Я знаю, що можу мати з Ним щоденні стосунки через Христа і вічно буду з Богом на Небесах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Залежність – це симптом нашого ідола», – християнський співак, який звільнився від наркоманії
_108738535_aaagettyimages-843533326

Більшість з нас не потрібно переконувати у користі денного сну, проте раніше низка досліджень вказували на можливий зв’язок між звичкою поспати вдень із серйозними серцево-судинними захворюваннями і навіть діабетом другого типу.

Про це пише BBC News.

Вчені з Університетського госпітального центру в Лозанні вирішили внести ясність у це питання і з’ясувати, як частота денного сну впливає на здоров’я людини.

Для дослідження, яке тривало понад п’ять років, були відібрані 3,5 тисячі жителів Швейцарії, які до цього ніколи не мали серйозних проблем із серцево-судинної системою.

Деякі з них мали звичку спати вдень і робили це в середньому двічі на тиждень. Дехто робив перерви на сон щодня, інші взагалі не мали звички денного відпочинку.

За час дослідження було зафіксовано 155 різноманітних ускладнень, пов’язаних з роботою серця і судин, при цьому ризик таких ускладнень виявився найменшим у групі, учасники якої спали вдень всього один-два рази на тиждень: він знижувався на 48% (навіть з урахуванням шкідливих звичок, наприклад, куріння).

Цікаво, що в групі поціновувачів денного сну, учасники якої впродовж дня лягали подрімати п’ять-шість разів на тиждень, показники ризику суттєво не змінювалися, а у деяких випадках, навпаки, зростали.

Автори дослідження пов’язують це з тим, що така підвищена сонливість може стати наслідком збоїв у роботі організму. Тобто певна частина цієї групи з самого початку перебувала у зоні підвищеного ризику, хоча самі люди раніше про це не підозрювали.

Виявлено і ще одне виключення з правил: виявлена статистика не стосується людей віком понад 65 років, що вчені також пов’язують із загальним станом здоров’я цієї групи і наявністю в її представників більшої кількості захворювань, ніж у більш молодих респондентів.

Швейцарські вчені сконцентрувалися саме на частоті денного сну: вони не ставили перед собою завдання з’ясувати вплив його тривалості на здоров’я учасників експерименту. Це питання, кажуть науковці, стане темою майбутніх досліджень.

В рамках нинішнього дослідження його учасники спали вдень від 5 до 60 хвилин. Більшість з них визнають, що 20 хвилин денного сну – цілком достатньо, щоб “перезарядитися”.

Результати нового дослідження суперечать низці інших робіт, автори яких вказували на небезпеку стану після пробудження, коли відбувається різкий стрибок артеріального тиску, здатний призвести до проблем у роботі серця. Проте швейцарські вчені такої закономірності не виявили.

Наразі вчені не мають змоги детально описати механізм позитивного впливу денного відпочинку на організм. Найімовірніше, мова йде про позбавлення від стресових навантажень, які накопичуються упродовж дня, покращення емоційного стану внаслідок перерви в роботі, а також компенсацію сну, недоотриманого вночі.